Рішення № 103175877, 18.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 січня 2022 року Справа № 520/20031/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Хамоуда Зеяд ( АДРЕСА_1 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 14.09.2021 р. номер :63011500029213 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка видана громадянину Єгипту Хамоуда Зеяд;

- скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 14.09.2021 р. номер :63011500029213 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка видана громадянину Єгипту Хамоуда Зеяд.

Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач є громадянином Єгипту та є студентом Харківського національного медичного університету, денна форма навчання, за спеціальністю «Стоматологія». Термін навчання 5 років, період навчання з 2017 р. по 2022 р. Посвідка на тимчасове проживання в Україні видана 11.06.2019 р. та дійсна до 01.08.2022 р.

02.10.2021 року Позивачем отримано від відповідача лист з додатком: копія рішення про скасування посвідки № 800069635.

Згідно вказаних документів позивачу стало відомо, що відповідачем 14.09.2021 року було прийняте рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, підставою для скасування посвідки № НОМЕР_1 є підпункт 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 р. № 322.

Підставою такого рішення відповідача стало подання від 25.08.2021 управління Міграційної поліції Головного управлінням Національної поліції в Харківській області складеного та направленого до відповідача про скасування посвідки про тимчасове проживання в України, підставою стало повідомлення від 24.08.2021 року до служби 102 про те що за адрескою: м. Харків, майдан Свободи, близько 01-00 год на майдані Свободи було виявлено бійку групи осіб, під час спроби в стані алкогольного сп`яніння нанесла тілесні ушкодження працівникам Хруп №3. Дану подію зареєстровано до ЄРДР №12021221200001333 від 24.08.2021 року за ст.345 ч.2 КК України.

Також у вищевказаному подання зазначено, що позивач до адміністративної відповідальності не притягувався.

Позивач вважає, що рішення відповідача є безпідставним, незаконним, таким, що порушує права позивача, в зв`язку з чим, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом, прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, перевіряється на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України «Про імміграцію» №2491-ІІІ від 07.06.2001, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Як визначено статтею 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України (стаття 13 Закону України «Про імміграцію»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про імміграцію» особа може повторно подати заяву про надання дозволу на імміграцію не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію чи його скасування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок №1983).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро, Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці 2 пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу (пункт 22 Порядку №1983).

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти (пункт 23 Порядку №1983).

Як встановлено судом ініціатором скасування дозволу на імміграцію в Україну позивачу є Управління Міграційної поліції ГУНП України в Харківській області.

Оскаржуване рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну було прийняте на підставі підпункту 4 пункту 63 порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року №322. (коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні)

Статтею 1 Закону України «Про основи національної безпеки» надано визначення поняттю «національна безпека», відповідно якого національна безпека визначається як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров`я, охорони дитинства, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, кібербезпеки та кіберзахисту, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв`язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам; загроза національній безпеці визначається як наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

При цьому, при застосуванні поняття «національної безпеки» як предмета інтересу, захист якого може обґрунтовувати необхідність скасування дозволу особі на імміграцію в Україну, необхідно виходити з доречності та достатності аргументів в користь посилання на такі інтереси. Можливість широкого тлумачення цих інтересів може призвести до звуження прав людини, що суперечить одному із провідних принципів і загальних засад конституційного ладу України - принципу верховенства права.

Також, посилаючись у поданні про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивачу на суспільну небезпечність позивача, Управління Міграційної поліції зазначає про повідомлення від 24.08.2021 року до служби 102 про те що за адрескою: м. Харків, майдан Свободи, близько 01-00 год на майдані Свободи було виявлено бійку групи осіб, під час спроби в стані алкогольного сп`яніння нанесла тілесні ушкодження працівникам Хруп №3. Дану подію зареєстровано до ЄРДР №12021221200001333 від 24.08.2021 року за ст.345 ч.2 КК України.

Втім, наведені у вказаному поданні обставини щодо належності позивача до зазначених осіб не підтверджено жодними доказами в розумінні статей 72-76 КАС України, крім того зазначено що позивач до адміністративної відповідальності не притягувався.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування в даній адміністративній справі є наявність в діях іммігранта загрози національній безпеці України станом на момент прийняття оскарженого рішення.

Суду також не надано належних доказів, які б підтверджували обставини, які покладені в основу оскаржуваного рішення - вчинення позивачем діянь, що загрожують національній безпеці України, громадському порядку в Україні.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ljatifi v. the former Yugoslav Repablic of Macedonia» суд вказав, що навіть у випадку, коли справа стосується національної безпеки, концепція законності та верховенства права в демократичному суспільстві вимагають, щоб заходи з депортації, які впливають на фундаментальні права людини, були предметом змагального провадження в незалежному органі або суді, який має повноваження ефективно перевірити підстави депортації та відповідні докази, якщо необхідно, з відповідними процесуальними обмеженнями у випадку наявності інформації з обмеженим доступом. Особа повинна мати можливість оскаржити твердження державного органу про ризик для національної безпеки. Хоча оцінка державного органу того, у чому саме полягає загроза для національної безпеки, об`єктивно має значну вагу, незалежний орган або суд повинен мати можливість реагувати в справах, у яких застосування цієї концепції не ґрунтується на відповідних фактах або виявляє тлумачення «національної безпеки», що суперечить закону або загальноприйнятому значенню і є свавільним.

У ході розгляду даної справи відповідачем не було доведено наявність підстав, не надано розумних обґрунтувань існування загроз, які могли б бути підставами для скасування позивачу дозволу на імміграцію.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем не надано доказів перевірки інформації в межах з`ясування питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування дозволу на імміграцію, надіслання відповідних запитів, передбачених п. 14 Порядку №1983.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про те, що стосовно нього розглядається питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну та доказів того, що позивача запрошували в ГУ ДМС в Харківській області для надання відповідних пояснень. Таких доказів також не надано і під час судового розгляду справи.

Вказані обставини свідчать про порушення права позивача бути заслуханим в процесі прийняття рішення щодо нього.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Хамоуда Зеяд ( АДРЕСА_1 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 14.09.2021 р. номер: 63011500029213 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка видана громадянину Єгипту Хамоуда Зеяд.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 14.09.2021 р. номер :63011500029213 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка видана громадянину Єгипту Хамоуда Зеяд.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ37764460) на користь Хамоуда Зеяд ( АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 січня 2022 року.

Суддя Сагайдак В.В.