Рішення № 103164341, 11.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7826/21

11 січня 2022 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Дубового А.М.,

представника відповідача Доскач О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , підприємець) через представника - адвоката Дубового Артема Михайловича звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 06.08.2021 №ТР4709/148/АВ/НД/СПТД-ФС.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Оскаржуваною постановою від 06.08.2021 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96000 грн за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю. Позивач вважає постанову протиправною, посилаючись на положення Закону України «Про основні засади додержавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), із яких висновується, що заходи державного контролю з питань дотримання законодавства про працю не є сферою, на яку не поширює свою дію цей Закон, проте при їх здійсненні треба звертати увагу на правила перелічені в ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V, та якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Позивач покликається на правову позицію Верховну Суду, викладену у постанові від 09.07.2020 у справі № 818/585/17, вказуючи, що закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є все ж таки Закон № 877-V, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Положення Закону № 877-V визначають, що заходи державного нагляду (контролю) поділяються на планові та позапланові. Інформація про те, що стосовно підприємця буде проводитися плановий захід нагляду (контролю) у встановленому порядку оприлюднена не була, а для проведення позапланового заходу суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

При здійсненні заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Управління не було надано позивачу документів, в яких містилися підстави для проведення заходу державного контролю.

Також представник позивача посилається на норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (далі - Порядок № 823), який передбачає оприлюднення Держпраці інформації про видані службові посвідчення інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним. Із змісту веб-сайту відповідача вбачається, що 12.11.2017 було оприлюднено інформацію про службові посвідчення інспекторів праці Управління Держпраці у Тернопільській області за посиланням. Вказана веб-сторінка містить посилання на сторінку за адресою https://dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/, яка не містить жодної інформації про службові посвідчення, а вказано лише інформацію про те, що «Нажаль, сторінку не знайдено.». За таких обставин представник позивача вказує, що інспектором праці не могло бути пред`явлено посвідчення, яке можна було б вважати дійсним згідно із положеннями п. 3 Порядку № 823.

Відсутність дійсного посвідчення у інспектора праці є підставою для недопуску його до перевірки як відповідно до п. 13 Порядку № 823 так і відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V.

Ще однією підставою позову вказано порушення Управлінням абз.1, 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509) в частині застосування штрафу з порушенням строку його накладення, без повідомлення про дату отримання документів, на підставі яких прийнято рішення про накладення штрафу.

З наведених підставі позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 18.05.2021.

06.12.2021 до суду надійшов відзив на позов (а.с.39-46). Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечує. Вказує, що спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю». У силу положень ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.3 п.5 Порядку №823 заходи державного контролю проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційнихвідвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень Управління та яке проводиться на підставі наказу та направлення.

На виконання окремого доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці, проведено аналіз наявної інформації, також інформаційну та роз`яснювальну компанію інформування суб`єктів господарювання щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин та щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю. Враховуючи ризик використання неоформлених працівників виявлені при аналізі наявної інформації, а також проведені інформаційної роботи, розбіжності між фактичними показниками кількості працівників та звітними показниками, виявлено суб`єктів господарювання, щодо яких наявні ризики використання неоформлених працівників (розбіжності між фактичними показниками кількості працівників та звітними показниками). Вищезазначені дані слугували джерелом інформації, за результатом аналізу якої керівником органу контролю прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування.

Відповідач вказує, що пп.3 п. 5 Порядку № 823 не встановлює вичерпного переліку джерел і інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, а тому вважає, що в Управління були належні підстави для проведення інспекційного відвідування позивача, з підстав визначених пп. 3 п. 5 Порядку № 823, на основі якого і прийнято рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №1640/3141/18.

Інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 проводилося з метою виконання доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 № Д-330/1/3.1-20 за рішенням керівника Управління на підставі наказу від 17.06.2021 № 611 і направлення від 17.06.2021 на проведення заходу державного контролю. При спробі проведення заходу державного контролю у підприємця інспектором праці встановлено, що неможливо провести інспекційне відвідування, у зв`язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта перевірки інспекційного відвідування, в яких використовується наймана праця. ФОП ОСОБА_1 18.06.2021 за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 (автомийка), створював перешкоди у проведенні інспекційного відвідування інспекторам праці, не надав інформації щодо найманих працівників та не допустив до приміщення, у якому використовувалась наймана праця. У зв`язку з неналежною поведінкою позивача, яка загрожувала безпеці інспекторів праці, було використано своє право та залучено працівників правоохоронних органів.

У зв`язку з цим з дотриманням вимог Порядку № 823 відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, який 22.06.2021 направлено поштовим зв`язком відповідачу.

Спростовуючи мотиви позову, відповідач вказує, що згідно з п. 8 Порядку №823 направлення на проведення інспекційного відвідування пред`являється перед підписанням акта інспекційного відвідування.

Щодо тверджень позивача про те, що на час проведення інспекційного відвідування не була оприлюдненою інформація про видані службові посвідчення, то відповідач у відзиві повідомив, що станом на час здійснення спроби проведення інспекційного відвідування, інформація про службові посвідчення інспекторів праці була оприлюдненою, проте 14.09.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 640/17424/19 залишив без задоволення апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Держпраці на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823. Оприлюднення інформації про службові посвідчення було передбачено абз. 5 п. 3 Порядку № 823, з 14.09.2021 Держпраці було заблоковано доступ до посвідчень інспекторів праці. Роздруківки надані позивачем до позовної заяви виготовлені не у період спроби проведення інспекційного відвідування, а після визнання Порядку № 823 нечинним, тому доступ до інформації про посвідчення заблокований.

Відповідальність у спірному випадку визначена статтею абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, та становить 96000 грн. При цьому підприємця належним чином повідомлено про одержання уповноваженою посадовою особою документів інспекційного відвідування для розгляду питання щодо наявності підстав для накладення штрафу, а також направлено оскаржувану постанову про накладення штрафу.

Відповідач просить у позові відмовити.

10.01.2022 представником відповідача надано додаткові докази.

Інших заяв по суті від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 09.12.2021 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін (їх представників) до 11.01.2022.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити. Наполягав на тому, що на момент інспекційного відвідування відомості про те, що інформація про службові посвідчення інспекторів праці була оприлюдненою, відсутня.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов. Зазначила, що проводячи роз`яснення у підприємця ще до інспекційного відвідування, було виявлено за місцем здійснення підприємницької діяльності працівника, проте згідно з наявною у розпорядженні Управління інформацією з реєстру застрахованих осіб, найманих осіб у ФОП ОСОБА_1 не було. Це й стало підставою для інспекційного відвідування, до проведення якого позивач інспекторів не допустив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, провівши демонстрацію відеозапису спроби інспекційного відвідування, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 31.03.2005, основним видом господарської діяльності є: надання інших індивідуальних послуг (а.с.60).

ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність по АДРЕСА_1 (автомийка).

17.06.2021 начальником Управління прийнято наказ №611 «Про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 », яким визначено інспектору праці Гранківській І.В., за участю інспекторів праці Запольської Н.В. та Корнійчук І.І. з 18.06 по 02.07.2021 провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП ОСОБА_1 . Підставою для прийняття наказу вказано окреме доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 № Д-330/1/3.1-20, службова записка з переліком суб`єктів господарювання від 11.06.2021 (а.с.26). Наказ прийнято відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №823, протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 70 щодо забезпечення контролю за оформленням трудових відносин та на підставі Положення про Управління.

Також 17.06.2021 видано направлення № ТР 4709/148 на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування), яким доручено інспектору праці – головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Гранківській І.В., службове посвідчення №148, за участю інспекторів праці – головних державних інспекторів Запольської Н.В., службове посвідчення №152, та ОСОБА_2 , службове посвідчення №951, провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) у ФОП ОСОБА_1 , адреса здійснення діяльності АДРЕСА_1 . Як підстава для здійснення такого заходу вказано наказ Управління від 17.06.2021 № 611; окреме доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 № Д-330/1/3.1-20; службова записка з переліком суб`єктів господарювання від 11.06.2021 (а.с.27).

