Рішення № 103174542, 10.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 січня 2022 р. справа №520/18821/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Кривошеєнко О.Ю.,

представника відповідача - Шапошника М.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ+" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ+" , з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області", в якій просить суд: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00055730712 від 21 квітня 2021 року, яким ТОВ «Магніт+» застосовано суму штрафних санкцій та пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 322221,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00055730712 від 21 квітня 2021 року, винесено безпідставно, оскільки відповідачем протиправно встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VII1 «Про валюту і валютні операції» по зовнішньоекономічному контракту від 08.05.2018 № TWP18050801, який укладено з UAB «Tinwestplus» (Литва).

Від представника відповідача – Шалімової Л., через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача – Кривошеєнко О.Ю. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача – Шапошник С.С., в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Згідно наказу від 24.12.2020 року №755 ДПС України розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п.1 постанови №893.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.12.2020 року внесено запис щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи.

Таким чином, суд замінює первинного позивача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «МАГНІТ+», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, 2 зареєстровано Департаментом реєстрації Харківської міської ради 07.09.2017 року за № 14801020000074367, податковий номер 41571260.

ТОВ «Магніт+» взято на обліків контролюючих органах 07.09.2017 року за № 203617226113, має свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість від 01.11.2017 року № 200360651 ІПН 415712620364.

Посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області було проведено позапланову перевірку та за наслідками перевірки складено акт від 16.03.2021 року №4192/20-40-07-12-07/41571260 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Магніт+» (код ЄДРПОУ 41571260) з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.05.2018 року № TWP18050801».

Перевірка проводилась на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст, 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755Л/І, із змінами та доповненнями (далі за текстом - ПКУ), на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 25.02.2021 № 1204-п.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Магніт+» пункту 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VII1 «Про валюту і валютні операції» по зовнішньоекономічному контракту від 08.05.2018 №TWP18050801, який укладено з UAB «Tinwestplus» (Литва).

ТОВ «Магніт+» засобами поштового зв`язку отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00055730712 від 21 квітня 2021 року, яким ТОВ «Магніт+» застосовано суму штрафних санкцій та пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 322221,61 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішення, керуючись вимогами ст. 56 ПК України позивач подав до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00055730712 від 21 квітня 2021 року.

Зазначена скарга була подана засобами поштового зв`язку 26 травня 2021 року та отримана ДПС України 28 травня 2021 року.

Рішенням від 30.08.2021 року Державної податкової служби України, яке прийнято за наслідками розгляду скарги ТОВ «Магніт+» на ППР ГУ ДПС у Харківській області №00055730712 від 21 квітня 2021 року, скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач, отримав зазначене рішення органу ДПС 28 вересня 2021 року, з не погоджується та вважає, що таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.

21.06.2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, який вступив в дію 07.02.2019 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 вказаного Закону №2473-VІІІ, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також, п.21 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (затв. постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №5) встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що в письмовому запиті контролюючого органу про надання пояснень та їх документального підтвердження має бути зазначено порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та відповідно виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.

Як зазначено у п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про валюту і валютні операції» (набрав чинності 07.07.2018, введений в дію 07.02.2019), за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані: до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (набрав чинності 07.07.2018, введений в дію 07.02.2019) порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно п.6-8 ст. 13 вказаного Закону - у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про валюту і валютні операції» (набрав чинності 07.07.2018, введений в дію 07.02.2019) заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що визначальним фактором для нарахування пені є власне порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 27.12.2018 року по справі №821/81/16 та від 11.03.2019 року по справі №826/7409/16.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «МАГНІТ +» (Покупець), в особі директора Кузнецової Раксани Віталіївни, діючої на підставі Статуту, та UAB «Tinwestplus» (Литва) (Продавець) в особі директора Донатаса Імбраса, діючого на підставі Статуту, уклали договір поставки від 08.05.2018 № TWP18050801.

Відповідно до предмету договору Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця, а Покупець - приймати та сплачувати на умовах діючого договору Товар партіями у кількості, асортименті, за ціною та в строки, вказані в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Загальна сума договору: складається з суми всіх партій Товару. Валюта платежу: евро. Умови поставки: СРТ Харків (згідно Інкотермс-2010). Строк дії договору встановлено до 31.12.2020 з автоматичною пролонгацією на один календарний рік у разі відсутності письмової заяви Сторін про відмову в його продовженні.

Згідно даних, акту перевірки, станом на 01.03.2019 року, згідно даних бухгалтерського обліку у ТОВ «МАГНІТ +» по контракту від 08.05.2018 № TWP18050801, який укладено з UAB «Tinwestplus» (Литва), обліковується дебіторська заборгованість у сумі 17037,50 евро, з граничним строком розрахунків:

- у сумі 4 660,84 евро - 27.01.2020;

- у сумі 12 000,00 евро -10.02.2020;

- у сумі 376,66 евро -13.02.2020.

Судом встановлено, що на виконання ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», умов договору поставки з урахуванням третейської угоди, передбаченої умовами додаткової угоди до договору ТОВ «МАГНІТ+» вчасно, до настання визначеного Законом граничного терміну, а саме 11 січня 2020 року звернулося до Третейського суду при Асоціації «Захисту прав приватних інвестицій» з питання стягнення з нерезидента, контрагента за договором поставки №TWP 18050801 від 08 травня 2018 року існуючої заборгованості, у зв`язку з чим ухвалою Третейського суду від 11 січня 2020 року було відкрите провадження у справі №01/11/01/20 та справа тривалий час знаходилася у провадженні суду.

Слід зазначити, що докази та пояснення з зазначеного приводу були надані позивачем до заперечень на акт, що згідно імперативних вимог ч. 7 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» повністю виключає правові підстави притягнення ТОВ «МАГНІТ+» до відповідальності, визначеної частиною 5 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції».

За наслідками розгляду зазначеної справи третейським судом при Асоціації «Захисту прав приватних інвестицій» 03 травня 2021 року проголошено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Магніт+» задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «UAB «Tinwestplus» (Литва) на користь ТОВ «Магніт+» суму боргу за контрактом від 08.05.2018 №TWP18050801.

Крім того, на момент подачі позову до третейського суду між сторонами укладена додаткова угода №2 від 29.05.2018 року про те, що зазначений спір підлягав розгляду Третейським судом при Асоціації захисту прав приватних інвестицій (м.Харків, Україна).

Підпунктом 6 пункту 1 статті 1 Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961, яка ратифікована Україною, зазначено, що термін "арбітраж" визначає розгляд спорів як арбітрами, призначеними по кожній окремій справі (арбітраж), так і постійними арбітражними органами.

За приписами статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до змісту ч.ч. 1 та 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:

1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;

2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;

3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що законодавство України не робить винятку щодо можливості передачі майнового спору, що випливає з зовнішньоекономічної угоди, на вирішення третейського суду (арбітражу).

Пунктом 12 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди" застережено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України. При цьому ч. 4 ст. 1 цього Закону визначено, що його дія не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.

Натомість, частиною 2 статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

Статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що для цілей цього Закону: "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону); "третейський суд" - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; "суд" - відповідний орган судової системи держави.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" підставою для розгляду справи арбітражем, переліченим у статті 2 цього Закону, є виключно арбітражна угода.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" обумовлено, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.

Так, з огляду на зміст вищенаведених нормативних актів, під судом, переліченим у статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", слід розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, створений відповідно до Розділу VІІІ Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений відповідно до положень Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Встановлюючи наявність компетенції Третейського суду при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій" приймати арбітражне рішення у відповідності до Розділу VІ Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій", третейський суд при Асоціації захисту прав приватних інвестицій (далі - Третейський суд) є самостійним недержавним незалежним постійно діючим інституціональним арбітражем, що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про третейські суди" від 11 травня 2004 року №1701-ІУ, Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" №4002-111 від 24 лютого 1994 р., Європейської конвенції 1961 р. "Про зовнішньоторговельний арбітраж", Нью-йоркської конвенції 1958 р. "Про визнання та приведення в дію іноземних арбітражних рішень", Положення про Третейський суд при Асоціації захисту приватних інвестицій, затвердженого зборами учасників Асоціації „Захисту прав приватних інвестицій" від 01 лютого 2007 року, цього Регламенту та додатків до цього Регламенту. Третейський суд створюється і діє на принципах: 1) законності; 2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; 3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; 4) змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості; 5) обов`язковості для сторін рішень третейського суду; 6) добровільності утворення третейського суду; 7) добровільності згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; 8) самоврядування; 9) всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; 10) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду. Третейський суд складається із Голови Третейського суду та Секретаря Третейського суду. Третейські судді є особами, незалежними від Третейського суду, які здійснюють розгляд справ на підставі їх обрання сторонами за умови їх власної згоди. В цьому Регламенті „Третейський суд" означає постійно діючий інститут, що адмініструє здійснення третейського провадження: „третейський суд" означає одноособового третейського суддю або колегію третейських суддів, що здійснюють третейське провадження по справі.

Відповідно до ст. 2 Регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій", у Третейський суд за згодою сторін можуть передаватися будь-які спори за участю будь-яких дієздатних осіб приватного права, за винятком спорів, що мають публічно-правову природу та відповідно до діючого законодавства України не можуть розглядатися третейськими судами, утвореними на підставі Закону України „Про третейські суди", зокрема: спори про визнання недійсними нормативно-правових актів; спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов`язаних з державною таємницею; справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно державними судами або Конституційним Судом України. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яку укладено у письмовій формі в такий спосіб, що беззаперечно вказує на відповідний намір сторін. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Питання про компетенцію третейського суду на підставі третейської угоди вирішує intra vires Голова Третейського суду. Третейський суд приймає рішення на підставі законодавства України та міжнародних договорів, імплементованих у національне законодавство України. Третейський суд розглядає спори за участю іноземних учасників на підставі Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Третейський суд може здійснювати адміністрування арбітражу ad hoc з використанням арбітражного регламенту ЮНСИТРАЛ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що Третейський суд при Асоціації "Захисту прав приватних інвестицій", до якого звернувся позивач, є судом, створеним на підставі положень Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та має компетенцію приймати арбітражне рішення відповідно до Розділу VІ Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", що має наслідком звільнення його від відповідальності за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, в силу вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» зазначені обставини виключають підстави для нарахування пені та як наслідок свідчать про безпідставність та протиправність податкового повідомлення-рішення № 00055730712 від 21 квітня 2021 року, законодавчо визначених підстав для винесення податкового повідомлення-рішення та нарахування ТОВ «МАГНГГ+» пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту не було, а тому податкове повідомлення-рішення № 00055730712 від 21 квітня 2021 року підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Замінити відповідача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495).

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ+" до Головного управління ДПС у Харківській області" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00055730712 від 21 квітня 2021 року, щодо застосування до ТОВ «Магніт+» суми штрафних санкцій та пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 322221,61 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ+" (код 41571260, 61075, м.Харків, вул.Механізаторів 2) судовий збір у розмірі 4833,32 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять три гривні 32 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.01.2022 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.