Ухвала суду № 103169924, 26.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16263/21

УХВАЛА

26 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Троян О.А. представника відповідача Державної екологічної інспекції України Марусиченка В.В. представника відповідача Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Сліпчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України , Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить:

- поновити строк на оскарження наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити строк на оскарження наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1 - о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України в Хмельницькій області від 13.10.2021 "Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

- поновити строк на оскарження наказу Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2021 року №103-тр/р про внесення змін до п. 1 наказу від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2021 року №103-тр/р про внесення змін до п. 1 наказу від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено 30.12.2020 - на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2020 по день фактичною поновлення на службі;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 , за період з 27 лютого 2020 року по 01 січня 2021 року відповідно до посадового окладу начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі, та призначено підготовче засідання

Позивач в підготовче судове зсідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату, час, та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та за відсутності його представника.

Представник відповідача - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду, оскільки позивач пропустив місячний строк звернення до суду.

В обгрунтування вказаного клопотання зазначив, що з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, позивач звернувся 17.11.2021 року, тоді як про існування наказів від 30.12.2020 № 486-0 та від 04.01.2021 № 1-о йому не було відомо.

Разом з тим, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області на адресу позивача спрямовано до відома копії оскаржуваних наказів від 30.12.2020 № 486-0 та від 04.01.2021 № 1-о.

Вказує, що позовні вимоги про скасування наказів про оголошення наказів, про внесення змін до наказів, про зобов`язання проведення виплати за час вимушеного прогулу, про перерахунок заробітної плати та поновлення на посаді завжди є похідними від вимог про звільнення з публічної служби, а тому мають заявлятись в межах місячного строку, встановленого КАС України.

Однак позовні вимоги в цілому заявлені 17.11.2021, тобто із значним пропуском встановленого строку звернення до суду, внаслідок чого даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Представник відповідача Державної екологічної інспекції України в підготовчому судовому засіданні зазначене клопотання підтримав.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у позові, поданому до суду 18.11.2021 року, оскаржуються:

1) наказ Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

2) наказ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

3) наказ Державної екологічної інспекції України в Хмельницькій області від 13.10.2021 "Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

4) наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2021 року №103-тр/р про внесення змін до п. 1 наказу від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 "

Також у даному позові позивач просить поновити його на посаді, зобов`язати відповідачів провести йому виплати за час вимушеного прогулу, та здійснити перерахунок заробітної плати.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги є похідними позовними вимогами від основних вимог, в яких позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", та наказ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 "

Позивач у позовній заяві зазначає, що він до 25.10.2021 року не знав про існування наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", та наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 "

Із вказаними наказами він не був ознайомлений, а також вони не надсилались йому поштою, натомість відповідач у клопотанні про залишення даного адміністративного позову без розгляду зазначає, що накази від 30 грудня 2020 року № 486-о, та від 04 січня 2021 року № 1-0 направлялися позивачу.

В підтвердження даних обставин відповідач надав лист № 15/0.12 від 04.01.2021 "Про доведення до відома документів", відповідно до якого позивачу направлено копію наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", та копію наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Також додано копію реєстру рекомендованої пошти Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області від 04 січня 2021, та копію квитанції про оплату послуг поштового відділення щодо направлення рекомендованого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з приводу оскарження наказів про звільнення, проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто з врахуванням вище встановленого, строк подачі даного адміністративного позову повинен обчислюватися з моменту коли він дізнався, або мав би дізнатися про наказ Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", та про наказ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 "

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана позивачем 18.11.2021, тобто із значним пропуском місячного строку про оскарження наказів.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана позивачем з порушенням строку звернення до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у місячний строк, він звертався до суду з позовом про оскарження наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", та наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Позивач жодним чином не підтвердив поважності причин, за яких ним не реалізовано своє право на захист у місячний строк з дня, коли він дізнався, або міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки підставами для поновлення строку звернення до суду є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, позивач не надав доказів та жодним чином не навів аргументів що перешкоджало та створювало труднощі для своєчасного звернення до суду у місячний строк з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з позовом щодо проходження публічної служби.

Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що саме строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності, остаточності та захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка б могла виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (п. 137).

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі “Мушта проти України” нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

У справах “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії” Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

Таким чином, і за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

В аспекті наведеного варто зазначити і те, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі № 320/2915/20 та ін.

Частинами 2 - 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 13 - 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищезазначених положень КАС України та з огляду на встановлені обставини у справі, заявлене клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є передчасним, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Водночас, суд вважає, що позов підлягає залишенню без руху, відтак встановлює позивачу десятиденний строк для зазначення підстав для поновлення строку звернення до суду із даним адміністративним позовом, зокрема щодо основних позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; та визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04 січня 2021 року № 1-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 30 грудня 2020 року №486-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

В повному обсязі ухвала суду виготовлена 31.01.2021 року.

Головуючий суддя В.К. Блонський