Рішення № 103167681, 25.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 675/1739/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" про скасування постанови про накладення дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у позові від 13.10.2021, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.12.2021, просить: "1.1. Визнати протиправним, тобто таким, що прийнятий з грубим порушенням законодавства та прав позивача, акту індивідуальної дії (постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності) від 05 жовтня 2021 року. 1.2 Зобов`язати відповідача ліквідувати наслідки виникнення постанови від 05.10.2021." та зобов`язання відповідача діяти в межах та у спосіб, що прямо передбачені частиною п`ятою статті 135 Кримінального виконавчого кодексу України.

У позові вказує, що 27.09.2021 відбувся інцидент за участі позивача та представника адміністрації Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" Мікульського Дмитра Сергійовича, який допустив некоректні та принижуючі висловлювання в його адресу. Ігнорування цього факту та відсутність відповідальності представників адміністрації змусили його нанести собі порізи на передпліччі лівої руки з метою протесту та звернення уваги на порушення його прав. 29.09.2021 ним підписано Розписку про повідомлення про час проведення засідання дисциплінарної комісії - 05.10.2021. 30.09.2021 позивач заповнив та передав адміністрації два бланки заяв про надання правової допомоги до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у яких просив призначити йому адвоката для представлення його інтересів на засіданні дисциплінарної комісії. Також, 30.09.2021 ним було подано заяву в якій він просив відкласти засідання дисциплінарної комісії оскільки звернувся за правовою допомогою, і просив викликати свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та надати можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження. Однак, 05.10.2021 засідання дисциплінарної комісії відбулося, за результатом якого було винесено постанову про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани. Вважає цю постанову протиправною, так як його позбавлено права на отримання правової допомоги, не викликано свідків, не доведено наявність у його діях дисциплінарного проступку, і протиправними положеннями ч.13 ст.134 КВК України, тому звернувся до суду з цим позовом (арк. спр. 1-4, 41-42).

Відповідно до ухвали від 23.11.2021, суд прийняв справу до провадження, яка поступила з Ізяславського районного суду Хмельницької області, звільнив позивача від сплати судового збору, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відмовив у клопотанні позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції та витребував докази (арк. спр.17-19).

Відповідач надав суду Відзив на позов за №4274 від 09.12.2021 в якому просить відмовити у задоволенні позову та докази. Вказує, що засуджений ОСОБА_1 27.09.2021 о 12 год. 50 хв. допустив порушення режиму відбування покарання, а саме вчинив акт членоушкоження у вигляді порізів лівого передпліччя, що підтверджено карткою первинної фіксації зовнішніх ушкоджень, рапортом молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_4 від 27.09.2021, рапортом заступника ЧПНК ОСОБА_5 від 27.09.2021 та матеріалами службового розслідування. Службовою перевіркою встановлено, що членоушкодження засуджений заподіяв умисно, свідомо, оскільки під час виводу з камери на телефонні переговори йому не сподобалось ставлення старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 до нього, про що надав пояснення та вину визнав. 29.09.2021 позивач був повідомлений про місце та час засідання дисциплінарної комісії та надано можливість звернення за отриманням правової допомоги, і надано бланки звернення до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Хмельницькій області, що підтверджується відповідною розпискою від 29.09.2021. При цьому ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою лише 04.10.2021, а не 30.09.2021, як вказано у заяві, що підтверджено відомостями обліково-адресної книги. Позивач не звертався із будь-якими заявами про перенесення засідання дисциплінарної комісії з 05.10.2021 на іншу дату, ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та виклику на засідання комісії свідків. Відповідно до постанови начальника Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" від 05.10.2021 про накладення дисциплінарного стягнення, засудженому ОСОБА_1 оголошено "Сувору догану" (арк. спр. 23-24).

У відповіді на Відзив від 13.12.2021 позивач пояснює, що лист Регіонального центру НВВПД, який він отримав 21.10.2021, підтверджує факт зловживання відповідачем, адже йому відмовлено у наданні правової допомоги по причині надіслання заяв без супровідного листа Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" (арк. спр.41-42).

Згідно з ухвалою від 23.12.2021, суд задовольнив заяву позивача про збільшення позовних вимог, відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про призначення експертизи, допиту в якості свідка ОСОБА_2 , про розгляд справи з викликом осіб та витребував докази (арк. спр.48-50).

У поясненні від 13.01.2022 позивач заперечує підписання ним розписки від 07.06.2021 та ознайомлення з інформацією щодо заборони вчинення собі ушкоджень, що було зроблено з мотиву крайньої необхідності. Ця розписка підтверджує зловживання відповідачем владою.

Відповідач у письмовій інформації №160 від 14.01.2022 вказує, що немає підстав для розгляду справи з викликом осіб та для проведення почеркознавчої експертизи, оскільки розписка від 07.06.2021 не є доказом у справі, а також допиту в якості свідка ОСОБА_2 , якого було опитано, копію якого надано суду. Вважає вимоги позивача безпідставними та необгрунтованими, і просить відмовити у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини (факти) якими сторони обгрунтовують вимоги та заперечення, оцінивши докази, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

У поясненні від 27.09.2021 ОСОБА_1 пояснив, що 27.09.2021, близько 11 години у камері №18 здійснив собі численні порізи на передпліччі лівої руки. Причиною цього стало, старший лейтенант ОСОБА_7 допустив щодо нього образливий вираз, а саме: "Повертайся задом", що на його думку містив сексуальний натяк, враховуючи інтонацію сказаного та сміх з цього приводу.

Відповідно до Висновку за матеріалами службової перевірки по факту умисного заподіяння членоушкодження засудженим ОСОБА_1 , 1985 року ушкодження від 28.09.2021 встановлено, що 27.09.2021 о 12 годині 50 хвилин, під час обходу камер другого поверху сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі, молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_8 в камері №18 був виявлений засуджений ОСОБА_1 , який вчинив акт членоушкодження у вигляді порізів лівого передпліччя, якому було надано медичну допомогу. Це пошкодження ОСОБА_1 вчинив умисно і свідомо, оскільки під час виводу засудженого з камери на телефонні переговори йому не сподобалось ставлення старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 до нього. Причин, які перешкоджали виконанню законних вимог представників адміністрації колонії та подальшого перебування засудженого в установі не виявлено. Ніхто із засуджених та представників адміністрації колонії в конфліктних ситуаціях із ним не перебуває та не перебував раніше, боргових зобов`язань серед засуджених не має. Засуджений свідомо зробив членоушкордження, дав пояснення та визнав свою вину (арк. спр.32).

Витягом з протоколу №63 засідання дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" від 05 жовтня 2021 року вирішили: "засудженому ОСОБА_1 за вчинене правопорушення оголосити "Сувору догану" - одноголосно." (арк. спр.35).

Згідно з Постановою про накладення дисциплінарного стягнення, засуджений ОСОБА_1 допустив порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що 27.09.2021 о 12 год. 50 хв. молодшим інспектором під час обходу було виявлено, що засуджений вчинив акт членоушкодження у вигляді порізів лівого передпліччя, розглянувши письмове пояснення ОСОБА_1 , керуючись ст.132 КВК України, засудженому ОСОБА_1 за порушення режиму відбування покарання оголосити "Сувору догану". Постанова оголошена ОСОБА_1 - 05.10.2021, про що свідчить підпис ОСОБА_1 (арк. спр.30).

Отже, позивач не заперечує нанесення собі пошкоджень у вигляді численних порізів лівого передпліччя 27.09.2021, і це не заперечує відповідач та підтверджено доказами у справі. При цьому, причину цього позивач пояснює протестом на образливий вислів старшого лейтенанта ОСОБА_9 , а саме: "Повертайся задом". Підставами для скасування оскаржуваної постанови, вважає порушення його права на правову допомогу, не виклик свідків та не перенесення засідання дисциплінарної комісію на його прохання.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон № 2713-IV), установи виконання покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами. Законодавством визначаються особливості відвідування цих установ і слідчих ізоляторів та спеціальні вимоги режиму доступу на їх територію.

Відповідно ч.1 ст. 18 Закону № 2713-IV, посадові та службові особи органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів зобов`язані, зокрема: 1) виконувати покарання відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства; 2) забезпечувати дотримання прав людини і громадянина, реалізацію законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань.

Частинами 1-2 ст.7 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) визначено, що Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Згідно з ч.1 ст. 8 КВК, засуджені мають право, зокрема: на отримання інформації про свої права і обов`язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов`язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань; на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на підставі закону; засуджені не можуть бути піддані медичним або іншим подібним дослідженням незалежно від їх згоди.

Відповідно до ч.2 ст.8 КВК України, засудженому гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм (своїми) законним представником (законними представниками).

Частинами 1 - 2 ст.9 КВК України визначено, що засуджені зобов`язані: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Згідно з п.4 розд. II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", затверджених наказом Міністкерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5 (далі - Правила № 2823/5), засудженим забороняється: самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони; спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах виконання покарань за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 3); продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків; умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну; вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють; завішувати чи змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації установи виконання покарань; мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком; курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях; надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами; наносити собі або іншим особам татуювання; тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань; виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними; здійснювати фото-, відеозйомку за допомогою відповідних технічних пристроїв, у тому числі планшетного комп`ютера; самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установи виконання покарань, споруджувати на виробничих об`єктах різні об`єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Відповідно до п.5 п.4 розд. II Правил № 2823/5, засудженому гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, які надають правову допомогу.

Отже, позивач має і мав право на правову допомогу, в тому числі під час вирішення питання притягнення до відповідальності за порушення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Доводам відповідача про не порушення цього права позивача, суд дає критичну оцінку, адже відповідно до листа Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Хмельницькій області за №02/03-04/601 від 11.10.2021 (арк. спр.43-44), ОСОБА_1 було відмовлено у наданні правової допомоги по причині відсутності супровідного листа установи виконання покарань, адресованого Центру із зазначенням дати та вихідного номеру, що очевидно є виною відповідача, і підтверджує доводи позивача про написання заяви від 29.09.2021 та бажання мати адвоката на засіданні дисциплінарної комісії 05.10.2021. При цьому, суд вважає не доведеними обставини щодо звернення позивача із заявами про перенесення засідання дисциплінарної комісії з 05.10.2021 на іншу дату, ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та виклику на засідання комісії свідків за відсутності доказів цього, а саме відповідних заяв, пояснень наданих, як до засідання, так і під час розгляду питання про притягнення до відповідальності. Цей висновок суду не спростовується Розпискою ОСОБА_1 від 07.06.2021 в якій він заперечує свій підпис, адже позивач відбуває покарання з 2015 року, тому відповідно знайомий з правами та відповідальністю засудженого. Крім цього, потрібно враховувати, що ОСОБА_1 , відповідно до Довідки про засудженого від 29.09.2021, неодноразово в 2016 -2017 роках, вчиняв членоушкодження (арк. спр.34), і за це притягався до відповідальності, а також, що ця розписка безпосередньо не стосується предмету цього судового розгляду, яким є оскарження постанови про притягнення до відповідальності та зобов`язання вчинення дій. Також, не може бути задоволена вимога позивача про зобов`язання відповідача діяти в межах та у спосіб, що прямо передбачені частиною п`ятою статті 135 Кримінального виконавчого кодексу України, адже суб`єкт владних повноважень повинен діяти без порушень Конституції та законів, зокрема і ст.135 КВК України.

Частиною 1 ст.121-1 КВК України визначено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Статтею 135 КВК України визначено, що питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги.

Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Начальник установи виконання покарань має право поміщати засудженого в дисциплінарний ізолятор строком до однієї доби до прийняття рішення про застосування стягнення у разі порушення режиму відбування покарання, що полягало у перебуванні у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, участі в конфліктній ситуації, бійці, масових заворушеннях або інших діях, що створюють серйозну загрозу підтримці порядку в установі. Поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду. Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

Позивач не спростовує порушення ним ч.1 ст.9 КВК України, п.4 розд. II Правил № 2823/5, зокрема, умисного заподіяння собі тілесні ушкодження та не заперечує цього, і це підтверджено матеріалами справи, тому, відповідно, немає підстав для скасування Постанови про накладення дисциплінарного стягнення від 05.10.2021. Також, суд вважає, що немає обставин, які виключають дисциплінарну відповідальність, а застосоване покарання - "Сувора догана", відповідає вчиненому позивачем, з дотриманням вимог ст.135 КВК України. Цей висновок суду не спростовує порушення відповідачем права засудженого на правову допомогу, враховуючи встановлені обставини у цій справі, адже порушення було вчинено позивачем за обставини суб`єктивного сприйняття вислову старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 : "Повертайся задом", який на думку суду, не був підставою для нанесення собі ОСОБА_1 пошкоджень, але міг бути предметом оскарження у випадку подання відповідної скарги засудженого до адміністрації установи чи позову до суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а саме в частині порушення права на правову допомоги під час притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення проступку. При цьому, порушення цього права з урахуванням встановлених обставин не є безумовною підставою для скасування Постанови про накладення дисциплінарного стягнення від 05.10.2021, тому позов задовольняється частково, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 23.10.2021 задовольнити частково.

Визнати протиправним порушення Державною установою "Замкова виправна колонія (№ 58)" права ОСОБА_1 на правову допомогу при вирішенні питання притягнення до відповідальності, згідно з Постановою про накладення дисциплінарного стягнення від 05.10.2021.

В решті вимог позову відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 січня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (№ 58)" (вул. Гагаріна, 2, м. Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)

Головуючий суддя А.І. Петричкович