Рішення № 103164398, 12.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8543/21

12 січня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Пилипенко О.Д.

представника позивача: Гатало М.Я.;

представника відповідача: Васильчук І.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2021/000064/1 від 24 листопада 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 листопада 2021 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: філе оселедця морожене, розмір 6-10шт/кг (Clupea Harengus) та риба аргентина ціла, розмір 300+ (Argentina silus), уповноваженим представником Приватного підприємства “Приватного малого підприємства “Лотос” було подано електронну митну декларацію №UA403020/2021/010270 від 22.11.2021р. з вартістю товару згідно рахунку, а саме: 1,70 дол. США/кг - вартість філе оселедця; 0,50 дол. США/кг - вартість риби аргентини.

Однак, відповідач прийняв спірне рішення №UA403000/2021/000064/1 від 24.11.2021, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України наступним чином: філе оселедця -1,7890 дол.США/кг та аргентина - 1,2778 дол.США/кг, з тих підстав: документально не підтверджено числові значення складових митної вартості імпортованого товару; декларантом не подано банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, що не відповідає п.4.4. договору купівлі-продажу від 13.01.2021р. №2021-01; не було подано документів для підтвердження страхування, що не відповідає п.5.1. Договору, а також не було подано страхового полісу передбаченого п. 1.2. Договору; у поданих декларантом документах наявні розбіжності оскільки в рахунку-фактурі від 17.11.2021р. №90298281 відсутні дані про дату виробництва товару, що не відповідає п.1.1. Договору. Дані відомості відсутні і в пакувальному листі та рахунку-проформі; у рахунку від 17.11.2021р. №90298281 наявне посилання на ордери №312220 та №80354256, однак дані документи до митного оформлення не подавались; при митному огляді виявлено розбіжності щодо виробника товару та торгової марки; у графі 2 митної декларації країни відправлення від 18.11.2021р. №21LTLC0100EK2B4D12 вказано відправником товару - UAB “KAMINATRANS”; заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних товарів раніше ввезених на територію України.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів. Відтак, вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою судді від 02.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 20.12.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивував тим, що при перевірці поданої митної декларації та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, а також декларантом до митного оформлення не надано повного пакету документів на підтвердження всіх складових митної вартості товару. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень 55 Кодексу. Відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товарів була визначена митницею самостійно.

Від представника позивача 28.12.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити в повному обсязі, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву обґрунтування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару від 13.01.2021 № 2021-01 укладеного між компанією "Ice Fresh Seafood Ltd" (Ісландія) та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Лотос" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 17.11.2021 № 90298281, CMR № б/н від 18.11.2021 позивачем на митну територію України ввезено товар: "філе оселедця морожене; риба Аргентина ціла".

22 листопада 2021 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (далі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA403020/2021/010270, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення:

товар 1 "Філе оселедця морожене (лат. Clupea harengus): без кісток та плавників, на шкірі, розмір 6-10 шт/кг., нетто - 9880,00 кг. Запаковано в 380 картонних коробки. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без консервантів, тепловій та кулінарній обробці не піддавалось. Не містить ГМО. Дата виробництва - 10/2021. Термін зберігання при температурі -18 град. С - 24 місяці. Торгівельна марка: Ice Fresh. Виробник: Ice Fresh Seafood, Iceland.".

товар 2 "Риба Аргентина (лат. Argentina silus): ціла, розмір 300+г., морожена 1x20 кг., нетто - 9760,00 кг, Запаковано в 488 картонні коробки. Тепловій кулінарній обробці не піддавалася, приправи та вміст складових сумішей відсутні. Не містить ГМО, Дата виробництва - 03/2020-05/2020, Термін зберігання при температурі -18град.С - 24 місяці, Торгівельна марка: Ice Fresh. Виробник: Ice Fresh Seafood, Iceland.".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості № б/н від 17.11.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) № 90298281 від 17.11.2021;

- автотранспортна накладна - CMR № б/н від 18.11.2021;

- сертифікат про походження товару № б/н від 17.11.2021;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № Т2211-02 від 22.11.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2021-01 від 13.01.2021;

- договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;

- договір (контракт) про перевезення № 38-2020 від 21.01.2020;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 22.11.2021;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 7856130 від 21.11.2021.

