Рішення № 103169860, 28.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12024/21

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №300089 від 03 серпня 2021 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до вказаної постанови Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 гривень — на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку із перевищенням позивачем встановлених законодавством габаритно- вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Вказує, що вказана вище постанова відповідача не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивачка не була автомобільним перевізником в розумінні статті 1 закону України "Про автомобільний транспорт" у зв`язку з тим, що належні їх транспортні засоби використовувались іншим перевізником відповідно до договорів оренди транспортних засобів. Тому, не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 "Про автомобільний транспорт". Крім того, вказує, шо перевірка та розгляд матеріалів цієї перевірки здійснені відповідачем з порушенням Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567), без участі позивачки та без повідомлення її про час та місце розгляду справи. Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 210/3059/17 прийшов до висновку про те, що: «акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.». просить позов задовольнити.

Ухвалою від 21.09.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач заперечив щодо задоволенні позовних вимог. Вказує, що згідно з пунктом 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422, водій транспортного засобу зобов`язаний надати під час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Під час перевірки виявлено перевищення вагових параметрів та порушення вимог ПДР України та статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за які передбачена абз. 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5%, але не більше 10% при перевезені вантажу без відповідного дозволу, що зафіксоване Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 290222 від 28.06.2021 року. Під час перевірки водій не надав працівникам Укртрансбезпеки документи, передбачені статтею 28 закону України “Про автомобільний транспорт” та договір оренди транспортного засобу, а також не повідомив, що являється працівником іншої юридичної особи. Крім того, зазначив, що рекомендованим листом Придністровське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки , повідомило позивача про розгляд справи за Актом № 2 90222 від 18.06.2021 р., про що свідчить супровідний лист реєстраційний вих. № 59223/24.1/24-21 від 26.07.2021 року. Дії Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області щодо повідомлення позивача про розгляд справи є належними та вичерпними відповідно до п. 25 Порядку №1567. В задоволенні позову просить відмовити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Позивачка – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником вантажного спеціалізованого сідлового тягача-Е моделі MAN, марки TGA 18.440, VIN НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та спеціалізованого напівпричіпа-цистерни-Е моделі FELDBINDER, марки КІР 57.3, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію цих транспортних засобів.

22 грудня 2020 року позивачка уклала договір позички з ОСОБА_2 , відповідно до пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язалась передати користувачу в тимчасове безоплатне володіння та користування транспортні засоби моделі MAN, марки TGA 18.440, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 і моделі FELDBINDER, марки КІР 57.3, державний номер НОМЕР_3 . Згідно з пунктом 2.2. договору позички передача транспортного засобу користувачу підтверджується актом прийому-передачі транспортного засобу, який підписується сторонами та становить невід`ємну частину договору. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Цей Договір укладено у строк до «31 » грудня 2021 року та дії до закінчення строку, на який він був укладений, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань, які встановлені договором або випливають з нього (пункти 4.1.і 4.2 договору).

22 грудня 2020 року складений акт прийому-передачі транспортних засобів.

18.06.2021 року на А/Д М-05 Києв-Одеса 452 км + 811м, посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортного засобу MAN. реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпречіпа КІР 57.3 , реєстраційний номер НОМЕР_3 перевезення на якому здійснював водій ОСОБА_2 , який надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Договір позички транспортних засобів водій не надав. Результати перевірки оформлені Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 290222 від 28.06.2021 року, у якому зафіксоване перевищення вагових параметрів та порушення вимог ПДР України п.22.5, та статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі зазначеного акту перевірки начальником Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті винесена постанова № 300089 від 03 серпня 2021 року про застосування до позивачки адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,0 грн.

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивачка оскаржила їх до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає закон України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 3 закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 6 закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11.5 т), здвоєні осі - 16 т, (для контейнеровозів навантаження на одиночне вісь - 11 т. здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т. здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т. а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

Підставою для застосування до позивачки штрафу, передбаченого абзацом 8 статті 60 закону України "Про автомобільний транспорт", слугував акт перевірки, яким зафіксоване порушення водієм вимог статті 48 закону України "Про автомобільний транспорт".

За змістом статті 48 закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до частини З статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктами відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є автомобільні перевізники.

За визначенням статті 1 закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Суд встановив, що зазначені в акті перевірки транспортні засоби, власником яких є позивачка, перебувають в користуванні фізичної особи ОСОБА_3 відповідно до договору позички від 22.12.2020. Під час перевірки ОСОБА_3 , який особисто керував зазначеними транспортними засобами, надав товарно-транспорту накладну від 18.06.2021 №239, відповідно до якої перевізником вантажу є ТОВ «Урбан Ресурс», водієм ОСОБА_3 , а замовником перевезення – ТОВ "Технобудмакс».

Таким чином, позивачка в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відсутність на час перевірки у водія транспортних засобів договору позички цих транспортних засобів, укладеного з позивачкою, не може слугувати підставою для висновку про порушення нею статті 48 закону України "Про автомобільний транспорт". За змістом статті 48 закону України "Про автомобільний транспорт" документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, входить до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів автомобільного перевізника, а не водія транспортного засобу.

При цьому, суд враховує, що спірна постанова про застосування штрафу за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин, необхідних для прийняття відповідних рішень, зокрема, факту наявності у позивачки ознак автомобільного перевізника у спірних відносинах, та з порушенням передбаченого пунктом 26 Порядку №1567 права уповноваженої особи суб`єкта господарювання бути присутньою під час розгляду справи про порушення.

Доводи відповідача щодо дотримання вимог пункту 25 Порядку №1567 щодо надіслання суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи про порушення суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не надані докази вручення позивачці повідомлення про розгляд справи.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №300089 від 03 серпня 2021 року. Тому, позовні вимоги про визнання їх протиправними і скасування необхідно задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №300089 від 03 серпня 2021 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 908,0 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Лісоводи,Городоцький район, Хмельницька область,32046 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) Відповідач:Придністровське міжрегіональне управління Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук