Рішення № 103161640, 26.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

справа №380/4772/21

провадження № П/380/4837/21

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу № 380/4772/21 за позовом Колективного підприємства по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Відділу у м. Дрогобичі МУ у Дрогобицькому районі та м. Дрогобичі ГУ Держгеокадастру у Львівській області за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування держаної реєстрації, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Колективне підприємство по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Відділу у м. Дрогобичі МУ у Дрогобицькому районі та м. Дрогобичі ГУ Держгеокадастру у Львівській області (державний реєстратор Пунейко Мирослава Семенівна) за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому позивач просив:

- Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:022:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Відділ Держземагенства у м. Дрогобичі Управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області (Державний реєстратор Пунейко Мирослава Семенівна) скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4610600000:01:022:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Дрогобицької міської ради від 31 травня 2018 р. №1235 колективному підприємству по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 445 м2 по АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлового приміщення.

Наступним рішенням Дрогобицької міської ради від 29 листопада 2018 р. №1434 внесено зміни в підпункт 1.7 пункту 1 рішення міської ради від 31 травня 2018 р. №1235 (вищезазначеного рішення ради) і надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 445 м2 по АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлового приміщення колективному підприємству по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» (Н. Нечипор) ОСОБА_3 , проживаючому в м. Дрогобич.

Попередньо рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 08 грудня 2017 р. по справі №1306/9178/2012 за позовом колективного підприємства по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» до відділу Держгеокадастру у м. Дрогобичі Львівської області ОСОБА_1 скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЯ №566142 від 12.02.2007 р. площею 295 м2 виданий ОСОБА_1 .

Іншим додатковим рішенням Дрогобицьким міськрайонним судом від 14 лютого 2019 р. по справі №1306/9178/2012 доповнено рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 р. і скасовано державний акт серії АЯ №566142 від 12.02.2007 р., виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:022:0083, цільове призначення: обслуговування житлового будинку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 161857012) від 02.04.2019 р. право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) кадастровий №4610600000601:022:0083, цільове призначення – будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0293 га скасовано. Однак у публічній карті України та у відомостях про земельну ділянку така земельна ділянка числиться під кадастровим №4610600000:01:022:0083 а вказано, що це є приватна власність, цільове призначення: 02.01 Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа 0,0293 га.

Цей запис є перешкодою для виготовлення технічної документації на земельну ділянку АДРЕСА_3 .

Без скасування державної реєстрації земельної ділянки АДРЕСА_1 шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера 4610600000601:022:0083 земельної ділянки неможлива приватизація вказаної земельної ділянки.

Враховуючи таку обставину керівник підприємства звернулась до начальника Відділу у м. Дрогобичі МУ у Дрогобицькому районі та місті Дрогобичі РУДУ Л/о Марцінка В.І. із заявою від 05.02.2020 р. з проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1 шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера 4610600000601:022:0083: земельної ділянки, на що інформаційним листом від 06.02.2020 р. цей начальник відділу В.Марцінко аналогічно до попереднього інформаційного листа від 02.12.2018 р. зазначив, що скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до п. 60 Постанови КМ України «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» із скасуванням кадастрового номеру земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру здійснюється при державній реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

Аналогічна відповідь отримана із Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, де у інформаційному листі від 12.02.2020 р. заступник голови служби пише про те, що державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється через центр надання адміністративних послуг (додаток №8), тобто іншими словами також відмовився вказати на підставність чи відмову у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки АДРЕСА_1 шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера цієї земельної ділянки.

Очевидно, що такий вище зазначений запис у Поземельній книзі є перешкодою для виготовлення технічної документації на належну тепер позивачу земельну ділянку АДРЕСА_3 .

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали надали суду пояснення та докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначає, що підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені в ч. 10-11 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051. На адресу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не надходило рішення суду, де в резолютивній частині містилося б зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 4610600000:01:022:0083.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечила надала суду пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Відповідач державний реєстратор Пунейко Мирослава Семенівна, в судовому засіданні пояснила, що спірні відомості внесені в реєстр на виконання окремого доручення Голови Держгеокадастру.

