Рішення № 103177970, 28.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28 січня 2022 р. справа №520/17213/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з викликом (повідомленням) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Луганської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії , -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) у розмірі, меншому аніж це передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням обмежень, установлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ; 2) зобов`язання Господарського суду Луганської області здійснити перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, у розмірі, який установлений ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, установлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ, у сумі 90570,78 грн.; 3) допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Ухвалою суду від 13.09.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Державну судову адміністрацію України, розгляд справи розпочато спочатку.

Аргументуючи позов заявник зазначив, що нарахування та виплату суддівської винагороди у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року здійснено у неповному обсязі за відсутності законних підстав для обмеження розміру суддівської винагороди.

Відповідач, Господарський суд Луганської області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Суд) не скористався своїм правом подання відзиву на позов.

Відповідач, Державна судова адміністрація України (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, ДСА) з поданим позовом не погодився, зазначивши, що як головний розпорядник коштів Державного бюджету України здійснював свої повноваження відповідно до вимоги чинного у спірний період законодавства. Також, зазначив, що оскільки позивач є суддею Господарського суду Луганської області та перебуває із зазначеним судом у трудових відносинах, то саме Суд, як розпорядник коштів нижчого рівня, нараховує та виплачує позивачу суддівську винагороду. Вважає, що Господарський суд Луганської області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мав правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Указом Президента України від 31.08.2004р. №1026/2004 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Луганської області

Відповідно до наказу Господарського суду Луганської області від 14.09.2004 № 123-к ОСОБА_1 прийнято на посаду судді Господарського суду Луганської області з 14.09.2004р.

Наказом Господарського суду Луганської області від 15.09.2004 № 129-к ОСОБА_1 встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу судді.

Наказом Господарського суду Луганської області від 16.12.2005 № 89-к ОСОБА_1 встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас судді з 21.11.2005р.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22.10.2009 № 1681-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Господарського суду Луганської області безстроково.

Наказом Господарського суду Луганської області від 05.11.2009 № 90-к ОСОБА_1 обрано на посаду судді Господарського суду Луганської області безстроково з 22.10.2009р.

Наказом Господарського суду Луганської області від 22.11.2010 № 89-к ОСОБА_1 встановлено щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 25% від посадового окладу з 22.11.2010р.

Наказом Господарського суду Луганської області від 10.01.2017 № 4-к ОСОБА_1 встановлено з 05.01.2017 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу судді.

Згідно з відомостями офіційно оприлюдненого органами системи Державної казначейської служби України електронного ресурсу із публічною інформацією про переліки розпорядників бюджетних коштів - Господарський суд Луганської області зареєстрований у якості розпорядника бюджетних коштів.

Тому під час вирішення даного спору окружний адміністративний суд виходить із того, що саме Господарський суд Луганської області у спірних правовідносинах вчиняв управлінське волевиявлення з приводу призначення, обчислення розміру та виплати суддівської винагороди суддям Господарського суду Луганської області.

За період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року оплата праці заявнику здійснювалась Судом у порядку ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із застосуванням обмеження у 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020р.

Унаслідок цього сума недоплати суддівської винагороди (боргу) склала - 90570,78 грн., з яких: 18783,34 грн. за квітень 2020 року (кількість робочих днів - 5), 18686,18 грн. за травень 2020 року (кількість робочих днів - 5), 28403,00 грн. за червень 2020 року (кількість робочих днів - 8), 24698,26 грн. за липень 2020 року (кількість робочих днів - 8).

Ці обставини відображені у складеній Судом довідці від 07.09.2021р. №146, а відтак, визнані у порядку ч.1 ст.78 КАС України.

Вважаючи діяння адміністративного органу з приводу нарахування і виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження максимального розміру протиправним, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Суспільні відносини з приводу проходження публічної служби професійним суддею унормовані, насамперед, приписами ст.ст. 126-130-1 Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки» тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті публічної служби на посаді професійного судді.

Тому у разі існування суперечностей (колізій) між нормами спеціального акту права - Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших суміжних актів законодавства, перевагу (пріоритет) у застосуванні слід віддавати саме приписам Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

У силу положень п.2 ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч.5 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Частиною 9 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Між тим, 12.03.2020р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою з 12.03.2020р. на усій території України установлено карантин, кінцева дата якого з урахуванням внесених до вказаної Постанови змін неодноразово продовжувалась і досі не настала.

У свою чергу, 18.04.2020р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020р. №553-IX, яким Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" було доповнено статтею 29, відповідно до якої встановлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

Таким чином, з 08.04.2020 р. виникла колізія у нормативному регламентуванні одних і тих же суспільних відносин з приводу оплати праці професійного судді, а саме: суперечність між ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України від 13.04.2020р. №553-IX.

З наведених вище міркувань, пріоритет у застосуванні слід віддати приписам ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 (далі – Порядок № 1691), Державна судова адміністрація України зареєстрована в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та обслуговується в Казначействі.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну судову адміністрацію України (далі – Положення), затвердженого рішення Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, основним завданням Державної судової адміністрації України є, зокрема, організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, визначених законом.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, до мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують бюджетні асигнування безпосередньо від них.

Отже, Головним розпорядником бюджетних коштів щодо Господарського суду Луганської області є Державна судова адміністрація України.

Господарський суд Луганської області фінансується згідно з кошторисом і щомісячним розписом видатків за рахунок коштів Державного бюджету України, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік.

Відтак, саме Господарський суд Луганської області у межах спірних правовідносин був розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Доказів отримання Господарським судом Луганської області як розпорядником нижчого рівня від Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів обсягів фінансування на виплату суддівської винагороди за 01.04.2020р.-30.08.2020р. у зменшеному обсязі учасниками спору до матеріалів справи не подано.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Критерії законності волевиявлення (як рішення, так і діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року про надання інформації щодо зменшення обсягу асигнувань Господарського суду Луганської області на виплату суддівської винагороди після набрання чинності Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Державною судовою адміністрацією України надані 13.12.2021р. листом від 07.12.2021р. №10-21479/21 наступні пояснення.

"Відповідно до Інструкції щодо застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (зі змінами), виплата суддівської винагороди як і заробітної плати працівникам апарату суду, у 2020 році здійснювалась за кодом економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) 2111 "Заробітна плата".

Кошторисні призначення Господарського суду Луганської області за зазначеним кодом станом на 31.12.2020 становили 31003,7 тис. гривень.

Одночасно інформуємо, що зміни до кошторису Господарського суду Харківської області стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" Державною судовою адміністрацією України у 2020 році не вносились.

Бюджетні асигнування, передбачені кошторисом на 2020 рік Господарському суду Луганської області за КПКВК 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя", за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" у сумі 31003,7 тис. грн., відкриті в повному обсязі."

Також, надано копію кошторису Господарського суду Луганської області на 2020 рік, з якого вбачається, що зміни до кошторису Господарського суду Луганської області стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" Державною судовою адміністрацією України у 2020 році не вносились.

Отже, виплату заявнику суддівської винагороди за спірний період Господарським судом Луганської області здійснено із застосуванням обмежень, передбачених ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», хоча Державною судовою адміністрацією України було виділено Суду достатньо коштів для виплати суддівської винагороди та жодних змін до кошторису Господарського суду Луганської області стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" Державною судовою адміністрацією України у 2020 році не вносилось.

З урахуванням вищевикладеного, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом - Господарським судом Луганської області не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього волевиявлення, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) у розмірі, меншому аніж це передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням обмежень, установлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ та зобов`язання Господарського суду Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, у розмірі, який установлений ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, установлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ, у сумі 90570,78 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць підлягає зверненню до негайного виконання в силу п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) у розмірі, меншому аніж це передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням обмежень, установлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ.

Зобов`язати Господарський суд Луганської області (просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 02844564) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, у розмірі, який установлений ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, установлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ, у сумі 90570,78 грн. (дев`яносто тисяч п`ятсот сімдесят гривень 78 копійок), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Звернути до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Старосєльцева