Рішення № 103176470, 20.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 січня 2022 р. № 520/16888/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10126-2409- 2012;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10128-2409- 2012;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10129-2409- 2012;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" №0686856-2409-2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені контролюючим органом з порушенням приписів чинного податкового законодавства. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що для проведення звірки позивач жодного разу не звертався до контролюючого органу. Зважаючи на те, що у контролюючого органу відсутні відомості для ідентифікації спірної будівлі, зокрема, за типом – адміністративно-побутові будівлі, як і відсутні підстави віднесення такої будівлі відповідно до положень пп.14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПК України за типами: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі. Посилання позивача на те, що контролюючим органом на власний розсуд визначено тип об`єкта нерухомості ніяким чином, за даних обставин, не порушує її прав, оскільки підстав для віднесення спірної будівлі за жодною з категорій, окрім як "інші будівлі", контролюючий орган не мав. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзиві позивач наголосив на тому, що твердження відповідача щодо відсутності відомостей (інформації) про об`єкт нерухомого майна позивача є передчасними та помилковими. Не оприлюднення повного тексту рішень Зачепилівської селищної ради щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зачепилівської селищної ради за період з 2017 року по 2020 рік, свідчить про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, адже саме не оприлюднені рішення Зачепилівської селищної ради стали підставою для нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Розрахунки податку на нерухоме майно до спірних податкових повідомлень-рішень на об`єктах оподаткування не вказано про період володіння нерухомим майном в березні 2017 року, в березні 2018 року та у березні 2019 року, що свідчить про невірне нарахування загальної суми податку на вказані календарні роки та як наслідок – про протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Доказів вірного нарахування суми податків відповідачем по справі не надається. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У запереченнях представник відповідача наголосив на правомірності своїх дій. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає поданий позов обґрунтованим та виходить з таких підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач 09.06.2016 року придбав Ѕ частину комплексу будівель: адміністративно-побутова будівля літ. "А-4", загальною площею 4417,9 кв.м., склад № 1 літ. "Д", загальною площею 228,2 кв.м., склад №2 літ. "Б", загальною площею 162,00 кв.м., комплекс заводу "Радіоелемент" у тому числі, нежитлова будівля столової літ. "В", загальною площею 118,6 кв.м., нежитлова будівля прохідної літ. "Г" загальною площею 10,8 кв.м., нежилова будівля плотні літ. "Ж", загальною площею 472,7 кв.м., нежитлова будівля гаража літ. "З" загальною площею 242,7 кв.м., нежитлова будівля механічної майстерні літ. "Є", загальною площею 309,2 кв.м., що знаходиться за адресою – АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу №НВТ 803748 від 09.06.2016 року (т.1 а.с.22 – 24).

Позивач 10.06.2016 року придбав Ѕ частину комплексу будівель: адміністративно-побутова будівля літ. "А-4", загальною площею 4417,9 кв.м., склад № 1 літ. "Д", загальною площею 228,2 кв.м., склад №2 літ. "Б", загальною площею 162,00 кв.м., комплекс заводу "Радіоелемент" у тому числі, нежитлова будівля столової літ. "В", загальною площею 118,6 кв.м., нежитлова будівля прохідної літ. "Г" загальною площею 10,8 кв.м., нежилова будівля плотні літ. "Ж", загальною площею 472,7 кв.м., нежитлова будівля гаража літ. "З" загальною площею 242,7 кв.м., нежитлова будівля механічної майстерні літ. "Є", загальною площею 309,2 кв.м., що знаходиться за адресою – АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу №НВТ 803763 від 10.06.2016 року (т.1 а.с.26 – 28).

Право власності на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано 27.12.2016 р.. що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктив нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Посадовими особами контролюючого органу складені на надіслані на адресу позивача наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10126-2409- 2012;

- від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10128-2409- 2012;

- від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10129-2409- 2012;

- від 04.06.2021 р. форми "Ф" №0686856-2409-2012.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень протиправними та такими, що порушують його права звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок та підстави нарахування зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до приписів п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписами п.п. 266.3.1. п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно із приписами абз. 6 п.п. 266.7.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.3.2. п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України свідчить, що податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нараховується і сплачується особою, яка за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником об`єкту/об`єктів нерухомості та обраховується виходячи із площі/сумарної площі таких об`єктів.

Суд наголошує, що контролюючим органом дозволено визначати грошове зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні податкові періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Так, пп..266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України, який передбачає визначення грошового зобов`язання із (земельного податку в межах 1095 строку, слід застосовувати і того звітного періоду, в якому такі повноваження податковому органу були надані, тобто з 2018 звітного року.

Тобто, у даному випадку, контролюючий орган при визначенні податкового зобов`язання та 2017 рік повинен був дотримуватись приписів пп.266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має бути винесено до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі 320/3565/20 від 23.06.2020 у справі 640/13904/19 та у постанові Верховного суду від 29 січня 2019 року у справі №817/213/16.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10126-2409- 2012 прийняте всупереч приписам чинного законодавства.

Суд також звертає увагу, що згідно п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Прийняття 27.03.2018 року Зачепилівською селищною радою Зачепилівського району Харківської області IX сесія VIII скликання рішення №243 про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Зачепилівської селищної ради на 2018 рік, в якому зазначено, що рішення набирає чинності з 01.04.2018, в даному випадку не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №10128-2409-2012 від 04.06.2021 року, оскільки рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків приймається до податку наступного бюджетного періоду і набирає чинності з наступного бюджетного періоду.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 року №1840/3064/18.

Отже, податкове повідомлення-рішення №10128-2409-2012 від 04.06.2021 року прийняте всупереч приписам чинного законодавства.

Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

У відповідності до п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 цього Кодексу (п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України ).

Відповідно п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, якщо рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

Пунктом 6.1. розділу 6 рішення Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області №449 від 11 червня 2018 року встановлено ставку податку для об`єктів нерухомості.

При винесені податкового повідомлення-рішення№10129-2409-2012 від 04.06.2021 року контролюючим органом майно оподатковувалося за ставкою 0,5% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. площі об`єкту, замість належної 0,3%, що передбачена для типів "Будівлі офісні", до яких має відноситись нерухомість позивача.

Отже, податкове повідомлення-рішення№10129-2409-2012 від 04.06.2021 року прийняте всупереч приписам чинного законодавства.

Суд наголошує, що податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" №0686856-2409-2012 також винесено з розрахунку завищеної ставки. Так, замість ставки 0,3%, посадовими особами контролюючого органу була застосована ставка 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. площі об`єкту.

Зазначені дії контролюючого органу порушуються права позивача та є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10126-2409- 2012.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10128-2409- 2012.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" № 10129-2409- 2012.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 р. форми "Ф" №0686856-2409-2012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового забору у розмірі 4444,00 грн. (чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 січня 2022 року.

Суддя Н.А. Полях