Рішення № 103166472, 20.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10051/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницький об`єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не застосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого законом України від 15.12.2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 року, зобов`язати Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести розрахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого законом України від 15.12.2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.202l року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити заборгованість з виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 року, зобов`язати Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати ОСОБА_1 оновлений грошовий атестат з урахуванням проведеного перерахунку сум грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого законом України від 15.12.2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що наказом Хмельницького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі Хмельницький ОМТЦК та СП) (по стройовій частині) від 01.03.2021 року №23 був зарахований до списків особового складу Хмельницького ОМТЦК та СП з 01.03.2021 року. Наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (по стройовій частині) від 12.07.2021 року №136 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ. Зазначає, що в період проходження військової служби в Хмельницькому ОМТЦК та СП (з 01.03.2021 по 09.07.2021 року) отримував грошове забезпечення не в повному розмірі, оскільки його розмір розраховувався відповідно до норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Вказує, що звертався до відповідача із заявами щодо проведення розрахунку складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого законом України від 15.12.2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплати заборгованості з виплатити грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2021 року. Однак, відповіді на заяви не отримав. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача призводить до недоплати йому сум грошового забезпечення за вказаний період, чим порушує гарантовані чинним законодавством України права.

У поданому відзиві на позов Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни (що передбачено пунктом 6 зазначеної постанови), внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладений у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Надалі пункт 6 Постанови №103 втратив чинність у зв`язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18. Проте, сама Постанова №704. викладена в редакції Постанови №103 продовжує містити у пункті 4 наступну норму: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тариф пій коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Крім того, Постановою Кабінету Міністрів №1038 від 28.10.2020 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 №1644 і від 30 серпня 2017 №704» були внесені зміни до приміток додатків 1-14 згідно з якими Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704. Відповідач зазначає, що має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин. Тому, доводи позивача про те, що скасування судом пункту 6 Постанови №103 відновлює раніше встановлений порядок, визначений у Постанові №704, є безпідставними. Вказує, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Враховуючи викладене, в задоволенні позову просить відмовити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 в період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 року проходив військову службу в Хмельницькиму об`єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

09.06.2021 позивач звернувся до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із запитом, в якому просив провести розрахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого законом України від 15.12.2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити заборгованість з виплатити грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2021 року. Відповіді на вказаний запит не отримав.

09.07.2021 року позивач звернувся до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із рапортом, в якому просив повідомити про проведення перерахунку складових грошового забезпечення, з урахуванням Постанови №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповіді на зазначений рапорт позивач не отримав, перерахунку розміру грошового забезпечення відповідач не провів.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не застосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого законом України від 15.12.2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплати заборгованості грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.

За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

За загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Отже, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої має нормативний характер, та містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №103).

Згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103, внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №704 внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладений у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №103, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

Постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 діє у первісній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Вирішуючи позовні вимоги суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України №1038 від 28 жовтня 2020 примітки додатків 1, 12, та 13 Постанови Кабінету Міністрів України №704 приведені у відповідність до пункту 4 цієї постанови.

Крім того, відповідно до статті 7 закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102,00 грн. Отже, при перерахунку та виплаті грошового забезпечення за 2021 рік слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до статті 7 закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік".

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу у зниженому розмірі за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 року грошового окладу, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.

Тому, необхідно зобов`язати Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати ОСОБА_1 оновлений грошовий атестат з урахуванням проведеного перерахунку сум грошового забезпечення, суд зазначає, що будь-якого рішення про відмову у видачі грошового атестату відповідач не приймав. В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє. Тому, права позивача в цій частині не порушені, вказані вимоги є передчасними, та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Вирішуючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача усіх судових витрат, суд зазначає таке.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема, у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на надання правової допомоги в розмірі 5000,00 грн позивач надав суду договір про надання правничої допомоги від 04.06.2021 року, розрахунок витрат на правову допомогу, акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 11.08.2021 року, квитанцію про сплату послуг №1 від 11.08.2021 року.

Відповідач подав до суду заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Вказує, що при вирішенні питання щодо відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу має бути враховано принцип співмірності, оскільки дана справа є незначної складності, визначений розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн є необґрунтованим.

Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, ціни позову.

Так, предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один типовий епізод спірних правовідносин, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Тобто, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Послуги з консультації з питань проведення розрахунку та виплати складових грошового забезпечення позивача не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви. Крім того, правове супроводження ведення справи адвокат оцінює у 2000,00 грн, проте не зазначає час, який було витрачено на супроводження справ.

При цьому, особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 викладена правова позиція, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому розмір таких витрат слід зменшити до 2600,00 грн, а саме за складання адміністративного позову.

Тому, необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в розмірі 2800,00 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо обчислення ОСОБА_1 посадового окладу за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.

Зобов`язати Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату складових грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 09.07.2021 виходячи з посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 2800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Героїв Майдану, 64,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 08202826)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук