Рішення № 103163072, 27.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/18010/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №298 від 15 лютого 2021 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме: з 10 лютого 2021 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме: з 10 лютого 2021 року /а.с. 1-5/.

Позов обґрунтований тим, що позивач, досягнувши 50 років та набувши понад 29 років страхового стажу, в тому числі понад 10 років пільгового стажу роботи із особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №298 від 15 лютого 2021 року відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. З вказаним рішенням позивач не погоджується та вважає, що наявний пільговий стаж роботи за Списком №1 підтверджується трудовою книжкою позивача, дипломом, військовим квитком та довідками.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 37-49/ зазначив, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої встановлено, що загальний страховий стаж становить 29 років 0 місяців 08 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 становить 08 років 02 місяці 22 дні. До страхового (пільгового) стажу не зараховано періоди роботи в АТ «Полюс Красноярськ» (Російська Федерація) з 28 червня 2004 року по 30 червня 2004 року, з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 31 січня 2006 року, з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року, з 01 липня 2007 року по 31 липня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року, з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року, з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року, з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, оскільки перерахування до Пенсійного фонду страхових внесків не здійснювалося. Таким чином, відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято обґрунтоване рішення №298 від 15 лютого 2021 року про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.25-26/, за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 червня 1989 року /а.с.58-66/ та вкладиша до трудової книжки НОМЕР_2 від 14 лютого 2011 року, /а.с. 67-71/, зокрема, з 28 червня 2004 року прийнятий електрозварником ручної зварки в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс», з 06 жовтня 2014 року переведений на посаду електрогазозварника (з 27 травня 2015 року перейменовано в Акціонерне товариство «Золотодобувна компанія «Полюс», з 29 травня 2017 року перейменовано в Акціонерне товариство «Полюс Красноярськ»).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою від 10 лютого 2021 року про призначення пенсії за віком /а.с. 52-53/. До вказаної заяви додав, зокрема копії трудової книжки, довідок про підтвердження пільгового стажу роботи.

Рішенням Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №298 від 15 лютого 2021 року /а.с. 54/ відмовлено ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 28 червня 2004 року по 30 червня 2004 року, з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 31 січня 2006 року, з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року, з 01 липня 2007 року по 31 липня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року, з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року, з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року, з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, оскільки перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду на заробітну плату за періоди роботи в АТ «Полюс Красноярськ» (Росія) не здійснювалось. Періоди роботи за 2012-2013 роки зараховано до страхового стажу. Аналіз наданих документів гр. ОСОБА_1 показує, що його пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 08 років 02 місяці 22 дні згідно пільгової довідки, виданої АТ «Полюс Красноярськ» (з урахуванням періоду роботи за 2012-2013 роки), якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Загальний страховий стаж роботи заявника складає 29 років 0 місяців 08 днів.

Не погодившись з рішенням Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №298 від 15 лютого 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі – Закон №1058-IV/ особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Аналогічні положення наведені у пункті “а” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05 листопада 1991 року.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є: 1) зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць; 2) досягнення 50 років; 3) наявність страхового стажу, а саме: не менше 25 років у чоловіків, у тому числі на роботі із особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 10 років.

При цьому наведеними нормами передбачено можливість призначення пенсії працівникам, які не мають достатнього стажу на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, а саме: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слугував висновок органу пенсійного фонду про відсутність пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, а саме: аналіз наданих документів гр. ОСОБА_1 показав, що його пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 08 років 02 місяці 22 дні згідно пільгової довідки, виданої АТ «Полюс Красноярськ» (з урахуванням періоду роботи за 2012-2013 роки), а загальний страховий стаж роботи заявника складає 29 років 0 місяців 08 днів. До страхового (та відповідно пільгового) стажу позивача не зараховано періоди роботи з 28 червня 2004 року по 30 червня 2004 року, з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 31 січня 2006 року, з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року, з 01 липня 2007 року по 31 липня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року, з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року, з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року, з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, оскільки перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду за періоди роботи в АТ «Полюс Красноярськ» (Росія) не здійснювалось.

В розумінні статті 1 Закону №1058-IV під поняттям пенсія розуміється щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана в тому числі Україною та Російською Федерацією, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 вказаної Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 6 Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14 січня 1993 року, передбачено, що працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Статтею 7 даної Угоди встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Отже, при призначенні пенсії за законодавством України враховується набутий стаж та заробіток (дохід), з якого сплачено відповідну суму страхового внеску.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року /далі – Порядок №637/, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).

