Рішення № 103162962, 27.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15657/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року,

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00565 від 03 вересня 2021 року.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваних рішень. Зазначив, що наявні у ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару – ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Стверджував, що вказані у оскаржуваному рішенні митного органа про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року підстави для коригування митної вартості не відповідають вимогам Митного кодексу України, оскільки подані позивачем документи дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28 грудня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність та правомірність оскаржуваних рішень. Стверджував, що подані для митного оформлення документи не дають змоги визначити митну вартість товару (а.с. 68-75).

10 січня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "СНЕК ДРАЙВ", у яких позивач вказував на правомірність визначення митної вартості товару (а.с. 76-82).

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Суд встановив, що ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 40467576, перебуває на обліку ГУ ДПС у Полтавській області, основними діяльності є оптова торгівля фруктами і овочами (46.31), оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38) (а.с. 57).

ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" (покупець) укладений із TRIDGE CO., LTD (продавець) контракт №SC058618-210520-01 (а.с. 34-37), згідно пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2020) придбаває продукти харчування в об`ємі, асортименті, кількості, ціні та в строки у відповідності до інвойсів. "Товар" буде ввезений на територію України.

Кількість та асортимент Товару, а також ціни вказується в інвойсах (пункти 1.2 та 2.1 Контракту).

За умовами пункту 3.1. Контракту покупець має провести оплату за "Товар" на умовах: 20% попередня оплата, 80% після копій документів.

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що поставка Товару здійснюється на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2020) дата відвантаження 26.01.2021.

Позивачем ввезено на митну територію України товар (горіхи кеш`ю), про що не заперечується сторонами.

09 вересня 2021 року до підрозділу митного оформлення Одеської митниці Держмитслужби ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" подало митну декларацію №UA500020/2021/209745, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: Горіхи кеш`ю без шкарлупи, сушені, в упаковках, масою нетто понад 10 кг. Клас (Grade) - WW450 - 6010 кг. Клас (Grade) - WS450 - 9865 кг. Врожай 2021 року. Упаковано у 700 карт. кор. по 22,68 кг. Торгівельна марка - немає даних. Виробник: HAI NHI PRODUCTION TRADING ON E MEMBER COMPANYI LIMITED, Країна виробництва - VN. Загальною вартістю 94 768,38 USD, за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).

Для митного оформлення митному органу було подано, зокрема, такі документи:

- сертифікат якості № 3826/2021/D від 28 червня 2021 року (а.с. 15),

- пакувальний лист від 26 червня 2021 року (а.с. 16),

- рахунок-фактура (інвойс) № 033/HN/2021 від 26 червня 2021 року (а.с. 18),

- коносамент SGN1153080 від 28 червня 2021 року (а.с. 21),

- фітосанітарний сертифікат № 072537/21/0201 від 28 червня 2021 року (а.с. 24),

- сертифікат про походження товару № 2110104117 від 05 липня 2021 року (а.с. 25),

- платіжні доручення (а.с. 27-30),

- страховий поліс (а.с. 32),

- сертифікат без ГМО (а.с. 38),

- сертифікат фумігації № 9349/20 від 28 червня 2021 року (а.с. 40).

Одеською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року, яким митну вартість товару збільшено з 5,96 USD/кг до 7,17 USD/кг (а.с. 42-43).

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00565 якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів згідно вимог частини шостої пункту 2 статті 54 Митного Кодексу України (а.с. 44-45).

В подальшому зазначений товар був впущений у вільний обіг за митною декларацією №UA500020/2021/209890 (а.с. 41).

Не погодившись із вказаними карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00565 та рішенням про коригування митної вартості товарів UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року, позивач звернувся до суду.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як випливає із пункту 33 рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності:

- згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 20 травня 2021 року №SC058618-210520-01 у вартість товару включено: вартість упаковки, маркування, транспортування та інших зборів які сплачуються підчас вивозу товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані, щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару,

- в банківському платіжному дорученні від 06 серпня 2021 року № б/н, міститься посилання на інвойс від 12 липня 2021 року № PI 058618-210712-01 та на контракт від 12 липня 2021 року № SC058618-210712-01, однак до митного оформлення надано інший інвойс, та інший контракт,

- в банківських платіжних дорученнях від 08 червня 2021 року № б/н, від 11 червня 2021 року, № б/н від 12 серпня 2021 року, № б/н від 26 серпня 2021 року міститься посилання на інвойс від 12 липня 2021 року № PI058618-210712-01, який до митного оформлення надано не було,

- разом сума вище перелічених банківських платіжних доручень складає більшу ніж подано до митного оформлення фактурну вартість,

- згідно пункту 4.5 зовнішньоекономічного контракту від 20 травня 2021 року №SC058618-210520-01 зазначено перелік документів, однак митну декларацію країни відправлення до митного оформлення подано не було.

Надаючи правову оцінку вищезазначеному, суд виходить із наступного.

1) Щодо включення до ціни вартість упаковки, маркування, транспортування та інших зборів які сплачуються підчас вивозу товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 20 травня 2021 року №SC058618-210520-01 у вартість товару включено: вартість упаковки, маркування, транспортування та інших зборів які сплачуються підчас вивозу товару.

У свою чергу суд зазначає, що пунктом 2.1 та 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 20 травня 2021 року №SC058618-210520-01 встановлено, що ціни по позиціям товару, який постачається по контракту, зазначені у інвойсах. Ціни по позиціям товар встановлюються в доларах США і приймаються на умовах CIF Одеса ("Інкотермс 2020"). Загальна сума даного контракту являється сумою усіх інвойсів.

Згідно з Правилами використання внутрішніх та міжнародних торговельних термінів Інкотермс-2020 CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) — термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

У свою чергу, відповідно до інвойсу № 033/HN/2021 від 26 червня 2021 року загальна вартість поставленого на умовах CIF Одеса ("Інкотермс 2020") становить 94 768,38 дол. США.

2) Стосовно того, що в банківських платіжних дорученнях від 08 червня 2021 року № б/н, від 11 червня 2021 року, № б/н від 12 серпня 2021 року, № б/н від 26 серпня 2021 року міститься посилання на інвойс від 12 липня 2021 року № PI058618-210712-0, судом встановлено наступне.

Згідно платіжного доручення від 08 червня 2021 року сплачено 9 476,84 дол США по контракту №SC058618-210520-01 (а.с. 27).

Згідно платіжного доручення від 11 червня 2021 року сплачено 9 476,84 дол США по контракту №SC058618-210520-01 (а.с. 28).

Згідно платіжного доручення від 12 серпня 2021 року сплачено 45 000 дол США по контракту №SC058618-210520-01 (а.с. 30).

Згідно платіжного доручення від 26 серпня 2021 року сплачено 30 814,70 дол США по контракту №SC058618-210520-01 (а.с. 31).

Загальна сума сплачена за вищевказаними платіжними доручення становить 94 768,38 дол США, що відповідає умовам контракту контракту №SC058618-210520-01.

У свою чергу платіжне доручення від 06 серпня 2021 року на суму 12 971,21 дол. США стосується контракту SC058618-210712-01 (а.с. 29).

3) Щодо ненадання до митного оформлення митної (експортної) декларації країни відправника, суд зазначає, що в розумінні частини другої статті 53 МКУ експортна декларація не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МКУ може бути віднесена до додаткових документів, які декларант за власним бажанням може подати для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

4) Щодо наданого до митного оформлення платіжному дорученні від 06 серпня 2021 року № б/н із посиланням на інвойс від 12 липня 2021 року № PI 058618-210712-01 та на контракт від 12 липня 2021 року № SC058618-210712-01, згідно пояснень позивача даний документ подано помилково та ніякого відношення до митного оформлення поставленого товару не має (а.с. 77).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об`єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД від 18 січня 2021 року № UA100410/2021/680541.

Однак, в ході розгляду справи відповідачем не обґрунтовано та не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості коригування митної вартості товарів позивача за резервним методом на підставі МД від 18 січня 2021 року № UA100410/2021/680541.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00565, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA500020/2021/209745 від 03 вересня 2021 року, прийнято з причин порушення вимог статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року, зважаючи на аналіз судом обставин, пов`язаних із визначенням митної вартості позивачем, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00565 є необґрунтованою, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" (код ЄДРПОУ 40467576, вул. Овочева, 7-А, м. Полтава, 36010) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078) визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000048/2 від 03 вересня 2021 року,

Визнати протиправною та касувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00565 від 03 вересня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" витрати на сплату судового збору у розмірі 6810 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко