Рішення № 103174596, 14.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2022 р. № 520/25912/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування в стаж роботи на посаді судді ОСОБА_1 2 роки 00 місяців 00 днів відповідно до Наказу за №02-02/179 від 08 листопада 2018 року «Про зарахування стажу роботи на посаді судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 в стаж роботи на посаді судді 2 роки 00 місяців 00 днів відповідно до Наказу за №02-02/179 від 08 листопада 2018 року «Про зарахування стажу роботи на посаді судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області від 17.09.2021 №04-49/485 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та Наказу за №02-02/179 від 08 листопада 2018 року «Про зарахування стажу роботи на посаді судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці їй обчислено його у розмірі 66% грошового утримання судді, але відповідачем при призначенні позивачу розміру довічного утримання було допущено помилку при розрахунку періоду стажу, який враховується для обчислення грошового довічного отримання, а саме не було зараховано період праці у Київському районному суді м. Харкова на посаді помічника голови Київського районного суду м. Харкова, що вплинуло на помилкове визначення як стажу та і загального проценту розрахунку пенсії від грошового забезпечення. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді складає 28 років 06 місяців 20 днів. У зв`язку з вищезазначеним, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 66% винагороди судді, визначеної на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.09.2021 № 04-49/485. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не надавала до Управління Наказ №02-02/179 від 08.11.2018 «Про зарахування стажу роботи на посаді судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 », отже Управління здійснювало свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а тому своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Наказу начальника Управління юстиції Харківського Облвиконкому № 02-7/27 від 06.05.1991 була призначена на посаду помічника голови Київського районного суду м. Харкова.

На підставі рішення ХІІ сесії Харківської обласної Ради народних депутатів від 25.01.1993 зарахована по посаду судді Київського районного суду м. Харкова.

Наказом Територіального управління держаної судової адміністрації в Харківській області №31 від 22.07.2003 обрана безстроково суддею Київського районного суду м. Харкова.

Наказом Голови Київського районного суду м. Харкова за № 02-02/179 від 08 листопада 2018 року «Про зарахування стажу роботи на посаді судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 », позивачу зараховано стаж роботи помічником голови суду до стажу роботи на посаді судді 02 роки 00 місяців 00 днів.

Наказом Голови Київського районного суду м. Харкова № 02-02-111 від 16.09.2021 позивача було відраховано зі штату Київського районного м. Харкова суду у зв`язку зі звільненням з посади судді у відставку.

На теперішній час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Протоколу про затвердження рішення № 204750010592 Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області про призначення довічного грошового утримання судді у відставці, яким зазначено тривалість (розмір) повного страхового стажу 38 років 11 місяців 11 днів, у тому числі стаж роботи на посадах судді у період з 26.02.1993 по 16.09.2021, який становить 28 років 6 місяців 22 дні, на підставі чого визначено загальний процент розрахунку пенсії від заробітку в розмірі 66 відсотків.

Позивач вважає, що Управлінням пенсійного фонду при призначенні розміру довічного утримання було допущено помилку при розрахунку періоду стажу, який враховується для обчислення грошового довічного отримання, а саме не було зараховано період праці у Київському районному суді м. Харкова на посаді помічника голови Київського районного суду м. Харкова, що вплинуло на помилкове визначення як стажу та і загального проценту розрахунку пенсії від грошового забезпечення, у зв`язку з чим 06.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про зарахування стажу та перерахунку загального проценту розрахунку для обчислення грошового довічного утримання.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.11.2021 №2000-0213-8/135905 позивачу було відмовлено у зарахуванні стажу з посиланням на те, що управління є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами та іншими нормативно-правовими актами, а тому не має можливості здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання до визначення порядку перерахунку.

Позивач, не погодившись із вищевказаними діями відповідача, звернулась до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписи частини шостої статті 47 і пункту 8 частини четвертої статті 48 Конституції України регламентують, що незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

У відповідності до пункту 14 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів.

На час виходу у відставку та призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання був чинним Закон України «Про судоустрій і статус судців» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Статтею 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною другою цієї статті визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Згідно абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Зазначена позиція щодо визначення стажу роботи судді також відповідає нормам Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798-VІІІ, яким доповнено пункт 34 розділу 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» абзацом четвертим наступного змісту: Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

З цього питання висловлювалася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 по справі №9901/805/18, яка зазначила, що внесені до статті 137 Закону № 1402-VIII зміни дозволили зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення позивача на посаду судді.

Також, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.09.2020 у справі №9901/302/19 зазначено, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного закону, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначена на посаду судді у січні 1993 року.

На час призначення позивача суддею вперше діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 обрана на посаду судді до набрання чинності Законом № 1402-VIII, за нею зберігається право визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день її обрання, тобто згідно Закону №2862-ХІІ.

З аналізу наведених норм вбачається, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 43 Закону №2862, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітрів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерства юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Перелік посад є вичерпним.

Судом встановлено, що у період з 06.05.1991 по 25.02.1993 працювала на посаді помічника голови Київського районного суду м. Харкова.

Наказом Голови Київського районного суду м. Харкова за № 02-02/179 від 08 листопада 2018 року «Про зарахування стажу роботи на посаді судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 », позивачу зараховано стаж роботи помічником голови суду до стажу роботи на посаді судді 02 роки 00 місяців 00 днів.

Крім того, слід зазначити, що Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 визначено форму Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначається стаж, що дає право на відставку і призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Наявний в матеріалах справи розрахунок стажу судді, який дає право як на відставку так і на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складений Київським районним судом м. Харкова у відповідності до згаданого Порядку, підписаний Головою Київського районного суду м. Харкова, скріплений печаткою та поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

У Розрахунку вказано, що стаж роботи ОСОБА_1 станом на день видання наказу про відрахування зі штату суду становить 30 років 06 місяців 20 днів, з яких 2 роки 00 місяців 00 днів - стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права (ст. 137 Закону України від 02.06.2016 № 1402-ІІІ (в ред. Закону України від 12.07.2018 № 2509-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що набрав чинності 05.08.18), проте відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не взято до уваги при призначенні позивачу довічного грошового утримання судді вказану обставину.

Також, суд зазначає, що жодних правових підстав неврахування періоду роботи позивача на посаді помічника судді Київського районного суду м. Харкова відповідачем не зазначено ні у листі від 02.11.2021 №2000-0213-8/135905, ні у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, оскільки відповідачем не враховано вищевикладені приписи законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а саме положення пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, статті 43 Закону №2862-ХІІ, суд дійшов висновку, що невключення до відповідного стажу роботи позивача перебування його на посаді помічника судді Київського районного суду м. Харкова є неправомірним, а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині неврахування стажу роботи позивача 02 роки 00 місяців 00 днів - протиправними.

Згідно зі статтею 7 Закону №2862-ХІІ «Про статус суддів» (у редакції, чинній на час обрання позивача суддею) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

На час розгляду цієї справи сформувалась стала судова практика, згідно з якою право на зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу роботи в галузі права до двох років (фактичний стаж за юридичною спеціальністю) мають судді, яких було обрано на посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону вперше згідно з вимогами, встановленими Закону №2862-ХІІ на день їх обрання (рішення Верховного Суду від 03.07.2019 №9901/140/19), що, також підтверджується спільним листом Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України від 05.11.2018 №41783/0/9-18, №2664/0/2-18, №01-6757/18, №9рс-1112/18, №1-22433/18, №02/3878.

З огляду на викладене, стаж роботи позивача на посаді помічника судді Київського районного суду м. Харкова, який пов`язаний з роботою за юридичною спеціальністю, підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17 від 28 листопада 2019 року у справі №428/3117/17, від 18 червня 2020 року у справі №498/337/17, від 10.09.2020 у справі № 537/2849/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на досліджені судом докази, суд зазначає, що загальний стаж позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становив 30 років 06 місяців 22 дні, на підставі якого розмір довічного грошового утримання судді становить 70%.

Водночас, відповідачем при призначенні позивачу довічного грошового утримання без урахування вищевказаного спірного періоду щодо стажу роботи позивача визначено у розмірі 66%.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, з метою ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 70% суддівської винагороди, починаючи з 17 вересня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову з підстав, викладених вище.

В матеріалах справи містяться лише докази сплати позивачем судового збору, отже відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 , в стаж роботи на посаді судді 2 роки 00 місяців 00 днів стажу роботи у сфері права відповідно до ст. 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-ІІІ (в ред. Закону України від 12.07.2018 № 2509-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що набрав чинності 05.08.18).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70% суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області від 17.09.2021 №04-49/485 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 17 вересня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин