Рішення № 103164361, 06.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6428/21

06 січня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Войцишин М.А.

представника позивача Вароди П.Б.,

представника відповідача Шпит І.П.,

представника третьої особи Турчин-Кукаріної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» до Міністерства юстиції України, Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дій або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19 липня 2021 року №2424/7, прийнятий на підставі висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року;

- зобов`язати Південно-Західну регіональну Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №6482-33-21 від 22 лютого 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ТОВ «Афродіта-М», звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою від 19 лютого 2021 року, яка зареєстрована в юстиції 22 лютого 2021 року за вхідним номером №6482-33-21, - на рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області Костиника М.О.. В обґрунтування поданої скарги позивач покликався на те, що оскаржуване рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області є неправомірним, оскільки воно прийняте без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а дії громадянки ОСОБА_1 загрожують цілісності будинку з огляду на самовільне облаштування нею отвору у внутрішній його несучій стіні, а відтак й порушення прав позивача, як власника квартири у даному будинку.

Висновком Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року, рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

Наказом Міністерства юстиції України від 19 липня 2021 року №2424/7, відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення його прав у результаті прийняття реєстратором Кременецької міської ради Тернопільської області оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись з таким наказом відповідача, - позивач звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.11.2021.

28.10.2021, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що Міністерство юстиції України повністю заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає, що згідно доручення Міністра юстиції України від 23.06.2021 на розгляд Південно-Західної регіональної Колегії надійшла скарга ТОВ «Афродіта-М» від 19.02.2021 під час розгляду якої Колегією було встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру прав 26.06.2019 заявником ОСОБА_1 подано заяву про об`єднання двох належних їй на праві приватної власності об`єктів нерухомого майна та державну реєстрацію права власності на приміщення №2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . За результатом розгляду заяви, - державним реєстратором Кременецьке міської ради Тернопільської області прийнято рішення, яким зареєстровано право власності на приміщення за ОСОБА_1 .

Так, ТОВ «Афродіта-М» у скарзі зазначило, що у зв`язку із прийняттям рішення від 27.06.2019 було порушеного його права як власника квартири АДРЕСА_1 , як розташована у тому самому будинку, та просило скасувати рішення від 27.06.2019, оскільки відбулося об`єднання приміщення із квартирою АДРЕСА_2 за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Відповідач вказує, що під час засідання Південно-Західною регіональною Колегією було встановлено, що у скарзі відсутні обґрунтування скаржника та докази на підтвердження того, що саме майнове право позивача порушено внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та яким чином, оскільки згідно відомостей Державного реєстру прав відсутні будь-які зареєстровані права скаржника - ТОВ «Афродіта М» на приміщення № 2 за адресою АДРЕСА_1 . З огляду на що, відповідач зазначає, що державна реєстрація не стосувалася об`єкта, що належав скаржнику на будь-якому речовому праві, а порушення, на яке покликався скаржник, виникло не з огляду на державну реєстрацію права власності за іншим суб`єктом ОСОБА_1 , а внаслідок фактичних дій останнього щодо здійснення будівельних робіт щодо такого майна (арк. справи 48-61, том 1).

Ухвалою суду від 02.11.2021 до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - залучено фізичну особу ОСОБА_1 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.11.2021.

15.11.2021, на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо суті позовних вимог у відповідності до яких третя особа зазначає, що відповідач, діючи на підставі закону, відповідно до закону та на його виконання - не мав законної альтернативи відмовити у задоволенні скарги позивача у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Третя особа зазначила, що обґрунтування позовної заяви не спростовують правильності висновків відповідача щодо неможливості задовольнити скаргу відтак, фактичні та правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19.07.2021 № 2424/7 відсутні (арк. справи 123-125, том 1).

23.11.2021, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли додаткові докази у справі (арк. справи 131-142, том 1).

В підготовчому засіданні 23.11.2021 судом оголошено перерву до 30.11.2021 для надання додаткових доказів у справі.

26.11.2021, на адресу суду надійшло клопотання представника позивача, у якому просить суд замінити первісного відповідача 2 - Південно-Західну регіональну Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг - на Міністерство юстиції України (арк. справи 148-150, том 1).

Ухвалою суду від 30.11.2021, Південно-Західну регіональну Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, - вилучено з числа відповідачів у справі та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.12.2021.

07.12.2021, на адресу суду надійшли додаткові пояснення третьої особи – ОСОБА_1 (арк. справи 172, том 1).

Ухвалою від 08.12.2021, суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 20.12.2021.

10.12.2021, на адресу суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі оскільки вона не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Судовий розгляд справи, призначений на 20.12.2021, відкладено судом на 28.12.2021 у зв`язку з неявкою позивача у справі та його представника.

В судовому засіданні 28.12.2021, перед дослідження письмових доказів у справі, суд оголосив перерву у судовому розгляді справи до 05.01.2022.

В судовому засіданні, призначеному на 05.01.2022, оголошено перерву у судовому розгляді справи до 06.01.2022.

Ухвалою суду від 06.01.2022, в задоволені клопотання Міністерства юстиції України від 10.12.2021 за вих. № 10.2-/4382-21 про закриття провадження у справі №500/6428/21, -відмовлено.

У відкритому судовому засіданні від 06.01.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, та поясненнях наданих в ході розгляду справи, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Міністерства юстиції України - заперечила проти позову з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових пояснення, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримала свою позицію викладену у письмових поясненням, просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» (далі – ТОВ «Афродіта-М»), на праві приватної власності, належить об`єкт житлової нерухомості – квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241671750 від 25 січня 2021 року (арк. справи 15, том 1).

Судом також встановлено, що за цією ж адресою - у тому ж будинку (будинок АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , придбала два об`єкти нерухомості, а саме:

квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 31, 7 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу від 20.06.2017, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстровано в реєстрі за №734 (арк. справи 22-25, том 1);

квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 68,5 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу від 30.07.2015, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстровано в реєстрі за №9162 (арк. справи 26-29, том 1).

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області Костиника Михайла Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2019 №47540392 (арк. справи 72), - проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової нерухомості, а саме: приміщення 2 (салон краси) загальною площею 99,7 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1860799961101, номер запису про право власності – 32171892 (арк. справи 18-21).

В ході розгляду судової справи, судом встановлено, що на підставі вказаного рішення державного реєстратора відбулося відкриття нового розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також реєстрація «новоствореного» об`єкта нежитлової нерухомості (салону краси) за номером 1860799961101, внаслідок об`єднання двох об`єктів житлової нерухомості, що належать третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , зокрема: квартири АДРЕСА_5 загальною площею 68,5 кв.м.

На переконання позивача, означені дії ОСОБА_1 , у будинку АДРЕСА_1 , загрожують його цілісності, позаяк, за твердженням позивача, - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , для об`єднання належних їй квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , - самовільно, без дотримання вимог профільного законодавства, облаштувала отвір у внутрішній (несучій) стіні вказаного будинку, чим порушила права ТОВ «Афродіта-М», як власника квартири у даному будинку, проте зазначене залишено поза увагою державного реєстраторі та зареєстровано новостворений об`єкт без відповідних дозвільних документів.

Відтак, позивач, ТОВ «Афродіта-М», звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою від 19 лютого 2021 року на рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області Костиника М.О., яка зареєстрована в юстиції 22 лютого 2021 року за вхідним номером №6482-33-21 (арк. справи 13-14, том 1)..

Як слідує зі змісту поданої скарги, позивач покликався на те, що оскаржуване рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області є неправомірним, оскільки воно прийняте без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зокрема не враховано факт об`єднання нежитлового та житлового приміщення внаслідок неправомірних дії громадянки ОСОБА_1 , які загрожують цілісності будинку з огляду на самовільне облаштування нею отвору у внутрішній його несучій стіні, а відтак й порушення прав позивача, як власника квартири у даному будинку.

Згідно доручення Міністра юстиції України від 23.06.2021 № 280/1/48-21, скарга ТОВ «Афродіта-М» від 19.02.2021 №11/86, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 6482-33-21 від 22.02.2021, передана на розгляд Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дій або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (арк. справи 70-71, том 1).

Висновком Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.07.2021, який зареєстровано за №584/6.9-21 від 06.07.2021, рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86 у зв`язку з тим, що подана скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення (арк. справи 31 зворот – 32, том 1).

Наказом Міністерства юстиції України від 19 липня 2021 року №2424/7, відповідач відмовив у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86 з підстав того, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: скаржником не підтверджено факт порушення його прав у результаті прийняття такого рішення (арк. справи 31, том 1).

Не погоджуючись з таким наказом відповідача, - позивач звернувся із даним позовом про його скасування та просить суд захистити його права шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №6482-33-21 від 22 лютого 2021 року.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1 частини першої статті 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (пункти 1 та 4 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги, в тому числі:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128), розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

Пунктом 8 Порядку №1128 регламентовано, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Згідно пункту 9 Порядку №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Так, пунктом 13 Порядку №1128 передбачено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Пунктом 14 Порядку №1128 регламентовано, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Судом встановлено, що спір у межах даної судової справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» та Міністерством юстиції України виник стосовно прийняття Міністерством юстиції України наказу від 19 липня 2021 року №2424/7 «Про відмову у задоволенні скарги», який за своїм змістом є відмовою у розгляді скарги по суті.

Оцінюючи оскаржуваний наказ відповідача на його відповідність приписам частини другої статті 2 КАС України, зокрема в частині того, чи прийнятий він суб`єктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) – суд дійшов висновку про протиправність наказу Міністерства юстиції України №2424/7 від 19.07.2021.

Суд, розглядаючи спір по суті враховує, що відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 37 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)» зазначив, що правовий режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України, передусім Цивільним кодексом України.

Так, стаття 368 Цивільного Кодексу України дає визначення поняттю спільної сумісної власності, а саме: спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Разом з тим, статтею 369 вказаного Кодексу передбачено і порядок здійснення права спільної сумісної власності, а саме: частина 2 цієї статті вказує на те, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Вказані норми дублюються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VІІІ, який набрав чинності 01 липня 2015 року.

Зокрема, Законом № 417-VІІІ встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (статті 4 і 5).

З прийняттям Закону № 417-VIII внесено зміни до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України, якою визначається, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Окрім того, статтею 6 Закону № 417-VІІІ визначено, що вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників, є правом кожного співвласника. В той же час, використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку є обов`язком кожного співвласника.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що всі власники житлових та/або нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися приміщеннями загального користування, несучими, огороджувальними та несуче-огороджувальними конструкціями будинку, механічними, електричними, сантехнічними та іншими обладнаннями всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, при цьому жоден власник немає пріоритетного права перед іншими співвласниками на користування вказаним майном будинку.

Судом встановлено, позивач – є власником об`єкту житлової нерухомості, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , а саме: – квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,3 кв.м..

Також судом встановлено, що державним реєстратором Кременецької міської ради Тернопільської області Костиником Михайлом Олеговичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2019 №47540392 (арк. справи 72) та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової нерухомості, а саме: приміщення 2 (салон краси) загальною площею 99,7 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1860799961101, номер запису про право власності – 32171892.

Такі дії державного реєстратора, своїм наслідком, призвели до реєстрації «новоствореного» об`єкта нежитлової нерухомості (салону краси) за номером 1860799961101, внаслідок об`єднання двох об`єктів житлової нерухомості, що належать третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , зокрема: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 31, 7 кв.м. та квартири АДРЕСА_6 , у якому позивач також має приватну власність, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

В ході судового розгляду судом встановлено, зокрема як стверджувалось представником позивача і не спростовано іншими учасниками судового процесу, що об`єднання вказаних об`єктів нерухомості відбулось шляхом вчинення дій з майном (несучі стіни) вказаного багатоквартирного будинку №7, яке в розумінні частини другої статті 382 Цивільного кодексу України, - є спільним майном багатоквартирного будинку, та яке, в свою чергу, є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі – позивача.

Як слідує зі змісту оскаржуваного наказу, відповідач, на підставі висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року, відмовив у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта – М» від 19.02.2021 №11/86 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

З аналізу розділу «Мотиви рішення у розгорнутому викладенні» висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі – Колегія) від 02 липня 2021 року, слідує, що Колегією не приймалось рішення щодо розгляду скарги позивача «по суті», оскільки його прийняттю передує перевірка «факту порушення права скаржника», обов`язок щодо доведення якого, на переконання відповідача, - покладено на скаржника. При цьому, Колегія дійшла висновку про те, що у скарзі ТОВ «Афродіта-М» від 19.02.2021 №11/86 - відсутні обґрунтування скаржника та докази на їх підтвердження, що саме його майнове право порушене при прийняті оскаржуваного рішення і яким чином.

Однак, такі висновки відповідача в частині не підтвердження позивачем на етапі зверненні зі скаргою на дії державного реєстратора факту порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення, - суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області впливає на права позивача, як співвласника майна багатоквартирного будинку, яке є їх спільною сумісною власністю., на підтвердження чого позивачем було долучено до скарги відповідні витяги з державного реєстру прав на нерухоме майно.

Окрім цього, частина п`ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» регламентує, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Відтак, надання скаржником доказів, які підтверджують факт порушення прав скаржника, не носить обов`язкового характеру, оскільки такі додаються до скарги лише за їх наявності.

Верховний Суд у пункті 35 Постанови від 25.01.2019 у справі №826/2376/18 зазначив, що вимоги до оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, що подається особою, яка вважає, що її права порушено, передбачені пунктами 1-6 ч. 5 ст. 37 Закону №1952-ІV, тоді як абзац 8 ч. 5 цієї статті визначає, зокрема, вимоги до оформлення доданих до скарги копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором.

З огляду на зазначене, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що саме скаргу ТОВ «Афродіта-М» оформлено без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-ІV.

Слід також зазначити, що під час судового розгляду справи, відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області Костиника М.О. (з приводу вчинення реєстраційних дій які є предметом розгляду у межах даної справи) складено акт від 15.11.2021, та винесено наказ №4117/5 від 16.11.2021, згідно якого тимчасово блоковано вказаному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За наведених обставин справи, суд констатує порушення відповідачем встановленого законом порядку розгляду скарги позивача, що, в контексті з вимогами частини другої статті 2 КАС України, свідчить про правомірність заявлених позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, з огляду на що наказ Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19 липня 2021 року №2424/7, прийнятий на підставі висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року – підлягає скасуванню.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1128, рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

У разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача шляхом зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №6482-33-21 від 22 лютого 2021 року, оскільки саме по собі судове рішення про скасування наказу від 19 липня 2021 року №2424/7 - не відновлює порушеного права позивача.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у розгляді скарги, з тих самих підстав, за яких судом скасовано рішення, оскільки відмова з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, заперечень, достатніх для підтвердження правомірності оскаржуваного наказу.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про відмову у задоволені скарги" від 19 липня 2021 року №2424/7.

Зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" від 19 лютого 2021 року №11/86.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 січня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Об`їзна, 27А,с. Великі Гаї,Тернопільський район, Тернопільська область,47722 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43580523);

відповідач:

- Міністерство юстиції України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Городецького, 13,м.Київ,01001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622);

третя особа:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_7 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) .

Головуючий суддя Мірінович У.А.