Рішення № 103172164, 07.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/89/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Головка А.Б., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови при призначенні пенсії 17.07.2020 застосувати показник середньої заробітної плати за 2017-2018-2019 відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ст. 40 ч. 2, та подальшої індексації і перерахунку відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ст. 40 ч. 2 та постанови КМУ від 22.02.2021 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році"; - зобов`язання при призначенні пенсії 17.07.2020 застосувати показник середньої заробітної плати за 2017-2018-2019 відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ст. 40 ч. 2, та подальшої індексації і перерахунку відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ст. 40 ч. 2 та постанови КМУ від 22.02.2021 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" №127; - здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат за минулий час з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України від 03.07.1991 року "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що до 16.07.2020 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 17.07.2020 позивач отримує пенсію за віком, яку призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV. Позивач вказує, що при розрахунку пенсії в 2020 році відповідач не застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії. На відповідне звернення позивача Управління повідомило про відсутність законних підстав для перерахунку його пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, однак позивач не погоджується з такою позицією, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/89/22, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при перерахунку пенсії позивача за віком у 2020 році відсутні, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії, однак у спірних правовідносинах відбулось переведення позивача на інший вид пенсії. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та до 16.07.2020 року отримуав пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах, позивач 17.07.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.

17.07.2020 позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та здійснено перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року призначення пенсії.

Листом від 02.07.2021 року позивачу відмовлено у проведенні даного перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, в зв`язку з тим, що даний перерахунок не відповідає вимогам Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та вважає, що при розрахунку призначеної йому 17.07.2020 пенсії за віком відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача на підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.

Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому частиною третьої статті 45 вищезгаданого Закону. Як зазначено в цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки наполягає на застосуванні цього показника за останні три роки.

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом, тому положення частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин взагалі не підлягають застосуванню.

Аналізуючи викладені вище норми суд дійшов до висновку про те, що приписи ч.3 ст.45 згаданого вище закону можуть бути застосовані під час переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом на інший.

При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення, передбаченої Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За обставинами справи, позивач отримував пенсію за вислугу років, яка передбачена Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тоді як просив про переведення його на пенсію за віком, яка визначена Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Оцінивши умови призначення даних пенсій суд вважає що це є різні види пенсій, що визначені різними законодавчими актами.

За наведених підстав, суд, вважає що в даному випадку відбулось не переведення на інший вид пенсії, а призначення нової пенсії, у зв`язку з цим позивач мав право на застосування при нарахуванні йому пенсії за віком на приписи ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права саме на призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17 липня 2020 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17 липня 2020 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки з компенсацією втрати частини доходів, з урахуванням проведених виплат.

В свою чергу, суд зазначає, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачу, належить до компетенції пенсійного органу при нарахуванні та виплаті відповідних сум. При цьому в разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду. Отже, вимоги позивача щодо проведення індексації пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року року у справі № 815/1226/18.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018, 2019 роки, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17 липня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17 липня 2020 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018, 2019 роки з компенсацією втрати частини доходів, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко