Ухвала суду № 103164059, 03.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

03 лютого 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/1887/22

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-6550-10/2466-У з заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 5508,36 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1887/22, залучено до участі у справі №440/1887/22 як другого відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) та допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Полтавській області як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №62562231, відкритого Крюківським відділом державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (36000, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, 43) по стягненню боргу (недоїмки) з ОСОБА_2 за вимогою від 13.02.2020 № Ф-6550- 10/2466-У Головного управління ДФС у Полтавській області на суму 5508,36 грн., до набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що 31.01.2022 при примусовому виконанні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-6550-10/2466-У державним виконавцем було накладено арешт на карткові рахунки ОСОБА_1 та буде здійснено утримання із заробітної плати позивача, що залишить сім`ю позивача без засобів до існування. Позивач вважає, що у разі прийняття рішення про скасування вимоги, невжиття заходів по забезпеченню позову може істотно ускладнити виконання такого судового рішення. Крім того, на думку позивача, очевидними є ознаки протиправності оспорюваного рішення.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, вказаною нормою визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть застосовуватися адміністративними судами.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Предметом оскарження у даній справі є вимога Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466У від 13.02.2020 про стягнення недоїмки в сумі 5508 грн. 36 коп.

Відповідно до приписів частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Матеріалами справи підтверджено, що постановою старшого державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульовою В.О. про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2020 ВП №62562231 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги ГУ ДПС у Полтавській області №Ф-6550-10/2466-У від 13.02.2020 про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 5508 грн. 36 коп.

Статтею 10 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 2 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Правомірність чи неправомірність прийняття оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466У від 13.02.2020 буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті, стверджувати на даний час про це неможливо. Тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної вимоги і задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466-У від 13.02.2020.

Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466-У від 13 лютого 2020 року може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у разі задоволення цього позову, оскільки правові наслідки прийняття оскаржуваної вимоги настануть до прийняття рішення судом у даній справі.

З огляду на вищевикладене, обираючи належний спосіб забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466У від 13 лютого 2020 року про стягнення недоїмки в сумі 5508 грн. 36 коп. до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/1887/22.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466-У від 13.02.2020 жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Суд також врахував, що частиною 5 статті 35 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

А отже, обраний судом спосіб забезпечення позову також не спричинить шкоди відповідачу, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466У від 13.02.2020 примусове виконання цього рішення продовжиться у порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження"

Суд зазначає, що підстави, за яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, встановлені статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а види забезпечення позову, які може застосувати суд, визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому приписами вказаної норми (частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України) не передбачено такого виду забезпечення позову як зупинення виконавчого провадження, натомість, наявний спосіб, що підлягає застосуванню у даному випадку - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який у даному випадку є достатнім.

Таким чином, відсутні правові підстави для забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, шляхом зупинення виконавчого провадження №62562231, відкритого Крюківським відділом державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), по стягненню боргу (недоїмки) з ОСОБА_2 за вимогою від 13.02.2020 № Ф-6550-10/2466-У Головного управління ДФС у Полтавській області на суму 5508,36 грн., до набрання рішенням суду законної сили.

Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/1887/22 - задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6550-10/2466У від 13 лютого 2020 року про стягнення недоїмки в сумі 5508 грн. 36 коп. до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/1887/22.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Роз`яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи та до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.С. Сич