Ухвала суду № 103163771, 01.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 лютого 2022 року м. Полтава Справа №440/1589/22

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" про стягнення штрафу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс", у якій позивач просить:

- стягнути з Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 138720,61 грн.;

- зобов`язати Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал Плюс" повернути населенню, бюджетним установам та іншим споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у сумі 138720,61 грн.

Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У позовній заяві позивач, серед іншого, просить зобов`язати Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал Плюс" повернути населенню, бюджетним установам та іншим споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у сумі 138720,61 грн.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За правилами пункту 5, 8 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Частиною 5 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень до юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту владних повноважень законом.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Відповідно до частини 2, 3 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.

Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.

Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.

Адміністративно-господарські санкції врегульовані главою 27 розділу І Господарського кодексу України.

Зокрема, статтею 250 Господарського кодексу України врегульовано строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Права уповноважених органів встановлені статтею 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення", відповідно до якої уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Отже, сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам, а не стягується до державного бюджету, а Законом України "Про ціни і ціноутворення" встановлено право позивача звертатися до суду виключно з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України "Про ціни і ціноутворення" не встановлено право уповноваженого органу на звернення до адміністративного суду з позовом про зобов`язання суб`єкта господарювання повернути населенню, бюджетним установам та іншим споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки.

За приписами частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, жодним законом не встановлено право Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на звернення до суду з позовом до юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, про зобов`язання такої юридичної особи повернути населенню, бюджетним установам та іншим споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене вище, у відкритті провадження у справі №440/1589/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в частині вимоги про зобов`язання Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал Плюс" повернути населенню, бюджетним установам та іншим споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у сумі 138720,61 грн. слід відмовити, оскільки такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тлумачення поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в частині вимоги про стягнення з Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі 138720,61 грн. вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено таке.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення з Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі 138720,61 грн. має майновий характер.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривень.

З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в сумі 2481 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем не надано до суду документа про сплату судового збору в розмірі 2481 грн. за подання позову або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в частині вимоги про стягнення з Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі 138720,61 грн. підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 161, 169, 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі №440/1589/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в частині вимоги про зобов`язання Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал Плюс" повернути населенню, бюджетним установам та іншим споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у сумі 138720,61 грн.

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в частині вимоги про стягнення з Кобеляцького комунального підприємство "Водоканал Плюс" в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі 138720,61 грн. - залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: документа про сплату судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) за такими реквізитами (номер рахунку - UA 588999980313101206084016712, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Сич