Рішення № 103177642, 27.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 січня 2022 р. справа № 520/24707/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно- господарського штрафу від 09.11.2021 року №302452, №302453, №302454, №302455, №302456, №302457, №302458, №302459, №302460, №302461, №302462, №302463, №302464, №302465, №302466, №302467, №302468, №302469, №302470, №302471, №302472, №302473, №302474, №302475, №302476, №302477, №302478, №302479.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності у зв`язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, оскільки з боку позивача відсутні факти правопорушень, зокрема, на місці зупинки позивачем було пред`явлено бланк підтвердження діяльності за період з 30.08.2021 по 24.09.2021, а також були наявні тахокарти за період з24.09.2021 по 27.09.2021, а тому в діях позивача відсутні будь-які порушення; постанови винесено без складення та без вручення на місці зупинки акту перевірки за Формою згідно з додатком №3 до Порядку №1567, який є обов`язковим і основним документом; в оскаржуваних постановах не зазначено конкретної суті порушення та конкретної норми закону "Про автомобільний транспорт", яка порушена, також позивача позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи, оскільки розгляд справи проведено 09.11.2021 без наявного документального підтвердження про отримання позивачем запрошення на розгляд справи. З огляду на викладене позивач вважає прийняті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних постанов та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав, що 27.09.2021 року був зупинений транспортний засіб марки МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який обладнано тахографом, під керуванням водія ОСОБА_1 , який також є перевізником та власником вказаного транспортного засобу. У ході перевірки було встановлено, що у водія ОСОБА_1 , який здійснював міжнародні автомобільні перевезення згідно СМR №2994140 від 24.09.2021, був відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, який відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам, а також відсутні щоденні реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водія, перелік яких визначений ст.ст. 12-34 ЄУТР, а також незаповнені тахокарти за період з 30.08.2021 по 26.09.2021 або бланки підтвердження діяльності водія. У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень, виконуючи функції покладені на них державою, державним інспектором було складено акт №302467 від 27.09.2021 року про проведення перевірки. 04.11.2021 рекомендованим листом позивачу завчасно направлено листа - повідомлення №92914/28.1/24-21 про розгляд справи у Слобожанському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки. Однак, позивач не з`явився у зазначений час та за результатами розгляду справи 09.11.2021 винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№302452, 302453, 302454, 302455, 3032456, 302457, 302458, 302459, 302460, 302461, 302462, 302463, 302464, 302465, 302466, 302467, 302468, 302469, 302470, 302471, 302472, 302473, 302474, 302475, 302476, 302477, 302478, 302479 за порушення п.7 ст.ст. 12-34 Додатку до ЄУТР, якими відповідно до абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно- господарський штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.). З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, та в їх задоволенні належить відмовити в повному обсязі.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що жодних претензій щодо відсутності документів обліку робочого часу на місці зупинки працівниками Укртрансбезпеки до позивача не висловлювалось, жодних актів перевірок на місці зупинки не складалось та для вручення не пропонувалось. Також позивач вказав, що лист - повідомлення №92914/28.1/24-21 про розгляд справи отримано 12.11.2021, тобто через 3 дні після завершення розгляду. Відтак, при відсутності 09.11.2021 року підтвердження про отримання запрошення на розгляд справи відповідач не мав права проводити розгляд справи.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких вказав, що позивач 27.09.2021 року був ознайомлений з актом №302467 на місці складання, однак, від підпису відмовився, у зв`язку з тим, що йому не надано другий примірник акту. Крім того, листом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №92914/28.1/24-21 завчасно - 04.11.2021 ОСОБА_1 було викликано до управління на 09.11.2021 з 9.00 до 12.00 год. Зазначений лист для відправки у той же день 04.11.2021 здано до відділення Укрпошти №22 та який, згідно списку згрупованих поштових повідомлень №13831 відправлено 04.11.2021, тобто у достатній строк - за п`ять днів до розгляду справи. Відповідно до трекінгу Укрпошти вказане поштове відправлення 05.11.2021 прибуло до точки видачі, доставки - у відділення №61007, яке обслуговує позивача. 08.11.2021 року вказане відправлення не вручене адресату. Таким чином, враховуючи, інформацію Укрпошти щодо рекомендованого повідомлення, відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 27.09.2021 року співробітниками Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку №015025 від 27.09.2021 проводилась рейдова перевірка 27.09.2021 на 5 км а/д М-20 «Харків - Гоптівка».

