Рішення № 103171410, 01.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року справа № 580/9925/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування ППР,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі – позивач) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 23.10.2021р. №304/33000703.

В обґрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що за результатами фактичної перевірки позивача, відповідачем був складений Акт фактичної перевірки №179/33-00-07-03-РРО/38305367 від 18.05.2021 року, в ході якої проведено інвентаризацію залишків пального у резервуарах станом на 13.05.2021р. За результатами проведеної інвентаризації встановлено надлишок нафтопродуктів на загальну суму 5553,73 грн. та нестачу СВГ в кількості 76,36 л на суму 1258,41 грн., чим порушено п.12 ст. 3 Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. За наслідками проведеної перевірки, відповідачем прийнято спірне ППР, яке позивач вважає протиправним, вказуючи на те, що сама по собі наявність працюючих рівнемірів та витратомірів на перевіряємій АЗС та надання позивачем контролюючому органу в автоматичному режимі щоденних Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на зазначеному акцизному складі, доводить факт належного обліку позивачем вказаного пального. Крім того, позивач зазначає, що фізичні властивості палива, яке реалізовується на АЗС ТОВ «Сокар Петролеум» та обліковується у об`ємі (розмір якого не може бути сталим та залежить від температури), призводить до відмінностей між фактичним та бухгалтерським залишком. Дані відмінності усуваються товариством шляхом проведення інвентаризацій за результатами яких надлишки -оприбутковуються, а нестачі -списуються. Також представник позивача зазначає, що висновок відповідача про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений контролюючим органом, виходячи, зокрема, з нестачі товарів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин (наприклад, з вини матеріально відповідальних осіб), однак відповідні обставини контролюючим органом не перевірялись. Сама по собі нестача товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються, на переконання позивача, фактично унеможливлює реалізацію Товариством товару, який не облікований у встановленому порядку, натомість контролюючим органом безпідставно ототожнено нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку, у зв`язку із чим висновок контролюючого органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, вважає помилковим та протиправним.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.01.2021р. відповідачем подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що станом на 13 год. 00 хв. 17.05.2021 року змінні звіти за формою 17-НП надано лише за 04.09.2020 року, 06.10.2020 року, 04.12.2020 року, 05.03.2021 року, 25.03.2021 року, 06.04.2021 року та 12.05.2021 року, книги обліку розрахункових операцій за АЗС за період з 01.07.2019 року по 19.08.2020 року не надано, про що складено Акт ненадання документів від 17.05.2021 року №21/33-00-07-03/38305367), чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України, у зв`язку із чим прийнято ППР від 08.06.2021 року №1593300703, згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 14 644,28 грн., у тому числі 13 624,28 грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. Рішенням ДПС України від 15.09.2021 року №21182/6/99-06050206 скаргу Позивача задоволено частково, у зв`язку із чим відповідачем було винесено нове ППР від 23.10.2021 року №304/33000703 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 13 624,28 грн.

Представник відповідача також вказав, що співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неотибуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів., які не обліковані у встановленому порядку), а порядок інвентаризації передбачений Інструкцією №281/171/578/155) стосується проведення внутрішньої інвентаризації нафтопродуктів на підприємствах після призначення розпорядчим документом керівника підприємства інвентаризаційної комісії та встановлення ним термінів початку та завершення робіт з інвентаризації, однак, не містить жодних положень, які регулюють порядок проведення інвентаризації у випадку проведення фактичної перевірки контролюючими органами та не може застосовуватись в межах таких правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» зареєстровано 19.07.2012р. в якості юридичної особи, та перебуває на обліку в Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків з 23.07.2012р.

Основним видом економічної діяльності позивача є - 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

За результатами фактичної перевірки ТОВ "Сокар Петролеум" (АЗК, що розташована за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, автодорога Львів-Пустомити-Меденичі 6 км+620 м), посадовими особами Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків складено Акт №179/33-00-07-03-РРО/38305367 від 18.05.2021р. (далі - Акт перевірки), яким встановлено, що в ході проведення перевірки комісією з числа працівників ТзОВ «Сокар Петролеум» в присутності інспекторів ЗМУ ДПС по роботі з ВПП проведено інвентаризацію залишків пального у резервуарах станом на 13.05.2021. За результатами проведеної інвентаризації встановлено надлишок нафтопродуктів на загальну суму 5553,73 грн,, а саме: ДП ТМ Nano Extro у кількості 9.74 л. на суму 321,09 грн., А-95 ТМ Nano в кількості 26,73 л. на суму 916,37 грн., А-95 в кількості 4,99 л. на суму 161,08 грн., А-98 ТМ Nano в кількості 22.78 л. на суму 838,00 грн., ДП ТМ. Nano в кількості 107,08 л. на суму 3317,40 грн. та нестачу СВГ в кількості 76,36 л. на суму 1258,41 грн., чим порушено п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (із внесеними змінами та доповненнями). Також встановлено, що на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85,2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із внесеними змінами та доповненнями, 13.05.2021р. був вручений запит про надання документів, а саме: документів, що підтверджують право власності та/або користування нежитловими приміщеннями, наявність зареєстрованого нерухомого майна, договорі оренди та права власності на землю, ліцензії, дозволи, свідоцтва пов`язані з веденням фінансово-господарської діяльності, додатками, довідки, про місця-зберігання, внесені до ЄДР місць зберігання, журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, змінні звіти за формою 17-НП, журнал оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС, передбачене Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання

За висновками перевірки, встановлено порушення позивачем:

- п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (із внесеними змінами та доповненнями).

- п. 121.1 ст.121 Податковою Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Із вказаним актом фактичної перевірки ознайомлено начальника АЗС — Гречановського Т.Ю., про що зроблено відмітку у Акті, також у графі “зауваження до акту перевірки”, вказано, що з Актом не згідний, запеерчення будуть подані у встановлений законодавством термін.

08.06.2021р. Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі встановлених у Акті перевірки порушень, та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, ст.20 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р., прийнято податкове повідомлення-рішення №1593300703, згідно якого застосовано штрафні санкції на суму — 14 644,28 грн., у тому числі 13 624,28 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, 1020 грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

За наслідками розгляду скарги позивача на вказане ППР, ДПС України у рішенні від 15.09.2021р. №21182/6/99-00-06-03-02-06, зазначила, що Західним МУ ДПС по роботі з ВЇЇП ДПС при винесенні ППР від 08.06.2021р. №1593300703 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2516,82 гри. (1258,41 гри.х2) за порушення п. 12 ст. З Закону № 265 (нестача ТМЦ) не було враховано, що під час проведення фактичної перевірки не досліджені факти реалізації ТМЦ на АЗС з магазином (або інших фактів, які спростовують встановлені порушення). Вказаним рішенням ДПС скасувала ППР Західного МУ ДПС по роботі з ВПП від 08.06.2021р. №1593300703, а скаргу ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» - частково задоволено та зазначено, що Західному МУ ДПС по роботі з ВГІГТ належить винести нові ППР за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку та за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю на підставі акту перевірки, з урахуванням вимог Кодексу та цього рішення.

23.10.2021р. Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі встановлених у Акті перевірки порушень, з урахуванням рішення ДПС України від 15.09.2021р. №21182/6/99-00-06-03-02-06, та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, ст.20 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р., прийнято податкове повідомлення-рішення №304/33000703, згідно якого застосовано штрафні санкції на суму — 13 624,28 грн. -за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПК України).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначено Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі - Закон №265/95-ВР).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 Закону №265/95-ВР).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція №281/171/578/155).

Відповідно до пункту 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Виходячи з положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному, звіті АЗС за формою №17-НП, а відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

Підпунктами 4.2.5.4-4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.

Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об`єму відпущених пального або олив.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Суд зазначає, що способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, № 17-НП наданих РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку).

Вказані висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, висловлені ним у постанові від 08.09.2020р. (справа №823/990/16), за наслідками розгляду справи між позивачем та податковим органом щодо правомірності ППР, прийнятого з аналогічних підстав.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, зокрема Акту перевірки №179/33-00-07-03-РРО/38305367 від 18.05.2021р., в ході проведення фактичної перевірки комісією з числа працівників ТОВ «Сокар Петролеум» в присутності інспекторів ЗМУ ДПС по роботі з ВПП проведено інвентаризацію залишків пального у резервуарах станом на 13.05.2021р., за результатами проведення якої встановлено надлишок нафтопродуктів на загальну суму 5553,73 грн., а саме: ДП ТМ Nano Extro у кількості 9.74 л. на суму 321,09 грн., А-95 ТМ Nano в кількості 26,73 л. на суму 916,37 грн., А-95 в кількості 4,99 л. на суму 161,08 грн., А-98 ТМ Nano в кількості 22.78 л. на суму 838,00 грн., ДП ТМ Nano в кількості 107,08 л. на суму 3317,40 грн. та нестачу СВГ в кількості 76,36 л. на суму 1258,41 грн.

При цьому, як вбачається із підстав позову, обставини наявності у позивача станом на 13.05.2021р. надлишків та нестачі нафтопродуктів не заперечуються позивачем. Натомість в обгрунтування протиправності оскаржуваного ППР зазначає, що сама по собі наявність працюючих рівнемірів та витратомірів на перевіряємій АЗС та надання позивачем контролюючому органу в автоматичному режимі щоденних Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на зазначеному акцизному складі, доводить факт належного обліку позивачем вказаного пального.

Надавши оцінку вказаним посиланням, суд зазначає, що приписи пункту 12 статті 3 Закону 265/95-ВР, покладають на суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, також обов`язок здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Суд зазначає, що в ході фактичної перевірки встановлено обставини наявності станом на 13.05.2021р. в реалізації необлікованого палива. При цьому суд враховує, що жодних посилань із відповідними доказами, що спростували б зазначену обставину позовна заява не містить.

Крім того, позивач, в обгрунтування позову зазначає, що фізичні властивості палива, яке реалізовується та обліковується у об`ємі (розмір якого не може бути сталим та залежить від температури), призводить до відмінностей між фактичним та бухгалтерським залишком, які усуваються товариством шляхом проведення інвентаризацій за результатами яких надлишки - оприбутковуються, а нестачі - списуються, відтак після проведення інвентаризації від 13.05.2021р., ТОВ «Сокар Петролеум», у відповідності до вимог інструкції, проведено оприбуткування виявлених надлишків, згідно накладної №1576 від 19.05.2021р.

З приводу даних посилань позивача, суд зазначає, що оприбуткування палива - 19.05.2021р. не спростовує встановлених обставин наявності станом на 13.05.2021р. в реалізації не облікованих ПММ (надлишку нафтопродуктів на загальну суму 5553,73 грн.), оскільки таке оприбуткування було здійснено позивачем вже після опису зазначеного порушення в Акті перевірки. Крім того, позивачем, а ні в ході проведення перевірки, а ні в ході судового розгляду, не надано жодних доказів списання станом на 13.05.2021р. нестачі СВГ, що перебувала у реалізації, в кількості 76,36 л. на суму 1258,41 грн. Встановлена нестача може свідчити про фактичну реалізацію палива без відображення її у обліку.

Суд врахував, що згідно висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 21 травня 2020 року у справі №809/597/16, для визначення обставини реалізації необлікованого товару має бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що в ході фактичної перевірки встановлено наявність станом на 13.05.2021р. в реалізації не облікованого палива (надлишку та нестачі), що в свою чергу не заперечується позивачем, оскільки інвентаризацію залишків пального у резервуарах фактично здійснено комісією з числа працівників ТОВ «Сокар Петролеум» в присутності інспекторів відповідача. Таким чином, суд доходить висновку про підтвердженість висновків Акту перевірки про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до стаття 20 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням зазначеного, з огляду на доведеність, за наслідками розгляду даної справи, факту порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суд доходить висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням обгрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції, в зв`язку з чим доводи позивача щодо протиправності спірного рішення суд вважає необгрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з огляду на обгрунтованість оскаржуваного ППР, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО