Рішення № 103173443, 04.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року Справа № 480/1275/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1275/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, що оформлена листом від 22.01.2021 року за вих.№1800-0302-8/3177;

- зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах (список №2) у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу її звернення за її призначенням, тобто з 26 серпня 2020 року і провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Свої вимоги мотивує тим, що досягнувши віку 51 року, маючи достатній (на переконання позивача) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах стаж роботи, вона - 26.08.2020 року звернулася до відповідача для оформлення державної пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно положень п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши заяву про призначення цього виду пенсії і додавши всі необхідні документи. За результатом розгляду поданої заяви відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з не досягненням пенсійного віку, визначеного статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 54 роки 6 місяців. Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернулась з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі №480/6419/20 позовні вимоги було задоволено частково: скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №4581 від 02.09.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком па пільгових умовах та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву від 26.08.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В подальшому, на виконання судового рішення відповідач повторно розглянув заяву від 26.08.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 та листом від 22 січня 2021 року знову відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку із тим, що на думку відповідача при вирішенні питання чи має позивач право на пенсію за списком №2 застосуванню підлягає стаття 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», адже вона неконституційною не визнавалась, а положення Закону України "Про пенсійне забезпечення» підлягають застосуванню лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років. Позивач вважає, що діями по повторній відмові в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач повторно позбавив її права на гарантоване Конституцією України пенсійне забезпечення, а тому звернулася за захистом порушеного права до суду.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву.

18.03.2021р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заперечує проти позову та зазначає, що необхідною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах позивачці є досягнення нею 54 років 6 місяців, натомість позивачка досягла віку лише 51 рік (а.с.34-35).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №360/3611/20.

Ухвалою від 30 листопада 2021 року поновлено провадження у справі.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.08.2020 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №4581 від 02.09.2020 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 №1058-IV у зв`язку з відсутністю строку досягнення віку встановленим абзацом першим цього пункту (54 роки 6 місяців), який визначено вищезазначеною статтею Закону №1058-IV.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року по справі №480/6419/20 скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №4581 від 02.09.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2021 року за вих.№1800-0302-8/3177 було повідомлено позивача, що виконуючи рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 №480/6419/20 заява позивача від 26.08.2020 розглянута. Рішенням від 02.09.2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.п.2 п.2 ст.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами) (далі Закон №1058) у зв`язку з недотриманням вимог п.1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, яким передбачено звернення за призначенням пенсії в будь-який час після виникнення права на пенсію але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1- 5/2018(746/15) визнані неконституційними зміни, внесені до Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Статтею 5 Закону №1058 передбачено,що відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`зкового державного пенсійного страхування, регулює цей Закон. Для інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Пуктом 16 Розділу XV “прикінцеві положення” Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років. Отже, з огляду на положення частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 14 Закону №1058, які вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду неконституційними не визнані, підстави для призначення пенсії у віці 50 років відсутні. Право на призначення пенсії позивач набуде після досягнення віку 54 роки 6 місяців за умови набуття страхового стажу з 01.04.2023 року по 31 березня 2024 року не менше 24 років 6 місяців та звернення до управління (а.с.10).

Не погодившись із таким рішенням, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

З довідок № 193, 194, 195, 196, 197 від 02.07.2020 року, наданих Казенним підприємством Шосткинський казенний завод "Зірка", вбачається, що стаж роботи позивача на роботах, що відносяться до списку № 2 розділ XII підр. 6 складає з 04.09.1987 р. по 11.01.1988 р. та з 16.08.1988 р. по 27.10.2004 р. більше 16-ти років (що є більше ніж 10 років визначених Законом).

З копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 має страховий стаж роботи більше ніж 36 років (що є більше ніж 20 років визначених Законом).

Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

09.07.2003 було ухвалено Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, яким Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту:

працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:... , зокрема, 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.

Також зазначена норма передбачає зміст ідентичний пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII щодо підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Саме це Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2020 покладено в основу позовних вимог.

Позивачка вважає, що при досягненні віку 51 року та при наявності загального страхового стажу роботи більше ніж 36 років та відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за № 193, 194, 195, 196, 197 від 02.07.2020 року стаж роботи на роботах, що відносяться до списку № 2 складає 04.09.1987 р. по 11.01.1988 р. та з 16.08.1988 р. по 27.10.2004 р. більше 16-ти років (що є більше аніж 10 років визначених Законом), то вона набувала право на пенсію за віком на пільгових умовах, у відповідності до п. "б" ч. 1 статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Натомість, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2021 року №1800-0302-8/3177 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.п.2 п.2 ст.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами) (далі Закон №1058) у зв`язку з недосягненням віку 54 роки 6 місяців.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Тому відмова Головного управління ПФУ в Сумській області в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 51 року, мала страховий стаж роботи більше 36 років, в тому числі більше 16 років - пільгового стажу роботи в шкідливих умовах праці, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею необхідного пенсійного віку (54 роки 6 місяців), визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому належним та достатнім способом захисту прав позивача з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, що оформлена листом від 22.01.2021 року №1800-0302-8/3177. Крім цього, належним способом захисту буде зобов`язання відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах (список №2) у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу її звернення за її призначенням, тобто з 26 серпня 2020 року і провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Також, суд зазначає, що враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області суму судового збору у розмірі 908 грн. 00коп., сплаченого відповідно до квитанції №183210031 від 10.02.2021 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, що оформлена листом від 22.01.2021 року №1800-0302-8/3177.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах (список №2) у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), починаючи з 26 серпня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова