Ухвала суду № 103170062, 28.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1380/20

УХВАЛА

28 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л.

за участі:секретаря судового засідання Коновчук Т.В. представника заявника Казва О.М. розглянувши заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №560/1380/20 за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство розвитку громад та територій України , Міністерство фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 в частині стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь КП "Міськтепловоденергія" 9500105,35 грн майнової шкоди у справі №560/1380/20 строком на 1 рік з метою повного повернення коштів у сумі 9500105,35 грн КП "Міськтепловоденергія" за рахунок тарифу.

Заява мотивована тим, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову від 16.09.2021 №1563 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2020 року № 2746". Приймаючи цю постанову, заявник включив до нового тарифу суму у розмірі 9500105,35 грн, яку протягом 2015-2019 років комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" недоотримало в структурі тарифу, в якості компенсації фінансових витрат пов`язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, залученим для будівництва ТЕС.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 заяву призначено до розгляду на 11.01.2022.

Судове засідання, призначене на 11.01.2022, відкладено на 24.01.2022 у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

До суду надійшло клопотання представника заявника про відкладення судового засідання, призначеного на 24.01.2022.

До суду надійшли додаткові пояснення, в яких заявник зазначає, що комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" за період дії тарифу, встановленого постановою від 24.12.2020 №2746 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії КП "МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ" з урахуванням змін, внесених постановою від 16.09.2021 №1563, отримає недоотримані кошти в сумі 9500105,35 грн. При цьому відстрочення виконання рішення суду у справі №560/1380/20 дозволить не допустити подвійної компенсації коштів комунальному підприємству "Міськтепловоденергія" у розмірі 9500105,35 грн до моменту повного повернення коштів за рахунок тарифу.

До суду надійшли заперечення, в яких комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" просить відмовити в задоволенні заяви про відстрочення рішення у справі №560/1380/20. Зазначає, що заявник не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується можливість виконати судове рішення, а без цього, відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства. Звертає увагу на те, що в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває справа №560/15334/21 за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 16.09.2021 №1563 в частині включення в структуру тарифу коштів в розмірі 9500105,35 грн.

Судове засідання, призначене на 24.01.2022, відкладено на 28.01.2022 з врахуванням вказаного клопотання представника заявника.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Міністерства фінансів України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

До суду надійшло клопотання, в якому представник комунального підприємства "Міськтепловоденергія" просить проводити розгляд заяви про відстрочення виконання без його участі.

У судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву з підстав, аналогічних викладеним в заяві про відстрочення виконання рішення у справі №560/1380/20 та в додаткових письмових поясненнях.

Інші особи не прибули у судове засідання, призначене на 28.01.2022, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви.

Заслухавши представника заявника, суд зазначає та враховує наступне.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №560/1380/20, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу відповідно до Угоди про позики від 26.05.2014 №8387-UA, договору субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 та заяв від 30.10.2018 №01-10/2817, від 30.10.2018 №01-10/2816. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 9500105,35 грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Стягнуто на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 23122,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, ця норма не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної статті суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Разом з тим, у цьому випадку відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування, покладено на особу, що звертається з відповідною заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Також відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що представником заявника не надано до заяви про відстрочення виконання судового рішення належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду чи суттєве ускладнення його виконання.

При цьому, суд критично оцінює посилання заявника на подвійну компенсацію коштів комунальному підприємству "Міськтепловоденергія", оскільки ця обставина є припущенням заявника. Крім того, постанова від 16.09.2021 №1563 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2020 року № 2746" оскаржена в судовому порядку, що також свідчить про передчасність висновків заявника про імовірність подвійної компенсації.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах "Іммобільяре Саффі проти Італії", "Горнсбі проти Греції", "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун`єне проти Литви", "Руйану проти Румунії" наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а тому, інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

З огляду на викладене в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду від 11.09.2020 у справі №560/1380/20 слід відмовити за відсутності підстав для відстрочення його виконання та доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №560/1380/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 31 січня 2022 року

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк