Рішення № 103164574, 13.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6215/21

13 січня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Бронецького Н.В.,

представника відповідача Сторчак О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» (далі – Товариство, ТзОВ «Теркон-Буд», позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі – Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 20.08.2021 №ТР5136/150/АВ/МГ-ФС, №ТР5136/150/АВ/ІП-ФС та №ТР5136/150/АВ/ЗП-ФС.

В обґрунтування позову вказує, що приписом №039 від 30.04.2021, який став підставою для проведення інспекційного відвідування 23.08.2021, зобов`язано Товариство: при прийнятті на роботу повідомляти органи ДПС про прийняття на роботу, не допускати працівників до роботи без повідомлення органів ДПС, ознайомити працівників з правами та обов`язками, правилами внутрішнього трудового розпорядку, ознайомити із записами, що вносилися до трудових книжок, використовувати облік виконуваної працівником роботи, створити графіки надання відпусток, проводити індексацію заробітної плати та нарахувати заробітну плату директору.

25.04.2021 Товариство надало відповідь на припис, у якому констатувало його виконання.

Під час проведення позапланового заходу (інспекційного відвідування) 23.07.2021 інспектор з праці мав право з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Матеріали перевірки свідчать, що факту невиконання припису №039 від 30.04.2021 не встановлено. Натомість відповідач прийняв три оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Також позивач вказує, що відносини, які виникають при виконанні засновником (у даному випадку гр. ОСОБА_1 ) функцій директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а тому відсутній обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати йому заробітну плату.

Зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування, а саме перед підписанням акта інспекційного відвідування, копію направлення на проведення інспекційного відвідування Товариству не надано, що є порушенням порядку його проведення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 після усунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 01.10.2021, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи суддею одноособово, призначено у справі судове засідання на 09.11.2021.

05.11.2021, у строк, установлений судом, від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.34-38), у якому вказано, що у квітні 2021 року Управлінням проводився плановий захід державного нагляду (контролю) у позивача. За результатами складено відповідний акт інспекційного відвідування від 30.04.2021 та припис на усунення порушень законодавства про працю від 30.04.2021.

У подальшому відповідачем проводилася перевірка виконання припису, якою встановлено виконання пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 7 припису та невиконання пунктів 6, 8 , 9, 10, 11, 12, про що складено відповідний акт позапланової перевірки виконання припису від 26.07.2021.

Розглядаючи матеріали інспекційного відвідування, 20.08.2021 Управлінням застосовано штраф до Товариства згідно з оскаржуваними постановами за:

вчинення порушення, передбаченого абзацом 9 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення, а саме: невиконання пункту 6 припису. Товариством ведеться облік виконуваної працівниками роботи у табелях обліку використання робочого часу, проте відсутній облік виконуваної роботи директором ОСОБА_1 ;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Товариством не надано документів, які б підтвердили факт нарахування заробітної плати директору Товариства ОСОБА_1 , такий прийнятий на посаду по сумісництву, заробітна плата за фактично виконану ним роботу не нараховується та не виплачується, тобто за невиконання пунктів 8 та 9 припису. Також позивачем за період з січня по червень 2021 року не нараховано і не виплачено працівникам Товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та у червні 2021 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати, чим не виконано пункт 10 припису;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Так, Товариством не надано документів, які б підтвердили виплату усіх належних при звільненні сум працівнику, звільненому з роботи 29.05.2020 (наказ від 29.05.2020 № 4), та те, що до розрахунку кількості днів невикористаної відпустки, що підлягали компенсації, йому донараховано 4 календарних дні відпустки, тобто за не виконання пунктів 11 та 12 припису.

За наведені порушення відповідачем на підставі абзаців 4, 5, 10 частини другої статті 265 КЗпП України застосовано до Товариства штраф у розмірі 12 000 грн, 132 000 грн, 18 000 грн відповідно.

Відповідач вважає застосування до позивача штрафів правомірним та просить відмовити у позові.

09.11.2021 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено через неявку представника позивача.

16.11.2021 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено через повторну неявку представника позивача.

У судових засіданнях 09.12.2021 та 13.01.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити. Зауважив, що ОСОБА_1 з досягненням пенсійного віку припинив трудові відносини з Товариством та лише виконував обов`язки директора без нарахування і виплати йому заробітної плати, у зв`язку з господарською необхідністю, що було вирішено на загальних зборах ТзОВ «Теркон-Буд». Щодо інших виявлених перевіркою порушень, то в позовній заяві будь-які підстави щодо їх спростування відсутні, а у судовому засіданні представник позивача вказав, що усунути такі немає можливості, так як про нараховані виплати працівникам Товариством вже подані відповідні звітні документи до контролюючих органів і внести зміни неможливо.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позов, додаткових поясненнях та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 09.12.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву до 13.01.2022, витребувано у відповідача додаткові пояснення.

09.12.2021 представником позивача подані до суду письмові пояснення по суті спору та додаткові докази, у яких звернута увага, що рішенням загальних зборів Товариства від 30.09.2016 у зв`язку з виходом ОСОБА_1 на пенсію з ним припинено трудові відносини, а функцію управління Товариством на нього покладено як на засновника. Наказом №19/2 від 03.10.2016 на ОСОБА_1 покладено обов`язки керівництва ТОВ «Теркон-Буд». Вказує, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства не можна вважати трудовими, такі за своєю природою є корпоративними (а.с.125-128).

30.12.2021 до суду надійшли додаткові пояснення Управління. Відповідач звертає увагу, що подані Товариством докази, такі як: наказ №19/2 від 03.10.2016 про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 без нарахування та виплати йому заробітної плати, протокол загальних зборів Товариства від 30.09.2016, не відповідають дійсності, тому що суперечать статуту, а також не відповідають державним стандартам щодо їх виготовлення та оформлення. Штрафні санкції застосовані до Товариства підставно та правомірно (а.с.146-149).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» зареєстроване як юридична особа з 24.02.2003, керівник ОСОБА_1 , який є одночасно одним з трьох засновників Товариства, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с.14-17).

Відповідно до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, Товариство включене для проведення відповідного державного нагляду (контролю) з 26.04.2021 Управлінням (а.с.41).

22.04.2021 Управлінням видано наказ «Про проведення планової перевірки у ТОВ «Теркон-Буд» №397 та направлення від 22.04.2021 №216 (а.с.39-40).

Посадовими особами Управління проведено плановий захід державного нагляду (контролю) у Товаристві з 26.04.2021 по 30.04.2021. За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) та аналізу документів наданих інспектору, складено акт інспекційного відвідування від 30.04.2021 №13А/147/19/21 (а.с.42-48) та винесено припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю від 30.04.2021 № 039, всього у приписі визначено 12 порушень законодавства про працю (а.с.49-50).

З метою перевірки виконання суб`єктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), 15.07.2021 Управлінням видано наказ «Про проведення позапланового заходу у ТОВ «Теркон-Буд»» перевірки виконання припису № 039 від 30.04.2021 та направлення № 5136/150 на проведення заходу контролю (а.с.61-62).

За результатами проведеної позапланового заходу перевірки стану виконання припису складено акт, у якому зазначені порушенням вимог законодавства визначені у попередньому акті та вказані у приписі, та відомості щодо їх усунення. Зокрема виконані пункти припису 1-5, 7. Такими пунктами припису було зобов`язано Товариство:

у разі прийняття працівників на роботу забезпечити дотримання частини третьої статті 24 КЗпП України. Оскільки у період з 30.04.2021 по 26.07.2021 прийняття позивачем працівників на роботу не проводилось, то пункт 1 припису вважається таким, що виконаний;

у разі прийняття працівників на роботу забезпечити дотримання Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, прийнятого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015. Оскільки у період з 30.04.2021 по 26.07.2021 прийняття позивачем працівників на роботу не проводилось, то пункт 2 припису вважається таким, що виконаний;

ознайомити працівників з правами та обов`язками, у подальшому дотримуватись статті 29 КЗпП України. Товариством розроблено посадові інструкції та ознайомлено з ними працівників під підпис, тобто пункт 3 припису виконано;

зобов`язано ознайомити працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку Товариства, у подальшому дотримуватись статті 29 КЗпП України, позивачем ознайомлено працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку під розписку, пункт 4 припису виконано;

зобов`язано ознайомити працівників із записами, які заносилися до їх трудових книжок, в подальшому дотримуватись абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України. Товариством заведено особові картки працівників, ознайомлено працівників із записами, які заносилися до їх трудових книжок під підпис, пункт 5 припису виконано;

зобов`язано забезпечити дотримання вимог частини четвертої статті 79 КЗпП України. На його виконання Товариством розроблено графік відпусток на 2021 рік, у якому визначено черговість надання відпусток та доведено до відома працівників, пункт 7 припису виконано.

Разом з тим, позаплановою перевіркою виконання припису встановлено його невиконання, а саме пунктів 6, 8-12.

Так, пунктом 6 припису зобов`язано позивача забезпечити дотримання вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи. У порушення цієї норми Товариством не ведеться облік виконуваної роботи директором ОСОБА_1 . Позивачем ведеться облік виконуваної працівниками роботи у табелях обліку використання робочого часу, проте відсутній облік виконуваної роботи директором ОСОБА_1 . Пункт 6 припису не виконано.

Пунктом 8 припису зобов`язано забезпечити дотримання вимог статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати. В порушення цих законодавчих приписів директору Товариства ОСОБА_1 заробітна плата за виконану роботу не нараховується та не виплачується. Пункт 8 припису не виконано.

Пунктом 9 припису зобов`язано забезпечити дотримання вимог частини першої статті 102-1 КЗпП України, частини першої статті 19 Закону України «Про оплату праці», які передбачають, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Директору Товариства, який прийнятий на посаду по сумісництву наказом від 18.03.2003 № 1, заробітна плата за фактично виконану роботу не нараховується та не виплачується. Пункт 9 припису не виконано.

Пунктом 10 припису зобов`язано забезпечити дотримання вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» щодо індексації заробітної плати. Згідно з наданих суб`єктом господарювання розрахункових відомостей за квітень, травень та червень 2021 року працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не проведено нарахування і виплату сум, пов`язаних з індексацією заробітної плати, за січень, лютий та березень 2021 року, а в червні 2021 року - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Пункт 10 припису не виконано.

Пунктом 11 припису зобов`язано забезпечити дотримання вимог частини першої статті 116 КЗпП України щодо виплати при звільненні працівника всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, в день звільнення. При звільненні з роботи муляра ОСОБА_12 29.05.2020 (наказ від 29.05.2020 № 4) належні йому при звільненні суми, виплачено не в повному обсязі, оскільки до розрахунку кількості днів невикористаної відпустки, що підлягали компенсації, не було враховано 4 календарних дні за період роботи з 18.06.2019 по 29.05.2020. Крім того, у розрахунковій відомості за травень 2020 року зазначено, що ОСОБА_12 відпрацював 6 робочих днів, заробітну плату йому нараховано не в повному обсязі, тобто за 5 робочих днів. Пункт 11 припису не виконано.

Пунктом 12 припису зобов`язано забезпечити дотримання вимог частини першої статті 83 КЗпП України, якою передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. При звільненні з роботи муляра ОСОБА_12 29.05.2020 (наказ від 29.05.2020 № 4) до розрахунку кількості днів невикористаної відпустки, що підлягали компенсації, не було враховано 4 календарних дні відпустки за період роботи з 18.06.2019 по 29.05.2020, а нараховано та виплачено грошову компенсацію лише за 19 днів невикористаної щорічної відпустки. Пункт 12 припису не виконано.

Також судом встановлено, що акт позапланового заходу перевірки стану виконання припису не підписано Товариством, відтак інспектором складено акт про відмову від підпису від 06.08.2021, який надіслано суб`єкту господарювання рекомендованим листом з описом вкладення (а.с.92-95).

29.07.2021 Товариству направлено повідомлення про розгляд матеріалів інспекційного відвідування суб`єкта господарювання та розгляд питання щодо наявності підстав для накладення штрафу, передбаченого частиною другою статті 265 КЗпП України (а.с.97).

20.08.2021 Управлінням прийняті такі постанови:

№ТР5136/150/АВ/ІП-ФС, яким за невиконання пункту 6 припису, яким зобов`язано позивача забезпечити дотримання вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», а саме забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи директором ОСОБА_1 , застосовано штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати – 12 000 грн (6000 грн х 2) (а.с.104),

№ТР5136/150/АВ/МГ-ФС, за невиконання пунктів 8, 9, 10 припису щодо невиплати заробітної плати директору та непроведення індексації заробітної плати 10 працівникам, застосованого штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а всього 132000 грн (6000 грн х 2 х 11 працівників ) (а.с.101-102),

№ТР5136/150/АВ/ЗП-ФС за невиконання пунктів 11, 12 припису стосовно виплати усіх сум належним до сплати при звільненні працівнику і ненарахування при звільненні працівнику компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, якою застосовано штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, тобто на суму 18000 грн (6000 грн х 3) (а.с.98-99).

Не погоджуючись з такими постановами про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з частиною першою статті 260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із пунктом 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015, (https://te.dsp.gov.ua/pro-upravlinnya/), Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 5); накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці (підпункт 50) (а.с.133-140).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із пунктом 2 вказаного Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013.

Згідно з вказаним Порядком:

Пункт 2: Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пункт 3: Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пункт 4: Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та за наявності порушень, встановлених, в тому числі, актом, складеним за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису, вживати заходи до притягнення об`єкта перевірки та його посадових осіб до відповідальності.

Судом встановлено, що з метою перевірки виконання Товариством припису № 039 від 30.04.2021 щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), у межах повноважень відповідачем проведено позаплановий захід перевірки виконання припису.

Перевіряючи висновки Управління стосовно невиконання пунктів 6, 8-12 припису № 039 від 30.04.2021 та наявності підстав для застосування штрафу до ТзОВ «Теркон-Буд» згідно з оскаржуваними постановами суд надав оцінку кожному з таких рішень.

Щодо постанови №ТР5136/150/АВ/ІП-ФС від 20.08.2021, якою до позивача застосовано штраф на підставі абзацу 10 частини 2 статті 265 КЗпП України у розмірі 12000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частина друга цієї статті визначає, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі вчинення порушення, передбаченого абзацом дев`ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (абзац 10 частини 2 статті 265 КЗпП України).

У свою чергу абзац 9 частини 2 статті 265 КЗпП України вказує на порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини.

Абзацами 2-8 передбачено накладення штрафу на юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У спірному випадку пунктом 6 припису Управління на усунення виявлених порушень законодавства про працю від 30.04.2021 № 039 було зобов`язано позивача забезпечити дотримання вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», а саме: забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи директором ОСОБА_1 .

Як встановлено судом та не заперечується Товариством, останнім в табелях обліку використання робочого часу не ведеться облік виконуваної роботи директором ТзОВ «Теркон-Буд» ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 30 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Позивач посилається на те, що функції директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, не впливають на обов`язок забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 1 від 18.03.2003 «Про прийняття обов`язків директора Товариства» на підставі протоколу №3 зборів засновників ТзОВ «Теркон-Буд» від 18.03.2003 приступив по сумісництву до виконання обов`язків директора Товариства (а.с.55).

Відповідно до рішення засновників, оформленого протоколом № 1/16 зборів учасників Товариства від 30.09.2016, у зв`язку з виходом ОСОБА_1 на пенсію та припинення з ним трудових відносин, покладено обов`язки щодо керівництва підприємством, а саме: організацію та управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, матеріально-технічним забезпеченням господарської діяльності, фінансово-економічною роботою, обліком та звітністю, веденням грошово-розрахункових операцій на засновника ОСОБА_1 без нарахування та виплати йому заробітної плати (винагороди) (а.с.128).