Під час здійснення митного контролю за МД № UA403020/2021/010270 від 22.11.2021 та документів, долучених до даної декларації митницею було встановлено наступне:

- згідно із пунктом 1.2. договору продажу і поставки товару від 13.01.2021 № 2021-01 документи, які продавець повинен передати покупцю з кожною партією Товару: транспортна накладна (оригінал), пакувальний лист (оригінал), прайс лист (оригінал), інвойс (оригінал), сертифікат походження (оригінал), ветеринарний сертифікат (оригінал), сертифікат якості (оригінал), страховий поліс (оригінал) чи (та) експортна декларація (оригінал).

Однак, декларантом до митного оформлення не подано страховий поліс.

- пунктом 4.4. договору продажу і поставки товару від 13.01.2021 № 2021-01 передбачено, що товар має бути відправлений протягом 10 календарних днів з моменту здійснення передоплати покупцем і поступлення даних коштів на рахунок продавця.

Проте, декларантом до митного оформлення не надано банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, які б підтверджували факт здійсненої передоплати за товар.

- в графі 31 МД на товар № 2 зазначено "Дата виробництва - 03/2020- 05/2020".

Однак, такі відомості відсутні в рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281, що не відповідає п. 1.1 договору продажу і поставки товару від 13.01.2021 № 2021-01 (...асортимент, кількість, якість і ціна ... обумовлені рахунками (інвойс), підготовленими для кожної окремої партії).

- в рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281 наявне посилання на ордери № 312220 та № 80354256.

Проте, вказані ордери декларантом до митного оформлення не подавались.

- в акті митного огляду від 23.11.2021 №UA403020/2021/010270 зазначено про виявлені розбіжності: "при огляді виявлено, що не відповідає назва виробника товару 1, 2 зазначеному у графі 31 МД та електронному інвойсі", "відсутня торгова марка зазначена в електронному інвойсі товару 1, 2".

- в сертифікаті якості від 17.11.2021 № б/н зазначено відомості про виробника товару, а саме: виробник товару - А615 Sildarvinnslan, Hafnarnausti 6, 740 Neskanpstadur. Iceland, що підтверджено актом огляду.

Відтак, митний орган дійшов висновку про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, тому 23.11.2021 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обоє ’язковими при її обчисленні: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосується оцінюваних товарів, що не відповідає п. 4.4 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 №2021-01, не подано документів для підтвердження страхування, що не відповідає п. 5.1 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 №2021-01. До митного оформлення не подано документів передбачених п. 1.2 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 №2021-01: пакувальний лист, прайс лист, страховий поліс, експортна декларація. А також у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: в графі 20 даної митної декларації та у рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281 умови поставок зазначено FCA, що не відповідає п. 4.1 та п. 5.1 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 №2021-01, відповідно до яких умови поставок передбачено CIF згідно "Інкотермс 2010". В графі 31 на товар №2 даної митної декларації зазначено, що "Дата виробництва - 03/2020-05/2020", однак такі відомості відсутні в рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281, що не відповідає п. 1.1 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01. В рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281 наявне посилання на ордери № 312220 та № 80354256, однак дані документи до митного оформлення не подавались. Відповідно до акту митного огляду від 23.11.2021 №UA403020/2021/010270 виявлено розбіжності щодо виробника товару та торгової марки зазначених в графі 31 та електронному інвойсі даної митної декларації.

Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України). Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 cт. 54 МК України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2 cт. 53 МК України прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- рахунок-проформу;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 cт. 53 МК України прошу надати (за наявності) додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.".

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта було додатково надано наступні документи:

- копію митної декларації Литви № 21LTLC0100EK2B4D12 від 18.11.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 23.07.2021;

- прайс-лист № б/н від 17.11.2021;

- рахунок-проформу № 2021113 від 15.11.2021;

- пакувальний лист № б/н від 17.11.2021;

- інформацію з сайту https;//uifsa.ua/від 23.11.2021;

- лист № б/н від 01.09.2015;

- декларацію виробника № б/н від 17.11.2021;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № 03 від 23.11.2021.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA403000/2021/000064/1, у гр. 33 якого зазначено "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, що не відповідає п. 4.4 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01, не подано документів для підтвердження страхування, що не відповідає п. 5.1 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01. До митного оформлення не подано документів передбачених п. 1.2 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01: страховий поліс. А також у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: в графі 31 на товар № 2 даної митної декларації зазначено, що "Дата виробництва - 03/2020-05/2020", однак такі відомості відсутні в рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281, що не відповідає п. 1.1 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01. Дані відомості відсутні і в додатково поданих документах, а саме: пакувальний лист та рахунок-проформа. В рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281 наявне посилання на ордери № 312220 та № 80354256, однак дані документи до митного оформлення не подавались. Відповідно до акту митного огляду від 23.11.2021 №UA403020/2021/010270 виявлено розбіжності щодо виробника товару та торгової марки зазначених в графі 31 та електронному інвойсі даної митної декларації. Також, відомості про виробника зазначено в сертифікаті якості від 17.11.2021 № б/н, а саме: виробник товару - А615 Cildarvinnslan, Hafnarnausti 6, 740 Neskanpstadur. Iceland, що підтверджено актом огляду. Декларантом додатково подано декларацію виробника від 17.11.2021 № б/н з відомостями про виробника - Ice Fresh Seafood, відповідно даний документ суперечить сертифікату якості від 17.11.2021 № б/н в частині відомостей про виробника товару. Також, договір купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01 в графі 44 поданої до оформлення митної декларації зазначено під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів), що суперечить відомостям про виробника товару. Додатково декларантом подано інформацію з сайту https://uifsa.ua (Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів) щодо вартості товару станом на 23.11.2021, однак митну декларацію подано від 22.11.2021, також рахунок-проформа від 15.11.2021 та рахунок-фактура від 17.11.2021. В рахунку-проформі наявна інформація про перехід права власності на товар після повної оплати, що суперечить п. 4.2 договору купівлі-продажу від 13.01.2021 № 2021-01. В графі 2 митної декларації країни відправлення від 18.11.2021 № 21LTLC0100EK2B4D12 відправником товару є - UAB "KAMINATRANS", що суперечить товаросупровідним документам та поданій до митного оформлення декларації. Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МІСУ). Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість подібних товарів є значно вищою, зокрема: товар № 1 за ЕМД від 20.10.2021 №403020/2021/8063 на рівні 1,7890 дол США/кг митне оформлення здійснено даним імпортером в попередніх періодах, товар № 2 за ЕМД від 05.07.2021 №209170/2021/52707 на рівні 1,2778 дол США/кг митне оформлення здійснено в попередніх періодах з характеристиками товару: розмір - 300+, виробництво - 01-08.2020 року, у зв`язку з чим митним органом розпочато процедуру консультації та направлено декларанту вимогу щодо документального підтвердження числового значення визначеної митної вартості товару. Враховуючи дану інформації заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування та додаткових документів відповідно до ч. З ст. 53 МК України, виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 20.10.2021 № 403020/2021/8063 на рівні 1,7890 дол США/кг, товару № 2 взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 05.07.2021 № 209170/2021/52707 нарівні 1,2778 дол США/кг.".

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з вимогою визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Митну вартість імпортованих товарів, що вказана уповноваженою особою позивача у митній декларації ІМ40ДЕ №UА403020/2021/010270 від 22 листопада 2021 року, визначено за основним методом.

Суд зазначає, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Зокрема, як вбачається із інформації, яка міститься в графі 44 митної декларації до митного оформлення були подані: сертифікат якості № б/н від 17.11.2021; рахунок-фактура (інвойс) № 90298281 від 17.11.2021; автотранспортна накладна - CMR № б/н від 18.11.2021;

- сертифікат про походження товару № б/н від 17.11.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № Т2211-02 від 22.11.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2021-01 від 13.01.2021; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 38-2020 від 21.01.2020; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично- модифікованих організмів № б/н від 22.11.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 7856130 від 21.11.2021.

Згідно з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд зауважує, що декларант зобов`язаний надати на письмову вимогу митного органу додаткові документи передбачені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: каталог, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією лише в разі, якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В даному випадку жодної із перелічених підстав немає.

Витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коди подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 07.05.2020).

Проте, всупереч нормі, викладеній в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), в разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, заявлену вартість товарів, оскільки подані документи містять відомості про продавця, його адресу.

Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.

Відповідно до вимог частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Крім того, частиною 1 статті 54 Митного кодексу України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Тобто, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

У рішенні №UA403000/2021/000064/1 від 24 листопада 2021 року відповідач зазначає, що відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливлює застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

Суд зазначає, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

На вимогу відповідача уповноваженою особою декларанта додатково надано документи: копію митної декларації Литовської Республіки № 21LTLC0100EK2B4D12 від 18.11.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 23.07.2021; прайс-лист № б/н від 17.11.2021; рахунок-проформу № 2021113 від 15.11.2021; пакувальний лист № б/н від 17.11.2021; інформацію з сайту https;//uifsa.ua/від 23.11.2021; лист № б/н від 01.09.2015; декларацію виробника № б/н від 17.11.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення № 03 від 23.11.2021.

Проте, відповідачем, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач повинен також навести пояснення щодо здійснених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, а також, у зв`язку з тим, що для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, не надано страхового полісу, також у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: в рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281 наявне посилання на ордери № 312220 та № 80354256, однак дані документи до митного оформлення не подавались, у відомостях про виробника в сертифікаті якості від 17.11.2021 № б/н, зазначено виробник товару - А615 Cildarvinnslan, Hafnarnausti 6, 740 Neskanpstadur. Iceland, однак декларантом додатково подано декларацію виробника від 17.11.2021 № б/н з відомостями про виробника - Ice Fresh Seafood, в графі 2 митної декларації країни відправлення від 18.11.2021 № 21LTLC0100EK2B4D12 відправником товару є - UAB "KAMINATRANS", що суперечить товаросупровідним документам та поданій до митного оформлення декларації.

Поряд із цим, щодо неподання декларантом страхового полісу, судом встановлено, що пунктом 2.1. Договору №2021-01 передбачено надання страхового полісу чи (та) експортної декларації (в залежності від умов поставки). Оскільки, поставка товару здійснювалась на умовах FCA Клайпеда (Франко-перевізник), то наявність страхового полісу у даному випадку не є обов`язковою.

Також судом встановлено, на день оформлення імпортованого товару позивачем не здійснено його оплати, проте, на момент розгляду справи підприємство здійснило оплату в повному обсязі, що підтверджено платіжним дорученням від 14.12.2021.

Крім того, суд зазначає, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 року у справі № 803/1112/17.

Щодо розбіжностей у відомостях про виробника товарів, так як на упаковці товарів та у сертифікаті якості б/н від 17.11.2021 вказано виробника - А615 Sildarsvinnslan hf 6, 740 Neskanpstadur Iceland, а у митній декларації №UA403020/2021/010270 від 22.11.2021р., інвойсі №90298281 від 17.11.2021 року та декларація виробника від 17.11.2021 року - Ice Fresh Seafood rhf судом встановлено, що завод А615 Sildarsvinnslan hf (вказане маркування на упаковці) є структурним підрозділом фірми-експортера Ice Fresh Seafood rhf., який здійснює вилов та переробку вищезазначеної рибної продукції.

Стосовно того, що в графі 2 митної декларації країни відправлення від 18.11.2021 №21LTLC0100EK2B4D12 відправником товару є UAB "KAMINATRANS", що суперечить товаросупровідним документам та поданій до оформлення декларації судом встановлено, що країна походження товару - Ісландія, а країни відвантаження - Литва (Клайпеда). Тому, відправником у експортній декларації зазначена фірма UAB "KAMINATRANS", яка є представником відправника Ice Fresh Seafood rhf. у країні транзиту, в якій здійснюється перевантаження вантажу із морського транспорту в автомобільний.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що експортна декларація форми ЕХ-А є декларацією Європейського Союзу. Цей документ може оформлятися або самим відправником, або компанією-перевізником на підставі документів на вантаж на шляху перевезення товару. Електронна декларація ЕХ-А підтверджує факт перетину вантажу кордону Європейського Союзу.

Щодо того, що в рахунку-фактурі від 17.11.2021 № 90298281 наявне посилання на ордери № 312220 та № 80354256, однак дані документи до митного оформлення не подавались, згідно наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що зазначені номери використовуються виробником у внутрішньому обліку.

Відтак, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме, підтверджуючих сплату коштів за імпортований товар згідно заявленої митної вартості є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені даною статтею, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Отже, митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, (далі - Правила), у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Судом встановлено, що митним органом у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2021/000064/1 від 24 листопада 2021 року зазначено лише номер та дату митної декларації, використаної ним як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару, при цьому відповідач всупереч вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18) та у постанові від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Як висновок, відповідач не обґрунтував однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої вартості декларантом, як наслідок, не пояснив чому позивач, який надав необхідні документи до митного оформлення свого товару, повинен визнати та сплатити митні платежі від вартості іншого товару, яку теж було скориговано митним органом, за невідомих позивачу умов та обставин.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2021/000064/1 від 24 листопада 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" сплачений судовий збір у розмірі 2379,0 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 січня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21/7, м. Теребовля, Тернопільська область, 48101, код ЄДРПОУ 21153067);

відповідач: Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Баранюк А.З.