Зі змісту наданої в матеріалах справи копії акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №302467 від 27.09.2021 року (далі - акт перевірки) вбачається, що співробітниками Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 27.09.2021 року перевірено автотранспортний засіб марки МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та встановлено, що власник транспортного засобу ОСОБА_1 , який одночасно є перевізником, зареєстрований за адресою: , АДРЕСА_2 .

За змістом вказаного акту перевірки, під час проведення перевірки виявлено наступні порушення: управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажів, згідно СМR №2994140 від 24.09.2021 транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом (без оформлення документів), без щоденних реєстраційних листів режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 , перелік яких визначений ст.12-34 Додатку до ЄУТР, а саме заповнених тахокарт за період з 30.08. по 26.09.2021 або бланку підтвердження діяльності водія.

Також, в акті перевірки зафіксовано, що водій транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 від підпису та пояснень відмовився.

Суд зазначає, що відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Судом встановлено, що після складання акту проведення перевірки №302467 від 27.09.2021 року Слобожанським міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки 04.11.2021 рекомендованим листом позивачу направлено повідомлення №92914/28.1/24-21 про розгляд справи 09.11.2021, відповідно до списку згрупованих поштових відправлень.

Вказане повідомлення отримано позивачем 12.11.2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трекінгу Укрпошти про рух відправленого повідомлення.

На розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксованого в акті №302467 від 27.09.2021 року, позивач або уповноважена особа не прибули. Письмових пояснень або заперечень позивачем надано не було.

За результатами розгляду справи, 09.11.2021 відповідачем винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№302452, 302453, 302454, 302455, 3032456, 302457, 302458, 302459, 302460, 302461, 302462, 302463, 302464, 302465, 302466, 302467, 302468, 302469, 302470, 302471, 302472, 302473, 302474, 302475, 302476, 302477, 302478, 302479 за порушення п.7 ст.ст. 12-34 Додатку до ЄУТР, якими відповідно до абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано у відношенні позивача адміністративно - господарський штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.)

Не погоджуючись з зазначеними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин та правомірності винесення Слобожанським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпекипостанови оскаржуваних постанов про застосування адміністративно- господарського штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті", були утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема управління Укртрансбезпеки у Харківській області.

Статтею 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 11 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

В розумінні статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Судом встановлено, що під час виконання графіку проведення рейдових перевірок співробітниками Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки виявлено та зупинено на 5 км а/д М-20 «Харків - Гоптівка» транспортний засіб марки МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким здійснювались перевезення вантажів в міжнародному сполученні.

Суд зазначає, що процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами п.14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 22 Порядку № 1567, передбачено, що акт перевірки - це документ де фіксуються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.

Занесення будь-якої інформації до акту перевірки на підставі припущень є не допустимим так як може повністю змінити або нівелювати зміст виявленого порушення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що перевіряючими в акті №302467 від 27.09.2021 року зафіксовано, що під час проведення перевірки виявлено порушення, а саме у водія, що перебував за кермом вищезазначеного транспортного засобу, були відсутні щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія (роздруківки даних роботи цифрового тахографа) за період з 30.08.2021 по 26.09.2021 року, які відповідно до п.7 ст.12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) та п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

Суд зазначає, що приписами ст.48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до положень ч.8 ст.53 Закону №2344-ІІІ водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

При цьому, згідно із приписами ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція №385), ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Положеннями п.1.4 Інструкції №385 передбачено, що адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать, зокрема показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу" за визначенням ЄУТР (994_016), - «калібрування».

Також у п.1.4 Інструкції №385 визначено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтомагичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 2.5 Інструкції №385 передбачено, що повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які атестовані відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в залежності від типу тахографів.

Відповідно до п. 2.6, 2.7 Інструкції №385 пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки. За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Суд зазначає, що положеннями п.3.3 Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до п.3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Водночас, положеннями п.3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Судовим розглядом справи встановлено, що з 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 р. в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Під час розгляду справи судом зі змісту акту перевірки встановлено, що водієм під час рейдової перевірки не надавались реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв за поточний день та відповідних 28 попередніх днів, як і не надано було бланк підтвердження діяльності за такі дні.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що законодавцем встановлено обов`язок водія надати при перевірці відповідному державному органу реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв у визначеній кількості (а також бланки підтвердження діяльності в разі їх відсутності), а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія.

Згідно з положеннями абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваних у даній справі постанов стало порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме - здійснення автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів за період з 30.08.2021 по 26.09.2021.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені перевіркою порушення у відношенні позивача правомірно застосовано адміністративно-господарські штрафи та винесено оскаржувані постанови.

З приводу тверджень позивача, що йому було невідомо про складання акту перевірки №302467 від 27.09.2021 року, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами п.21 та п.22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Наявні в матеріалах справи копія акту перевірки підтверджує, що акт складено на номерному бланку; акт відповідає додатку 3 до Порядку №1567; акт містить персональні дані водія та автотранспортного засобу; в акті міститься інформація про товарно-транспорту накладну, за якою здійснювалось автомобільне перевезення; наявна відмітка про те, що водій від підпису та пояснень відмовився.

Вказане у сукупності свідчить про те, що акт перевірки дійсно складався за наслідками перевірки саме позивача під час здійснення автомобільного перевезення 27.09.2021 року. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Окрім цього, в силу наведених приписів Порядку №1567, у перевіряючих відсутній обов`язок надання копії акту на вимогу водія.

Стосовно наданих до суду бланку підтвердження діяльності за період з 30.08.2021 року по 24.09.2021 року та тахокарт з 24.09.2021 року по 27.09.2021 року, суд зазначає наступне.

За твердженнями позивача, 30.03.2021 - 23.09.2021 - відпочинок, не було жодних замовлень; 24.09.2021 - робота (завантаження вантажу), 25.09.2021 та 26.09.2021 - відпочинок (субота та неділя, очікувались документи на обладнання); 27.09.2021 - робота (рух по маршруту).

Згідно наявної в матеріалах справи тахокарт: за 24.09.2021 - 25.09.2021 автомобіль позивача проїхав відстань 4 км в межах м.Харкова; з 25.09.2021 по 27.09.2021 року автомобіль позивача перебував у місті Харкові та не рухався; з 27.09.2021 року 28.09.2021 року автомобіль позивача проїхав відстань 70 км за маршрутом Харків-Гоптівка.

Однак, згідно наданої позивачем СМR №2994140 від 24.09.2021, яка є товаросупроводжуючим документом, вбачається, що пунктом навантаження є пгт Малинівка Харківської області, до якого приблизна відстань до м.Харків складає 45 км.

При цьому, жодного доказу, що позивач прибув до пункту навантаження надані позивачем документи не свідчать, що ставить під обґрунтований сумнів надані позивачем докази.

Також, твердження позивача, що інформація, здобута шляхом зчитування інформації тахографа, відображає усі дані про роботу транспортного засобу позивача у названому періоді, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки автомобіль позивача необладнаний цифровим тахографом, натомість надані до суду тахокарти заповнені особисто позивачем.

При цьому, наявність у позивача протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу жодним чином не свідчить про його надання на вимогу перевіряючих.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було надано протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та заповнених тахокарт за період з 30.08. по 26.09.2021 або бланку підтвердження діяльності водія, що і було зафіксовано актом перевірки.

Відносно тверджень позивача, що в оскаржуваних постановах не вказано посилання на конкретну норму Закону України "Про автомобільний транспорт", суд зазначає, що оскаржувані постанови містять посилання, що позивачем порушено п.7 ст.12-34 Додатку до ЄУТР, що відповідає обставинам, встановленим актом перевірки, та визначено, що відповідальність за вказане порушення передбачена саме абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що в повній мірі відповідає вищевикладеним приписам чинного законодавства.

Щодо твердження позивача, що при відсутності 09.11.2021 року підтвердження про отримання запрошення на розгляд справи відповідач не мав права проводити розгляд справи, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

В межах даної справи судом встановлено, що листом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №92914/28.1/24-21 завчасно - 04.11.2021 ОСОБА_1 було викликано до управління на 09.11.2021 з 9.00 до 12.00 год.

Зазначений лист для відправки у той же день 04.11.2021 здано до відділення Укрпошти №22 та який, згідно списку згрупованих поштових повідомлень №13831 відправлено 04.11.2021, тобто у достатній строк - за п`ять днів до розгляду справи.

Відповідно до трекінгу Укрпошти вказане поштове відправлення 05.11.2021 прибуло до точки видачі, доставки - у відділення №61007, яке обслуговує позивача. 08.11.2021 року вказане відправлення не вручене адресату.

Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 05.11.2021, проте вказаним правом не скористався.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

Таким чином, враховуючи, інформацію Укрпошти щодо рекомендованого повідомлення, відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування контролюючим органом до позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За таких умов суд дійшов висновку, що застосована до Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 оскаржуваними постановами санкція відповідає суті виявленого контролюючим органом порушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваних постанов, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.01.2022 року.

Суддя Біленський О.О.