На підставі цього рішення ТзОВ «Теркон-Буд» прийнято наказ №19/2 від 03.10.2016 «Про покладення виконання обов`язків», відповідно до змісту якого у зв`язку з господарською необхідністю покладено виконання обов`язків щодо керівництва підприємством, а саме: організацію та управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, матеріально-технічним забезпеченням господарської діяльності, фінансово-економічною роботою, обліком та звітністю, веденням грошово-розрахункових операцій на засновника ОСОБА_1 без нарахування та виплати йому заробітної плати (винагороди). Уповноважено засновника Цвика Л.О. діяти від імені підприємства без довіреності, з правом підпису документів (а.с.127).

Відповідно до частин першої-третьої статті 65 Господарського кодексу України (далі – ГК України) управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Товариством з обмеженою відповідальністю в силу приписів статті 80 ГК України є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальністю за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Управління діяльністю господарського товариства відповідно до статті 89 ГК України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках учасники товариства.

Отже, законодавець надає можливість власнику, засновнику на підставі установчих документів підприємства самостійно або через уповноважені органи здійснювати управління таким підприємством, проте засновник в такому випадку виконує не обов`язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції.

Відтак суд погоджується про можливість управління підприємством засновником, але це має бути відповідним чином оформлено і прописано в установчих документах чи відповідних рішеннях уповноваженого органу.

В статуті Товариства відсутнє посилання на те, що один з засновників здійснює керівництво товариством без укладення з ним трудової угоди.

Разом з тим відповідно до пункту 11.1 статті 11, підпункту 11.1.3.3 пункту 11.1.3 статті 11 Статуту ТзОВ «Теркон-Буд» вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників; до компетенції загальних зборів учасників віднесено обрання та відкликання директора Товариства.

Згідно з рішенням загальних зборів Товариства (протокол №1/16 від 30.09.2016) припинено трудові відносини з ОСОБА_1 у зв`язку з виходом його пенсію, та покладено на нього функцію управління Товариством як на засновника.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У зв`язку з таким правовим регулюванням та фактичними обставинами справи, які підтверджують, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із Товариством, а здійснює управління ним як засновник, суд вважає, що Товариство, відповідно, не повинно здійснювати облік робочого часу, який ведеться лише на працівників.

Відсутність укладеного трудового договору між Товариством та засновником ОСОБА_1 , який уповноважений здійснювати управління Товариством свідчить і про відсутність підстав для нарахування йому заробітної плати.

Відповідно до статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Отже, під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

У рішенні Конституційного суду України від 12.01.2010 №1-рп/2010 (справа N 1-2/2010) зазначено, реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а в рамках корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Таким чином, можна дійти висновку, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора товариства без укладання трудового договору є корпоративними, а тому відсутній обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

Наведена позиція міститься у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №857/1476/19.

Враховуючи викладене засновник товариства, який виконує обов`язки директора, може не працювати на підставі трудового договору та не отримувати заробітну плату як найманий працівник, а тому на переконання суду штраф до ТзОВ «Теркон-Буд» відповідно до постанови №ТР5136/150/АВ/ІП-ФС від 20.08.2021 у розмірі 12000 грн застосовано безпідставно та необгрунтовано, ця постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо постанови №ТР5136/150/АВ/МГ-ФС від 20.08.2021 про накладення у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, то такий застосовано на підставі абзацу 5 частини другою статті 265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Судом встановлено, що пунктами 8, 9, 10 припису № 039 від 30.04.2021 Товариство зобов`язано:

забезпечити дотримання вимог статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати директору Товариства ОСОБА_1 ;

забезпечити дотримання вимог частини першої статті 102-1 КЗпП України, частини першої статті 19 Закону України «Про оплату праці» в частині нарахування та виплати заробітної плати за фактично виконану роботу директору Товариства, який прийнятий на посаду по сумісництву наказом від 18.03.2003 № 1;

забезпечити дотримання вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» щодо індексації заробітної плати працівникам Товариства.

Стаття 94 КЗпП України містить визначення заробітної плати як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (стаття 102-1 КЗпП України).

Такі ж положення містяться у статтях 1, 19 Закону України «Про оплату праці»

Відповідно до статті 33 цього ж Закону у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

У спірному випадку суд встановив, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Теркон-Буд», у тому числі на умовах сумісництва, відтак заробітна плата йому не нараховувалася та не виплачувалася. Підстав для застосування штрафу в цій частині (невиплати заробітної плати ОСОБА_1 ) немає, а тому оскаржувана постанова №ТР5136/150/АВ/МГ-ФС від 20.08.2021 в частині штрафу 12000 грн (за одного працівника) є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно з наданих суб`єктом господарювання під час здійснення заходів державного контролю Управлінням розрахункових відомостей вбачається не нарахування індексації заробітної плати 10 працівникам Товариства. Так, за період з січня по червень 2021 року не нараховано і не виплачено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та у червні 2021 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи – розрахунковими відомостями, зі змісту яких вбачається відсутність нарахування індексацій зазначеним працівникам позивача (а.с.73-84).

Згідно з розрахунковими відомостях по заробітній платі Товариства за квітень, травень, червень 2021 року працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не проведено нарахування і виплату сум, пов`язаних з індексацією заробітної плати за січень, лютий та березень 2021 року. Крім того, індексації підлягала заробітна плата цих працівників за квітень, травень, червень 2021 року відповідно до приросту споживчих цін у розмірі 7,1 відсотка від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нарахована заробітна плата працівників ТОВ «Теркон - Буд» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зросла у січні 2021 року у порівнянні з груднем 2020 року у зв`язку з підвищенням окладів (згідно розрахункових відомостей за грудень 2020 року та січень 2021 року). Таким чином, січень 2021 року вважається базовим місяцем при нарахуванні індексації. Індексації підлягала заробітна плата за червень 2021 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до приросту індексу споживчих цін у розмірі 3,4 відсотка від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У розрахунковій відомості за червень 2021 року нарахована заробітна плата цим працівникам залишалась незмінною, що свідчить про відсутність нарахувань їм індексації у червні 2021 року.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (тут і надалі в редакції, яка була чинна з 01.01.2016, далі - Закон № 1282-ХІІ).

У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до змісту статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Індексація заробітної плати належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці і її не проведення за наявності підстав для індексації є порушенням статті 95 КЗпП України, що є підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.

Позивач не виконав вимог припису в цій частині та не зробив відповідний розрахунок сум індексації за кожний пропущений місяць індексації заробітної плати, не донарахував й не виплатив ці суми працівникам.

Можливість виправлення помилки щодо суми заробітної плати, нарахованої за попередній період (зокрема, у зв`язку з непроведенням індексації заробітної плати працівників), передбачається як у бухгалтерському, так і в податковому обліку. Пояснення представника позивача, надані у судовому засіданні, є безпідставними.

Встановлені судом обставини свідчать про наявність порушення законодавства про працю в частині недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та підставність застосованого до Товариства штрафу в цій частині. Оскільки порушення щодо ненарахування та невиплати індексації встановлено стосовно 10 працівників Товариства, то штраф застосовано з розрахунку за кожного працівника, що відповідає приписам абзацу 5 частини 2 статті 265 КЗпП України. Оскаржувана постанова №ТР5136/150/АВ/МГ-ФС від 20.08.2021 в частині штрафу 120000 грн є такою, що прийнята обгрунтовано та за наявності допущеного порушення.

Щодо штрафу застосованого на підставі оскаржуваної постанови №ТР5136/150/АВ/ЗП-ФС від 20.08.2021, то у цьому випадку мало місце невиконання пунктів 11, 12 припису № 039 від 30.04.2021 стосовно виплати усіх сум належним до сплати при звільненні працівнику і ненарахування при звільненні працівнику компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Так, пунктами 11, 12 припису № 039 від 30.04.2021 зобов`язано позивача забезпечити дотримання вимог частини першої статті 116 КЗпП України та вимог частини першої статті 83 КЗпП України

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з частиною першою статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Судом встановлено, що при звільненні з роботи муляра ОСОБА_12 29.05.2020 (наказ від 29.05.2020 № 4) належні йому при звільненні суми, виплачено не в повному обсязі, оскільки до розрахунку кількості днів невикористаної відпустки, що підлягали компенсації, не було враховано 4 календарних дні за період роботи з 18.06.2019 по 29.05.2020, нараховано та виплачено грошову компенсацію лише за 19 днів невикористаної щорічної відпустки. Також у розрахунковій відомості за травень 2020 року зазначено, що ОСОБА_12 відпрацював 6 робочих днів, заробітну плату йому нараховано не в повному обсязі лише за 5 робочих днів (а.с.85-89). Такі обставини позивач не спростував.

Невиплата усіх сум належним до сплати при звільненні працівника, у тому числі ненарахування компенсації за невикористані дні щорічної відпустки відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України є підставою для застосування штрафу до юридичної особи як порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі. Суд не встановив протиправності щодо застосування штрафу до Товариства на підставі оскаржуваної постанови №ТР5136/150/АВ/ЗП-ФС від 20.08.2021, позовні вимоги в цій частині безпідставні.

Наведені в позові мотиви стосуються лише обставин не обліку робочого часу та ненарахування заробітної плати ОСОБА_1 , які враховані судом та в цій частині оскаржувані постанови підлягають до скасування. Проте позивач не навів інших мотивів стосовно інших порушень, встановлених Управлінням, не спростував у повній мірі висновків акта інспекційного відвідування та оскаржуваних постанов, а встановлені судом обставини справи підтверджують правомірність визначеної Управлінням міри відповідальності до Товариства за порушення вимог законодавства про працю, окрім тих, які пов`язані із застосуванням відповідальності за необлік робочого часу та ненарахування заробітної плати ОСОБА_1 .

Також суд зауважує, що у межах проведення заходу державного контролю (інспекційного відвідування) відповідачем перевірялися лише питання виконання вимог припису № 039 від 30.04.2021. Відтак мотиви позивача в цій частині є безпідставними.

Стосовно доводів позивача про ненадання копії відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування ТзОВ «Теркон-Буд», то такі спростовуються розпискою представника Товариства на направленні (а.с.62).

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність оскаржуваних постанов лише в частині застосованих штрафних санкцій, тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем оскаржено постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 20.08.2021 №ТР5136/150/АВ/МГ-ФС на суму 132000,00 грн, №ТР5136/150/АВ/ІП-ФС на суму 12000 грн та №ТР5136/150/АВ/ЗП-ФС на суму 18000,00 грн, тобто заявлено вимоги майнового характеру, ціна позову становить 162000,00 грн; судовий збір за подання цієї позовної заяви майнового характеру складав 2430,00 грн (162000,00 грн х 1,5%).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2430,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №380 від 27.09.2021 на суму 2270,00 грн та №390 від 07.10.2021 на суму 160,0 грн (а.с.18, 26).

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (24000,00 грн або 14,81 %), що становить 360,00 грн

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області №ТР5136/150/АВ/ІП-ФС від 20 серпня 2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 12000,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області №ТР5136/150/АВ/МГ-ФС від 20 серпня 2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в частині накладеного штрафу у розмірі 12000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Держпраці у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» судовий збір у розмірі 360 (триста шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» (вулиця Поліська, 11, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46011, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32387072).

Відповідач: Управління Держпраці у Тернопільській області (вулиця Шпитальна, 7, місто Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39777822).

Повний текст рішення складено та підписано 18 січня 2022 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.