Рішення № 103167087, 20.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10869/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України про відмову у проведені позивачу перерахунку пенсії з 04.09.2020 року протиправною та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до матеріалів, що є у пенсійній справі позивача з 04.09.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України провести виплату позивачу різниці в перерахованій пенсії починаючи з 04.09.2020 року з урахуванням виплаченої пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він отримує пенсію, як інвалід ІІ групи, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV). При цьому, відповідач, призначивши з 04.09.2020 пенсію, протиправно не врахував при визначенні її розміру заробітну плату за період роботи в Російській Федерації, зазначену в довідці №692 від 16.09.2019.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що позивачу зараховані до страхового стажу періоди роботи на території Російської Федерації з 18.06.2005 по 25.12.2005, з 25.01.2006 по 11.11.2006, з 12.12.2006 по 24.09.2007, з 02.03.2008 по 23.02.2009 та з 28.03.2009 по 31.12.2009 та врахована заробітна плата за ці періоди, оскільки щодо них отримано підтвердження сплати страхових внесків. Не враховано до страхового стажу періоди роботи, щодо яких містяться розбіжності щодо сплати внесків.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 АА №019761 позивачу 04.09.2020 вперше встановлено 2 групу інвалідності безтерміново (причина інвалідності - загальне захворювання).

ОСОБА_1 з 04.09.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.

З 04.09.2020 позивачу пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 30 років 4 місяці, в тому числі 28 років 1 місяць 25 днів напрацьованого страхового стажу (враховано по 12.06.2018) та 2 роки 2 місяці 5 днів додаткового стажу. Заробітну плату враховано за періоди роботи з 01.07.2000 по 30.04.2004 та з 01.02.2014 по 30.06.2018 (періоди, що враховані до страхового стажу згідно сплати страхових внесків).

При призначенні пенсії позивач надав довідку від 16.09.2019 №692 філіалу 12 автобусного парку ГУП "Мосгортранс", згідно з якою позивачу нараховувалася заробітна плата за періоди роботи: з червня 2005 року по жовтень 2007 року включно, з січня 2009 року по березень 2010 року включно. Зазначено, що з усіх включених в довідку сум здійснені нарахування в Пенсійний фонд РФ за встановленими тарифами. Одноразові виплати і компенсаційні виплати, на які не нараховувалися страхові внески, в довідку не включені. Основою для видачі довідки є особисті рахунки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направило запит від 04.10.2020 №2200-0213-8/43783 до Пенсійного фонду Російської Федерації щодо сплати страхових внесків та підтвердження заробітної плати первинними документами за період роботи ОСОБА_1 з червня 2005 року по жовтень 2007 року та з березня 2008 року по лютий 2010 року.

Листом Пенсійного фонду Російської Федерації від 11.03.2021 №209-15/4-3528 (надійшов до відповідача 05.04.2021 вх. №634/10) надіслано довідку про заробітну плату від 02.03.2021 №60, видану державним унітарним підприємством "Мосгортранс", за період з червня 2005 року по жовтень 2007 року та з березня 2008 року по лютий 2010 року. У цій довідці зазначено відомості про заробітну плату позивача за період його роботи (з 01.06.2005 по 31.03.2010) в філії Західний ГУП "Мосгортранс" (раніше 12 автобусний парк ГУП "Мосгортранс") на підставі особових рахунків. Також вказано, що з усіх включених в довідку сум здійснені нарахування в Пенсійний фонд РФ за встановленими тарифами, крім 2010 року. Одноразові виплати і компенсаційні виплати, на які не нараховувалися страхові внески, в довідку не включені.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 07.05.2021 щодо перерахунку пенсії.

Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.05.2021. За результатами перерахунку страховий стаж позивача з урахуванням періодів роботи на території Російської Федерації з 18.06.2005 по 25.12.2005, з 25.01.2006 по 11.11.2006, з 12.12.2006 по 24.09.2007, з 02.03.2008 по 23.02.2009 та з 28.03.2009 по 31.12.2009 становить 34 роки 6 місяців, в тому числі 32 роки 3 місяці 25 днів - напрацьований страховий стаж та 2 роки 2 місяці 5 днів - додатковий стаж. Заробітну плату враховано за періоди з 01.07.2000 по 30.06.2018 (за періоди, що враховані до страхового стажу згідно сплати страхових внесків, в тому числі і на території Російської Федерації).

Відповідач листом повідомив позивача про результати розгляду його заяви.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 8 Закону №1058-IV встановлено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Положеннями статті 1 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058-IV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058-IV).

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 10 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (далі - Угода від 14.01.1993) встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зі змісту наведених положень Угоди від 14.01.1993 суд дійшов висновку, що її положення розповсюджуються також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних і з їх перерахунком. Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації або на підприємстві зареєстрованому на території Російської Федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в Російській Федерації. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Крім того, відповідно до статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу роботи позивача з 18.06.2005 по 25.12.2005, з 25.01.2006 по 11.11.2006, з 12.12.2006 по 24.09.2007, з 02.03.2008 по 23.02.2009 та з 28.03.2009 по 08.02.2010 у 12 автобусному парку ГУП "Мосгортранс" (Російська Федерація) здійснюється згідно з законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Відповідно до абзацу 3 статті 3 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації" (далі Закон РФ №173-ФЗ), який застосовувався до 01.01.2015, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Російській Федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами Російської Федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації.

Федеральним Законом "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації з питань встановлення тарифів страхових внесків в державні позабюджетні фонди" від 03.12.2011 №379-ФЗ (далі - Закон №379-ФЗ) внесено зміни в статтю 7 Федерального Закону "Про обов`язкове пенсійне страхування в Російській Федерації" № 167-ФЗ від 15.11.2001, відповідно до яких, застрахованими особами є особи, на яких поширюється обов`язкове пенсійне страхування відповідно до цього закону.

При цьому, статтею 9 Закону №379-ФЗ передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2012.

Таким чином, обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та відповідно, підтвердження фактів сплати за них страхових внесків на фінансування страхової частини трудової пенсії виник з 01.01.2012. Це пояснює факт відсутності щодо позивача відомостей про сплату страхових внесків в період його трудової діяльності на території Російської Федерації, а саме в 2010 році, про що зазначено в довідці від 02.03.2021 №60.

При цьому, відповідач не врахував до страхового стажу позивача період з 01.01.2010 по 08.02.2010.

Зі змісту довідки від 02.03.2021 №60 слідує, що за 2010 рік 12 автобусним парком ГУП "Мосгортранс" страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації не сплачувалися.

Разом з тим, суд зазначає, що відсутність інформації про сплату страхових внесків у період до 01.01.2012 пов`язана з відсутністю звітності щодо сплати таких внесків, оскільки обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та сплати за них страхових внесків виник з 01.01.2012 на підставі Закону №379-ФЗ.

При цьому суд наголошує, що записи спірного періоду роботи позивача з 01.01.2010 по 08.02.2010 на 12 автобусному парку ГУП "Мосгортранс" оформлені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 відповідно до вимог чинного на момент внесення записів законодавства, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивача. Зазначені відомості також підтверджені наказами 12 автобусного парку ГУП "Мосгортранс", наявними в матеріалах пенсійної справи позивача.

Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Так, відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2010 по 08.02.2010 з єдиної підстави, такої як не підтвердження сплати страхових внесків роботодавцем, є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем, а не працівником вимог законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 23.03.2019 у справі №688/947/17, від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а, від 31.10.2019 у справі №235/7373/16.

Крім того, невиконання страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти особу соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, адже суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту населення.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі №688/947/17, у яких зроблено висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

З урахуванням наведеного принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від розбіжностей щодо сплати страхових внесків в 2010 році, які містяться в довідках від 16.09.2019 №692 та від 02.03.2021 №60.

Таким чином, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2010 по 08.02.2010 у зв`язку з несплатою страхових внесків і, як наслідок, протиправно не взяв до уваги при розрахунку розміру пенсії заробітну плату, отриману позивачем за вказаний період.

Тому позовні вимоги зобов`язального характеру необхідно задовольнити шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період з 01.01.2010 по 08.02.2010, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з 04.09.2020 з урахуванням довідки від 16.09.2019 №692 і виплачених сум пенсії.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2010 по 08.02.2010.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період з 01.01.2010 по 08.02.2010, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії з 04.09.2020 з урахуванням довідки від 16.09.2019 №692 та виплачених сум пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк