Рішення № 103162546, 25.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4120/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

28.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 08.10.2019 №ПЛ4478/166/АВ/П/ТД-ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ПЛ4478/166/АВ від 11.09.2019. Позивач вважає, що станом на день проведення перевірки не існувало жодного нормативного документу, який би давав право відповідачу проводити заходи державного контролю на предмет додержання законодавства про працю у вигляді інспекційного відвідування. Також, захід державного контролю проведено в порушення його місця проведення за іншою адресою, інспектори Держпраці не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади або відповідного колегіального органу на проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 , в направленні на проведення заходу державного контролю не зазначено питання, з якого даний захід проводиться. Крім того, чинним законодавством не передбачено право контролюючого органу вимагати невизначений перелік документів, як це сформовано у вимозі від 04.09.2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4120/19. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

18.11.2019 судом отримано відзив, у якому відповідач заперечує доводи позовної заяви та наполягає на достатності передбачених Законом України № 877 підстав для проведення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю на підставі скарги громадянина про порушення позивачем його трудових прав та законодавства про працю. Наполягав на тому, що листом Управління Держпраці у Полтавській області від 04 вересня 2019 року № 16-С1202/01/14-04/198 обґрунтовано витребувано у ТОВ "Бабич Дизайн" документи, що стосуються дотримання ним вимог у сфері трудового законодавства.

Наголошує, що спірна постанова Управління Держпраці у Полтавській області від 08.10.2019 №ПЛ4478/166/АВ/П/ТД-ФС відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" є безпідставними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 зупинено провадження у справі №440/4120/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови зупинити до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/3488/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій протиправними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 поновлено провадження у справі №440/4120/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/4120/19 на 30 календарних днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2022.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Повістка про виклик в суд, яка були доставлена за адресою місцезнаходження відповідача, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті до суду поштовою організацією з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини восьмої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, вважається, що повістка вручена відповідачу належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

ТОВ "Бабич Дизайн" є юридичною особою. Свою господарську діяльність позивач здійснює, зокрема, у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі.

15.08.2019 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява гр. ОСОБА_1 , у якій останній вказував на порушення позивачем законодавства про працю щодо прийняття на роботу, звільнення, повідомлення до органів ДФС, розрахунку при звільненні (а.с.61).

За наслідками вивчення вищевказаного звернення Управлінням Держпраці у Полтавській області оформлено наказ від 28.08.2019 №185П "Про проведення заходів державного контролю", відповідно до якого головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів А. Хоменко та Н. Гусці наказано провести заходи державного контролю у діяльності з питань дотримання вимог законодавства про працю ТОВ "Бабич Дизайн" (а.с.59).

На підставі наказу від 28.08.2019 №185П "Про проведення заходів державного контролю" відповідачем оформлено направлення від 28.08.2019 №1481 на проведення заходу державного контролю - інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ТОВ "Бабич Дизайн" (юридична адреса: провулок Бумажний, 7, м. Полтава, фактичне місцезнаходження: вул. Половки, 100, м. Полтава) в період з 29 серпня 2019 року по 11 вересня 2019 року (а.с.58).

29.08.2019 інспектори праці прибули за адресою ТОВ "Бабич Дизайн" вул. Половки, 100, м. Полтава, вручили директору підприємства направлення на проведення заходу державного контролю та пред`явили службові посвідчення.

Під час здійснення заходу державного контролю інспекторами встановлено, що на підприємстві позивача працює п`ять осіб: Бабаєва Наталія Борисівна, Несевра Ігор Валентинович, Молодецький Віктор Сергійович, ОСОБА_2 , Черниченко Микола Васильович.

За результатами виявлених обставин уповноважені особи відповідача у присутності адвоката ТОВ "Бабич Дизайн" Світалки В.П. сформулювали адресовану директору підприємства вимогу щодо надання документів на підтвердження належного документального оформлення трудових відносин із зазначеними вище працівниками.

02.09.2019 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов адвокатський запит адвоката Світалки В.П. про надання вичерпного переліку документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.

У відповідь на вищевказаний запит відповідачем складено лист від 04.09.2019 з переліком документів, які належить надати для завершення заходу державного контролю (а.с.21).

Станом на 11.09.2019 документи з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками та оплати праці ТОВ "Бабич Дизайн" контролюючому органу надані не були.

Разом із тим, усі виявлені під час здійснення заходу контролю порушення знайшли своє відображення в акті інспекційного відвідування № ПЛ4478/166/АВ від 11.09.2019 та у приписі про усунення порушень № ПЛ478/166/АВ/П від 12.09.2019 (а.с.69-75, 77-80).

Від ознайомлення з вищевказаними документами та від їх підпису директор ТОВ "Бабич Дизайн" відмовився, про що складено Акт про відмову від підпису № ПЛ4478/166/АВ-ВП від 20.09.2019 (а.с.81).

В подальшому Акт інспекційного відвідування № ПЛ4478/166/АВ від 11.09.2019 направлявся та був вручений позивачу засобами поштового зв`язку 30.09.2019 (а.с.83). Припис про усунення поршень №ПЛ478/166/АВ/П від 12.09.2019 року також направлявся позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте через відмову адресата від отримання повернувся відправнику.

08.10.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Масленко О.І. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4478/166/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 625950,00 грн (а.с.85-86).

Копію постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 08.10.2019 №ПЛ4478/166/АВ/П/ТД-ФС позивач отримав 16.10.2019 (а.с.87).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що фактично позивач не погоджується з правомірністю дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування 29.08.2019 на підставі направлення від 28.08.2019 №1481 за фактичною адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Промислова, 1а; проведення фактичної позапланової перевірки за зверненням гр. ОСОБА_1 від 15.08.2019 №16-Л1122/01 та від 20.08.2019 №16-Л1147/01 без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері дотримання законодавства про працю (Мінсоцполітики); витребування документів, вказаних у листі Управління Держпраці у Полтавській області від 04.09.2019 №16-С1202/01/14-04/198.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши підстави та законодавче обґрунтування позовних вимог та заперечень відповідача, вивчивши письмові докази, залучені учасниками до матеріалів адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової, безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Держпраці від 03 серпня 2018 року № 84 затверджено Положення про Управління Держпраці у Полтавській області (у новій редакції), згідно пункту 1 якого, Управління Держпраці у Полтавській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення про Управління, одним із основних завдань Управління Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Під час здійснення наглядових функцій у межах своєї компетенції Держпраці та її територіальні органи керуються нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877 (далі - Закон № 877).

Частинами четвертою та п`ятою статті 2 Закону № 877 передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відтак, заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 259 Кодексу Законів про працю України, та міжнародними договорами, зокрема Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

Згідно зі статтею 1 Закону № 877 заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Віденська конвенція про право міжнародних договорів додатково проголосила на міжнародному рівні примат норм міжнародного права над національним правом. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь У країна, встановлені інші правила, ніж ті, які містить законодавство У країни про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1 КЗпП України). Таким чином, у Конституції нашої держави і в Кодексі законів про працю України закріплений принцип пріоритету міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства.

Під міжнародно-правовим регулюванням праці розуміється регулювання умов праці й охорони законних прав працівників за допомогою міжнародних угод, а різноманіття міжнародних відносин в сфері праці призводить до існування різноманітних міжнародно-правових норм.

Частиною другою статті 19 Закону України "Про міжнародні договори і угоди" визначено, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція № 81).

Відповідно до статті 3 Конвенції № 81 завданнями система інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.

Згідно зі статтею 16 Конвенції № 81 інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення застосування відповідних правових норм.

Статтею 12 Конвенції № 81 передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, i зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів, або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, тощо.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 816/2325/16.

Відповідно до частини другої статті 12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Таким чином, заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються з обов`язковим дотриманням вимог зазначених статей Закону № 877 з урахуванням особливостей, визначених статтею 259 Кодексу Законів про працю України, та міжнародними договорами, зокрема Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

У відповідності до вимог частин 1-4 статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Таким чином, наявність належним чином оформлених наказу, направлення та посвідчення на проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону № 877.

Абзацом 5 частини першої статті 6 Закону № 877 передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Як слідує з відзиву на позовну заяву, захід державного контролю щодо додержання вимог законодавства про працю ТОВ "Бабич Дизайн" здійснений Управління м Держпраці у Полтавській області не на підставі звернення гр. ОСОБА_1 про порушення його трудових прав, а на підставі наказу Управління Держпраці від 28.08.2019 №185П з метою перевірки фактів, які гр. ОСОБА_1 повідомлено контролюючому органу в своєму зверненні.

Відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально -економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У розумінні Закону України "Про звернення громадян" заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

За правилами статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Отже, відповідно до чинного законодавства керівник Управління Держпраці у Полтавській області прийняв рішення про необхідність здійснення перевірки фактів, які повідомлені у зверненні гр. ОСОБА_1 .

З аналізу положень абзацу 5 частини першої статті 6 Закону № 877 випливає, що в такому випадку у відповідача відсутній обов`язок щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу для здійснення позапланового заходу державного контролю.

З цих самих підстав судом не визнаються обґрунтованими доводи позивача про те, що перелік документів, який вимагався Управлінням Держпраці у Полтавській області у ТОВ "Бабич Дизайн" виходить за межі скарги гр. ОСОБА_1 та не стосується правовідносин останнього з позивачем.

Доводи позивача про проведення заходу державного контролю Управлінням Держпраці у Полтавській області за адресою, яка не зазначена у направленні, а саме: АДРЕСА_1 , відхиляються судом як такі, що спростовані наявними у матеріалах справи документами та не підтверджені жодними доказами.

Як слідує з відзиву на позовну заяву, під час проведення перевірки ані позивачем, ані іншими особами не було надано заперечень чи пояснень стосовного того, що перевірка проводиться за іншою адресою. В матеріалах справи також відсутні такі докази.

Крім того, суд зауважує, що в жодних документах Управління Держпраці у Полтавській області не згадується адреса: АДРЕСА_1 , а відтак, суд вважає сумнівним та недоведеним факт, що відповідач мав уявлення про існування у ТОВ "Бабич Дизайн" об`єкта нерухомого майна за такою адресою.

За змістом частини першої статті 8 Закону № 877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем строків, порядку та процедури проведення заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства про працю ТОВ "Бабич Дизайн"; при цьому вимоги посадових осіб Управлінням Держпраці у Полтавській області щодо надання ТОВ "Бабич Дизайн" документів на підтвердження належного оформлення трудових відносин з особами, факт перебування яких у трудових відносинах з позивачем виявлено під час проведення заходу державного контролю, визнаються судом обґрунтованими, правомірними та такими, що здійснені в межах повноважень.

Аналогічних висновків дійшов Полтавський окружний адміністративний суд в рішенні від 18.11.2019, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020, у справі №440/3488/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо: проведення інспекційного відвідування 29.08.2019 на підставі направлення від 28.08.2019 №1481 за фактичною адресою: АДРЕСА_1 ; проведення фактичної позапланової перевірки за зверненням гр. ОСОБА_1 від 15.08.2019 №16-Л1122/01 та від 20.08.2019 №16-Л1147/01 без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері дотримання законодавства про працю (Мінсоцполітики); витребування документів, вказаних у листі Управління Держпраці у Полтавській області від 04.09.2019 №16-С1202/01/14-04/198.

Оскаржуваною постановою Управління Держпраці у Полтавській області від 08.10.2019 №ПЛ4478/166/АВ/П/ТД-ФС на ТОВ "Бабич Дизайн" на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 625950,00 грн.

В ході інспекційного відвідування встановлено та не спростовано позивачем, що гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 перебували без належного оформлення трудових відносин з адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн".

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

З урахуванням наведеного вище, суд зауважує, що відповідачем у ході розгляду справи надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску до роботи найманого працівника без укладення з ним трудового договору.

Суд зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування встановлених порушень.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабич Дизайн" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко