Рішення № 103161636, 01.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17251/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року

14 год. 52 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., представника позивача Шиміна О.П., представників відповідача Яровенка Д.О., Шрамкова В.Т. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, у якій просить:

- визнати протиправною відмову Одеської митниці Держмитслужби № 7.10-5/28.4/13/8596 від 05.07.2021 у визнанні заявленої митної декларації;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби № UA500150/2021/000001/1 від 10.05.2020 про коригування митної вартості товарів.

Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості товарі та відмови у визнанні заявленої митної вартості. На думку позивача, митний орган у спірному випадку не обґрунтував, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Вважає, що митна вартість товарів повністю підтверджена наданими відповідачу документами, відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 13.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх. № 11251ел від 26.11.2021) та додаткових поясненнях (вх. № 14157ел від 29.12.2021). Вказав, що під час оформлення товару ним заявлено митну вартість згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом. На підтвердження митної вартості товарів декларантом надано весь пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України. Митним органом відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України запропоновано декларанту надати додаткові документи. У відповіді на вказаний запит позивач повідомив відповідача про те, що ним подано на підтвердження транспортних витрат акт виконаних робіт № UАІМ0359282 від 29.04.2021. На підтвердження оплати вказаного рахунку подано платіжне доручення від 30.04.2021 № 01TR016950. Також додатково надано докази здійснення розрахунків в іноземній валюті за товар (swift), прайс-лист від постачальника від 06.04.2021, висновок про вартісні характеристики товару від 09.05.202 № 20-34/05-2021. Відповідачем скеровано повторне повідомлення про необхідність подання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, у зв`язку з тим, що у рахунку-фактурі (інвойсі) № 151612501 від 09.04.2021 зазначена вага брутто товару – 105300 кг, вага нетто товару – 97956 кг, а у митній декларації вага брутто товару – 111600 кг, вага нетто товару 102100 кг, вартість за одиницю товару складає 7,5 доларів США, у прайс-листі № б/н від 05.04.2021 вартість за одиницю товару складає 8,25 доларів США. У висновку експерта про вартісні характеристики товару № 20-34/05-2021 від 09.05.2021 ринкова вартість вантажу зазначається на умовах поставки CFR м. Одеса. Україна, у митній декларації – FOB, CR, Puerto Moin. У документі: свіфт про сплату б/н від 22.04.2021 зазначено номер рахунку-фактури (інвойсу), який відрізняється від номеру у митній декларації. У відповідь на вказане повідомлення декларант листом від 10.05.2021 № 10/001 повідомив, що розбіжності ваги, вказаної в інвойсі і у митній декларації пов`язані із складенням акта № 9175 від 08.05.2021 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю. Що стосується ціни, вказаної в прайс-листі та інвойсі, декларантом повідомлено, що це пов`язано з помилковим наданням представником прайс-листа, який стосується іншої поставки. При цьому додано правильний прайс-лист від 04.04.2021. Щодо умов поставки, вказаних у висновку експерта повідомлено, що у зв`язку із допущеною помилкою, експертом надано правильний (оновлений) висновок, митному органу. Щодо наданого документа (свіфт), повідомлено, що ця оплата у розмірі 40500 доларів США стосується саме цієї декларації. Відповідачем прийнято рішення від 10.05.2021 UA500150/2021/000001/1 про коригування митної вартості за резервним методом по ціні 0,6500 доларів США/кг. Декларантом сплачено митні платежі і гарантії, вказаний товар випущено у вільний обіг згідно ВМД від 10.05.2021 № UA500150/2021/005095. Позивач, відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України, з метою спростування будь-яких необґрунтованих сумнівів, звернувся до Одеської митниці Держмитслужби із заявою від 18.06.2021 № 2 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 10.05.2021 № UA500150/2021/000001/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії. До вказаної заяви митному органу позивачем подано відповідний пакет документів і надано пояснення. Відповідач листом № 7.10-5/28.4/13/8596 від 05.07.2021 повідомив про залишення рішення про коригування митної вартості товарів без змін, з посиланням на те, що: 1) у висновку експерта відсутній розмір поправочного коефіцієнта та розмір складових митної вартості товарів; 2) прайс-лист пропозиція адресована виключно ТзОВ "Тропік"; 3) лист компанії AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. від 06.06.2021 з перекладом на українську мову не містить відомостей про підтвердження числових значень митної вартості; 4) ТзОВ "Тропік" не надано весь перелік додаткових документів, зокрема, копію декларації країни відправника і виписка з банківської документації. Вважає рішення про коригування митної вартості, прийняте відповідачем та відмова у визнанні митної вартості протиправними. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 11731ел від 16.11.2021). Вказали, що при перевірці документів, які подано для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Також зазначили, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не подано додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відтак зазначені обставини відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю. Вказали, що додатково повідомлено декларанта про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Стверджують, що за результатом проведеної усної консультації між органом доходів і зборів та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості – резервний. Оскільки відповідно до п. 2 статті 58 Митного кодексу України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 МК України застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. У органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 статті 59 МК України у разі, якщо митну вартість товарів не може бути визначено згідно з положеннями статті 58 МК України, оскільки відповідно до п. 2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом. Митну вартість товару визначено за резервним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, які містяться у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформації системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор». Просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухав пояснення повноважних представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тропік" (Покупець) та Компанією "AGROOD FRESH COMPANY S.R.L." (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 405-02-2020 (далі - Контракт), згідно з п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити товари, передати документи, що стосуються товару та передати право власності на товари відповідно до вимог Контракту, а покупець – оплатити та прийняти Товари окремими партіями в асортименті, кількості за цінами, вказаними в інвойсах на кожну конкретну партію поставки товарів. Інвойси є невід`ємною частиною цього Контракту. Інвойс може бути складено як на всю партію товару, так і на окремі Товари, що входять до складу даної партії Товарів.

Згідно п. 1. 2 Контракту перелік товарів, що постачаються за даним контрактом стосується таких, які відносяться до: "Група 7. Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби. Група 8. Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь", згідно з Українським класифікатором товарів ЗЕД (УКТЗЕД).

Відповідно до п. 5. 1 Контракту ціни на товари, що поставляються, є договірними і вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку Товару в доларах США або ЄВРО.

Відповідно до п. 5. 2 Контракту ціна на товари, що поставляються може бути вказана на вимогу однієї із договірних сторін в іншій валюті, в залежності від форми розрахунків по даній поставці конкретного товару.

Пунктом 5. 3 Контракту передбачено, що в ціну товару включаються витрати, згідно з умовами поставки, визначеними правилами Інкотермс-2010, зазначеними в кожному інвойсі на окрему партію товару.

Згідно з п. 6. 2 Контракту розрахунок із продавцем проводиться шляхом передоплати за товар (а.с. 28-35).

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 151612501 від 09.04.2021 (а.с. 36, 88) узгоджено асортимент, кількість та ціну товару на загальну суму 40500 Доларів США, а саме: ящики зі свіжими бананами марки ВІДАБАН – Першої категорії в кількості 5400 шт, ціна за одиницю 7,5 Доларів США.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 298 від 22.04.2021 (а.с. 50) вказаний товар оплачено позивачем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 40500 USD.

Позивачем на підставі вищевказаного Контракту на митну територію України згідно з митною декларацією № UA500150.2021.005070 ввезено банани свіжі зелені столові (сорту Cavendish), врожаю 2021 року, виробник "AGROOD FRESH COMPANY S.R.L." торговельна марка VIDABAN, країна виробництва Коста-Ріка" в кількості 5400 ящ. та декларантом самостійно визначено митну вартість товару за основним методом (ціна договору) 0,5892 дол США/кг (а.с. 22-23).

Одночасно з митною декларацією декларантом надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме :

- контракт № 405-02-2020 від 18.02.2020;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Сommercial invoice) № 151612501 від 09/04/2021;

- коносамент (Bill of lading) CTRO209175 від 09.04.2021;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1580 від 08.05.2021;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) № 5837 від 08.05.2021;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) № 6304 від 08.05.2021;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) № 8129 від 08.05.2021;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) № 9497 від 08.05.2021; Phytosanitary certificate) 6861166-1 від 05.04.2021;

- сертифікат про походження товару (Sertificate of origin) № 20217223 dsl 13/04/2021;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UAІМ0359282 від 29.04.2021;

- договір про надання послуг митного брокера № 0411/ТР від 04.11.2013;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 6956178;

- Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № 9175 від 08.05.2021;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500150.2021.005070 від 08.05.2021.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000001/1 від 10.05.2021 відповідач визначив загальну вартість товару в розмірі 66365 Доларів США (вартість за одиницю – 0,6500 Доларів США) (а.с. 19-20).

На підставі зазначеного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00024, у зв`язку з неможливістю завершення митного оформлення (у зв`язку із прийняттям рішення про коригуванням митної вартості товару) (а.с. 21).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд встановив, що позивачем надано митному органу наступні документи, вказані також в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500150.2021.005070, а саме: копію вказаного контракту; рахунок-фактуру (інвойс) (Сommercial invoice) № 151612501 від 09/04/2021, коносамент (Bill of lading) CTRO209175 від 09.04.2021, автотранспортну накладну (Road consignment note) 1580 від 08.05.2021, автотранспортну накладну (Road consignment note) 5837 від 08.05.2021, автотранспортну накладну (Road consignment note) 6304 від 08.05.2021, автотранспортну накладну (Road consignment note) 8129 від 08.05.2021, автотранспортну накладну (Road consignment note) 9497 від 08.05.2021, фіто санітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 6861166-1 від 05.04.2021,сертифікат про походження товару (Sertificate of origin) 20217223 від 13.04.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UAІМ0359282 від 29.04.2021, договір про надання послуг митного брокера 0411/ТР від 04.11.2013, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 6956178, Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату 9175 від 08.05.2021, декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500150.2021.005070 від 08.05.2021.

Товар позивачем придбаний у AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. та всі документи щодо цієї операції надано митниці засобами електронного зв`язку.

Щодо доводів відповідача про те, що підставою для витребування додаткових документів стала наявність розбіжностей у поданих документах суд зазначає таке.

Стаття 53 МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 цього Кодексу містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборі рів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 2.3 Наказу Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 року “Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”, під час виконання митних формальностей, встановлених підпунктами 4.5.5, 4.5.6, 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку, у разі необхідності подання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом інформація про це вноситься посадовою особою, що здійснює відповідну митну формальність, до розділу V Інформаційного аркуша із зазначенням документів чи відомостей, надання яких вимагається, посади, прізвища, ініціалів цієї посадової особи, дати та часу встановлення вимоги та засвідчується особистим підписом посадової особи.

У разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу.

Одним із принципів здійснення державної митної справи є такий принцип, як додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини першої статті 8 МК України). У контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення згаданий принцип, означає обов`язок органу доходів і зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, окрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів доказам у справі (документам, доданим до вантажної митної декларації). Це означає, що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювати в конкретній митній процедурі.

Таких підхід також ґрунтується на положенні пункту 1 частини третьої статті 52 МК України, відповідно до якого декларант або уповноважена ним особа, які заявляють для митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Орган доходів і зборів повинен створити умови щодо реалізації цього права, тобто доводити до відома декларанта або уповноваженої ним особи те, яка саме інформація потребує уточнення.

Верховний суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 540/1918/20 зазначив, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтведжують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд звертає увагу на те, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тобто витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребовуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Як слідує з матеріалів справи, у повідомленні відповідача про витребування документів, яке надіслано позивачу 09.05.2021 підставою для витребування додаткових документів зазначено те, що для підтвердження витрат на транспортування товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення і такими документами відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 можуть належати рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, які підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Суд вважає такі посилання відповідача, як на підставу для витребування додаткових документів, безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до розділу 4 контракту від 18.02.2020 № 40502-2020 та рахунку-фактури (інвойсу) № 151612501 від 09.04.2021 поставка товарів здійснювалась на умовах FOB (Коста-Ріка Moin L) – Інкотермс 2010, за якими продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Згідно ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (далі – Правила № 599) в графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів також можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту)про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Виходячи з наведеного, суд вважає що на підтвердження понесених транспортних витрат, які несе покупець ТзОВ "Тропік", до митного оформлення надано коносамент від 09.04.2021 № CTR0209175, який в розумінні Кодексу торгівельного мореплавства України (ст. 134) є документом, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, а також рахунок-фактуру на оплату від 29.04.2021 № UAІМ0359282, виставлений ТзОВ "Меркс Україна ЛТД" на оплату фрахту морських перевезень, який відповідно до Правил № 599 є належним і достатнім документом, що підтверджує вартість транспортування.

З огляду на те, що декларантом надано належні документи щодо витрат на транспортування товарів, яких у повній мірі достатньо для встановлення вартості від перевезення і такі не містили розбіжностей, митний орган не мав правових підстав вимагати надання декларантом додаткових документів, покликаючись на ненадання декларантом документів щодо витрат на транспортування товарів.

Щодо доводів відповідача на те, що надані позивачем документи не давали можливості визначити митну вартість за заявленим декларантом методом "ціна договору" суд зазначає таке.

Декларантом, з метою спростування будь-яких сумнівів митного органу щодо транспортних витрат, з відповідями від 09.05.2021 та 10.05.2021 надано митному органу платіжне доручення № 01TR016949 від 30.04.2021 про оплату фрахту згідно рахунку-фактури.

Також надано митному органу прайс-лист, докази оплати постачальнику за товар, висновки про вартісні характеристики товару, відповідно до якого заявлена декларантом вартість відповідає ринковій.

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість, пославшись на те, що в документі на оплату зазначено інший номер інвойсу, ніж в митній декларації.

У ще одному, надісланому декларанту повідомленні від 09.05.2021, інспектором вказано про необхідність надання додаткових документів з посиланням на таке: 1) у рахунку-фактурі (інвойсі) № 151612501 від 09.04.2021 зазначено вага брутто товару – 105300 кг, вага нетто товару - 97 956 кг. А у митній декларації вага брутто товару – 111660 кг, вага нетто товару 102100 кг, вартість за одиницю товару складає 7,5 доларів США; 2) у прайс-листі № б/н від 05.04.2021 вартість одиниці товару складає – 8,25 доларів США; 3) у висновку експерта про вартісні характеристики товару № 20-34/05-2021 від 09.05.2021 ринкова вартість вантажу зазначається на умовах постачання CFR м. Одеса, Україна, у митній декларації - FOB, CR, Puerto Moin; 4) у свіфті про сплату б/н від 22.04.2021 зазначено номер рахунку-фактури (інвойсу), який відрізняється від номеру у митній декларації.

Позивач у відповідь на вказане повідомлення листом від 10.05.2021 № 10/001 повідомив, що розбіжність ваги вказаної в інвойсі і митній декларації пов`язані із складенням Акта № 9175 від 08.05.2021 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю. Що стосується невідповідності ціни, вказаної в прайс-листі та інвойсі, то декларантом повідомлено, що це пов`язано помилковим прикріпленням представником прайс-листа, який стосується іншої поставки. При цьому до вказаної відповіді надано правильний прайс-лист від 10.04.2021, який стосується розглядуваної поставки. Щодо умов поставки, вказаних у висновку експерта, повідомлено, що у зв`язку з допущеною помилкою, експертом надано правильний (оновлений) висновок, який надано митному органу. Що стосується наданого документа (свіфт), повідомлено, що оплата у розмірі 4500 доларів США стосується саме цієї декларації.

10.05.2021 митним органом прийнято рішення № UA500150/2021/000001/1 про коригування митної вартості за резервним методом по ціні 0,6500 дол. США/кг.

Позивач, з метою спростування будь-яких необґрунтованих сумнівів, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 МК України, звернувся до Одеської митниці Держмитслужби із заявою від 18.06.2021 № 2 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 10.05.2021 № UA500150/2021/000001/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії.

До вказаної заяви митному органу позивачем надано додатково такі документи: договір на організацію морських перевезень № 1784 від 02.12.2016; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UAIM0359282 від 29.04.2021; акт наданих послуг № UAIM0359282 від 02.06.2021; платіжне доручення від 30.04.2021 № 01TR016949; висновок експерта від 09.05.2021 № 20-34/05-2021; платіжне доручення в іноземній валюті від 22.04.2021 № 2918; прайс-лист від 04.04.2021; копію листа компанії AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. від 06.06.2021 з офіційним перекладом на українську мову.

Вказаною заявою ТзОВ "Тропік" повідомлено митному органу таке:

1) відповідно до умов контракту від 18.02.2020 № 405-02-2020, компанія AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. (Коста Ріка) згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) № 15161250 від 09.04.2021 поставила ТзОВ "Тропік" (Україна) товари (свіжі банани) на умовах FOB (Коста Ріка Moin L) – Інкотермс 2010. Розрахунки за отриманий товар по вказаному інвойсу ТзОВ "Тропік" здійснило у повному обсязі згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 22.04.2021 № 2918. В той же час під час набору платіжного доручення для здійснення оплати вказаної поставки, працівником допущено описку в призначенні платежу та помилково зазначено інвойс № 15161249, за яким поставка не здійснювалась. З метою правильного обліку розрахунків, ТзОВ "Тропік" звернулося з листом о AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. (Коста Ріка) та отримало відповідь від 06.06.2021, якою підтверджується факт помилки, а також врахування постачальником коштів згідно з вказаним платіжним дорученням в рахунок оплати товару відповідно до інвойсу № 151612501 від 09.04.2021;

2) що стосується зазначення в рішенні про коригування митної вартості про розбіжність у вазі, зазначеній в інвойсі та зазначеній в митній декларації, то вже як було повідомлено в листі ТОВ "Лукро" від 10.05.2021 № 10/001, така розбіжність пов`язана з розбіжністю фактичної ваги партії товару та ваги, зазначеної в товаросупровідних документах, наданих покупцю іноземним постачальником, яка була встановлена під час проведення фізичного огляду товарів ініційованого за заявою представника декларанта – експедитора ТОВ "Лукро". За наслідками цього огляду складено Акт № 9175 від 08.05.2021, яким встановлено фактичну вагу брутто 111660 кг (відхилення 6360 кг), вага нетто 102100 кг (відхилення 4144 кг). Це пояснюється листом компанії AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. від 06.06.2021, яка повідомила, що вони здійснюючи поставку свіжих бананів користуються стандартами і правилами, за якими в одному ящику вага нетто становить не менше 18.14 кг та може мати відхилення до 6%. Такі відхилення зумовлені особливістю продукції, оскільки при пакування бананів неможливо в кожен ящик помістити продукцію з ідентичною вагою. Також декларант звернув увагу на те, що AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. поставили для ТзОВ "Тропік" банани в ящиках і ціна відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 09.04.2021 № 151612501 визначена 7,50 дол. США за один ящик. Тому відхилення у кілограмах в межах допустимих 6% при відповідній кількості ящиків (5400 шт) не впливає на вартість партії товару, не потребує будь-яких додаткових оплат, а відтак не впливає на митну вартість товару;

3) що стосується зазначення у рішенні про коригування митної вартості про наявність розбіжності ціни вказаної в прайс-листі, декларантом повторно повідомлено, що представником декларанта помилково надано прайс-лист б/н від 06.04.2021, який стосується іншої поставки, що підтверджується інформацією, яка в ньому зазначена, та вказано інший номер коносамента. Натомість правильним є прайс-лист б/н від 04.04.2020 згідно з яким ціна становить 7,50 дол. США/ящ, який був наданий митному органу разом з листом ТзОВ "Лукро" від 10.05.2021 № 10/001;

4) що стосується зазначення в рішенні про коригування митної вартості про наявність розбіжностей між умовами поставки, зазначеними у висновку експерта та тих, які зазначено в митній декларації, повідомлено, що відповідно до умов контракту та товаросупровідних документів, поставка товару здійснювалась на умовах FOB (CR Moin L) – Інкотермс 2010. Саме такі умови поставки і були зазначені у митній декларації. Однак під час виготовлення висновку від 09.05.2021 № 20-35/05-2021 експертом допущено описку та помилково зроблено посилання на умови поставки CFR м. Одеса, Україна. Про те, що вказана розбіжність виникла в результаті помилки, декларант повідомив митний орган листом від 10.05.2021 № 10/002, до якого долучено висновок із правильними умовами поставки FOB (CR Moin L) – Інкотермс 2010. Той факт, що має місце помилка, яка не впливає на правильність визначення митної вартості підтверджується також тим, що у вказаному висновку зазначено, що вартість продукції визначалась на підставі середньо-ринкових цін виробничих та торгівельних підприємств поза межами України із врахуванням місцезнаходження виробника та порівнянням продукції з іншими торгівельними марками та з урахуванням витрат, пов`язаних з транспортування;

5) що стосується витрат на транспортування товару до порту "Одеса", які понесло ТзОВ "Тропік", повідомлено, що такі включено до митної вартості товарів. Документи, які підтверджують транспортування товарів за рахунок ТзОВ "Тропік" у повному обсязі надано митному органу, а саме: коносамент № CTR0209175 від 09.04.2021, рахунок-фактуру № UAIM0359282 від 29.04.2021; платіжне доручення від 30.04.2021 № 01TR016949 про оплату транспортно-експедиційних послуг. Також додатково надано копію договору на організацію морських перевезень від 02.12.2016 № 1784 та акт наданих послуг від 29.04.2021;

6) також митному органу повідомлено, що ТзОВ "Тропік" не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів, пов`язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Одеська митниця листом № 7.10-5/28.4/13/8996 від 05.07.2021 повідомила про залишення рішення про коригування митної вартості без змін з посиланням на таке: 1) у висновку експерта відсутній розмір поправочного коефіцієнта та розмір складових митної вартості товарів; 2) прайс-лист пропозиція адресована виключно ТзОВ "Тропік"; 3) лист компанії AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. від 06.06.2021 з перекладом на українську мову не містить відомостей про підтвердження числових значень митної вартості; 4) ТзОВ "Тропік" не надано весь перелік додаткових документів, зокрема копію декларації країни відправника в виписка з банківської документації.

