Ухвала суду № 103163828, 28.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

28 січня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 552/6292/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 /надалі – ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Київського районного суду м. Полтави Полтавської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач/ про стягнення заборгованості по виплаті щомісячного довічного грошового утримання, штрафних санкцій та моральної шкоди, а саме просив:

- стягнути з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь позивача нараховане та не отримане щомісячне довічне грошове отримання в сумі 1622949,13 грн, інфляційні збитки в розмірі 137808,63 грн, 3% річних в розмірі 48688,00 грн, пеню у розмірі 50644,90 грн, що становить 50644,90 грн, та 150000,00 грн моральної шкоди, а всього 2010090,66 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/1571/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Державної казначейської служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2020 №328; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 25.02.2020 №01-46/74/2020, виданої Апеляційним судом Полтавської області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Зазначено, що відповідач повідомив у листі від 08.02.2021 № 856-271/Ч-02/8-1600/21 про виконання судового рішення у справі від 31.08.2020 з 19.02.2020, зобов`язаний був відшкодувати заборгованість по виплаті щомісячного довічного грошового утримання, однак до цього часу відповідач заборгованість не відшкодував чим порушив право позивача на власність. Зазначено, що 09.03.2021 в день призначений для виплати щомісячного довічного грошового утримання, позивачу перераховано на його банківський рахунок лише місячний розмір щомісячного довічного грошового утримання за березень 2021 року. Позивач зазначає, що з довідки відповідача вбачається, що нарахована та неотримана з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. За період з 19.02.2020 по лютий 2021 року становить 1622949,13 грн, інфляційні збитки в розмірі 137808,63 грн, 3% річних в розмірі 48688,00 грн, пеню у розмірі 50644,90 грн. Крім того, позивач стверджує, що дії відповідача є неправомірними та дискримінаційними, оскільки ГУ ПФУ в Полтавській області на протязі більше 14 місяців завдало позивачу істотної моральної шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.11.2021 справу № 552/6292/21 направлено за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа №552/6292/21 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 24.12.2021 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.12.2021 передана до провадження судді Петрової Л.М.

Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №552/6292/21, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.01.2022 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Полтавській області на позов в якому зазначено відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020, встановлено, що позивачу не призначалась до виплат будь-які конкретні суми, а зобов`язано відповідача здійснити певні дії пов`язані з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначено, що судове рішення про зобов`язання управління вчинити дії, не можуть вважатися грошовим зобов`язанням в розумінні статті 625 ЦК України. Відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог позивача.

28.01.2022 до суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідач виконуючи рішення у справі №440/1571/20, яке набрало законної сили – 16.11.2020, здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише з лютого 2021 року, тобто через 3 місяці. Крім того, позивач стверджує, що відповідач не виплатив борг за період з 16.11.2020 по січень 2021 року, який він був зобов`язаний виплатити після набрання законної сили.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь позивача нараховане та не отримане щомісячне довічне грошове утримання в сумі 1622949,13 грн, та 150000,00 грн моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

23 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Державної казначейської служби України про: визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.02.2020; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2020 згідно довідки №01-46/74/2020 від 25.02.2020; стягнення з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 150000 грн. (з урахуванням доповнення до адміністративного позову від 10.04.2020).

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/1571/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 13967977), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, Мсп601, Центральна Частина Києва, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2020 №328; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967977) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 25.02.2020 №01-46/74/2020, виданої Апеляційним судом Полтавської області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №440/1571/20 набрало законної сили 16 листопада 2020 року.

25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 нарахованого і не отриманого щомісячного довічного грошового утримання в сумі 1 622 949 грн. 13 коп. за період з 19.02.2020 по 28.02.2021 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.03.2021).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 відмовлено позивачу у відкритті провадження у справі №440/2675/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення щомісячного довічного грошового утримання, оскільки спір у даній справі є тотожним спору у справі №440/1571/20, що розглянув Полтавський окружний адміністративний суд (рішення від 31.08.2020), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі № 440/2675/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 440/2675/21 залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №440/2675/21 набрала законної сили – 16.07.2021.

Суд зазначає, що в обґрунтування позовних вимог у даній справі позивачем зазначено, що на виконання вказаного вище рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020, однак, 09.03.2021 виплачено позивачу лише місячний розмір довічного грошового утримання за березень 2021 року, хоча на виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинно було виплатити позивачу заборгованість по виплаті щомісячного грошового утримання, яка за період з 19.02.2020 по 28.02.2021 становить 1 622 949 грн. 13 коп., у зв`язку з невиплатою якої позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Отже, фактично при зверненні до суду з новим позовом ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність, допущену суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №440/1571/20, яка виразилась у неналежному виконанні вказаного рішення суду.

Шляхом ініціювання іншого окремого судового спору (подання даної позовної заяви) позивач намагається вирішити питання виконання відповідачем рішення суду в адміністративній справі №440/1571/20.

Стаття 129-1 Конституції України гарантує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відтак, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

У зв`язку з цим, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №552/6254/16-а.

Спір у частині зазначених позовних вимог є тотожним спору у справі №440/1571/20, що розглянув Полтавський окружний адміністративний суд (рішення від 31.08.2020), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Вказаний висновок відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеним у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 (адміністративне провадження №К/9901/1062/19), від 25.02.2021 у справі № 640/13599/20 (адміністративне провадження №К/9901/28856/20).

Крім того, як вище зазначено, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 відмовлено позивачу у відкритті провадження у справі №440/2675/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 1 622 949 грн. 13 коп.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №440/1571/20 та ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №440/2675/21, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь позивача нарахованого та не отриманого щомісячного довічного грошового утримання в сумі 1622949,13 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача в частині стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь позивача 150000,00 грн моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В той же час, відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08 листопада 2018 року у справі № 818/673/17 та від 08 серпня 2019 року у справі № 818/572/17.

Суд звертає увагу, що у межах даної справи позивачем не було заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу перерахованої пенсії в повному обсязі, а відтак вказані обставини не досліджувалися і їм не надавалася оцінка судом.

У справі, що розглядається, позивачем було заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача нарахованого та не отриманого щомісячного довічного грошового утримання в сумі 1622949,13 грн, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за несвоєчасне повернення боргу та вимогу одночасно стягнути моральну шкоду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, провадження в частині вимог стягнути із Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 150000,00 грн моральної шкоди підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись пунктами 1, 4 частини 1 статті 238, 248, 259 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення коштів та моральної шкоди в частині позовних вимог щодо стягнення із Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 нарахованого та не отриманого щомісячного довічного грошового отримання в сумі 1622949,13 грн та 150000,00 грн моральної шкоди.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з вимогами в частині стягнення нарахованого та не отриманого щомісячного довічного грошового отримання в сумі 1622949,13 грн, не допускається.

Роз`яснити позивачеві право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовними вимогами в частині стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.М. Петрова