Рішення № 103162017, 08.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

справа №380/19919/21

провадження № П/380/20145/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань - Ізьо М.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Крючкова В.О.

представника відповідача - Риб`як В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СТОР" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СТОР" до Львівської митниці, в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2021/00008/2 від 30 вересня 2021 року, №UA209000/2021/00011 /2 від 30 вересня 2021 року, №UA209000/2021/00014/2 від 01 жовтня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою митного оформлення Товару №1, Товару №2, Товару №3 подав електронну митну декларацію, що зареєстровано за № UA204020/2021/257508, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту). Для підтвердження митної вартості Товару №1, Товару №2, Товару №3 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. Для випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нові митні декларації UA209160/2021/011206, UA209160/2021/011252, UA209160/2021/011353 від 30 вересня 2021 року, від 01 жовтня 2021 року та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару. Згідно з умовами CPT (Carriage Paid To – перевезення оплачено до) продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику. Саме тому до митного оформлення не передбачається надання будь-яких документів, які б підтверджували вартість транспортування. Відповідальність продавця за збереження товару поширюється аж до виконання ним своїх зобов`язань з транспортування вантажу в чітко визначений в договорі місце. Умови доставки чітко відображаються і в оформленій митній декларації, зокрема у графі № 20. вартість доставки вже була включена до вартості товару, тому надавати додаткових документів до митного оформлення не було необхідності. Саме тому, сумніви митного органу з приводу того, що нібито мало місце застосування інших умов поставки не знаходить свого підтвердження. З приводу страхових документів, то оскільки страхування не проводилось, надавати будь-які документи не було необхідності. У рішеннях про коригування митної вартості товарів Львівська митниця стверджує, що до митного оформлення не подавалися інвойси, у яких би містилась інформація про назву, кількість та вартість ввезених товарів, однак, такі твердження не відповідають дійсності. У складених Львівською митницею картках відмови відображається інформація про подані декларантом документи, серед таких документів є відомості про рахунки-фактури № PL/050606979/2021-007/0601, PL/050606979/2021-007/0602, PL/050606979/2021-007/0609. Щодо надання висновків про вартісні характеристики товарів, то зазначаємо, що вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджується і в рахунках-фактурах, і в платіжних документах, і в експортних деклараціях країни-відправлення, тобто ніяких невідповідностей не вбачається. Додатково, як підставу коригування митної вартості Львівська митниця зазначає відомості вантажно-митних декларацій, за якими раніше було проведено митне оформлення аналогічного товару за значно вищою вартістю. Зокрема, наведено митні декларації №UA205140/2021/61964 від 29 вересня 2021 року, №UA209160/2021/11191, UA205140/2021/62671, проте, при використанні Львівською митницею відомостей з митних декларацій, варто звернути увагу, що митний орган не обґрунтував, чи ідентичні товари розмитнювались за значно вищою вартістю, чи точно з такими характеристиками, такою ж самою вагою ввозилися товари за митними деклараціями, такої ж якості на які посилається Львівська митниця. Усі сумніви митного органу щодо визначення нами митної вартості товарів та подання товаросупровідних документів до митного оформлення з неправдивими відомостями не підтверджено документально, та існують тільки у припущеннях, тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами. Вважає, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТОВ «ЕКО СТОР» дотримало усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів однозначно виключається. Львівська митниця мотивуючи рішення про коригування митної вартості тим, що ТОВ «ЕКО СТОР» заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач лише констатував ту обставину, що із прайс-листів не вбачається на яких умовах поставки згідно з Інкотермс сформована ціна. Позивач вказує, що Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік яких наведений в прайс-листах, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої нами митної вартості імпортований Товару № 1, Товару №2, Товару №3. Не вказав також митний орган в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої нами митної вартості товарів. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що додаткові документи були витребувані митним органом від позивача у зв`язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Як наслідок, державним інспектором Львівської митниці було відмовлено у митному оформленні та винесено рішення про коригування митної вартості товару. Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленими позивачем митними вартостями товарів, тому такі скориговані вартості не може братися судом до уваги при вирішення справи по суті. Позивач стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 29.09.2021 №UA209160/2021/011206 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020 згідно зазначеного у розділі 10 договору; не надано підтвердження щодо терміну дії та чинності зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення; платіжне доручення №149 від 22.09.2021 не містить відміток банку, тобто не може засвідчувати фактичний переказ коштів; прайс-лист від 20.09.21 №б/н заявлений у графі 44 митної декларації не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником ANIMEX FOODS spolka z.o.o. Oddzial w Kutnie, а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko. Також відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). Відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). Зважаючи на викладене, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України, декларанту було надіслано повідомлення про надання ряду документів на підтвердження митної вартості. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 та МД від 29.09.21 № UA205140/2021/61964 де митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів за рішенням 30.09.2021 №UA209000/2021/700008/2 становить 26 825,53 грн. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 30.09.2021 №UA209160/2021/011252 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020 згідно зазначеного у розділі 10 договору. Не надано підтвердження щодо терміну дії та чинності зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення; відповідно до розділу 8 договору від 01.05.20 № 01/05/2020 умови оплати зазначаються в інвойсах. В поданому до митного оформлення інвойсі умови оплати не зазначені; у графі 1 СМR від 30.09.21 № б/н відправником товару зазначено " Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus”, тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України декларанту було надіслано повідомлення про надання ряду документів на підтвердження митної вартості. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції», а також МД від 29.09.21 № UA209160/2021/11191 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 01.10.2021 №UA209160/2021/011353 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020 згідно зазначеного у розділі 10 договору. Не надано підтвердження щодо терміну дії та чинності зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення; відповідно до розділу.8 договору від 01.05.20 № 01/05/2020 умови оплати зазначаються в інвойсах. В поданому до митного оформлення інвойсі умови оплати не зазначені; у графі 1 СМR від 30.09.21 № б/н відправником товару зазначено " Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus”, тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; прайс-лист від 22.09.21 №б/н заявлений у графі 44 митної декларації не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Zaklady Miesne Viando Sp. z o.o., а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko. Також відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). Сума донарахованих митних платежів за рішенням 30.09.2021 №UA209000/2021/700011/2 становить 80 994,39 грн. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції», а також МД від 30.09.21 № UA205140/2021/62671 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів за рішенням 30.09.2021 №UA209000/2021/700009/2 становить 69 481,70 грн. Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 30.09.2021 №UA209000/2021/700008/2, від 30.09.2021 №UA209000/2021/700011/2, від 01.10.2021 №UA209000/2021/700014/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню. Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Відповідач стверджує, що митні декларації, які використовувалися як джерела для коригування митної вартості товарів долучалися до матеріалів справи і митний орган довів, що то не абстрактні ціни, а ціни на товар, який подібний тому, що ввозився з тієї ж країни і на таки х же умовах поставки. Зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що митний орган вказує, що термін дії договору від 01 травня 2020 року №01/05/2020 закінчився 31.12.2020. Позивач вказує, що між сторонами зовнішньоекономічної угоди №01/05/2020 було укладено додаткові угоди, однією з таких угод було продовжено строк дію зовнішньоекономічного контракту. Зважаючи на чималий обсяг поставок, декларантом випадково не було подано однієї з цих додаткових угод при проведенні митного оформлення. Однак, на момент виставлення рахунків-фактур та поставки товарів в адресу компанії ТОВ «ЕКО СТОР» між сторонами відносини були реальні та підтверджені. Додатковим сумнівом для Львівської митниці є той факт, що у поданих до митного оформлення рахунках фактурах не виділено такої складової як вартість тари. Уваги заслуговує укладений сторонами зовнішньоекономічний контракт №01/05/2020 від 01.05.2020 року, у якому у розділі №2 містяться положення про те, що вартість тари входить до ціни товару. У Львівської митниці виник сумнів з приводу того, що у графі 1 товаротранспортних накладних відправником товару вказано компанію POL-EXPORT, а графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU WIESLAW KUS, тобто підприємством, що нібито не є стороною зовнішньоекономічної угоди. Вказує, що зазначена компанія PPU WIESLAW KUS є іноземним декларантом зі сторони експортера, відомості про це підприємство відображаються у відповідній графі експортних митних декларацій. Зважаючи на те, що безпосереднім замитненням товару та його відправленням займалася уповноважена компанія, то наявність штампу у товаротранспортній накладній не є порушенням норм митного законодавства, та більше того, наявність штампа цієї компанії не впливає на рівень митної вартості товару, а тому не може бути підставою для митного органу для коригування заявленої декларантом митної вартості товару. Львівська митниця взяла за основу дані про мине оформлення аналогічного товару за митною деклараціями №UA205140/2021//61964 від 28 вересня 2021 року, за якою митна вартість товару було визначено за ціною 0,5 доларів США за кілограм. Сторонами таких правовідносин були компанії, отримувачем товару зазначено – українську компанію ТОВ «Західімпрод». Товар за такою митною декларацією ввозився за 6 (резервним методом), про що свідчить графа 43 «Митної декларації». Митний орган не долучає жодного документу, який би відображав основні положення зовнішньоекономічних відносин таких компаній. Пересвідчитись у існуючих договірних відносинах сторін контракту ні у Позивача, ні у Суду немає можливості. Львівська митниця взяла за основу відомості про раніше оформлений товар, проте не надала жодного обґрунтованого пояснення правомірності своїх дій. Митна вартість відрізняється від заявленої Позивачем до митного оформлення, адже між сторонами зовнішньоекономічної операції, яку Львівська митниця бере за основу, товар ввозився за 6 (резервним методом), тобто вартість товарів визначалася не з врахуванням договору/рахунку-фактури, а з врахуванням рекомендацій митного органу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 13 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

20.01.2021 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.01.2021.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник Відповідача проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

29 вересня та 30 вересня 2021 року ТОВ «ЕКО СТОР» (код ЄДРПОУ - 41940580) через уповноваженого декларанта ОСОБА_1 з метою декларування товарів, в тому числі: товар №1 «м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене 1 мм. (фарш з курячих корпусів), подрібнене, перемелене, без теплової кулінарної обробки, без консервування, без харчових добавок та приправ, вагою 20990,5 кг.»; товар №2 «сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 19780,00 кг»; товар №3 «сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20383,00 кг» на митний пост Львівської митниці подано митні декларації (МД), які були 29 вересня 2021 року зареєстровані за №UA209160/2021/011206, 30 вересня 2021 року за №UA2091600/2021/011252 та 1 жовтня 2021 року за №UA209160/2021/011353.

Декларантом були заявлені та надані до митного оформлення також інші документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Митні формальності виконано посадовою Львівської митниці відповідно до положення розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Зважаючи, що митна вартість за основним методом не підтверджена, митним органом (Львівською митницею) винесено 3 рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2021/00011 /2 від 30 вересня 2021 року; UA209000/2021/00014/2 від 01 жовтня 2021 року; UA209000/2021/00008/2 від 30 вересня 2021 року.

У графі №33 рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що митна вартість ввезених товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем визначеним декларантом, оскільки документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності.

У рішеннях про коригування митної вартості вказується, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України не може бути визнано за основним методом, з огляду на те, що документи, які було подано для підтвердження митної вартості нібито містить розбіжності. Митний орган зазначає, що у результаті проведеної консультації з декларантом у зв`язку з відсутністю у декларанта та у митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2021/00011 /2 від 30 вересня 2021 року; UA209000/2021/00014/2 від 01 жовтня 2021 року; UA209000/2021/00008/2 від 30 вересня 2021 року. року та складено картки відмови UA209160/2021/00066, UA209160/2021/00069, UA209160/2021/00072.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ЕКО СТОР» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, ? це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків – основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод, тобто за ціною договору (контракту). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Водночас застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Суд встановив, що ввезення на митну територію України Товару №1, Товару №2, Товару №3 відбулося на підставі зовнішньоекономічного контракту №01/05/2020 01 травня 2020 року, укладеного між компаніями ТОВ «ЕКО СТОР» та експортером – компанією POL-EXPORT .

Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту, зокрема, розділу №2 поставки товарів здійснюються на додатково погоджених умовах – DAP, EXW, FCA, CPT.

У Контракті вказано, що найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюється в інвойсі на кожну партію товару. Щодо умов розрахунків передбачено, що розрахунки здійснюються на умовах післяоплати, валюта платежу – євро або долар.

З метою митного оформлення Товару №1, Товару №2, Товару №3 ТОВ «ЕКО СТОР» подало електронну митну декларацію, що зареєстровано за № UA204020/2021/257508, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту).

Для підтвердження митної вартості Товару №1, Товару №2, Товару №3 декларантом було подано такі товаросупровідні документи:

стосовно Товару №1 (сертифікат якості, рахунок-проформу №PL/050606979/2021/007/0611 від 20 вересня 2021 року, рахунок-фактуру №PL/050606979/2021/007/0601 від 27 вересня 2021 року, автотранспортна накладна від 27 вересня 2021 року; міжнародний ветеринарний сертифікат №2021/08211/21//18/UA від 27 вересня 2021 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №149 від 22 вересня 2021 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20 вересня 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №01/05/2020 від 01 травня 2020 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів та іншими органами №7595565 від 28 вересня 2021 року , копія митної декларації країни відправлення №21PL301010E1090262 від 28 вересня 2021 року;

щодо Товару №2 (сертифікат якості 28 вересня 2021 року, рахунок-проформа №PL/050606979/2021/007/1016 від 22 вересня 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021/007/0602 від 28 вересня 2021 року, автотранспортна накладна №24092011238 від 24 вересня 2021 року, банківський платіжний документ, що стосується товару від 23 вересня 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №01/05/2020 від 01 травня 2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 14 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів іншими органами держав від 30 вересня 2021 року, декларація-інвойс, Копія митної декларації країни відправлення №MRN21PL301010E1094550 від 30 вересня 2021 року;

Що стосується товару №3 (сертифікат якості від 30 вересня 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021/007/0609 від 30 вересня 2021 року, автотранспортна накладна від 30 вересня 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №1021/08217/21/01/UA від 30 вересня 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №01/05/2020 від 01 травня 2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 14 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №7607615 від 01 жовтня 2021 року, копія митної декларації країни відправлення №PL301010E1103834 від 30 вересня 2021 року).

З метою випуску товару у вільний обіг декларант оформив нові митні декларації UA209160/2021/011206 від 29.09.2021, UA209160/2021/011252 від 30 вересня 2021 року, UA209160/2021/011353 від 01 жовтня 2021 року та сплатив усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 29.09.2021 №UA209160/2021/011206 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020 згідно зазначеного у розділі 10 договору. Не надано підтвердження щодо терміну дії та чинності зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення; платіжне доручення №149 від 22.09.2021 не містить відміток банку, тобто не може засвідчувати фактичний переказ коштів; прайс-лист від 20.09.21 №б/н заявлений у графі 44 митної декларації не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником ANIMEX FOODS spolka z.o.o. Oddzial w Kutnie, а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko. Також відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). Відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант).

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 30.09.2021 №UA209160/2021/011252 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020 згідно зазначеного у розділі 10 договору. Не надано підтвердження щодо терміну дії та чинності зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення; відповідно до розділу 8 договору від 01.05.20 № 01/05/2020 умови оплати зазначаються в інвойсах. В поданому до митного оформлення інвойсі умови оплати не зазначені; у графі 1 СМR від 30.09.21 № б/н відправником товару зазначено " Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus”, тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 01.10.2021 №UA209160/2021/011353 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020. Не надано підтвердження щодо терміну дії та чинності зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення; відповідно до розділу 8 договору від 01.05.20 № 01/05/2020 умови оплати зазначаються в інвойсах. В поданому до митного оформлення інвойсі умови оплати не зазначені; у графі 1 СМR від 30.09.21 № б/н відправиком товару зазначено " Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus”, тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; прайс-лист від 22.09.21 №б/н заявлений у графі 44 митної декларації не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Zaklady Miesne Viando Sp. z o.o., а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko. Також відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, а саме:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні, платіжні документи з попередніх поставок);

транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалося страхування,

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції», а також МД від 29.09.21 № UA205140/2021/61964 де митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг; МД від 29.09.21 № UA209160/2021/11191 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг; МД від 30.09.21 № UA205140/2021/62671 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг.

Що стосується твердження відповідача про те, що термін дії договору від 01.05.20 № 01/05/2020 закінчився 31.12.2020 суд зазначає наступне.

Суд встановив та не заперечується сторонами про те, що між сторонами зовнішньоекономічної угоди №01/05/2020 було укладено додаткові угоди, однією з таких угод було продовжено строк дії зовнішньоекономічного контракту.

Позивач зазначає, що зважаючи на чималий обсяг поставок, декларантом помилково не було подано однієї з цих додаткових угод при проведенні митного оформлення. Однак, на момент виставлення рахунків-фактур та поставки товарів в адресу компанії ТОВ «ЕКО СТОР» між сторонами відносини були реальні та підтверджені.

Що стосується твердження відповідача про те, що платіжне доручення №149 від 22.09.2021 не містить відміток банку, тобто не може засвідчувати фактичний переказ коштів суд зазначає наступне.

До відповіді на відзив представником позивача було долучено протокол з інтернет-банкінгу про оплату з відміткою установи банку. У зазначеному платіжному документі у графі №70 міститься посилання на укладений між сторонами контракт №01/05/2020 від 01 травня 2020 року.

Щодо твердження Львівської митниці з приводу того, що у графі 1 товаротранспортних накладних відправником товару вказано компанію POL-EXPORT, а графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU WIESLAW KUS, тобто підприємством, що не є стороною зовнішньоекономічної угоди суд зазначає наступне.

Вказана компанія PPU WIESLAW KUS є іноземним декларантом зі сторони експортера, відомості про це підприємство відображаються у відповідній графі експортних митних декларацій.

Зважаючи на те, що безпосереднім замитненням товару та його відправленням займалася уповноважена компанія, то наявність штампу у товаротранспортній накладній не свідчить про порушення норм митного законодавства та наявність штампа цієї компанії не впливає на рівень митної вартості товару, а тому не може бути підставою для митного органу для коригування заявленої декларантом митної вартості товару.

Однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що прайс-листи від 20.09.21 №б/н заявлені у графі 44 митної декларації не відповідають визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки видані не виробником ANIMEX FOODS spolka z.o.o. Oddzial w Kutnie, а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko.

З приводу вимоги про надання прайс-листів щодо кожної з поставок суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

При цьому, Львівська митниця мотивуючи кожне з рішень про коригування митної вартості тим, що ТОВ «ЕКО СТОР» заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, лише констатувала ту обставину, що із прайс-листів не вбачається на яких умовах поставки згідно з Інкотермс сформована ціна.

Однак, відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік яких наведений в прайс-листах, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа.

Позивач вказує, що до митного оформлення митному органу щодо кожної поставки надавалися Komunikat ІЕ599 - підтвердження вивозу, в якому є відсилання на митні декларації крани-відправлення (експортні декларації), відображається вартість кожного товару в Євро, зазначається відповідний курс Євро до Польського злотого та відповідна вартість товару конвертована в Польський злотий.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі К/9901/2542/18 у справі №816/747/15-а.

В експортних деклараціях щодо кожної поставки також у є вартість у євро, що відповідає тій, яка відображена у рахунках-фактурах, наданих до митного оформлення, графа 46 декларацій країни-відправлення містить вартості товару конвертовану є польський злотий. Усі числові значення у товаросупровідних документах щодо кожної з поставок сформовані на підставі даних, наданих продавцем, компанією - експортером, що підтверджуються його реквізитами.

Щодо тверджень Львівської митниці про те, що у виданих експортерами рахунках-фактурах не відображено інформації про асортимент товару, що ввозився в адресу компанії ТОВ «ЕКО СТОР» суд зазначає, що такі твердження відповідача є голослівними. Як вбачається з копій рахунків-фактур, вони містять таблиці, у яких наявні колонки з найменуваннями: «кількість», «вага», «опис товару», «ціна за одиницю», «загальна вартість», «VAT (ПДВ)». Вся інформація у стовпцях заповнена належним чином, саме тому з наявної інформації можна визначити асортимент товару, що ввозився в адресу ТОВ «ЕКО СТОР», його вагу, кількість, вартість, тощо.

Щодо надання висновків про вартісні характеристики товарів, позивач зазначає, що вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються і в рахунках-фактурах, і в платіжних документах, і в експортних деклараціях країни-відправлення, тобто ніяких не відповідностей не вбачається.

З приводу того, що до митного оформлення у рахунках фактурах не виділено такої складової як вартість тари суд зазначає, що розділ №2 зовнішньоекономічного контракту №01/05/2020 від 01.05.2020 року містить положення про те, що вартість тари входить до ціни товару.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що з врахуванням умов зовнішньоекономічної операції окремо виділяти у рахунках-фактурах таку складову, як вартість тари немає необхідності.

Відповідач зазначає, що джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 та МД від 29.09.21 № UA205140/2021/61964 де митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг; МД від 29.09.21 № UA209160/2021/11191 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг; МД від 30.09.21 № UA205140/2021/62671 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг.

Згідно з пунктами 2 і 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частиною третьою статті 58 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При цьому частиною першою статті 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга статті 64 МК України).

Згідно з частиною третьою статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

В постанові від 10.12.2020 у справі № 380/10399/20 Верховний Суд, серед іншого, сформулював правовий висновок, за яким рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2 і 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була скоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що Відповідач, приймаючи спірні Рішення про коригування митної вартості товарів, відхилив можливість застосування наступних методів визначення митної вартості: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причин відсутності в митного органу і декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

При цьому в якості джерела інформації для визначення митної вартості Відповідач використав цінову інформацію, надану в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 та МД від 29.09.21 № UA205140/2021/61964 де митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг; МД від 29.09.21 № UA209160/2021/11191 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг; МД від 30.09.21 № UA205140/2021/62671 де митна вартість товару становить 1,0 дол. США за кг.

Товар за такими митними деклараціями ввозився за 6 (резервним методом), про що свідчить графа 43 «Митної декларації». Митний орган не долучає жодного документу, який би відображав основні положення зовнішньоекономічних відносин таких компаній.

При використанні Львівською митницею відомостей з митних декларацій, за якими було здійснено митне оформлення аналогічних товарів за значно вищою вартістю митний орган не обґрунтував, чи ідентичні товари розмитнювались за значно вищою вартістю, чи точно з такими характеристиками, такою ж самою вагою до того ж, сторонами правовідносин за такою митною декларацією є зовсім інші компанії, ввезення товару відбулося на зовсім інших умовах, до того ж декларантом навіть було обрано інший метод визначення митної вартості товару, про що свідчить цифра « 6» у графі №43 митної декларації. Звертає увагу, що навіть при використанні певних умов поставки, передбачена можливість відступлення певних встановлений прописаних правил.

Львівська митниця взяла за основу відомості про раніше оформлений товар, проте не надала жодного обґрунтованого пояснення правомірності своїх дій. Наразі не існує будь-якого загальнообов`язкового нормативу, чи затвердженої ставки м`ясних продуктів, що ввозяться на митну територію в адресу українських компаній. Кожна зовнішньоекономічна операція має своїм підґрунтям раніше укладені між сторонами договори. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно вирішувати яка вартість товарів, на яких умовах буде ввозитися, тощо.

У вказаному випадку митним органом ні в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, ні в ході судового розгляду даної справи не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а не як то передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Таким чином, Позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

До кожної партії товарів позивач надавав і сертифікати якості і міжнародні ветеринарні сертифікати, вагові та вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача також кореспондуються між собою, тому не повинні викликати ніяких сумнівів.

Суд наголошує, що відповідач як суб`єктом владних повноважень не довів суду, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО СТОР" документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі № 815/4256/16.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2021/00008/2 від 30 вересня 2021 року, №UA209000/2021/00011/2 від 30 вересня 2021 року, №UA209000/2021/00014/2 від 01 жовтня 2021 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Отже, оскаржені позивачем рішення про коригування митної вартості не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5)пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині 4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правнича допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Крючковим В.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 8 вересня 2021 року.

Вид наданих послуг професійної правничої допомоги та їх вартість підтверджуються актом виконаних робіт від 27.10.2021 №1-000000322, відповідно до якого позивачу надано наступні послуги:

ознайомлення керівника Позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права; ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови у митному оформленні; ознайомлення з товаросупровідними документами наданих клієнтом щодо кожної поставки; подання письмових пояснень щодо кожної поставки; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції; юридичний прогноз справи; детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; складання стратегії представництва ТОВ «ЕКО СТОР» у суді щодо зазначеної справи; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання позовної заяви. Загальна вартість робіт за договором про надання правничої допомоги від 8 вересня 2021 року становить 12000 гривень.

Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, виходячи з вартості 1 години – 1135,00 грн.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зауважує, що предметом зазначеної адміністративної справи є скоригована митним органом митна вартість щодо чотирьох поставок товару. До позовної заяви надавалися 43 додатки. Вказана категорія справ є складною, потребує значних зусиль та часу для вивчення та аналізу.

Відповідач у відзиві просить не брати до уваги при вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу таких послуг, наданих адвокатом, а саме: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками; ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні транспортних засобів; ознайомлення з товаросупровідними документами наданих клієнтом, юридичний прогноз справи; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції» та « юридичний прогноз справи»; подання письмових пояснень на вимогу митного органу, оскільки жодного відношення до надання правової допомоги вони не мають.

Враховуючи складність справи, доводи відповідача, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу частково відповідають критерію реальності адвокатських витрат та підлягають до задоволення частково.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі /WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СТОР" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.21, оф.501, код ЄДРПОУ - 41940580) до Львівської митниці (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ ВП 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДМС (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ ВП 43971343) про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2021/00008/2 від 30 вересня 2021 року, №UA209000/2021/00011/2 від 30 вересня 2021 року, №UA209000/2021/00014/2 від 01 жовтня 2021 року.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ ВП 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СТОР" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.21, оф.501, код ЄДРПОУ - 41940580) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 2659,51 грн.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ ВП 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СТОР" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.21, оф.501, код ЄДРПОУ - 41940580) 8000,00 грн (вісім тисяч гривень) за надання правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 10.02.2022.

Суддя Р.М. Брильовський