Третя особа ОСОБА_1 , подала відзив в якому проти позову заперечила.

Третя особа Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 , проти позову також заперечив.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 11.06.2021 року відкрито спрощене провадження адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалою судді від 06.09.2021 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

8 грудня 2017 року рішенням Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області по справі № №1306/9178/2012 за позовом Колективного підприємства по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» до Відділу Держгеокадастру у м. Дрогобичі Львівської області, ОСОБА_1 за участю третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, позов задоволено скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 566142 від 12.02.2007 року площею 293 м.кв., виданий ОСОБА_1 .

Судом у згаданій справі встановлено:

«Як вбачається із копії Виписки з ухвали від 15.06.2004р. за №338 «Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок», Дрогобицька міська рада, розглянувши заяви громадян, які виявили бажання приватизувати земельні ділянки біля власних будинків у м. Дрогобичі та відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада ухвалила передати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків і споруд (присадибна ділянка) громадянам : 1.120. ОСОБА_1 , прож. на АДРЕСА_4 , земельну ділянку площею 293 кв.м. на АДРЕСА_1 ,тощо.

Крім того, як вбачається із Витягу з ухвали від 24.03.2006р. за №653 «Про відміну окремих пунктів ухвал сесії і рішень виконкому міської ради та безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок», відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська ради ухвалила: 19. Відмінити підпункт 1.120 пункту 1 ухвали сесії від 15.06.2004р. №338, про безоплатну передачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 , прож. на АДРЕСА_4 , Земельної ділянки площею 293 кв.м. на АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому від 25.08.2005р. №213, та на підставі рішення сесії Дрогобицької міської ради №338 від 15.06.2004р., відповідачем ОСОБА_1 оформлено Державний акт серії ЯА №566142 від 12.02.2007р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0293га., яка розташована на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Як вбачається із постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 30.03.2006р., по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третьої особи – Комунального підприємства по виготовленню та ремонту виробів «Надія», ОСОБА_3 про скасування рішення, заявлені позовні вимоги задоволено; визнано п.2 рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №213 від 25.08.2005р. «Про надання дозволу підприємствам і організаціям, окремим громадянам на планування та розподіл квартир, приєднання і користування приміщенням, взяття будинку на баланс та скасування рішення виконкому тощо» протиправним та скасувати його, оскільки суд прийшов до переконання, що жодних порушень з боку позивача стосовно переобладнання та добудови її частини будинку не допущено, так як будівельні роботи позивачем були розпочато за наявності належно погодженого дозволу та проекту.

Як вбачається із Ухвали Апеляційного суду Львівської області від 23.10.2006р., постанову Дрогобицького міськрайонного суду від 30.03.2006р. залишено без змін.

Як вбачається із копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду Львівської області від 17.02.2016р., апеляційну скаргу колективного підприємства по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» задоволено частково; постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення – скасувати; закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Крім того судом взято до уваги той факт, що КП по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» подає податкові декларації з плати за землю до інспекції з 1998 року; згідно поданих декларації підприємство користується земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_3 ; податкові зобов`язання сплачено до бюджету в повному обсязі та на даний час по сплаті земельного податку немає ( Довідка за №2480/10/13-09-12-03 від 26.05.2017р., видана Дрогобицькою об`єднаною державною податковою інспекцією).

Стаття 118 цього Кодексу, встановлює, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

У свою чергу, порядок припинення прав на землю регулюється Главою 22 Земельного Кодексу України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного Кодексу України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений статтею 140 Земельного Кодексу України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

У ч.2 ст.144 Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Цьому конституційному положенню відповідають Закон у ч.10 ст. 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст.ст. 73 і 77 Закону України « Про місцеве самоврядування ,їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та приймати рішення у межах наданих повноважень.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України «Право на захист цивільних прав та інтересів» кожна особа має право на захист свого цивільного трава у разі його порушення. Згідно частини 1, частини 2 та пункту а) частини 3 статті 83 Земельного кодексу України «Право власності на землю територіальних громад» землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі у межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать:,- землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари , кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, яка передбачає способи захистку прав на земельні ділянки», вбачається, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного Кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, і такий акт визнаний недійсним або відмінений, відтак вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення, а Державний акт серії ЯА №566142 від 12.02.2007р., виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Дрогобицької міської ради 16 сесії 4 скликання від 15.06.2004р., №338, згідно якого остання є власником земельної ділянки площею 0,0293 га у межах згідно з планом, розташована по АДРЕСА_1 ( цільового призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ), яка незаконно передана у власність ОСОБА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:022:0083 ) слід визнати недійсним та скасувати».

14 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у цій же справі прийняв додаткове рішення про скасування державного акту НОМЕР_1 від 12.02.2007 року, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0.0293 га.

Крім цього судом по даній справі встановлено, що:

31 травня 2018 року рішенням Дрогобицької міської ради за №1235 колективному підприємству по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 445 м2 по АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлового приміщення.

29 листопада 2018 року рішенням Дрогобицької міської ради №1434 внесені зміни в підпункт 1.7 пункту 1 рішення міської ради від 31 травня 2018 року №1235 (вищезазначеного рішення ради) і надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 445 м2 по АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлового приміщення колективному підприємству по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» (Н. Нечипор) ОСОБА_3 , проживаючому в м. Дрогобич.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із спірною державною реєстрацією згаданої земельної ділянки.

Стаття 19 Конституції України (частина 2) встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);

замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування;

власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

4. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.

Державний кадастровий реєстратор зазначає вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

У разі повторного подання заяви про державну реєстрацію земельної ділянки не допускається відмова у здійсненні державної реєстрації з підстав, не зазначених у раніше наданій відмові (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови, або якщо підстави для відмови у державній реєстрації виникли після попередньої відмови).

7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

З наведеного вбачається, що рішеннями Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області скасовано державний акт серії ЯА № 566142 від 12.02.2007 року, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 кадастровий номер: №4610600000:01:022:0083, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Спірна реєстрації цієї ж земельної ділянки вчинена відповідачем лише на виконання окремого доручення Голови Держгеокадастру про забезпечення об`єктивності та достовірності відомостей Державного земельного кадастру.

На користь позивача надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 445 м2 по АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлового приміщення колективному підприємству по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія», який позивач не може реалізувати через спірний запис про державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки.

Згідно вищевказаної норми, законодавцем встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

З рішень суду наявних в матеріалах справи вбачається, що такими по суті вирішено питання про припиненням речових прав на земельну ділянку за третьою особою і не вирішено питання про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, з чим звернувся позивач до суду по даній справі. Відтак виникли обставини за яких існує державна реєстрація за третьою особою на вищевказану земельну ділянку, притому що у цієї ж третьої особи на даний час відсутні будь які правовстановлюючі документи на цю ж земельну ділянку, що не відповідає реєстраційним принципам та підставам встановленим законодавцем для державної реєстрації такої земельної ділянки.

Відповідно позовні вимоги в частині скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:022:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

Однак позовні вимоги позивач про зобов`язання відповідачів скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4610600000:01:022:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, так як лише після набрання законної сили даного судового рішення у відповідача виникнуть підстави для скасування Державної реєстрація земельної ділянки (ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки).

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав судом частково не враховуються заперечення відповідача, відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Колективного підприємства по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» (82100, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 48) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В.Чорновола, 4), Відділу у м. Дрогобичі МУ у Дрогобицькому районі та м. Дрогобичі ГУ Держгеокадастру у Львівській області (82100, м. Дрогобич, вул. Шолом Алейхема, 1) за участю третіх осіб: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Львівська обл., Дрогобицький район, с. Летня) про визнання скасування держаної реєстрації, зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:022:0083, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу у м. Дрогобичі МУ у Дрогобицькому районі та м. Дрогобичі ГУ Держгеокадастру у Львівській області (ЄДРПОУ 40155832, 82100, м. Дрогобич, вул. Шолом Алейхема, 1) на користь Колективного підприємства по виготовленню та ремонту виробів із шкіри «Надія» (ЄДРПОУ 13814193, 82100, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 48) 2270,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 07.02.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.