Ухвала суду № 103177537, 24.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/1311/22

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

24 січня 2022 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, упущеної вигоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії відповідача протиправними;

- визнати та встановити обставини відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо вчинених дій та бездіяльності та винесених рішень відповідачем стосовно предмету позову;

- стягнути з відповідача суму грошових коштів на користь позивача 572 000,00 грн. за заподіяну позивачу моральну шкоду;

- стягнути з відповідача суму грошових коштів на користь позивача 159 593,82 грн. за заподіяну позивачу майнову шкоду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

В позовній заяві позивач зазначив, що подавав до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Харківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області більше 22 заяв про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення. По деяким з них внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування в кримінальних провадженнях. По деяким з них прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що незважаючи на відсутність конкретизації перших двох позовних вимог, викладених в прохальній частині позову (1. Визнання дії відповідача протиправними; 2. Визнання та встановлення обставин відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо вчинених дій та бездіяльності та винесених рішень відповідачем стосовно предмету позову), зміст адміністративного позову свідчить, що позивач не погоджується з діями (бездіяльністю) відповідача (його посадових осіб) щодо розгляду його заяв про кримінальні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі частини першої статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Частиною другою статті 214 КПК України, зокрема, визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина третя статті 214 КПК України).

Частиною четвертою статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Конституційний Суд України в Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність указаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

При цьому Конституційний Суд України в цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно із частиною другою статті 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, наведеними правовими нормами визначено суб`єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Оскільки зміст позовної заяви та перші дві позовні вимоги в сукупності свідчать що звернення позивача до суду зумовлено незгодою з діями (бездіяльністю) відповідача (його посадових осіб) щодо розгляду його заяв про кримінальні правопорушення, нездійсненням відповідачем передбачених КПК України процесуальних дій, у межах спірних правовідносин сторони діють як учасники кримінального провадження, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 813/1595/18 (провадження № 11-1391апп18) та від 18 грудня 2019 року у справі №560/1679/19 (провадження № 11-1000апп19).

За таких підстав, заявлені позивачем позовні вимоги (1. Визнання дії відповідача протиправними; 2. Визнання та встановлення обставин відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо вчинених дій та бездіяльності та винесених рішень відповідачем стосовно предмету позову) мають розглядатись у порядку, встановленому КПК України.

В позовній заяві позивач також зазначив, що дії (бездіяльність) відповідача (його посадових осіб) щодо розгляду його заяв про кримінальні правопорушення призвели до моральних та душевних страждань, завдали моральної шкоди, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму грошових коштів 572 000,00 грн. за заподіяну моральну шкоду, та 159 593,82 грн. за заподіяну позивачу майнову шкоду.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд звертає увагу, що оскільки позивачем в цій справі не заявлено вимоги про вирішення публічно - правового спору, основні вимоги позивача по справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та мають розглядатись у порядку, встановленому КПК України, то і решта заявлених в позові позивачем позовних вимог (стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за заподіяну моральну та майнову шкоду) слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 21, 170, 241, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, упущеної вигоди.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом з позовом та доданими до нього документами.

Роз`яснити позивачеві, що спір щодо визнання дій протиправними, визнання та встановлення обставин відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо вчинених дій та бездіяльності та винесених рішень стосовно предмету позову віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, який слід розглядати у порядку, встановленому КПК України.

Спір щодо стягнення грошових коштів за заподіяну моральну та майнову шкоду віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, який слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко