Рішення № 103171827, 10.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17236/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про

- визнання протиправними дії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2020 рік та 2021 рік;

- зобов`язання Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за 2020 рік за формою, встановленою додатком 2 до постанови КМУ від 13.02.08 р. № 45, з зазначенням у довідці розміру посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання за новими чинними на 29 січня 2020 р., відповідно до положень п.4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, та з урахуванням положень п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 06 грудня 2016 року № 174-VIII, а також інших ( у тому числі-додаткових) видів грошового забезпечення, що повинні враховуватися для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язання Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за 2021 рік за формою, встановленою додатком 2 до постанови КМУ від 13.02.08 р. № 45, з зазначенням у довідці розміру посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання за новими чинними на 01 січня 2021 р., відповідно до положень п.4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, та з урахуванням положень п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 06 грудня 2016 року № 174-VIII, а також інших ( у тому числі-додаткових) видів грошового забезпечення, що повинні враховуватися для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язання в подальшому Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надавати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленої законом про Державний бюджет на відповідальний рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв`язку з визнанням протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року відновлено попередню редакцію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року та 01 січня 2021 року з урахуванням щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704. Листом Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки №9/1/7861/фп72929 від 15.10.2021 позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для оформлення нових довідок про грошове забезпечення з 29 січня 2020 року та з 01 січня 2021 року, оскільки списки осіб від органу Пенсійного фонду України до управління не надходили та іншого порядку складання довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу для перерахунку пенсії наразі не визначено. З відмовою відповідача щодо оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року та 01 січня 2021 року позивач не погодився, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – третя особа, ГУ ПФУ в Полтавській області/, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 18-20/ зазначив, що видача довідок про розмір грошового забезпечення здійснюється уповноваженим органом після надходження відповідного списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, тоді як до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надходив відповідний список стосовно позивача за формою згідно з додатком 1 до Порядку №45. На момент видачі довідки у 2018 році він керувався пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. На момент видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача у 2020 році був чинний пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, однак з урахуванням пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року відсутні підстави для застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

23.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, якою просив виготовити та скерувати на адресу пенсійного органу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 29 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року. В заяві позивач зазначав, що в цій довідці належить зазначити збільшені розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які обчислені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 01 січня календарного року, починаючи з 01 лютого 2020 року та з 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до постанови КМУ № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою відповідної його останній штатній посаді на момент звільнення, для проведення на підставі цієї довідки перерахунку пенсії (а.с. 9).

Листом від 15.10.2021 за № №9/1/7861/фп72929 відповідач відмовив позивачу у задоволені заяви, посилаючись на те, що з набранням законної сили судом рішенням у справі № 826/6453/18 не змінився алгоритм дій державних органів, встановлений Порядком № 45 (а.с. 10-11).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиготовлення та ненадання ГУ ПФУ в Полтавській області нових довідок про його грошове забезпечення з урахування додаткових видів грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції, що була чинною до 01 березня 2018 року) визначалось, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 2 цього Порядку унормовано, що на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Постановою № 103 пункти, зокрема 1 та 2 Порядку № 45 викладені у наступній редакції:

«Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 784 абзац перший пункту 2 Порядку № 45 після слова «ДСНС» був доповнений словами «, Службі судової охорони».

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року, що набрало законної сили 05 березня 2019 року, по справі № 826/3858/18 визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Так, судовим рішенням визнані протиправними і скасовані зміни, що внесені постановою № 103 до постанов Кабінету Міністрів України, а саме (зокрема) -

« 2. У постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. N 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393» (Офіційний вісник України, 2008 р., N 12, ст. 301; 2009 р., N 11, ст. 319, N 99, ст. 3427; 2010 р., N 29, ст. 1098; 2011 р., N 84, ст. 3078, N 99, ст. 3621; 2012 р., N 7, ст. 249, N 81, ст. 3272; 2013 р., N 41, ст. 1477):

пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:

« 1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.»;

пункт 5 викласти в такій редакції:

5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

додаток 2 до Порядку викласти в такій редакції: < >

3. У постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374; 2018 р., N 4, ст. 165):

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Частиною 2 ст. 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки нормами КАС України не передбачено іншого, ніж у частині 2 ст. 265 КАС України, моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, колегія суддів приходить до висновку, що з 05.03.2019 року відновлена редакція, зокрема, пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, а з 29.01.20920 року – пункти 1 та 2 Порядку № 45 та пункт 4 постанови № 704, що існували до змін, внесених постановою № 103.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що виконати функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення можливо лише після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

За частинами першою, другою, четвертою ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

За приписами частини 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постановах Верховного Суду України: від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, а також постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів того, що після 29 січня 2020 року на виконання вимог абзацу першого пункту 2 Порядку № 45 Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляв Пенсійний фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовців.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність відмови Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформити позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Постановою № 103 пункт 4 постанови № 704 викладено в наступній редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Як зазначено вище, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнаний протиправним та скасований п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у тому числі зміни, що внесені до редакції пункту 4 постанови № 704.

Таким чином, з 29 січня 2020 року відновлена редакція пункту 4 постанови № 704, яка існувала до змін. Внесених постановою № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Отже, з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2020 році визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно, з 01 січня 2021 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2020 році визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Суд погоджується з доводами учасників справи фактично про те, що примітки до постанови № 704 за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», - після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ означеного Закону України не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 постанови № 704, у редакції до внесення змін постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови № 704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року), а відтак, - для задоволення вимог адміністративного позову в цій його частині.

Матеріали справи посвідчують ту обставину, що з 01 квітня 2019 року розмір пенсії позивача пенсійним органом обраховується з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад – 5070,00 грн, оклад за військовим званням – 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (45%) – 2884,50 грн., премія - 8322,93 грн.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що з 29 січня 2020 року позивач набув право на обчислення розміру грошового забезпечення, що враховується для обчислення його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, відповідно – з 01 січня 2021 року набув право на обчислення розміру грошового забезпечення, що враховується для обчислення його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що матеріальний закон (ч. 18 ст. 43, ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII) встановив право позивача на перерахунок пенсії, - у зв`язку з відновленням з 29 січня 2020 року редакції пункту 4 постанови № 704 (з обмеженням щодо можливості застосування при розрахунку такої величини як розмір мінімальної заробітної плати) і не обмежив реалізацію цього права залежністю від часу прийняття Урядом України механізму реалізації цього права.

Суд також зазначає, що оскільки ч. 18 ст. 43, ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та пункт 4 постанова № 704 встановлювали право позивача на проведення перерахунку пенсії, покладання законом на Кабінет Міністрів обов`язку видати нормативно-правовий акт, який має регулювати умови, порядок перерахунку такої пенсії, переслідувало законну мету лише забезпечити/уможливити здійснення права пенсіонера на певний вид соціального захисту, який не може залежати від неоперативності, тривалості чи інших форм несвоєчасного запровадження механізму реалізації права на певний вид пенсійного забезпечення, що за певних обставин може бути розцінене як втручання у майнові права особи, які захищаються статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують, як джерело права при розгляді справ, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17, від 14 серпня 2019 року у справі № 0640/4434/18 та від 12 вересня 2019 року у справі № 0640/4248/18.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено право суду вийти за межі позовних вимог, це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та ст.13 Конвенції у справі, а також виклав окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрив елементи змісту принципу «доброго врядування». Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів п`ятого і шостого Порядку № 45 (в редакції, яка відновлена з 05 березня 2019 року) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються (п. 5 Порядку № 45).

Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (п. 6 Порядку № 45).

Враховуючи наведене та положення ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог адміністративного позову, шляхом визнання протиправної відмови Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у наданні позивачу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії та, шляхом зобов`язання відповідача оформити (за формою Додатку 2 до Порядку № 45, в редакції, що відновлена з 05 березня 2019 року) і скерувати до ГУ ПФУ в Полтавській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, з визначенням розміру грошового забезпечення позивача, з урахуванням положень пункту 4 постанови № 704 (в редакції, що відновлена з 29 січня 2020 року) та пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII.

Щодо позовних вимог про зобов`язання в подальшому Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надавати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленої законом про Державний бюджет на відповідальний рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з її заявленням на майбутнє.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шевченка 78А, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 07851296), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у видачі ОСОБА_1 оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки:

оформити та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім`я ОСОБА_1 за 2020 рік за формою, встановленою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, з визначенням у довідці розміру посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання за нормами, чинними на 29 січня 2020 року, відповідно до положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, та з урахуванням положень пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, а також інших (у тому числі - додаткових) видів грошового забезпечення, що повинні враховуватися при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .

оформити та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім`я ОСОБА_1 за 2021 рік за формою, встановленою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, з визначенням у довідці розміру посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання за нормами, чинними на 01 січня 2021 року, відповідно до положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, та з урахуванням положень пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, а також інших (у тому числі - додаткових) видів грошового забезпечення, що повинні враховуватися при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .

В задоволені позовних вимог в іншій частині ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко