Ухвала суду № 103177234, 24.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

24 січня 2022 р. Справа № 520/9543/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г. розглянувши заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі №520/9543/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 апеляційну скаргу відповідача на рішення ХОАС від 30.07.2021 повернуто скаржнику.

Судом встановлено, що у відповідь на запит представника позивача Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба листом від 23.12.2021, направленого рекомендованим поштовим відправленням та отриманим 10.01.2022, повідомив, що рішення суду залишається не виконаним, оскільки згідно вимог Алгоритму дій стосовно отримання письмової згоди не оскаржувати судове рішення, щодо виплати за фондом грошового забезпечення (в тому числі грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, Індексації грошового забезпечення) дана виплата можлива після закінчення строку на апеляційне оскарження. Даний строк на апеляційне оскарження обчислюється з моменту отримання даного рішення Університетом. На даний час рішення на адресу Університету ще не надходило. При отриманні Університетом рішення згідно вимог Алгоритму дій, стосовно письмової згоди не оскаржувати судове рішення в інтересах Міністерства оборони України чи рішення Верховного Суду, Університет буде подавати заявку для виділення коштів на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/954331 ДО ДФ МОУ.

14 січня 2022 року позивач через свого представника звернувся до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України, в якій просить суд:

- визнати дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба які полягають у невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року по справі № 520/9543/21 протиправними;

- постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року по справі № 520/9543/21, шляхом зобов`язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум.

Заява розглядається у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229, ст.383 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Розглянувши заяву, додані до неї документи, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що судовим рішенням у цій справі зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум.

До вказаних висновків суд дійшов з огляду на протиправну бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах.

Визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах виключає можливість дискреції на стадії виконання судового рішення.

У той же час відповідачем на стадії добровільного виконання рішення суду (після набрання рішенням суду законної сили) повідомлено позивача про те, що запит на отримання фінансування у встановленому законом порядку ним буде надіслано після закінчення строку на апеляційне оскарження після отримання судового рішення, яке на адресу університету не надходило.

Утім, з наявних в матеріалах справи судом встановлено, що відповідачем реалізовано його право на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, рішення суду від 30.07.2021 набрало законної сили 09.11.2021 відповідно до ухвали ДААС від 09.11.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими приписами норм чинного законодавства.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою, четвертою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання всіма учасниками справи.

Як вже зазначалось судом вище, рішенням суду у цій справі зобов`язано відповідача здійснити новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити заборгованість позивачу, при цьому відповідачем не надано доказів, що такі дії ним вчинено.

Суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:

- дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

- бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

- рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу – у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, – і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Тобто, суд як визначений Конституцією України державний орган для захисту прав та законних інтересів громадян зобов`язаний не тільки захистити ці права відповідно до ст.55 Основного Закону, а також у разі невиконання будь-яким іншим державним органом судових рішень, ухвалених іменем України, уповноважений у порядку, встановленому процесуальним законом, здійснювати контроль за виконанням судових рішень, у тому числі за процедурою, визначеною статтями 249 та 383 КАС України.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Суд зважає на те, що обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Отже, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців.

Проте до суду не надано доказів того, що позивач або його представник звертались до органів виконавчої служби щодо примусового виконання рішення, що унеможливлює вирішення питання про притягнення відповідача до відповідальності за невиконання рішення суду.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 241-242, 248, 249, 293, 294, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 24 січня 2022 року.

Суддя О.Г. Котеньов