Рішення № 103173901, 01.02.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6600/21

01 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Фаріон М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішень від 01.07.2021 року №547, від 24.12.2020 року №174, розпорядження від 14.09.2021 року №403-к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішень від 01.07.2021 року №547, від 24.12.2020 року №174, розпорядження від 14.09.2021 року №403-к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , згідно розпорядження Чортківського міського голови від 21 липня 2020 року № 284-к “Про призначення ОСОБА_1 ” працювала начальником юридичного відділу Чортківської міської ради. 01 липня 2021 року на вісімнадцятому позачерговому пленарному засіданні Чортківською міською радою за поданням Чортківського міського голови Володимира Шматька прийнято рішення № 547 “Про внесення змін до рішення міської ради від 24 грудня 2020 року № 174 "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради, граничної чисельності апарату та виконавчих органів " (далі - рішення) згідно якого:

Ліквідовано з 15 вересня 2021 року відділ земельних ресурсів міської ради.

Ліквідовано з 15 вересня 2021 року юридичний відділ міської ради.

Позивач вважає, що дане рішення прийнято з процедурним порушенням вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та регламенту Чортківської міської ради, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 27 листопада 2020 року № 18.

Внаслідок незаконного звільнення, психологічного примушування до звільнення та вищезазначених обставин ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка полягає у переживаннях психологічного характеру, пов`язаними із вимушеними змінами в її житті, втратою джерела доходів взагалі, що вплинуло на добробут, приниженням репутації в очах працівників Чортківської міської ради, у розмірі 50 000 грн.

Ухвалою від 18.10.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 16.11.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, 14 вересня 2021 року розпорядженням Чортківського міського голови від 14 вересня 2021 року № 403-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно до п. 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Причина звільнення скорочення штату.

У день звільнення з ОСОБА_1 проведено повний розрахунок, виплачено середньомісячний заробіток, відповідно до ст. 44 КЗпП України, вручено трудову книжку та належно засвідчену копію розпорядження міського голови про її звільнення. За таких обставин сторона відповідача вважає, що Чортківською міською радою належно виконані вимоги частини другої ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Представник відповідача зазначив, що позивачем не надано доказів причинного зв`язку між діями міської ради щодо стану здоров`я позивача, які саме дії слугували погіршенню її стану здоров`я, доказів вини саме Чортківської міської ради у погіршенні стану здоров`я позивача не надано. Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками) та іншими документами тощо, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації і т.ін. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Незрозумілою є також і сума матеріальної шкоди, яку просить позивач. Адже, знову ж таки, нею не надано до позовної заяви розрахунку моральної шкоди. Тобто є незрозумілим на підставі чого позивач вирахувала дану суму. На підставі вище наведеного просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 17.11.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 10.12.2021 о 10:45 год.

19.11.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

25 листопада 2021 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 10.12.2021 відкладено розгляд справи на 29.12.2021 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 29.12.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 19.01.2022 о 11:30 год. для подання додаткових доказів по справі.

19 січня 2021 року відкладено розгляд справи на 01.02.2022 о 11:30 год.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з мотивів викладених в позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні з мотивів викладених у відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Суд, заслухавши сторін та розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов і відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно розпорядження Чортківського міського голови від 21 липня 2020 року № 284-к “Про призначення ОСОБА_1 ” працювала начальником юридичного відділу Чортківської міської ради та як посадовій особі місцевого самоврядування, було присвоєно 11 ранг в межах 5 категорії.

Посадові обов`язки позивача закріплені в Положенні про юридичний відділ Чортківської міської ради, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 28 січня 2021 року №187 та посадовій інструкції начальника юридичного відділу Чортківської міської ради, затвердженої Чортківським міським головою 29 січня 2021 року.

Так, 01 липня 2021 року на вісімнадцятому пленарному засіданні Чортківської міської ради міський голова, користуючись своїм правом, передбаченим п 6. частини четвертої ст. 42 та п.5 частини першої ст. 26, в межах частини тринадцятої ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вніс пропозицію про включення в порядок денний пленарного засідання ради, поряд з іншими питаннями, питання «Про внесення змін до рішення Чортківської міської ради від 24 грудня 2020 року № 547 «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради, граничної чисельності апарату та виконавчих органів». За таку пропозицію проголосували 18 депутатів міської ради, що становить дві третини від складу ради.

Не погодившись із рішеннями від 01.07.2021 року №547, від 24.12.2020 року №174 позивач вважає їх прийнятими з процедурними порушеннями вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та регламенту Чортківської міської ради, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 27 листопада 2020 року № 18, а тому звернулася до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У п. 6 частини четвертої ст. 42 зазначається, що сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Вищевказана норма кореспондується із п. 5 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якому виключно на пленарних засіданнях вирішуються питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Відповідно до частини тринадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Тобто це питання було внесено на розгляд ради у встановленому порядку суб`єктом, який законом наділений такими повноваженнями.

У подальшому було затверджено порядок денний пленарного засідання із внесеними змінами в цілому.

Отже, суд зауважує, що зміни до порядку денного можуть вноситися безпосередньо на пленарному засіданні і таке питання є процедурним та приймається більшістю голосів депутатів ради. При цьому питання щодо винятковості випадку також підлягало оцінці депутатами при вирішенні питання про внесення змін і включення запропонованого питання до порядку денного.

Дії міського голови щодо включення до порядку денного проекту оскаржуваного рішення відповідали вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутати не наполягали на додатковому обговоренні проекту рішення, за пропозицією голови ради порядок денний був змінений, доповнений та затверджений депутатською більшістю.

Таким чином, Чортківська міська рада як орган місцевого самоврядування висловила своє волевиявлення щодо розгляду питання про внесення змін до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів на засіданні саме 01 липня 2021 року.

Частиною другою ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відтак, матеріалами сесії підтверджено, що більше половини загального складу депутатів Чортківської міської ради, а саме 17 з 27 взяли участь в обговоренні питання внесення змін до структури та чисельності Чортківської міської ради і депутати одноголосно підтримали дане рішення. Цей факт позивачем не оспорюється.

Твердження позивача, що рішенням № 547 затверджено штатний розпис є помилковим, оскільки, виходячи із форм Штатного розпису та Типового штатного розпису, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2002 № 57 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.11.2012 № 1220) зазначені документи мають відповідну форму та крім інформації про кількість штатних одиниць, містять інформацію про посадовий оклад, фонд заробітної плати на місяць (рік) тощо. Зазначеним ж рішенням затверджено штат, що не суперечить вимогам п. 6 частини четвертої ст. 42 та п. 5 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами), а отже дане рішення прийняте у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

З приводу попереднього розгляду проекту рішення на засіданні постійної комісії міської ради, то суд зазначає, що прямої вказівки у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо попереднього розгляду питання про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів на засіданні постійної комісії ради немає. Відповідно до частини четвертої ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Також, як зазначає сама позивач та як вбачається зі змісту Положення про постійні комісії Чортківської міської ради, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 19 листопада 2020 року № 5 немає чіткого визначення, що проект рішення щодо затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів попередньо розглядається на засіданні будь-якої комісії. В Положенні тільки зазначається, що комісія з питань депутатської етики та дотримання законності аналізує і розглядає на своїх засіданнях ефективність діяльності утворених радою органів.

Окрім того, слід звернути увагу суду, що до складу постійних комісій ради входять виключно депутати, які беруть участь у пленарних засіданнях ради. 01 липня 2021 року на пленарному засіданні Чортківської міської ради були присутні 18 депутатів ради. Загальний склад постійної комісії міської ради з питань депутатської етики та дотримання законності 5 депутатів, з них присутні на сесії 3, що становить більшість від складу даної постійної комісії.

Отже, у випадку внесення пропозиції одним з депутатів щодо попереднього розгляду даного питання на засіданні постійної комісії, такий розгляд був можливий, шляхом оголошення перерви у засіданні. Однак, жоден з депутатів не вважав за доцільне попередній розгляд даного питання на засіданні постійної комісії, оскільки за ними залишилося право висловити свою позицію з приводу проекту рішення на пленарному засіданні міської ради. Зазначене не суперечить чинному законодавству та не порушує прав депутатів. Також звертаємо увагу суду, що Рішення та рекомендації постійних комісій мають рекомендаційний характер, а тому не мають вирішального значення.

Частиною 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи той факт, що більш ніж половина від загального складу депутатів Чортківської ради, а саме 17 мали можливість обговорити дане питання та не були головуючим обмежені в цьому праві, а також те що 17 депутатів у визначений законом спосіб висловились за прийняття рішення «Про внесення змін до рішення міської ради від 24 грудня 2020 року № 174 «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради, граничної чисельності апарату та виконавчих органів», суд вважає, що рішення прийняте у межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно доводів позивача про те, що проект спірного рішення, який не був оприлюднений до засідання міської ради, то варто зазначити таке.

Частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2020 року (справа №420/718/19) зазначив, що внутрішньо-організаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб`єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб`єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб. Враховуючи те, що проект оскаржуваного рішення стосувався внутрішньо-організаційного питання щодо затвердження структури ради, її виконавчих органів, граничної чисельності, яке вирішується виключно депутатами міської ради, то проект такого рішення не підлягає обов`язковому оприлюдненню.

Твердження позивача, що нормами чинного законодавства не передбачені посади головного, провідного спеціаліста з питань юридичного забезпечення та головного, провідного спеціаліста з питань земельних відносин підлягає спростуванню з таких підстав.

Як уже вище зазначалося, виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 174 «Про затвердження типових штатів працівників органів місцевого самоврядування» затверджені типові штати міських рад, однак, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 лютого 207 року № 55-р дію вказаної постанови зупинено.

У додатку 50 до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 441 (чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) затверджені Схема посадових окладів керівних працівників спеціалістів апарату міських (крім мм. Києва та Севастополя) рад та їх виконавчих комітетів, сільських селищних рад, що представляють інтереси об`єднаних територіальних громад, та їх виконавчих комітетів, зокрема для начальників відділів, управлінь, головних, провідних спеціалістів, спеціалістів І та II категорії та спеціалістів.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 07 листопада 2011 № 203-19 року затверджені Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посадових осіб місцевого самоврядування. Тобто і в постанові Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 і в наказі Національного агентства України з питань державної служби визначені загальні назви посад. Рішенням Чортківської міської ради від 01 липня 2021 року № 547 визначені посади, передбачені вищевказаними нормативно правовими актами з урахуванням галузевих напрямків, що жодним нормативним документом не заборонено.

Таким чином, встановлення кількісного результату голосування 16 депутатами (при загальному складі 26), тобто більше половини депутатів від загального складу ради, як того вимагає частина друга статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які проголосували за проект прийняття рішення у визначений законом спосіб, свідчить, що відповідний орган місцевого самоврядування висловив свою чітку позицію щодо структури, граничної чисельності та штату ради.

Наведене дає підстави для висновку, що Чортківська міська рада, вирішуючи питання про внесення змін до структури діяла в межах своїх повноважень, визначених законом, оскільки це питання належить до її компетенції, як передбачено чинним законодавством.

Суд зазначає, що рішення ради щодо внесення змін у структуру ради є внутрішньо організаційним актом і фактично не потребує значних витрат часу для його вивчення і розуміння.

Суб`єкти прийняття рішення не вбачали необхідності додаткового вивчення цього питання, зокрема ознайомлення з письмовим проектом, дослідження висновків комісії, наявності віз з цього питання і були готові висловити свою позицію.

Тобто, Чортківською міською радою не допущено суттєвих порушень процедури прийняття оскаржуваного рішення та обґрунтування їх причин. А незначні процедурні порушення не могли та не вплинули на зміст прийнятого рішення. Такі правові позиції викладені у Постановах Верховного Суду від 10.07.2019 справа № 804/639/18; від 24.10.2019 справа № 806/1243/17; від 29.11.2019 справа № 359/7194/16-а, від 20.12.2019 справа № 820/3914/17; від 11.02.2020 справа № 210/3268/15-а; від 24.03.2020 справа № 813/1790/18.

У зазначених рішеннях колегія суддів наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт су перечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Судом встановлено, що рішення ради щодо внесення змін у структуру ради є внутрішньо організаційним актом і фактично не потребує значних витрат часу для його вивчення і розуміння.

Суб`єкти прийняття рішення не вбачали необхідності додаткового вивчення цього питання, зокрема ознайомлення з письмовим проектом, дослідження висновків комісії, наявності віз з цього питання і були готові висловити свою позицію.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Чортківського міського голови від 14 вересня 2021 року № 403 «Про звільнення ОСОБА_1 » та її поновлення на роботі, то суд зазначає наступне.

На виконання рішення Чортківської міської ради від 01 липня 2021 року № 547 «Про внесення змін до рішення Чортківської міської ради від 24 грудня 2020 року № 547 «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради, граничної чисельності апарату та виконавчих органів» розпорядженням Чортківського міського голови від 08 липня 2021 року № 263-к «Про попередження працівників Чортківської міської ради про наступне вивільнення у порядку ст. 492 Кодексу законів про працю України» утворено комісію з проведення організаційно-правових заходів щодо вивільнення та переведення працівників виконавчих органів Чортківської міської ради. П. 2 зазначеного розпорядження комісії доручено попередити працівників апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради про наступне вивільнення 15 вересня 2021 року, серед цих працівників і ОСОБА_1 .

Ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

- про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

- у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

14 липня 2021 року ОСОБА_2 ознайомлена із розпорядженням Чортківської міської ради від 08.07.2021 № 263-к «Про попередження працівників Чортківської міської ради про наступне вивільнення у порядку ст. ст. 492 Кодексу законів про працю України».

09 липня 2021 року головою постійної комісії Чортківської міської ради з питань депутатської етики та дотримання законності внесено пропозицію міському голові про вжиття заходів щодо оптимізації структури апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради. На виконання рекомендацій постійної комісії міським головою дано доручення комісії з реорганізації структури апарату та виконавчих органів міської ради переглянути доцільність наявності в структурі апарату всіх вакантних посад. Враховуючи цей факт, станом на день повідомлення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення не надано переліку вакантних посад. Однак, вже 28 серпня 2021 року, після впорядкування структури апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради, позивачу запропоновано перелік всіх вакантних посад.

Посилання позивачки, що їй не були запропоновані всі вакантні посади не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Судом встановлено, що на момент попередження начальника юридичного відділу Чортківської міської ради ОСОБА_1 про вивільнення у порядку статті 492 Кодексу законів про працю України, у штатному розписі міської ради були вакантними такі посади:

- заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів;

- радник міського голови з питань реформування медичної галузі патронатної служби;

- інспектор праці;

- адміністратор відділу «Центр надання адміністративних послуг»;

- начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю;

- головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю;

- головний спеціаліст з енергоефективності відділу муніципального розвитку, міжнародного розвитку, співробітництва та енергоефективності;

- начальник відділу розвитку туризму;

- головний спеціаліст відділу розвитку туризму;

- інженер з охорони праці.

В судовому засіданні щодо вказаних посад встановлені наступні обставини.

Посада заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів - виборна посада. На таку посаду особи призначаються шляхом затвердження відповідною радою за поданням голови.

Посади радників міського голови, то працівник патронатної служби призначається на посаду на строк, повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з таким працівником припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

По суті, фахівці патронатної служби працюють обмежений певний термін на умовах строкового трудового договору.

Укладення такого договору з Позивачкою змінило б, а саме погіршило її істотні умови праці.

Інженер з охорони праці та інспектор праці - повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст).

Інспектор праці - кваліфікація «Управління персоналом та економіка праці», «Менеджмент персоналу», «Юридичне та кадрове документознавство», «Менеджмент організацій»,

Під кваліфікацією розуміють наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дозволяють особі належним чином проводити конкретний вид робіт. Вказаний у кваліфікаційних вимогах термін «освіта відповідного напряму підготовки» вказує на сферу господарювання, а саме кваліфікацію та спеціальність особи, визначеної документом про закінчення учбово-навчального закладу.

«Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури»

Очевидно, що позивачка, як особа з вищою юридичною освітою, не може ефективно виконувати обов`язки керівника інженера охорони праці та інспектора праці, оскільки ця особа не володіє професійно-технічними знаннями.

Спеціальність на посаду інженера з охорони праці - «Цивільна безпека», «Цивільний захист», «Охорона праці», «Пожежна безпека». Тобто інженерна освіта. Дана посада була передбачена в штатному розписі на 0,50 ставки.

Начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю та головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю - спеціальність «Архітектура та містобудування».

Головні спеціалісти з енергоефективності відділу муніципального розвитку, міжнародного розвитку, співробітництва та енергоефективності - спеціальність «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», потребувала наявність вільного володіння англійською мовою, досвід роботи в галузі енергоефективності.

Начальник відділу розвитку туризму, головний спеціаліст відділу розвитку туризму - напрям підготовки «Туризм», спеціальність «Туризмознавство», досвід роботи у сфері туризму.

Виходячи з вищенаведеного перелік наявних вакантних посад не відповідав кваліфікації та досвіду роботи Позивачки.

Крім того, судом встановлено, що з метою економії коштів, впорядкування та оптимізації структури, оптимізації використання бюджетних коштів та виходячи з фактичної потреби, починаючи з січня 2021 року вакантні посади при звільненні працівників відповідачем взагалі не заповнювалися. Виходячи з цього, а також враховуючи пропозиції голови комісії з питань депутатської етики та дотримання законності, рішенням міської ради від 27.08.2021 №595 відповідачем зі штату виведено наступні посади:

- заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів;

- інспектор праці;

- адміністратор відділу «Центр надання адміністративних послуг»;

- головний спеціаліст з земельних питань відділу земельних відносин та юридичного забезпечення - 2 штатні одиниці;

Ліквідовано відділ розвитку туризму та відділ муніципального розвитку, міжнародного співробітництва та енергоефективності.

Після впорядкування структури апарату міської ради та на протязі 2 місяців, як того вимагає чинне законодавство, з моменту попередження про вивільнення позивачці було запропоновано всі наявні вакантні посади від яких остання відмовилась.

Не знайшло свого підтвердження посилання позивачки щодо наявності вакантних посад у новоствореному відділі земельних відносин та юридичного забезпечення.

Після впорядкування структури міської ради відділ земельних відносин та юридичного забезпечення складається із 7 штатних одиниць:

- начальник відділу;

- головний спеціаліст з питань юридичного забезпечення;

- провідний спеціаліст з питань юридичного забезпечення;

- головний спеціаліст з питань земельних відносин;

- провідний спеціаліст з питань земельних відносин;

- провідний спеціаліст з питань земельних відносин;

- провідний спеціаліст з питань земельних відносин;

Згідно ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У зв`язку із виведенням із структури апарату двох відділів - юридичного та земельного, а натомість утвореного одного - відділу земельних відносин та юридичного забезпечення, скорочена одна штатна одиниця начальника відділу. За таких умов посаду начальника відділу зайняла ОСОБА_3 - начальниця ліквідованого відділу земельних ресурсів, яка мала переважне право на зайняття даної посади оскільки перебуває у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має двох дітей віком до трьох років, відповідає кваліфікаційним вимогам начальника даного відділу, має повну вищу юридичну освіту та досвід роботи у земельному відділі.

Посади головного та провідного спеціаліста з питань юридичного забезпечення зайняли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Посади головного та провідного спеціаліста з питань земельних відносин - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

П"ять посад, у тому числі посада начальника, у новоствореному відділі земельних відносин та юридичного забезпечення були запропоновані та зайняті на даний час працівницями, які знаходяться у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та які мають гарантії, передбачені ст. 184 КЗпП України, відповідають кваліфікаційним вимогам даного відділу, мають відповідну освіту та досвід роботи. (Копії розпоряджень містяться у матеріалах справи).

Твердження Позивачки, що дані працівниці не були переведені у новостворений відділ є помилковими оскільки всі вони, за їхньою згодою, були призначені на посади з 16 вересня 2021 року (Копія розпорядження та повідомлення про запропонування посад містяться у матеріалах справи).

Дві посади провідних спеціалістів з питань земельних відносин були запропоновані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які працювали у ліквідованому відділі земельних ресурсів. Також варто зазначити, що вони звільнені одночасно з позивачкою 15.09.2021 та мали право в останній день роботи перевестися на запропоновані посади.

Посада провідного спеціаліста у новоствореному відділі правомірно запропонована ОСОБА_8 , оскільки дана працівниця працювала на посаді провідного спеціаліста відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища з 19 січня 2021 року. Спеціальність у ОСОБА_10 землевпорядкування, кваліфікація - технік-землевпорядник. У разі погодження на запропоновану посаду ОСОБА_11 була б призначена у порядку визначеному чинним законодавством.

Стосовно посади головного спеціаліста з питань земельних відносин, судом встановлено, що на неї переведена ОСОБА_12 , яка також перебуває у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Чортківська міська рада для захисту прав та законних інтересів жінок, які перебувають у декретній відпустці, під час скорочення штату та чисельності працівників, дотримувалась гарантій встановлених законом для таких жінок, саме тому посади у новоствореному відділі зайняти працівниці, які перебувають у соціальних відпустках.

На період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за працівницею зберігається місце роботи (посада) (ст.2 ЗУ «Про відпустки». Тому роботодавець не має права вивести за штат (скоротити) посаду працівниці, яка перебуває в такій відпустці.