22.06.2021 інспектором праці Гранківською І.В., за участю інспекторів праці Запольської Н.В. та Корнійчук І.І. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ТР4709/148/АВ/НД від 22.06.2021 (а.с.29-30). Відповідно до змісту цього акта предметом контролю були: частина перша статті 21 КЗпП, частина третя статті 24 КЗпП, абзац перший постановляючої частини постанови КМ України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». В акті зазначено, що захід державного контролю неможливо провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці шляхом ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта перевірки/інспекційного відвідування, в яких використовується наймана праця. Також вказано, що ФОП ОСОБА_1 18.06.2021 о 14 год. 12 хв., за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 , (автомийка), створював перешкоди у проведенні інспекційного відвідування інспекторам праці: Гранківській І.В., Запольській Н.В та Корнійчук І.І. ФОП Юрик А.Т. не надав інформації щодо найманих працівників та не допустив до приміщення, у якому використовувалась наймана праця. У зв`язку з створенням загрози безпеці інспекторами праці було використано своє право та залучено працівників правоохоронних органів, захід зафіксовано засобами відеотехніки.

Примірник акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ТР4709/148/АВ/НД від 22.06.2021 направлено позивачу з супровідним листом від 22.06.2021 №01-05/01/2807 рекомендованим листом, поштовий ідентифікатор AT "Укрпошта» № 4602509810120 (а.с.28).

В подальшому 02.07.2021 Управлінням направлено ФОП ОСОБА_1 повідомлення №01-05/01/2919 про те, що відповідно до Порядку №509, 01.07.2021 уповноваженою особою Управління отримано матеріали інспекційного відвідування щодо ФОП ОСОБА_1 . У 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноважено особою документів буде розглядатися питання щодо наявності підстав для накладення штрафу, передбаченого ч.2 ст. 265 КЗпП України (а.с.32). Повідомлення направлено позивачу рекомендованим листом, поштовий ідентифікатор AT "Укрпошта» № 4600602743480 (а.с.33).

06.08.2021 начальником Управління винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ТР4709/148/АВ/НД/СПТД-ФС (а.с.35-36). У постанові зазначено, що при спробі провести захід державного контролю у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 18.06.2021 о 14 год.12 хв., за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 (автомийка), інспекторами праці встановлено, що неможливо провести інспекційне відвідування, у зв`язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта перевірки/інспекційного відвідування, в яких використовується наймана праця. Підприємець не надав інформації щодо найманих працівників та не допустив до приміщення, у якому використовувалась наймана праця. У зв`язку з створенням загрози безпеці інспекторами праці було використано своє право та залучено працівників правоохоронних органів, захід зафіксовано засобами відеотехніки.

На підставі абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 96000 грн. Постанову направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштовий ідентифікатор AT "Укрпошта» № 4600602779019 (а.с.38).

Позивач не погоджується з постановою про накладення штрафу, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з ч.1 ст.260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015 (зі змінами і доповненнями), Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.5); здійснює фіксацію процесу проведення перевірок, інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки (пп.49); накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці (п.50).

Окрім цього, проведення відповідачем перевірок дотримання законодавства про працю та зайнятість населення спрямоване на виконання міжнародно-правових зобов`язань України в частині забезпечення системи інспекції праці.

Так, Законом України № 1985-VІ від 08.09.2004 ратифіковано Конвенцію міжнародної організації праці № 81 (1947 року) про інспекцію праці у промисловості й торгівлі. Конвенція є основоположним документом, що визначає загальні засади та основні завдання проведення перевірок дотримання законодавства про працю. Положення Конвенції підлягають застосуванню у порядку передбаченому ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», відповідно до якої чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Нормами ст.12 цієї Конвенції передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Згідно ст.16 наведеної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із вказаним Порядком:

Пункт 2: Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Пункт 5: Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) доручення Прем`єр-міністра України;

9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) запит народного депутата України;

11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Пункт 6: Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Пункт 8: під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Пункт 10: Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 877-V від 05.04.2007 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється (ч.1 цієї статті).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Разом з тим, наведена норма не поширює свою дію на перевірки щодо дотримання вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Зокрема, згідно із ч.ч.4 і 5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Окрім цього, відповідно до абз.2 п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, всі інші норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Отже, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться виключно у відповідності до вимог вказаних Порядку та міжнародних конвенцій.

Управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується та діє згідно з Положенням про Управління Держпраці, затвердженим наказом Держпраці № 84 від 03.08.2018 (а.с.61-68).

Судом встановлено, що Управлінням видано наказ № 611 від 17.06.2021 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про працю. Підставою для прийняття такого наказу зазначено окреме доручення тимчасово виконувача обов`язків голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 №Д-330/1/3.1-20 (а.с.23), службова записка з переліком суб`єктів господарювання від 11.06.2021 (а.с.24-25). Зі змісту долученого до службової записки переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з миття автомобілів та автодетейлінгу, в яких наявні ризики використання неоформлених працівників, які виявлені при проведенні інформаційної роботи з аналізом наявної інформації (розбіжності між фактичними показниками кількості працівників та звітними показниками) вбачається, що під час проведення роз`яснювальної роботи при відвідуванні суб`єкта господарювання ОСОБА_1 встановлено орієнтовну чисельність працівників – 1 особу, кількість застрахованих осіб станом на дату відвідування за даними ПФУ (реєстру застрахованих осіб) така кількість становить 0 осіб. Виявлення таких відомостей і стало підставою для ініціювання інспекційного відвідування позивача.

Суд зазначає, що погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу є необхідним у випадку здійснення позапланових заходів на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) (ч.1 ст. 6 Закону № 877-V).

У цьому випадку позаплановий захід проводився відповідно до пп.3 п.5 Порядку №823, згідно з яким інспекційні відвідування здійснюються, зокрема, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

При цьому, нормою п.8 вказаного Порядку передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, а перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Під час проведення інспекційного відвідування у спірному випадку відповідач діяв у відповідності до наведених вище законодавчих актів, правомірно і підставно. З матеріалів відеофіксації інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вбачається, що інспекторами праці Управління пред`явлені підприємцю службові посвідчення, а, крім того, надано для ознайомлення направлення на проведення інспекційного відвідування. Відтак доводи представника позивача в цій частині спростовуються матеріалами справи.

При цьому у відповідача відсутній обов`язок надавати суб`єкту господарювання документи, які стали підставою для ініціювання проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 .

Щодо доводів позивача про те, що інформація про службові посвідчення інспекторів, які мали проводити інспекційне відвідування у позивача, відсутня на сайті Держпраці, то суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 3 Порядку №823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Підставою для видачі службового посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики.

Держпраці оприлюднює інформацію про видані службові посвідчення інспекторів праці.

Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним.

Про втрату службового посвідчення інспектор праці невідкладно повідомляє Держпраці.

У разі прийняття рішення про скасування службового посвідчення та у разі, коли таке посвідчення зіпсоване чи втрачене, інформація про нього з оприлюдненого переліку посвідчень виключається.

Разом з тим, суд зауважує, що 14.09.2021 згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/17424/19 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м.Києва, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Як вбачається з пояснень відповідача з огляду на те, що оприлюднення інформації про службові посвідчення, було передбачено саме абз. 5 п. 3 Порядку № 823, то з 14.09.2021, з дня набрання законної сили судовим рішенням, Держпраці було заблоковано доступ до посвідчень інспекторів праці.

Відповідачем до матеріалів справи долучено відповідь Державної служби України з питань праці від 10.12.2021 на запит Управління від 30.11.2021 щодо надання відомостей стосовно оприлюднення інформації про службові посвідчення інспекторів праці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 станом на час проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , а саме з 17.06.2021 по 02.07.2021. З цієї відповіді вбачається, що на виконання вимог Постанови № 823 та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.11.2020 № 2305, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2020 за №1198/354841, яким затверджено нову форму та опис службового посвідчення інспектора праці, Держпраці видані службові посвідчення інспекторів праці посадовим особам Управління Держпраці у Тернопільській області, а саме: Гранківській І.В., посвідчення №148, видане 21.12.2020, ОСОБА_4 , посвідчення №152, видане 21.12.2020, ОСОБА_2 , посвідчення №951, видане 25.01.2021. Інформація про посвідчення інспекторів праці була розміщена на офіційному веб-сайті Держпраці в розділі «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» в день видачі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 №640/17424/19 визнано нечинною постанову. Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення .державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю». У зв`язку з цим 14.09.2020 Держпраці вилучені з реєстру всі службові посвідчення інспекторів, видані відповідно до Постанови №823 (а.с.52-53).

Суд зауважує, що відомості з офіційного веб-сайту Держпраці, які надано позивачем до позовної заяви виготовлені 08.11.2021 (як зазначив представник позивача у судовому засіданні, у день складання позовної заяви), тобто не на час здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , а після визнання Порядку №823 нечинним.

Крім того, такі обставини, на які вказує представник позивача у позові (ніби-то неоприлюдення інформації про службові посвідчення інспекторів праці), не були підставою для недопуску інспекторів праці Управління до інспекційного відвідування. З матеріалів відеофіксації інспекційного відвідування вбачається, що посвідчення пред`являлися інспекторами підприємцю, останній фіксував (записував) відомості про них, а тому мав можливість пересвідчитися як на момент інспекційного відвідування, так і після нього (до прийняття оскаржуваної постанови) про наявність оприлюдненої інформації Держпраці про такі посвідчення. Жодних скарг, зауважень з цього приводу до 14.09.2021 від ФОП ОСОБА_1 до відповідача не надходило.

Стосовно доводів представника позивача про те, що штраф накладено на підприємця з порушенням строку, визначеного абз. 1 п. 3 Порядку №509 та без повідомлення про дату отримання документів, на підставі яких прийнято рішення про накладення штрафу, чим не дотримано вимог абз 2 п. 3 Порядку № 509, то суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013.

Згідно з вказаним Порядком:

Пункт 2: Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пункт 3: Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пункт 4: Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами-підприємцями та за наявності порушень, встановлених, в тому числі, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування вживати заходи до притягнення об`єкта перевірки та його посадових осіб до відповідальності.

Судом встановлено, що підставою для притягнення підприємця до відповідальності є створенням ФОП ОСОБА_1 18.06.2021 при спробі провести захід державного контролю перешкод у діяльності інспектора праці шляхом ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта перевірки/інспекційного відвідування, в яких використовується наймана праця. Оскаржувана постанова прийнята на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 22.06.2021.

При цьому Управління належним чином рекомендованим листом від 02.07.2021 № 01 05/01/2919 повідомило ФОП ОСОБА_5 про одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку №509, що підтверджується доказами надіслання цього повідомлення позивачу поштовим зв`язком (а.с.32-33). Оскаржувана постанова прийнята 06.08.2021. Відтак, будь-яких порушень Управлінням вимог Порядку №509 судом не встановлено, у тому числі строків, визначених пунктом 3 цього Порядку.

Відповідно до оскаржуваної постанови від 06.08.2021 на підприємця ОСОБА_1 накладено штраф відповідно до положень абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 «Про місцеве самоврядування», Порядку №509 у сумі 96000 грн.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, а саме недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Оскільки судом встановлено на підставі матеріалів справи (у тому числі відеоматеріалів) створення ФОП ОСОБА_1 перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, то відповідач підставно притягнув підприємця до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. При цьому створення перешкод полягало в активній поведінці позивача, направленій на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, доступу до приміщень, тобто у реалізації своїх повноважень, що й було підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 06.08.2021 №ТР4709/148/АВ/НД/СПТД-ФС прийнята обґрунтовано та підставно.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.08.2021 належить відмовити.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління Держпраці у Тернопільській області (вулиця Шпитальна, 7, місто Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39777822).

Повний текст рішення складено та підписано 14 січня 2022 року.

Суддя Чепенюк О.В.