Ухвала суду № 103173635, 01.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 лютого 2022 року Справа № 818/1715/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Вортоломея М.Ф.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.02.2018 № 1дк про звільнення заступника прокурора Сумської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункти 1, 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною.

У підготовчому засіданні позивачем подано клопотання про зупинення провадження у цій справі, мотивоване тим, що постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 591/7446/17 скасовано ухвалу Сумського апеляційного суду від 05.10.2020, якою залишено без зміни вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2019, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 06.10.2021 призначено до апеляційного розгляду на 23.03.2022 кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2019.

Висновки та рішення, які будуть прийняті апеляційним судому справі №591/7446/17, дозволять встановити та оцінити всі обставини та факти, які є предметом судового розгляду адміністративної справи№ 818/1715/18.

Так, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20.12.2017 № 352дп-17, яке стало підставою для прийняття наказу Генерального прокурора України від 23.02.2018 № 1дк, законність якого є предметом спору в адміністративній справі № 818/1715/18.

Вказане рішення мотивоване тим, що під час дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів в його діях встановлено ознаки дисциплінарних проступків, у тому числі вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубе порушення правил прокурорської етики, яке полягало у введенні в оману керівника прокуратури Сумської області щодо стану свого здоров`я, права на отримання відпустки у вересні 2017 року, права на отримання відповідних виплат (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналогічним предметом апеляційного розгляду справи №591/7446/17 є кримінальне провадження, у якому органом досудового розслідування він обвинувачується у тому, що у серпні 2017 року, перебуваючи на посаді заступника прокурора Сумської області, умисно, з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом введення в оману прокурора Сумської області у спосіб надання неправдивої інформації про тимчасову втрату працездатності, а також використанні підробленого документа, у вересні 2017 року.

Тому, на думку ОСОБА_1 , провадження у справі №818/1715/18 слід зупинити до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі №591/7446/17, оскільки в разі визнання його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдання у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, відсутні підстави для висновку про наявність в його діях грубого порушення правил прокурорської етики та, як наслідок, про наявність підстав для звільнення його із займаної посади.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні вказаного клопотання просив відмовити, оскільки Генеральна прокуратура України у межах цієї справи не досліджувала питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а дала правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку в частині порушення Присяги працівника прокуратури.

Справа №591/7446/17 розглядається за фактом заволодіння ОСОБА_1 належними прокуратурі Сумської області та Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області бюджетними грошовими коштами шляхом введення в оману прокурора Сумської області ОСОБА_2 у спосіб надання неправдивої інформації про тимчасову втрату працездатності за період з 07.08.2017 по 18.08.2017, а також використанні підробленого документа.

Водночас рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20.12.2017 № 352дп-17, яке стало підставою видання наказу Генерального прокурора від 23.02.2018 № Ідк, прийняте не лише за фактом введення в оману прокурора Сумської області ОСОБА_2 та заволодіння коштами, а і з інших підстав.

Разом з цим, закриття судом кримінального провадження щодо особи не є обов`язковою підставою для скасування наказу про звільнення в дисциплінарному порядку, оскільки вчинення дій, за які передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну та/або кримінальну, не залежить одна від одної.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.

Особливість дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури полягає в тому, що вона настає не тільки за порушення, допущені під час проходження служби, а й за допущені проступки, що порочать працівника органів прокуратури.

Отже, застосування дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які порочать працівника прокуратури, не є тотожним до кримінальної відповідальності за вчинення таких дій.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд відмовляє в зупиненні провадження у цій справі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20.12.2017 № 352дп-17 заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Наказом Генеральної прокуратури України від 23.02.2018 № Ідк заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Так, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів в діях заступника прокурора Сумської області встановлено ознаки дисциплінарного проступку, а саме: неналежне виконання службових обов`язків під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016 роки; порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, яке полягало у відвідуванні спортивного клубу у робочий час вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубе порушення правил прокурорської етики, яке полягало у введенні в оману керівника прокуратури області щодо стану свого здоров`я.

При цьому слід зазначити, що Генеральна прокуратура України у межах цієї справи не досліджувала питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а дала правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку в частині порушення Присяги працівника прокуратури.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2021 року, якою рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 818/1715/18 скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу Генеральної прокуратури України № 1дк від 23 лютого 2018 року у частині звільнення заступника прокурора Сумської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») та справу № 818/1715/18 у цій частині направлено на новий судовий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду, посилання позивача на порушення статті 62 Конституції України є необґрунтованими, оскільки питання про правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях особи, і саме з цієї точки зору були оцінені дії позивача.

Зокрема, щодо посилань скаржника про порушення його права на презумпцію невинуватості, закріпленого статтею 62 Конституції України, колегія суддів зазначила, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була в кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме в кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Такий правовий підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у справах № 815/5617/16, № 240/2677/20, № 808/991/17, а також Великою Палатою Верховного Суду у справі № 800/454/17.

Отже, суд погоджується із доводами представника відповідача, що застосування дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які порочать працівника прокуратури, не є тотожним до кримінальної відповідальності за вчинення таких дій.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі.

Керуючись ст.ст. 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження по справі № 818/1715/18 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 07 лютого 2022 року

Суддя О.О. Осіпова