На протязі 2 місяців з дати попередження про звільнення позивачці було запропоновано дві посади: відповідального чергового та головного спеціаліста з питань юридичного забезпечення, на час відсутності основних працівників у декретних відпустках, від яких остання відмовилась, вважаючи їх не вакантними.

ОСОБА_13 була ознайомлена зі всіма наявними у міській раді вакантними посадами, проте наполягала на запропонування їй посади виключно у новоствореному відділі про що вказувала у своїй позовній заяві, відповіді на відзив та у всіх додаткових поясненнях.

При цьому ОСОБА_1 відмовилась від запропонованих посад, оскільки не вважала їх вакантними.

Твердження ОСОБА_1 у додаткових поясненнях, що їй не запропоновані дві вакантні посади у новоствореному відділі, то варто зазначити, що вони стали вакантними з 16 вересня 2021 року, оскільки посадові особи, які їх займали, відмовились від переведення у новостворений відділ та були звільнені одночасно з ОСОБА_1 .

Крім того, що у зв`язку із виведенням із структури апарату двох відділів - юридичного та земельного, а натомість утворено один - відділ земельних відносин та юридичного забезпечення, скорочена одна штатна одиниця начальника відділу. За таких умов посаду начальника нового відділу запропоновано посадовій особі начальнику колишнього земельного відділу, яка перебуває на листку непрацездатності по вагітності та пологах та має двох дітей віком до трьох років - ОСОБА_14 , яка має гарантії, передбачені ст. 184 КЗпП України та відповідає кваліфікаційним вимогам начальника даного відділу, оскільки має повну вищу юридичну освіту та досвід роботи у земельному відділі.

15 вересня 2021 року розпорядженням Чортківського міського голови від 14 вересня 2021 року № 403-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно до п. 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Причина звільнення скорочення штату.

У день звільнення з ОСОБА_1 проведено повний розрахунок, виплачено середньомісячний заробіток, відповідно до ст. 44 КЗпП України, вручено трудову книжку та належно засвідчену копію розпорядження міського голови про її звільнення.

За таких обставин суд вважає, що Чортківською міською радою звільнення позивачки проведено у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу", а відтак підстави для задоволення її позову відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу та щодо стягнення з Чортківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн., суд зазначає наступне.

Перебуваючи на посаді начальника юридичного відділу, ОСОБА_1 впродовж липня - середини вересня 2021 року подала понад 50 службових записок та запитів на інформацію, в яких просила надавати їй копії документів та різного роду інформацію, чим значно ускладнила виконання своїх основних посадових обов`язків працівниками Чортківської міської ради. Окрім того, ОСОБА_15 часто конфліктувала з посадовими особами Чортківської міської ради, ображала та принижувала їх, зокрема, головного спеціаліста відділу персоналу та нагород міської ради Волинець Юлію, керуючу справами виконавчого комітету ОСОБА_16 . Такими діями позивач сама налаштувала колег по роботі проти себе, однак, з невідомих причин звинуватила міського голову.

Судом встановлено, що між ОСОБА_17 та Чортківським міським головою Володимиром Шматьком були виключно трудові відносини, які тривали з 08 травня 2019 року, відповідно до ч. дев`ятої ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст.23 Кодексу законів про працю України. Тобто жодного конфлікту особистого характеру, як стверджує позивач, які б могли вплинули на робочий процес, не було, і не могло бути як і наміру звільнити ОСОБА_18 . Якщо і в міського голови були якісь претензії до начальника юридичного відділу, то виключно з робочих питань.

Згідно підпункту 1.2 пункту 1 посадової інструкції начальника юридичного відділу Чортківської міської ради начальник юридичного відділу безпосередньо підпорядкований міському голові, також згідно підпункту 1.1 пункту 1 даної посадової інструкції, начальник юридичного відділу міської ради забезпечує виконання заходів щодо організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства виконавчими органами міської ради, виходячи з цього, а також посилаючись на досвід та знання позивача, з метою якісного виконання завдання і згідно чинного законодавства міський голова видав доручення від 29.06.2021 №7 про підготовку аналізу регуляторного впливу до проекту рішення Чортківської міської ради «Про встановлення ставок орендної плати за землю за межами населених пунктів Чортківської ОТГ», ставок орендної плати за землю комунальної власності за межами населених пунктів Чортківської міської територіальної громади та оприлюднити вищевказані документи на офіційному веб-сайті міської ради згідно чинного законодавства, на що позивач написала службову записку №110-В/01-49, в якій відмовляється виконувати дане доручення. Беручи до уваги відмову позивача та з метою забезпечення завдань, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері регуляторної політики, міський голова взяв до відома службову записку і доручив дане завдання іншому працівнику міської ради. Таким чином права та законні інтереси позивача порушені не були.

ОСОБА_1 стверджує, що міський голова не давав їй належним чином виконувати свої посадові обов`язки, одночасно ж сама спростовує свої твердження, зазначаючи в позовній заяві про невиконання нею доручення міського голови від 29 червня 2021 року №7.

Також позивач зазначає, що з липня 2021 року до дня звільнення їй було безпідставно суттєво зменшено та виплачено місячну заробітну плату у розмірі 6000 тис. грн. на руки. Заробітна плата складалася з посадового окладу 7000 тис. грн. та доплати за ранг 400 грн. разом 7400 тис. грн. Розмір нарахованої заробітної плати за березень 2021 року становив 18974,95, за квітень - 21166 і за травень - 25 939,25. Саме такий розмір заробітної плати був за рахунок премії, надбавки за високі досягнення у праці за складність, напруженість у роботі, а також у травні позивачу було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку 17 254,82, у липні, серпні 2021 року такі доплати не нараховувались тому така різниця у заробітній платі за 3 останні місяці.

Згідно статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати визначена у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою встановлено, що:

- основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови надано право, у межах затвердженого фонду оплати праці:

1) установлювати:

а) керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів;

в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи:

керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи); керівним працівникам і спеціалістам структурних підрозділів органів Державної фіскальної служби, які забезпечують адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, протидію контрабанді та порушенню митних правил, особам начальницького складу податкової міліції, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень; керівним працівникам і слідчим органів Національної поліції, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

службовцям - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується;

2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу;

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Фонд оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування формується за рахунок коштів місцевого бюджету, а також коштів, які надходять до місцевого бюджету. Порядок використання таких коштів затверджується Чортківською міською радою.

Окрім наведених вище приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», спірні у вказаній частині відносини регулюються Положенням про преміювання працівників апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради затверджене рішенням виконавчого комітету Чортківської міської ради №11 від 17 січня 2019 року (далі Положення).

Зокрема, як зазначено у пункті 1 розділу 1 Положення , це Положення визначає умови і встановлює механізм преміювання працівників апарату та виконавчих органів Чортківської міської ради з метою стимулювання сумлінного та якісного виконання ними своїх посадових обов`язків, ініціативного і творчого підходу до вирішення поставлених завдань, забезпечення належного рівня трудової та виконавської дисципліни.

Рішення про розмір преміювання працівників Чортківської міської ради приймає голова шляхом видання відповідних розпоряджень. Між тим, премія - це додаткова (порівняно з основною заробітною платою) винагорода, що виплачується посадовій особі місцевого самоврядування лише у певних випадках. Встановлення премії державним службовцям є правом керівника державного органу, а не його обов`язком, що свідчить про відсутність підстав для висновків щодо недотримання міською радою обов`язків із виплати премії. За таких обставин вказуємо, що позивачка жодним чином не була позбавлена премії, оскільки в даному випадку премія позивачці за липень, серпень 2021 року не встановлювалася та керівником державного органу з цього приводу відповідного рішення не приймалося.

Згідно розпоряджень міського голови №292-к, №293-к від 21.07.2021, № 365-к, №367-к від 20.08.2021 про "Про особовий склад" що стосується преміювання за особистий внесок в загальний результат роботи за липень, серпень 2021 року та надбавки за виконання особливо важливої роботи або надбавки за складність, напруженість у роботі за липень, серпень, зокрема повідомляємо, що пропозицій щодо преміювання та надання надбавки позивачці не було, службові записки з клопотанням про позбавлення премії та надбавки позивачки не виготовлялись та не надавались.

Місячна премія посадовим особам місцевого самоврядування виплачується за результатами їх роботи за підсумками місяця у межах фонду преміювання за розрахунковий період в терміни, що встановлені для виплати заробітної плати за поточний місяць.

Із наведених правових приписів вбачається, що преміювання є заходом заохочення працівника та залежить від виконання завдань під час виконання обов`язків державної служби, від його вкладу в загальний результат роботи, якості роботи та результатів, оцінка щодо чого здійснюється за сукупністю вищевикладених критеріїв встановлених Положенням про преміювання.

Тобто, щомісячна премія посадової особам місцевого самоврядування - це необов`язкова складова заробітної плати, яка встановлюється за рішенням відповідного керівника за результатами оцінки його роботи протягом відповідного місяця. По суті премія надається за визначні та суттєві досягнення, а не лише за само по собі перебування на службі. Встановлення такої надбавки (премії) як виду заохочення є правом, а не обов`язком керівника, та застосовується ним з метою стимулювання посадовців до результативної та ініціативної роботи.

Так, розпорядженнями Чортківського міського голови №292-к, №293-к від 21.07.2021, № 365-к, №367-к від 20.08.2021 "Про особовий склад" вирішено питання про преміювання та надання надбавки за липень, серпень 2021 року окремих працівників установи, серед яких прізвище позивача відсутнє.

Наведена обставина свідчить про те, що керівник державного органу не приймав рішення щодо преміювання та надбавки позивача, як посадової особи місцевого самоврядування, за липень, серпень 2021 року, що не можна оцінювати як обставину позбавлення її премії за відповідний період.

В даному випадку міський голова дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_19 місячної премії та надбавки, оскільки вирішення такого питання належить до його права, а не обов`язку. Більше того, і відповідних передумов (пропозицій) щодо преміювання позивача не було.

Щодо невиплати позивачу допомоги на вирішення соціально-побутових питань, то згідно підпункту 3 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам органів надано право, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

На підставі аналізу наведених вище правових норм, випливає, що надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом керівника відповідного органу, яке може бути реалізоване в межах затвердженого фонду оплати праці, або не реалізоване взагалі.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зокрема підставою для стягнення моральної шкоди є факт визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Чортківською міською радою не були порушені законні права позивача як і не вчинялись дії які б могли спричинити моральну шкоду.

У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння їй такої шкоди, зокрема пояснити, в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків, через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями міської ради. Твердження позивача про упереджене ставлення з боку керівництва та колишніх колег по роботі необґрунтовані належними та допустимими доказами. Самих лише посилань на вказані обставини недостатньо, оскільки позивач повинен послатися на конкретні докази, які могли б підтвердити ці обставини. Тобто моральна шкода, як і будь-яка інша позовна вимога, є предметом доказування тією стороною, яка просить про її стягнення.

Однак позивачка заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди посилається на спричинення їй матеріальних збитків та невиплату належних сум, що не може слугувати підставою для стягнення на її користь моральної шкоди.

При цьому за захистом своїх прав з цих підстав вона не позбавлена права звернутись до суду з іншим позовом.

Крім того, зі змісту наведених норми випливає, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року справі № 804/2252/14, від 31.01.2018 року у справі № 813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 800/500/16, від 01.03.2018 року у справі № 9901/377/18.

Така моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Дії відповідача не були протиправними.

Як видно з матеріалів справи позивачем не надано доказів причинного зв`язку між діями міської ради щодо стану здоров`я позивача, які саме дії слугували погіршенню її стану здоров`я, доказів вини саме Чортківської міської ради у погіршенні стану здоров`я позивача не надано. Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками) та іншими документами тощо, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації і та ін. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вартість болю неможливо визначити в грошовій одиниці, а тим паче, якщо цей біль духовного характеру. Людині притаманно часто переоцінювати свої страждання, та в свою чергу недооцінювати страждання інших осіб .

Відтак, суд вважає незрозумілою суму матеріальної шкоди, яку просить позивач. Адже, знову ж таки, ОСОБА_1 не надано до позовної заяви розрахунку моральної шкоди. Тобто є незрозумілим на підставі чого позивач вирахувала дану суму. А тому слід відмовити в задоволенні даної вимоги.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішень Чортківської міської ради Тернопільської області від 01.07.2021 року №547, від 24.12.2020 року №174, розпорядження Чортківського міського голови від 14.09.2021 року №403-к. Поновлення на посаді начальника юридичного відділу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 50 000 грн. моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Чортківська міська рада Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21,м.Чортків,Тернопільська область,48500, код ЄДРПОУ/РНОКПП 24636045).

Головуючий суддя Подлісна І.М.