Із системного аналізу наведених вище положень законодавства можна зробити висновок, що документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка та/або інші документи (документи, що видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників тощо).

Згідно з записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 29 червня 1989 року /а.с.58-66/ та вкладиша до трудової книжки НОМЕР_2 від 14 лютого 2011 року, /а.с. 67-71/, а також згідно довідок АТ «Полюс Красноярськ» №02-19/17 від 12 січня 2021 року /а.с.72-73/ та №02-19/18 від 12 січня 2021 року /а.с.74/ позивач з 28 червня 2004 року працював електрозварником ручної зварки в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс», з 06 жовтня 2014 року переведений на посаду електрогазозварника (з 27 травня 2015 року перейменовано в Акціонерне товариство «Золотодобувна компанія «Полюс», з 29 травня 2017 року перейменовано в Акціонерне товариство «Полюс Красноярськ»).

Водночас зі змісту довідок АТ «Полюс Красноярськ» №000000590 від 13 січня 2020 року та №000000591 від 13 січня 2020 року /а.с. 75-76/ слідує, що позивачу у червні 2004 року заробітна плата не нарахована, у серпні 2004 року - не нарахована, у квітні 2004 року - не нарахована, у січні 2006 року - не нарахована, у лютому 2007 року - не нарахована, у липні 2007 року - не нарахована, у листопаді 2007 року - не нарахована, у квітні 2008 року - не нарахована, у серпні 2008 року - не нарахована, у січні 2009 року - не нарахована, у травні 2009 року - не нарахована, у жовтні 2009 року - не нарахована, у січні 2010 року - нарахована, у лютому 2010 року - не нарахована, з березня 2010 року по жовтень 2010 року - нарахована, у листопаді 2010 року - не нарахована, у період з грудня 2010 року по липень 2011 року - нарахована, у серпні 2011 року - не нарахована, у період з вересня 2011 року по грудень 2011 року - нарахована. Нарахування страхових внесків за період до 01 січня 2012 року здійснювалось у відповідності з Федеральним Законом "Про обов`язкове страхування в Російській Федерації" № 167-ФЗ від 15 грудня 2001 року.

Оскільки у періоди з 28 червня 2004 року по 30 червня 2004 року, з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 30 квітня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 31 січня 2006 року, з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року, з 01 липня 2007 року по 31 липня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року, з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року, з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року, з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, з 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року, з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року та з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року позивач не здійснював роботи із особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та відповідно позивачу не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата, з якої обчислюється та перераховується до Пенсійного фонду відповідна сума страхового внеску, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу до його пільгового стажу роботи за Списком №1 вказаних періодів роботи.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17 та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 суд відхиляє, адже у вказаних справах підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи було неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків на нараховану заробітну плату, тоді як у справі, що розглядається, у підприємства - страхувальника обов`язку щодо сплати страхових внесків не виникло у зв`язку із невиконанням позивачем робіт із особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та ненарахуванням йому заробітної плати.

Оскільки трудовою книжкою позивача підтверджуються періоди його роботи з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 01 березня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс» на посадах електрозварника ручної зварки, а довідкою АТ «Полюс Красноярськ» №000000591 від 13 січня 2020 року - нарахування йому за вказані періоди заробітної плати, то відповідно до вищевикладених положень законодавства та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17 та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17, такі періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Під час розгляду заяви позивача про призначення пільгової пенсії відповідачем не враховано до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 01 січня 2010 року по 31 січні 2010 року, з 01 березня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс» на посадах електрозварника ручної зварки, а відтак рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №298 від 15 лютого 2021 року, яким відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю пільгового стажу, слід визнати протиправним та скасувати, а відповідача зобов`язати повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії.

Уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів. Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме: з 10 лютого 2021 року, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди його роботи з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 01 березня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс» на посадах електрозварника ручної зварки та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 10 лютого 2021 року з урахуванням такого стажу.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2371126278.1 від 09 грудня 2021 року /а.с.30/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 454,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №298 від 15 лютого 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи в Закритому акціонерному товаристві «Золотодобувна компанія «Полюс» на посадах електрозварника ручної зварки з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 01 березня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10 лютого 2021 року з урахуванням такого стажу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк