Рішення № 103164692, 24.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8127/21

24 січня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – відповідач), в якій просить:

визнати протиправною та скасувати рішення про відмову № 192550004048 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з 27.11.1980 по 31.03.1981 в Камишловському ліспромгоспі, з 04.12.1981 по 01.04.1982 та з 27.11.1982 по 31.03. 1983 в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з 27.11.1980 по 31.03.1981 в Камишловському ліспромгоспі, з 04.12.1981 по 01.04.1982 та з 27.11.1982 по 31.03.1983 в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта та призначити пенсію по інвалідності відповідно до ст.26, 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", провівши перерахунок пенсії з моменту першого звернення 14.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом фактично цілого трудового життя працював на різних роботах у різних організаціях. Згідно довідки до акта огляду медико соціальною експертною комісією № 430594 серія 12 ААВ позивачу встановлена ІІІ група інвалідності по загальному захворюванню довічно. 14.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зі заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, мотивуючи відсутністю достатнього стажу роботи. Однак до страхового стажу позивача зараховано не всі періоди, зокрема періоди роботи з 27.11.1980 по 31.03.1981 з підстав виправлення в даті прийому на роботу; з 04.12.1981 по 01.04.1982 – відсутня печатка в записах трудової книжки; з 27.11.1982 по 31.03.1983 – виправлення в даті прийому на роботу. Архівні довідки від 10.08.2021 № 706 та № 705, видані архівним відділом адміністрації Кічменгсько-Городецького району Вологодської області Російської Федерації, відповідачем також не взято до уваги, оскільки допущено помилку у написанні прізвища, що не відповідає паспортним даним, та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Беручи до уваги те, що факт роботи у вказаний період підтверджується відомостями трудової книжки та архівними довідками, формальні неточності у яких не можуть бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права на соціальний захист, позивач вважає відмову в призначені пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 14.12.2021 подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.06.2021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності так як страховий стаж позивача становить 14 років 06 місяців 19 днів, що є меншим за необхідний. 26.10.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.10.2021 ОСОБА_1 повторно відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності так як страховий стаж позивача є меншим за необхідний. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 27.11.1980 по 31.03.1981, оскільки є виправлення в даті прийому на роботу, з 04.12.1981 по 01.04.1982 – в записах трудової книжки відсутня печатка, з 27.11.1982 по 31.03.1983 – виправлення в даті прийому на роботу, яке не посвідчене належним чином, прізвище особи зазначеної в довідці № 705 від 10.08.2021 не відповідає паспортним даним позивача.

Звертає увагу суду, що позивачу встановлено з 28.05.2021, тобто у віці 63 років, інвалідність третьої групи загального захворювання, а тому призначити пенсію по інвалідності з 14.06.2021 є неможливим так як позивач звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії 26.10.2021 після спливу трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трудової діяльності працював на різних посадах, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 17.08.1978, зокрема з 27.11.1980 по 31.03.1981 в Камишловському ліспромгоспі, з 04.12.1981 по 01.04.1982 та з 27.11.1982 по 31.03.1983 в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта (а.с.13-18).

Відповідно до довідки № 430594 серії 12 ААВ до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України позивачу встановлено з 28.05.2021, тобто у віці 63 років, інвалідність третьої групи загального захворювання (а.с.19).

14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.06.2021 №192550004048 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності так як страховий стаж позивача становить 14 років 06 місяців 19 днів, що є меншим за необхідний. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період: з 27.11.1980 по 31.03.1981, оскільки є виправлення в даті прийому на роботу, з 04.12.1981 по 01.04.1982 – в записах трудової книжки відсутня печатка, з 27.11.1982 по 31.03.1983 – виправлення в даті прийому на роботу (а.с.10).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 22.06.2021 за № 1900-0207-8/18734 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії (а.с.9).

На запит Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.07.2021 №1900-0207-8/21073, Центром по виплаті пенсій та обробки інформації Пенсійного фонду Російської Федерації по Вологодській області листом від 17.09.2021 №12-26/7916 (а.с.20) направлено архівні довідки про стаж та заробітну плату позивача від 10.08.2021 № 706 та № 705, видані архівним відділом адміністрації Кічменгсько-Городецького району Вологодської області Російської Федерації (а.с.21-22).

Як слідує з вказаних довідок, у документах архівного фонду в особових рахунках Ентальського ліспромгоспі Пановського лісопункта значиться за 1981-1983 роки "Плечень" ОСОБА_2 та за 1983-1984 роки ОСОБА_3 та в книгах наказів Ентальського ліспромгоспі за 1981-1984 роки, а саме в наказі від 04.12.1981 №91 (про прийняття), від 29.03.1982 №14 (про звільнення), від 31.03.1983 №13 (про звільнення) – " ОСОБА_1 та в наказі від 04.12.1982 №46-а – " ОСОБА_1 .

26.10.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.10.2021 №192550004048 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності так як страховий стаж позивача становить 14 років 06 місяців 19 днів, що є меншим за необхідний. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період: з 27.11.1980 по 31.03.1981, оскільки є виправлення в даті прийому на роботу, з 04.12.1981 по 01.04.1982 – в записах трудової книжки відсутня печатка, з 27.11.1982 по 31.03.1983 – виправлення в даті прийому на роботу, а також прізвище особи, зазначеної в довідці №705 від 10.08.2021, не відповідає паспортним даним заявника (а.с.12).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.10.2021 за № 1900-0207-8/32189 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії (а.с.11).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Положеннями ч.1 ст.30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.32 цього ж Закону особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (абз.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637).

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

За приписами п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, які узгоджуються з нормами п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З матеріалів справи видно, що спірні періоди роботи позивача з 27.11.1980 по 31.03.1981 в Камишловському ліспромгоспі та з 04.12.1981 по 01.04.1982, з 27.11.1982 по 31.03.1983 в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта підтверджується відомостями його трудової книжки НОМЕР_1 від 17.08.1978, а також архівними довідки від 10.08.2021 №706 та №705 про стаж та заробітну плату в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта, видані архівним відділом адміністрації Кічменгсько-Городецького району Вологодської області Російської Федерації.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач у рішеннях від 18.06.2021 №192550004048 та від 28.10.2021 №192550004048 послався на те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди згідно записів трудової книжки: з 27.11.1980 по 31.03.1981, оскільки є виправлення в даті прийому на роботу, з 04.12.1981 по 01.04.1982 – в записах трудової книжки відсутня печатка, з 27.11.1982 по 31.03.1983 – виправлення в даті прийому на роботу, а також прізвище особи, зазначеної в довідці №705 від 10.08.2021, не відповідає паспортним даним заявника.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи у довідці.

Виправлення в даті прийому на роботу, які є читабельні, відсутність печатки підприємства, а також невідповідність прізвища у архівних довідках про стаж та заробітну плату ОСОБА_1 паспортним даним, що полягає у невірному написанні однієї букви, а саме: "Плечень" у певних документах архівного фонду Ентальського ліспромгоспі Пановського лісопункта, не можуть бути підставою для виключення такого періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не врахувало, що не усі недоліки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, у довідках.

Таким чином, суд приходить до переконання, що періоди роботи з 27.11.1980 по 31.03.1981 в Камишловському ліспромгоспі та з 04.12.1981 по 01.04.1982, з 27.11.1982 по 31.03.1983 в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки такі відповідають записам в його трудовій книжці, а також в архівних довідках, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності яких не встановлено, а тому їх належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, а такі формальні неточності як виправлення в даті прийому на роботу, які є читабельні, відсутність печатки підприємства, а також невідповідність прізвища у архівних довідках паспортним даним, що полягає у невірному написанні однієї букви, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивачу встановлено інвалідність третьої групи загального захворювання, наявний достатній загальний страховий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні, суд приходить до висновку про невідповідність рішень Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.06.2021 №192550004048 та від 28.10.2021 №192550004048 про відмову у призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Як передбачено п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи настання інвалідності у ОСОБА_1 та наявність достатнього загального страхового стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки № 430594 серії 12 ААВ до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України позивачу встановлено інвалідність третьої групи загального захворювання з 28.05.2021. Первинне ж звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мало місце 14.06.2021.

Відтак твердження відповідача про неможливість призначити пенсію по інвалідності з 14.06.2021 так як позивач звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії після спливу трьох місяців з дня встановлення інвалідності, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, для реалізації ним у повній мірі гарантованого Конституцією України права на належне пенсійне забезпечення, порушеного протиправною відмовою відповідача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з дня звернення за призначенням пенсії – 14.06.2021, про що просить позивач.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України від "Про судовий збір".

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Щодо сплаченої суми 908,00 грн., то позивач має право на звернення до суду із заявою про повернення внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.06.2021 №192550004048 та від 28.10.2021 №192550004048 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.11.1980 по 31.03.1981 в Камишловському ліспромгоспі та з 04.12.1981 по 01.04.1982, з 27.11.1982 по 31.03.1983 в Ентальському ліспромгоспі Пановського лісопункта та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.06.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 січня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: с.Нижбірок, Гусятинський район, Тернопільська область, 48255, РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мандзій О.П.