Рішення № 103174174, 09.02.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/9605/21

09 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в СПТУ №14 упродовж із 01.09.1978 по 20.07.1981, період роботи в колгоспі ім.Жданова із 31.01.1985 по 01.07.1985, період роботи в колгоспі "Іскра" упродовж із 14.04.1986 по 28.03.1990, період роботи в ТОВ "Дружба" упродовж із 05.05.1990 по 04.06.1992, період роботи в ТОВ "Автопродсервіс" із 02.12.2000 по 28.08.2003;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в СПТУ №14 упродовж із 01.09.1978 по 20.07.1981, період роботи в колгоспі ім.Жданова із 31.01.1985 по 01.07.1985, період роботи в колгоспі "Іскра" упродовж із 14.04.1986 по 28.03.1990, період роботи в ТОВ "Дружба" упродовж із 05.05.1990 по 04.06.1992, період роботи в ТОВ "Автопродсервіс" із 02.12.2000 по 28.08.2003та призначити йому пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати досягнення пенсійного віку - 29.09.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак у її призначенні було відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Ухвалою судді від 28.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25.01.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що за результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надіслало лист про відмову в призначенні пенсії №1900-0207-8/ 35232 від 25.11.2021 року в якому повідомило позивача, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 02.12.2000 по 28.08.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення, яке не завірене належним чином, та періоди роботи в колгоспах "Дружба" та "Іскра" згідно довідок № 745 та №744 від 26.10.2021, навчання в професійно-технічному училищі №14 смт. Івано-Франкове, оскільки в наданих документах не співпадає по батькові з паспортним даним.

Отже, загальний страховий стаж позивача згідно розрахунків Головного управління становить 19 років 08 місяців 5 днів, що є меншим за необхідний.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позовних вимог заперечує з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , після досягнення 60-ти річного віку, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих документів, відповідач листом від 26.11.2021 №1900-0207-8/35232 повідомив позивача, що прийнято рішення про відмову у призначені вказаної пенсії. Також у даному листі вказано, що при обчисленні страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.12.2000 по 28.08.2003, оскільки у трудовій книжці серії НОМЕР_2 наявне виправлення, що не завірене належним чином та розбіжності у даті прийняття з датою наказу на прийняття та періоди роботи в колгоспах "Дружба" та "Іскра" згідно архівних довідок за №№ 744,745 від 26.10.2021 року і навчання в професійно-технічному училищі №14, оскільки у наданих документах його ініціали "по батькові" не співпадають із паспортними даними.

Не погоджуючись із таким діями відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як зазначалося вище, під час обрахунку страхового стажу, відповідачем не було зараховано:

періоди роботи з 02.12.2000 по 28.08.2003, оскільки у трудовій книжці серії НОМЕР_2 наявне виправлення, що не завірене належним чином та розбіжності у даті прийняття з датою наказу на прийняття;

періоди роботи в колгоспах "Дружба" та "Іскра" згідно архівних довідок за №№ 744,745 від 26.10.2021 року;

навчання в професійно-технічному училищі №14, оскільки у наданих документах його ініціали "по батькові" не співпадають із паспортними даними.

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку, що в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

При цьому формальні неточності в документах за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

Отже з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання в СПТУ №14 з 01.09.1978 по 20.07.1981, періоду роботи в колгоспі ім.Жданова з 31.01.1985 по 01.07.1985, періоду роботи в колгоспі "Іскра" з 14.04.1986 по 28.03.1990, періоду роботи в ТОВ "Дружба" з 05.05.1990 по 04.06.1992, періоду роботи в ТОВ "Автопродсервіс" з 02.12.2000 по 28.08.2003 є протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання в СПТУ №14 з 01.09.1978 по 20.07.1981, період роботи в колгоспі ім.Жданова з 31.01.1985 по 01.07.1985, період роботи в колгоспі "Іскра" з 14.04.1986 по 28.03.1990, період роботи в ТОВ "Дружба" з 05.05.1990 по 04.06.1992, період роботи в ТОВ "Автопродсервіс" з 02.12.2000 по 28.08.2003.

При цьому слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 30.09.2021, оскільки відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в СПТУ №14 з 01.09.1978 по 20.07.1981, періоду роботи в колгоспі ім.Жданова з 31.01.1985 по 01.07.1985, періоду роботи в колгоспі "Іскра" з 14.04.1986 по 28.03.1990, періоду роботи в ТОВ "Дружба" з 05.05.1990 по 04.06.1992, періоду роботи в ТОВ "Автопродсервіс" з 02.12.2000 по 28.08.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в СПТУ №14 з 01.09.1978 по 20.07.1981, період роботи в колгоспі ім.Жданова з 31.01.1985 по 01.07.1985, період роботи в колгоспі "Іскра" з 14.04.1986 по 28.03.1990, період роботи в ТОВ "Дружба" з 05.05.1990 по 04.06.1992, період роботи в ТОВ "Автопродсервіс" з 02.12.2000 по 28.08.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 30.09.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баранюк А.З.