Ухвала суду № 103171554, 24.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

24 січня 2022 року Справа № 580/3884/21

Черкаським окружним адміністративним судом у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Овсієнко Г.О., у письмовому провадженні перевірено матеріали заяви про виправлення описки у судовому рішенні у справі №580/3884/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановлено ухвалу.

20.01.2022 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Черкаського окружного адміністративного суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні від 21.09.2021 у справі № 580/3884/21, де заявник просить усунути описку в резолютивній частині рішення, зазначивши час, з якого належить здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити у порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розгляд заяви позивача судом здійснено у письмовому провадженні, позаяк необхідності виклику учасників справи, дослідження наявних в матеріалах справи доказів та витребування нових, заслуховування доводів та аргументів учасників справи в даному випадку немає.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, суд дійшов висновку, що заява, що названа «про виправлення описки» (за змістом і характером може розумітися наразі як про прийняття додаткового рішення), яка не належить до задоволення з огляду на таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 580/3884/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 12.05.2021 № ФР48794 про розмір грошового забезпечення, виданої Черкаським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 12.05.2021 № ФР48794 про розмір грошового забезпечення, виданої Черкаським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та провести виплати за перерахованою пенсією з урахуванням виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 06.12.2021, на його виконання 09.12.2021 виданий виконавчий лист, відомостями про звернення судового рішення до примусового виконання суд не володіє.

В абзаці третьому резолютивної частини судового рішення відсутня дата, з якої відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві.

З тексту судового рішення вбачається, що суд дійшов висновку про наявність правових підстав для перерахунку та виплати пенсії позивачеві з 01.04.2021: «…тому позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки від 12.05.2021 № ФР48794 про розмір грошового забезпечення належить задовольнити…», проте відсутність вирішення даної позовної вимоги в резолютивній частині рішення не дозволяє вирішити дане питання у порядку виправлення описки в судовому рішенні.

За ч. 1-2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Питання, що вирішує суд під час ухвалення рішення визначені статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи варто позов задовольнити або у позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, зазначити у разі потреби їх розмір, а також вирішувати питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення). Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням цієї вимоги. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом під час ухвалення основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати (постанова об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 в справі № 240/6150/18).

За ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (ч. 1 ст. 254 КАС України).

Внесення до резолютивної частини відомостей про дату, з якої відповідач має перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , змінює її зміст, що є недопустимим.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, що допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню належать лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

У ЦППР у звіті «Суддівська помилка: критерії розмежування зловживання (свавілля), недбалості та добросовісної поведінки» запропоновано критерії розмежування свавільного судового рішення, судового рішення, ухваленого унаслідок недбалості, та добросовісної суддівської помилки. Добросовісна суддівська помилка має місце у тому випадку, коли суд припустився помилки, сумлінно виконуючи свої обов`язки. Вона може засновуватись на некоректній оцінці фактів у справі, або неправильному, наприклад, під кутом зору вищої інстанції, хоча й вмотивованому застосуванні правових норм. У будь-якому випадку судове рішення у випадку добросовісної суддівської помилки є логічним і зрозумілим, не перевищує межі допустимого суддівського розсуду(https://radako.com.ua/news/pidgotovleno-ekspertniy-zvit-shchodo-suddivskih-pomilok; https://zib.com.ua/ua/121100-yake_sudove_rishennya_e_svavilnim_-_zvit_schodo_suddivskih_p.html).

Суд не вважає за можливе ототожнити поняття «описка» і «добросовісна помилка» та внести зміни ухвалою до змісту резолютивної частини рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, що виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Однією із засад (принципом) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (п.6 ч.3 ст.2 КАС України), апеляційна інстанція виправляє помилки суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 1 , п. 1) ч. 2 ст. 295 КАС України).

Процесуальне законодавство надає учасникам спору можливість оскаржувати ухвали судів про виправлення в апеляційному або касаційному порядках (https://dejure.foundation/skhemy-opysky).

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, що впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Згідно із статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судовий контроль – це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заява позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні в адміністративній справі №580/3884/21 не належить до задоволення.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 143, 248, 252, 256, 295, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в резолютивній частині рішення суду від 21.09.2021 у адміністративній справі № 580/3884/21 відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Суддя Лариса ТРОФІМОВА