Рішення № 103170959, 18.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року справа № 580/11001/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

позивача — ОСОБА_1 ,

представника позивача — Косменюка С.Я. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

16 грудня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа №54314087 від 05.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем порушено положення ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача належним чином повідомлений в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання про продовження строку надання відзиву на позовну заяву,

Усною ухвалою суду із занесенням в протокол судового засідання від 18.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача.

Заслухавши позивача та його представника, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

05.11.2021 старшим державним виконавцем Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко Мариною Василівною винесено постанову про скасування процесуального документа. Даною постановою скасовано «постанову про закінчення виконавчого провадження» від 28.12.2018.

Позивач, вважаючи протиправною постанову про скасування процесуального документа від 05.11.2021 ВП №54314087 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови, далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог абзацу 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови про скасування процесуального документа) керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини..

Абзацами 2, 3 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі виявлення порушень законодавства про виконавче провадження, керівник вищого органу державної виконавчої служби виносить постанову у якій доручає начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести відповідні виконавчі дії.

У свою чергу, начальник відділу у разі виявлення порушень вимог законодавства має право своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, а також зобов`язати державного виконавця провести відповідні виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, державний виконавець не уповноважений законом самостійно приймати рішення щодо скасування іншої постанови.

Разом з тим, всупереч наведеному, постанова про скасування процесуального документа від 05.11.2021 винесена саме старшим державним виконавцем, що суперечить положенням статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, зазначена постанова не містить посилань на те, що старший державний виконавець Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є начальником Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який має право скасовувати своєю постановою інші постанови.

Також, відповідач, посилаючись на ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначив у постанові та не надав суду постанову керівника вищого органу державної виконавчої служби про надання доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій щодо перевірки виконавчого провадження.

Таким чином, на думку суду, така постанова про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2018 винесена старшим державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», є протиправною, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа №54314087 від 05.11.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складений 18.01.2022

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО