Рішення № 103166264, 02.02.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17990/21

РІШЕННЯ

іменем України

02 лютого 2022 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом від 29.11.2021, в якому просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в переведенні, призначенні й виплаті для ОСОБА_1 пенсію по інвалідності 2 - ї групи державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України « Про державну службу» (3723-ХІІ); 2) рішення № 96810173998 від 11.11.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визнати протиправним та скасувати; 3) зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести, призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 22.03.2021 року пенсію державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках №№215.2016 від 03.03.2020 року, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Кам`янець-Подільської райдержадміністрації Хмельницької області з урахуванням виплачених сум пенсії по інвалідності 2-ї групи.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 скасовано рішення суду від 07 липня 2021 року у справі по справі №560/5899/21, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХП "Про державну службу". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2021 про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-Х11 від 16.12.1993, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні. Відповідач на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 розглянув заяву позивача від 22.03.2021 і повторно відмовив в переведенні на пенсію державного службовця по інвалідності. Вважає, що рішення та дії управління є протиправними, тому звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ухвали від 13.12.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

21.01.2022 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 22.03.2021 ОСОБА_1 повторно звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 03.03.2020 №215 та №216. Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.04.2021 №2981-2348/Т-03/8-2200/21 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 03.03.2020 №215 та №216. Вказує, що Рішенням суду від 07.07.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2021 про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968210173998 від 11.11.2021 позивачці відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 03.03.2020 №215 та №216, оскільки не дотримані умови, що визначають право на пенсію згідно зазначеного Закону, про що позивачку повідомлено листом головного управління № 11056-9398/Т-03/8-2200/21 від 19.11.2021. Також, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 02.02.2022 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, відмовлено.

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно витягу із акту огляду у МСЕК серії ХМ №059492 позивачу встановлено довічно ІІ групу інвалідності з 22.03.2007.

22.03.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Листом від 13.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності згідно з Законом №3723-ХІІ, оскільки була призначена раніше пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 по справі №560/5899/21 (далі - Постанова суду по справі №560/5899/21), апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2021 про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні (арк. спр. 6-9).

На виконання Постанови суду по справі №560/5899/21, відповідач повторно розглянув заяву позивача від 22.03.2021, та Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968210173998 від 11.11.2021 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 03.03.2020 №215 та №216, оскільки не дотримані умови, що визначають право на пенсію згідно зазначеного Закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Матеріалами пенсійної справи позивача стверджено, що станом на 03.03.2020 страховий стаж ОСОБА_1 становив 43 роки 11 місяців, 14 днів, державної служби - 23 роки 10 місяців 14 днів, станом на 01 травня 2016 року вона працювала на посаді, віднесеній до категорій посад державних службовців.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Щодо аргументів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положень” Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Щодо твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що оскільки позивачу вже призначалась пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, то у пенсійного органу відсутні підстави для переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", суд зазначає, що вказаним підставам відмови у переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", у Постанові суду по справі №560/5899/21 надано оцінку, а саме визнано безпідставним висновок відповідача про відсутність у позивача права на пенсію по інвалідності за Законом України "Про державну службу", з підстав, що за цим Законом йому вже призначена пенсія за віком.

Відтак, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, не потребує доказуванню у цій справі, що висновок відповідача про відсутність у позивача права на пенсію по інвалідності за Законом України "Про державну службу", з підстав, що за цим Законом йому вже призначена пенсія за віком, є безпідставним.

Щодо клопотання позивача про допуск до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнень за один місяць, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць (ч. 1 ст. 371 КАС України).

Оскільки цим рішенням вирішувались зобов`язальні вимоги, і не присуджено виплату пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, тому відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення суду.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Крім цього, враховуючи обставини даної справи у суду немає підстав вважати, що суб`єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, тому вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач довела позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968210173998 від 11.11.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 22.03.2021 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу” у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 03.03.2020 №215 та №216 виданих Управлінням соціального захисту населення Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, та здійснити нарахування й виплату пенсії з врахуванням виплачених сум.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 лютого 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 (с. Мукша Китайгородська, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32375 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,м. Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя А.І. Петричкович