Рішення № 103163585, 31.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15905/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) Акціонерне товариство "Укргазвидобудування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.11.2021 №464 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання позивача повернути до Фонду соціального страхування України витрачену суму страхових коштів 15094,96 грн та застосування до позивача фінансових санкцій - штрафу в сумі 7547,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані незгодою з рішенням від 03.11.2021 №464 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання повернути до Фонду витрачену суму страхових коштів 15094,96 грн та застосування до позивача фінансових санкцій-штрафу в сумі 7547,48 грн, оскільки підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Такий листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий відповідною особою та містить всі необхідні реквізити. При цьому, право вносити записи до лікарняного листа мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Фізичні особи-підприємці, що провадять господарську діяльність з медичної практики, або фізичні особи-підприємці, яке не мають спеціальної освіти, вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів. ОСОБА_1 зареєстрований в якості ФОП та здійснює підприємницьку діяльність за видами діяльності: «загальна медична практика», «денний догляд за дітьми», «інша діяльність у сфері охорони здоров`я», «діяльність лікарняних закладів». ФОП ОСОБА_1 має ліцензію МОЗ України, надає медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам. Наказами «Про право видачі листків непрацездатності» ФОП ОСОБА_1 №01/20-4ЛН від 02.01.2020 та №01/21-4ЛН від 04.01.2021 надано право видачі листків непрацездатності пацієнтам «Сімейна клініка на Європейській», зокрема, ФОП ОСОБА_1 (керівник, лікар-педіатр) та ОСОБА_2 (лікар загальної практики – сімейний лікар). Оскільки ФОП ОСОБА_1 має право на видачу листків непрацездатності та є роботодавцем лікаря ОСОБА_2 , на листках непрацездатності працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наявні печатки ФОП ОСОБА_1 та лікаря ОСОБА_2 , як медичного працівника ФОП та лікуючого лікаря, що здійснював лікування та заповнення таких листків непрацездатності.

Ухвалою суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/15905/21 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобудування"в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу строк - п`ять днів з дня вручення ухвали, для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

До суду надійшов відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 113-115/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами планової перевірки виявлено та зафіксовано в акті від 23.10.2021 №46 допущені позивачем порушення, зокрема, вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внаслідок неправомірного використання позивачем грошових коштів Фонду в сумі 15094,96 грн, а саме: нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені на підставі листків непрацездатності, які видані не у встановленому порядку, оскільки видані не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності, та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець. Вказує, що за змістом листків непрацездатності вони видані лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров`я з назвою «ФОП ОСОБА_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності». При цьому, ОСОБА_2 не є лікарем закладу охорони здоров`я чи лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець. Позивач безпідставно вважає, що листки непрацездатності були видані ФОП ОСОБА_1 , з яким лікар ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах. Залучені до позовної заяви копії листків непрацездатності беззаперечно свідчать, що їх видача була здійснена лікарем ОСОБА_2 , а не лікарем ОСОБА_1 . Лікар ОСОБА_2 може бути найманим працівником ФОП ОСОБА_1 , але в цьому разі вона не має права видавати листки непрацездатності, оскільки таким правом згідно з Інструкцією №455 наділений виключно особисто ОСОБА_1 , який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець.

30.12.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву / а.с. 213-220/, у якій останній наполягає на помилковості висновків відповідача про допущення ним порушень вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, оскільки фізичні особи-підприємці, які одержали відповідну ліцензію та з якими укладено договір про медичне обслуговування населення, забезпечують надання первинної медичної допомоги, зокрема, шляхом залучення на підставі трудового договору лікарів загальної практики – сімейних лікарів, що безпосередньо надають таку первинну медичну допомогу. Таким чином, скориставшись своїм правом, гарантованим Конституцією України внаслідок захворювання, в тому числі на коронавірусну хворобу, працівники позивача звернулися до обраного ними лікаря ОСОБА_2 , що перебуває у трудових відносинах з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 , з метою отримання первинної медичної допомоги. При цьому, ОСОБА_1 має повне право та зобов`язаний забезпечити надання первинної медичної допомоги, та має беззаперечне право на видачу листків непрацездатності, яке надано йому державою, що також не спростовується Фондом. Як наслідок, оскільки ФОП ОСОБА_1 має право на видачу листків непрацездатності та є роботодавцем лікаря ОСОБА_2 , на листках непрацездатності працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наявні печатки ФОП ОСОБА_1 та лікаря ОСОБА_2 , як медичного працівника ФОП та лікуючого лікаря, що здійснював лікування та заповнення таких листків непрацездатності.

Третя особа ФОП ОСОБА_1 правом на надання письмових пояснень у справі не скористався.

В судове засідання 25.01.2022 від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 08.10.2021 №318-од, направлення на проведення документальної перевірки від 08.10.2021 №51 у термін з 11.10.2021 по 13.10.2021 та з 18.10.2021 по 23.10.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено планову документальну перевірку Філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" щодо дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.01.2020 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України №46 від 23.10.2021 /а.с. 96-102/.

У пункті 3 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акту перевірки №46 від 23.10.2021, зокрема, зафіксовано, порушення позивачем пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV, пунктів 1.2, 2.2 Постанови №13, яке полягає у тому, що при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, що виданий не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий лікуючим лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров`я та не провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець); не розглядалася підстава і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності. 02.04.2021 л/н АЛД №280234 від 18.01.2021 ОСОБА_4 ; 29.01.2021 л/н АЛД №280146 від 02.12.2020 ОСОБА_3 /а.с. 100 зі звороту/.

Вказаний акт перевірки підписано уповноваженими особами позивача із зауваженнями /а.с. 101 зі звороту/.

Позивач подав до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заперечення (вх. №2219 від 29.10.2021) щодо висновку, викладеного у пункті 3 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акту перевірки №46 від 23.10.2021, що складений за результатами проведення документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України /а.с. 104-107/.

За результатами розгляду вказаних заперечень листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №2813-06 від 01.11.2021 /а.с. 108-109/ позивача повідомлено, що висновки документальної планової перевірки по пункту 3 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акту перевірки №46 від 23.10.2021 обґрунтовані.

За результатами розгляду матеріалів планової перевірки філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки №46 від 23.10.2021, заперечення від 29.10.2021 №ПГВ004.1.3.1-4410) Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області 03.11.2021 винесено рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду №464 /а.с. 103/, про повернення до Фонду соціального страхування України, зокрема, в частині неправомірно витраченої суми страхових коштів 15094,96 грн та застосування відповідно до абзацу першого частини шостої статті 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" фінансових санкцій: штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 7547,48 грн.

Не погодившись з рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 03.11.2021 №464 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання повернути до Фонду витрачену суму страхових коштів 15094,96 грн та застосування до позивача фінансових санкцій-штрафу в сумі 7547,48 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню в оспорюваній частині, суд дійшов наступних висновків.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР /далі - Основи №16/98-ВР/ відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV /далі - Закон №1105-XIV/.

Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону №1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону №1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19 липня 2018 року /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за №1005/6196 /далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції №455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до приписів статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року №2801-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території.

Статтею 34 цього Закону визначено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.

Суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.

Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.

Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Отже, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, до підприємницької діяльності фізичних осіб з забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров`я у розумінні статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я".

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055 /далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406/, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

З огляду на приписи наведених положень, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.

Перевіркою встановлено, що позивачем використано 15094,96 грн із коштів Фонду, а саме:

- 3451,30 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АЛД №280234, який видано 18.01.2021 лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров`я із назвою «ФОП ОСОБА_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» /а.с. 48/;

- 11643,66 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АЛД №280146, який видано 02.12.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров`я із назвою «ФОП ОСОБА_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» /а.с. 47/.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 31.01.2017 та основним видом його економічної діяльності є 86.21 Загальна медична практика / а.с. 43/.

ФОП ОСОБА_1 має ліцензії, видані Міністерством охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальностями: - з 06.07.2017 загальна практика – сімейна медицина, педіатрія, мол. сестринська справа, терапія; з 06.09.2018 терапія, загальна практика – сімейна медицина, педіатрія, мол. сестринська справа; - з 22.08.2019 отоларингологія, акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, терапія, педіатрія, мол. сестринська справа /а.с. 44/.

Відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-ЕХ25-М000, укладеного між Національною службою здоров`я України (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (надавач) /а.с. 61-69/, ФОП ОСОБА_1 зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів /пункт 8/; медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору /пункт 9/; медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору /пункт 10/.

Додаток 2 до вказаного договору містить Перелік зобов`язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання таких послуг за договором, до якого, зокрема, входить ведення первинної облікової документації (в тому числі в електронному вигляді), оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медичко-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть /пункт 16/ /а.с. 68 зі звороту/.

Згідно з наказом (розпорядженням) від 11.10.2019 №10/19-2 та трудовим договором від 15.10.2019 №10/19-1 ФОП ОСОБА_1 прийнято на роботу за сумісництвом лікаря загальної практики – сімейного лікаря ОСОБА_2 /а.с. 72-74/.

Відповідно до наказів ФОП ОСОБА_1 від 02.01.2020 №01/20-4ЛН та від 04.01.2021 №01/21-4ЛН надано право видачі листків непрацездатності пацієнтам «Сімейна клініка на Європейській» («ФОП ОСОБА_1 »), зокрема, таким працівникам – ОСОБА_1 лікарю-педіатру, ОСОБА_2 лікарю загальної практики – сімейний лікар /а.с. 70-71/.

В свою чергу, між лікарем загальної практики – сімейним лікарем ОСОБА_2 та фізичними особами (пацієнтами) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підписані декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу /а.с. 75-77/, у яких надавачем первинної медичної допомоги зазначено ФОП ОСОБА_1 .

Отже, ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на надання медичних послуг, укомплектував штат лікарями, уклав з Національною службою здоров`я України договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, отримав бланки листків непрацездатності.

Зі змісту листків непрацездатності серії АЛД №280234 та АЛД №280146 /а.с. 47-48/ встановлено, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цих листів зазначено "ФОП ОСОБА_1 », « АДРЕСА_1 ", у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "ФОП ОСОБА_1 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "ФОП ОСОБА_1 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ".

У вказаних листках непрацездатності у відповідних графах також зазначена посада і прізвище лікуючого лікаря, який є медичним працівником та працює у ФОП ОСОБА_1 . Листки непрацездатності у відповідних графах містять підписи та печатки лікаря, яким видані ці листки непрацездатності.

Зауваження щодо оформлення вказаних листків непрацездатності, крім тих, що вказані в акті перевірки (листок непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець) відповідачем не встановлено та у акті перевірки не зафіксовано.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 із забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність відповідних юридичних осіб, у даному випадку, закладів охорони здоров`я, а отже, при здійсненні такої підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 фактично прирівнюється до закладу охорони здоров`я, а лікарі, які працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров`я мають рівні права, в тому числі, і право виписувати листки непрацездатності, тому лікуючий лікар Засядько В.А., який працював у ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді та безпосередньо надавав медичну допомогу пацієнтам, мав право виписати листки непрацездатності, перелік яких наведено у акті перевірки №46 від 23.10.2021, враховуючи, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цих двох листків непрацездатності зазначено ФОП ОСОБА_1 », « АДРЕСА_1 ", а у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "ФОП ОСОБА_1 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "ФОП ОСОБА_1 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ", та листки непрацездатності містять всі інші необхідні реквізити та відомості, суд дійшов висновку, що листки непрацездатності серії АЛД №280234 та АЛД №280146 були видані у встановленому порядку відповідно до Інструкції №532/274/136-ос/1406.

Суд зазначає, що статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Застраховані особа мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом (пункт 2 частини 1 статті 16 Закону №1105-XIV).

Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, незалежно від того, працює такий лікар у юридичній особі чи у фізичної особи-підприємця, яка на підставі закону здійснює господарську діяльність з надання медичних послуг, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати через видачу листка непрацездатності лікуючим лікарем, який безпосередньо надавав медичну допомогу та перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність з забезпечення медичного обслуговування населення на підставі закону та має всі необхідні дозвільні документи, а не з юридичною особою, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом №1105-XIV.

З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, а отже не доведено правомірності рішення в частині, що оскаржується.

Таким чином, рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 03.11.2021 №464 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання позивача повернути до Фонду витрачену суму страхових коштів 15094,96 грн та застосування до філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" фінансових санкцій-штрафу в сумі 7547,48 грн прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №458124 від 16.11.2021 / а.с. 14/.

Таким чином, при задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, статтями 2, 7, 9, 77, 139, 205, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053) в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Європейська, 173, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 00153100) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41319427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 03.11.2021 №464 "Про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду" в частині зобов`язання філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" повернути до Фонду витрачену суму страхових коштів 15094,96 грн та застосування до філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" фінансових санкцій-штрафу в сумі 7547,48 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41319427) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобудування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053) в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Європейська, 173, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 00153100) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава