Рішення № 103176132, 27.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2022 року № 520/25380/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Севастьяненко К.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 - пенсію, основний розмір пенсії у розмірі 56% грошового забезпечення за вислугу років, відповідно до нової довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 56% основного розміру пенсії за вислугу років, 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, визначеного станом на 01.03.2018 року та здійснити виплату ОСОБА_1 - недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, визначеного станом на 01.03.2018 року, з урахуванням основного розміру пенсії 56% за вислугу років однією сумою з 01.04.2019 разом з першою нарахованою та виплаченою пенсією з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області невідкладно перерахувати та виплачувати мені - ОСОБА_1 - пенсію, основний розмір пенсії у розмірі за вислугу років 56% грошового забезпечення, відповідно до нової довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов язковим зазначеннямвідомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 56% основного розміру пенсії за вислугу років, 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, визначеного станом на 01.03.2018 року та здійснити виплату ОСОБА_1 - недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, визначеного станом на 01.03.2018 року, з урахуванням основного розміру пенсії 56% за вислугу років однією сумою з 01.04.2019 разом з першою нарахованою та виплаченою пенсією з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України;

- стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у перерахунку та невиплаті позивачу пенсії у розмірі, який обчислено з грошового забезпечення визначеного уповноваженим органом в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя Севастьяненко К.О. перебувала у щорічній основній відпустці з 30.12.2021 по 12.01.2022.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення суду від 11.06.2021 по справі №520/7879/21 Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складена оновлена довідка № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019. Вказана довідка Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки одночасно надіслана відповідачу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом позивачу повідомлено про відмову у нарахуванні та виплаті пенсії позивачу пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці № ФХ-121024 від 12.07.2021.

Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю.

Аналогічні нормативні положення містяться також у частині третій статті 63 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.

Отже, законодавчо визначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій, а згідно чинного законодавства до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах зокрема пункту 5 Порядку №45, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, згідно яких для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується з урахуванням таких його видів як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії тощо).

У зв`язку із набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, з 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови КМУ №103 втратили чинність, тому з цього моменту відсутні підстави для обмеження виплати позивачу пенсії, що були передбачені цією нормою тільки трьома складовими - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.

Отже, чинним законодавством, яким регламентовано порядок перерахунку пенсії, не передбачено включення чи виключення зі складу грошового забезпечення його складових.

Суд зауважує, що до відповідача із відповідною заявою та довідкою для перерахунку пенсії позивач звернувся після набрання чинності судовими рішеннями у справі №826/3858/18 щодо визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 та 5 і додатку 2 Порядку №103, які зменшували складові грошового забезпечення, що підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.

З огляду на визнання нечинними положень Постанови №103, враховуючи норми Порядку №45 та Постанови №704, перерахунок призначеної позивачу пенсії згідно із Закону №2262-ХІІ має здійснюватися за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) на момент звільнення на пенсію.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення, зазначених у довідці.

Згідно частини першої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться за документами що є у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, Закон №2262-ХІІ надає можливість пенсіонеру самостійно надати довідку про розмір грошового забезпечення, у разі її отримання, до органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії. У разі відмови уповноваженого органу у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, пенсіонер має право оскаржити в судовому порядку відповідні дії (бездіяльність) уповноваженого органу до суду.

Згідно статті 10 Закону України №2262-ХІ обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 - пенсії, відповідно до нової довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення з 01.04.2019 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 - пенсії, відповідно до нової довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, з 01.04.2019.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 56% грошового забезпечення суд зазначає наступне.

Оскільки, позивачем не надано до суду доказів щодо допущення відповідачем протиправного зменшення відсотку виплати пенсії позивачу з 56% під час здійснення перерахунку, з огляду на те, що перерахунок пенсії на даний час не проведений, виплата не здійснювалась, відповідно права позивача на даний час не порушені.

Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв`язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Стосовно позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, суд зазначає натупне.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Так, Постановою №103 визначено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (п.1).

Відповідно до пункту 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону №2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Разом з цим, під час розгляду справи, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 залишено без змін.

Таким чином 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили і відповідно з 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є нечинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18 скасовано п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, яким встановлено поступовий розмір виплати підвищення перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 відповідно до постанови №704, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України №2262, постанов КМУ №704, №103, №45 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, яка підлягала виплаті в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям за аналогічною посадою з 05.03.2019 року (з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18).

Отже, відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу до 05.03.2019 не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови КМУ №103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснення виплати суми перерахунку однією сумою суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Згідно із п. 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були, у зв`язку з чим право позивача на виплату недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою та погашення заборгованості, що утворилася внаслідок такого перерахунку, відповідачем порушено не було, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно вимог позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 по справі №420/1410/17, від 10.02.2020 по справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 по справі №520/34/17, від 01.04.2021 по справі №120/4555/18-а.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії, а тому вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, за відсутності підстав вважати, що його право на отримання компенсації при виплаті пенсії буде порушене відповідачем, та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв`язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 - пенсії, відповідно до нової довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, 100% суми підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 - пенсії, відповідно до нової довідки № ФХ-121024 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, 100% суми підвищення пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 27 січня 2022 року.

Суддя Севастьяненко К.О.