Рішення № 103162047, 10.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19785/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Хмельницького, 61) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича,8) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ8824/1353/ПД/АВ/ФС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, зокрема, що позивачем не працевлаштовані п`ятеро працівників, однак позивачем вказано, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та директором ТзОВ Чер-Транс-Буд" укладено цивільно – правові договори про надання послуг по облаштуванню фасаду багатоквартирного будинку, а відтак, винесена постанова є протиправною та підлягає оскарженню.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. №98749 від 28.12.2021 року), де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. В ході інспекційного відвідування у ТзОВ Чер-Транс-Буд" було встановлено фактичний допуск п`яти працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_7 , до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказами чи розпорядженнями власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому КМУ, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ №413.

До позовної заяви Позивач долучив цивільно-правові угоди про надання послуг, укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та директором ТзОВ Чер-Транс-Буд" про надання послуг по облаштуванню фасаду багатоквартирного будинку. Доводи позивача про те, що між ним та вказаними особами мали відносини цивільно-правового характеру не підтверджується належними та допустимими засобами доказування, суперечать зібраним в ході інспекційного відвідування матеріалам та не можуть братися до уваги. Разом з тим, внаслідок протиправного надання позивачем трудовому договору форми договору цивільно-правового характеру, особи, які виконували роботи за цими договорами позбавлені права на належні та безпечні умови праці, які визначені ст. 43 Конституції України.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" зареєстроване як юридична особа з 15 лютого 2010 року; основним видом діяльності згідно КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області 26 травня 2021 року на підставі пункту пп. 1 п. 5 Порядку №823, видано наказ №0745-П та направлення №0732, якими інспекторів праці Щербу Н.Р., Климчук Н.А., Гумен В.І., Пасічника Р.Ю. уповноважено на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" в період з 26.05.2021 року по 08.06.2021 року.

За наслідками проведеного інспекційного відвідування Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" відповідачем складено акт від 08.06.2021 №ЛВ8824/1353/ПД/АВ, де зафіксовано допуск працівників до роботи, зокрема: ОСОБА_8 , який повідомив, що працює охоронцем на будівельному майданчику за графіком роботи з 17:00 до 08:00 годину наступного дня; ОСОБА_6 ,який повідомив, що працює у ТзОВ «Чер-Транс-Буд» тривалий період часу на посаді зварювальника, графік роботи з 08:00 до 17:00 години; ОСОБА_4 , який повідомив, що працює у ТзОВ «Чер-Транс-Буд» на посаді муляра-каменщика п`ять днів на тиждень за графіком роботи з 08:00 до 17:00 години; ОСОБА_2 , який повідомив, що тимчасово працює на будівництві підсобником - різноробочим з 08:00 до 17:00 години, офіційно не працевлаштований, трудову книжку для заповнення не подавав; Гр. Віталія, котрий відмовлявся спілкуватися з інспекторами праці, назвати своє прізвище та надавати будь-які пояснення стосовно свого працевлаштування у ТзОВ «Чер-Транс-Буд».

На підставі вказаного акту перевірки управлінням Держпраці у Львівські області винесено, зокрема, припис від 08.06.2021 №ЛВ8824/1353/АВ/П , яким зобов`язано позивача у строк до 01.07.2021 року усунути виявлені порушення.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено постанову від 13.08.2021 №ЛВ8824/1353/ПД/АВ/ФС про накладення на позивача штрафу у сумі 300 000 грн. за порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України, абзац перший постановляючої частини постанови КМУ №413 (працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (Закон №877-V) вказує, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.ст.1, 3, ч.ч.1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч.13, 14 ст.4, ч.ч.1- 4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.1-4, 6 ст.ст.7, 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (надалі - Порядок №823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку № 823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно п.8 Порядку 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

В свою чергу, об`єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування (п.13 Порядку № 823).

Пунктом 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 17 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до п.18 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Згідно із п. 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Згідно з п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до п. 10 Порядку № 509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно з ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, необхідною умовою для накладення штрафу на осіб, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону праці" працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно ч.1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

При цьому, слід також зазначити, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у зазначеній справі є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається, та не спростовано відповідачем, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" та ОСОБА_8 укладено цивільно-правовий договір від 01.05.2021 року, предметом якого є облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту прийму-здачі робіт від 30.07.2021 року сторони підтвердили факт виконання ОСОБА_8 облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 площею 280 кв.м., вартість робіт 7000 грн.

Аналогічний договір укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" та ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір від 01.05.2021 року, предметом якого є облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту прийму-здачі робіт від 30.07.2021 року сторони підтвердили факт виконання ОСОБА_2 облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 площею 360 кв.м., вартість робіт 9000 грн.

З наявних у справі документів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" та ОСОБА_3 укладено цивільно-правовий договір від 01.05.2021 року, предметом якого є облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту прийму-здачі робіт від 30.07.2021 року сторони підтвердили факт виконання ОСОБА_3 облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 площею 320 кв.м., вартість робіт 8000 грн.

З наявних у справі документів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" та ОСОБА_4 укладено цивільно-правовий договір від 01.05.2021 року, предметом якого є облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту прийму-здачі робіт від 30.07.2021 року сторони підтвердили факт виконання ОСОБА_4 облаштування фасаду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 площею 320 кв.м., вартість робіт 8000 грн.

Жодних відомостей про те, що вказані фізичні особи не погоджувалися з укладенням відповідних цивільно-правових договорів, відповідачем під час інспекційного відвідування здобуто не було, а відтак, вказані договори про виконання робіт вважаються такими, що укладені за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені між сторонами.

Крім того, інспекторами Управління при здійсненні інспекційного відвідування не встановлено, де знаходилися робочі місця вищевказаних осіб і яким чином вони створені.

За приписами статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору (в даному випадку, замовник та виконавець) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

З огляду на викладені вище обставини, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що працівники ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 перебували з позивачем не у трудових відносинах, а в цивільно-правових. Такі правовідносини носили разовий характер і не супроводжувалися обов`язковими атрибутами, притаманними трудовим договорам, зокрема такими, як: внутрішній трудовий розпорядок, визначені умови праці і керування процесом праці.

Предметом укладених між позивачем і вказаними особами договорів був саме кінцевий результат виконання робіт (вказана площа робіт на Об`єкті будівництва), а не процес праці; у договорі конкретно визначено строк виконання робіт, виконавцями самостійно організовувалася робота, та за її результатами отримано вартість наданих послуг (виконаних робіт), а не заробітну плату, що свідчить про цивільно-правовий характер цих договорів.

Також, на підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено копію постанови Червоноградського міського суду Львівської області у справі №459/2581/21, відповідно до якої справу про адміністративне правопорушення відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" ОСОБА_10 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем жодним чином не доведено наявності підстав для прийняття оспорюваної постанови. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.08.2021 №ЛВ8824/1353/ПД/АВ/ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 4500, 00 грн., що підтверджується квитанцією № ПН1324899 від 27.10.2021 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Транс-Буд" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.08.2021 №ЛВ8824/1353/ПД/АВ/ФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.