Ухвала суду № 103164436, 17.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 500/8349/21

17 січня 2022 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Після одержання позовної заяви суддею було встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 КАС України та те, що позов подано з пропущенням встановленого законом строку на звернення до суду.

Тому, ухвалою судді від 29.11.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків шляхом: приведення змісту позовних вимог у відповідність до ч.1 ст.5 КАС України та визначенням способу захисту порушеного права; подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021 позивач подав до суду заяву з уточненими позовними вимогами, наступного змісту:

визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обрахунку пенсії ОСОБА_1 з визначенням величини одного року страхового стажу (у відсотках) у відповідності до чинної (на час 4.08.2015р.) частини першої абзацу 5 статті 25 і частини першої абзацу 6 статті 25 Закону України (в редакції на 4.08.2015р.) “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (з визначенням величини оцінки одного року страхового стажу (у відсотках) відповідно 1,35% і 1,08%) у період з 04.08.2015- 20.03.2017 і виплати недоотриманих пенсійних виплат;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 04.08.2015 по 20.03.2017 обрахунок пенсії ОСОБА_1 з визначенням величини одного року страхового стажу (у відсотках) у відповідності до чинної (на час 4.08.2015р.) частини першої абзацу 5 статті 25 і частини першої абзацу 6 статті 25 Закону України (в редакції на 4.08,2015р.) “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (з визначенням величини оцінки одного року страхового стажу (у відсотках) відповідно 1,35% і 1,08%) у період з 04.08.2015-20.03.2017 і виплати недоотримані пенсійні виплати;

визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови переведення на пенсію ОСОБА_1 за віком обчислену у відповідності до чинної (на час 20.03.2017) частини 10 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-ІІІ (в редакції Закону на момент 20.03.2017) і обчислити "у цих випадках пенсія обчислюється у порядку передбаченому для державних службовців" (у Порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців), не виплати недоотриманих пенсійних виплат у період з 20.03.2017 -31.08.2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 20.03.2017 переведення на пенсію ОСОБА_1 за віком обчислену у відповідності до чинної (на час 20.03.2017р.) частини 10 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-111 (в редакції Закону на момент 20.03.2017р.), і обчислити “у цих випадках пенсія обчислюється у порядку передбаченому для державних службовців" (у Порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців) та виплати недоотримані пенсійні виплати у період з 20.03.2017- 31.08.2020;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо індивідуального перерахунку та не виплати з 31.08.2020 підвищення до пенсії ОСОБА_1 на найбільш вигідних умовах, як непрацюючому пенсіонеру у відповідності до чинної на час (31.08.2020) частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 31.08.2020 - дня звільнення з роботи, не виплати недоотримані пенсійні виплати;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 31.08.2020 індивідуальний перерахунок пенсії ОСОБА_1 на найбільш вигідних умовах, як непрацюючому пенсіонеру у відповідності до чинної на час (31.08.2020) частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 31.08.2020 дня звільнення з роботи, виплати недоотримані пенсійні

виплати.

Крім того, у даній заяві позивач, як на поважність підстав пропуску строку на звернення до суду вказує те, що він хворіє та перебуває на постійному диспансерному обліку і потребує постійного лікування. Також вказує, що спірні правовідносини є триваючими, а тому значний проміжок часу незвернення позивача до суду не може слугувати підставою для відмови у захисті його порушеного права.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

У постанові від 18.11.2020 по справі № 380/5202/20 Верховний Суд вказав, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

За умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Як видно із доданих до позовної заяви документів позивач звертався до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу" у березні 2017 року на що отримав відмову від 23.03.2017 №114/В-11.

Проте суд зауважує, що позивач жодної обставини, яка йому перешкоджала звернутися до суду протягом більш як чотирьох років не наводить, а лише надає суду виписки із медичної картки стаціонарного хворого за 2005 та 2007 роки та довідку про стан здоров`я, в якій підтверджено перебування позивача на амбулаторному лікуванні.

Однак суд зазначає, що посилання на те, що позивач перебуває на постійному диспансерному обліку та надані виписки і довідка не є поважними доказами причини пропуску строку звернення до суду, оскільки вони не підтверджують того, що у позивача з квітня 2017 була відсутня можливість звернення до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин суд дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строків звернення до суду із даним позовом в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови переведення на пенсію ОСОБА_1 за віком обчислену у відповідності до чинної (на час 20.03.2017) частини 10 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (в редакції Закону на момент 20.03.2017); зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 20.03.2017 переведення на пенсію ОСОБА_1 за віком обчислену у відповідності до чинної (на час 20.03.2017р.) частини 10 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та виплати недоотримані пенсійні виплати у період з 20.03.2017- 31.08.2020.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої та дев`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, позовну заяву в частині, що стосується переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії з 2017 року слід повернути позивачеві.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої та дев`ятої статті 169, статтями 241, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови переведення на пенсію ОСОБА_1 за віком обчислену у відповідності до чинної (на час 20.03.2017) частини 10 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (в редакції Закону на момент 20.03.2017); зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 20.03.2017 переведення на пенсію ОСОБА_1 за віком обчислену у відповідності до чинної (на час 20.03.2017р.) частини 10 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та виплати недоотримані пенсійні виплати у період з 20.03.2017- 31.08.2020 повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Баранюк А.З.