Ухвала суду № 103174743, 17.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2022 р. № 520/671/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИСТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.11.2019 №ХК6729/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС, за якою накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «РИСТ» у розмірі 1 752 660,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 22700,00 грн.

В матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.

Крім того, суд зазначає, що абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлюється лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.11.2018 по справі № 804/958/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом оскарження в даній адміністративній справі є постанова Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.11.2019 №ХК6729/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто аналізуючи норму вищезазначеної статті, строк на оскарження Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.11.2019 №ХК6729/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу шість місяців.

Разом з тим, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду тільки 31.12.2021, тобто поза межами шестимісячного строку на оскарження.

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та в якому позивач просив суд поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що у листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РИСТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просило суд визнати незаконними та скасувати акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, № ХК6729\1160\2НД\АВ від 25 жовтня 2019 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08 листопада 2019 року №ХК6729Ї1160\2НД\АВ\П\ТД-ФС. 21.12.2019 Харківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 520/12790/19 за позовом ТОВ «РИСТ». Відповідно, перший раз позивач звернувся до суду в межах встановленого Законом процесуального строку. За результатом розгляду справи №520/12790/19 Харківським окружним адміністративним судом 24.06.2020 було ухвалене рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" було відмовлено. Другим апеляційним адміністративним судом було винесено постанову від 02.03.2021, якою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі №520/12790/19 скасовано. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" залишено без розгляду. Відповідно, дана справа по суті розглянута не була. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №520/4493/2020, було задоволено позов ТОВ "РИСТ" до Головного управління Держпраці у Харківській області. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 07.10.2019 №1763 щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ «РИСТ», а також визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.10.2019 №ХК6729/1160/2НД/АВ/П. Враховуючи вищенаведені обставини у справі, позивач не має іншої можливості для захисту своїх прав, як тільки повторне звернення до суду з даним позовом, тому як скасування постанови про накладення штрафу від 08 листопада 2019 року №ХК6729\1160\2НД\АВ\П\ТД-ФС можливе тільки в судовому порядку.

Між тим, суд не приймає до уваги вказані обставини як поважні причини пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже саме з моменту, коли позивач отримав оскаржувану постанову, розпочався відлік строку на звернення до суду із позовними вимогами про скасування зазначеної постанови.

Після винесення Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 02.03.2021, якою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі №520/12790/19 скасовано та позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" залишено без розгляду у зв`язку з тим, що позовна заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, у позивача була можливість повторно звернутись до суду для розгляду питання про правомірність постанови відповідача про накладення штрафу від 08 листопада 2019 року №ХК6729\1160\2НД\АВ\П\ТД-ФС. Проте, позивач цим правом не скористався, а звернувся до суду після спливу десяти місяців.

Доводи про те, що позивачу було вкрай важливо отримати підтвердження того факту, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №520/4493/2020, відповідно до якої визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 07.10.2019 №1763 щодо проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСТ», а також визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.10.2019 №ХК6729/1160/2НД/АВ/П, не буде скасована в касаційній інстанції не спростовують того факту, що у позивача була можливість раніше звернутись до суду з даними позовними вимогами.

Доводи щодо того, що позивач не отримував ухвалу Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №520/4493/2020, відповідно до якої Головному управлінню Держпраці у Харківській області відмовлено у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 520/4493/2020, та дізнався про її наявність з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 29.12.2021 суд не приймає до уваги, оскільки Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України" (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року) та заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи (у рішенні в справі «Каракуця проти України»).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Таким чином, позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Втім, наведені позивачем обставини пропуску ним строку на звернення до суду із даними вимогами таким критеріям не відповідають.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 22700,00 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" та надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаним позовом, зазначивши інші обґрунтовані причини поважності його пропуску.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 22700,00 грн та надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаним позовом, зазначивши інші обґрунтовані причини поважності його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Волошин