Оцінюючи рішення митного органу, викладене в листі № 7.10-5/28.4/13/8996 від 05.07.2021 суд зазначає таке.

Щодо доводів відповідача про відсутність у висновку експерта розміру поправочного коефіцієнта та розміру складових митної вартості товарів, то наявність такого "поправочного коефіцієнта" не передбачена жодним нормативним документом. Щодо відсутності розміру складових митної вартості товарів, суд зазначає, що під час дослідження експерта не визначалася митна вартість, а рівень ринкових цін на аналогічні товари. Тому такі доводи відповідача, наведені у рішення суд оцінює критично.

Доводи відповідача про те, що прайс-лист пропозиція адресована виключно ТзОВ "Тропік" суд також відхиляє з огляду на те, що вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а також відсутній обов`язок його подання при поданні декларації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 09.04.2019 у справі № 825/1575/17.

Також Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 зазначив, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми і змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Суд вважає необґрунтованими також посилання митного органу на те, що лист компанії AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. від 06.06.2021 не містить відомостей про підтвердження числових значень митної вартості, оскільки вказаним листом підтверджується те, що сторони згідно інвойсу визначили ціну у розмірі 7,50 дол. США за один ящик, а отже те, що з ним у повному обсязі проведено розрахунок за вказаний товар згідно платіжного доручення від 22.04.2021 № 2918. Цим же листом постачальник повідомив, що він, здійснюючи поставку свіжих бананів користується стандартами та правилами, за якими в одному ящику вага нетто становить не менше 18,14 кг та може мати відхилення до 6%. Такі відхилення в межах допустимих 6% при відповідній кількості ящиків не впливають на вартість партії товару і не потребує будь-яких додаткових доплат.

На думку суду, вказаний лист компанії AGROOD FRESH COMPANY S.R.L. є документом, який підтверджує умови та порядок розрахунків між постачальником та покупцем, ціну товарів, що заявлені до розмитнення, та спростовують зазначені митним органом сумніви щодо митної вартості товарів.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обгрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо доводів митного органу про те, що позивачем не подано весь пакет документів, а саме декларації країни відправника і виписки з банківської документації, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується надання банківської документації, яка підтверджує розрахунки за поставлений товар, а також витрати на транспортування товарів.

Крім того, як пояснив представник позивача у судовому засіданні у позивача відсутня декларація країни відправника, тому він не може такої надати.

Суд звертає увагу, що при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника, тому ненадання вказаного документу не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості. Отже, посилання відповідача на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника як на підставу коригування митної вартості є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.

Суд при цьому враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 МК України саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що позивачем подано усі наявні та достатні документи, передбачені Митним Кодексом України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість відповідач не довів належними, достатніми доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору.

Відтак, рішення Одеської митниці Держмитслужби, викладене у листі від 05.07.2021 № 7.10-5/28.4/13/8596 про відмову у визнанні митної вартості є протиправним.

Щодо посилання митного органу на невідповідність заявленої декларантом ціни на товар цінам, наявними в ЄАІС суд зазначає таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500150/2021/000001/1 від 10/05/2021 митним органом вказано, що за результатом проведеної усної консультації між органом доходів і зборів і декларантом було обрано метод визначення митної вартості – резервний. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 ст. 58 застосовуються другорядні методи, зазначені в п. 2 частини першої статті 57 Кодексу. У органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Згідно з п. 1 ст. 59 МК України у разі, якщо митну вартість товарів не може бути визначено згідно з положеннями статті 58 МК України, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і походженнями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1 – МД від 16.03.2021 № UA500120/2021/008781, від 22.02.2021 № UA500500/2021/007220 становить 0,65 дол США/кг (ніж заявлено декларантом 0,59 дол США/кг).

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 "Обставини прийняття Рішення та Джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується інформація про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновки, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості товару має зазначити, зокрема причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). А у разі застосування резервного методу обов`язковим є обґрунтування причин неможливості послідовного застосування усіх інших методів, а також зазначається докладна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації , яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Окрім цього суд звертає увагу, що посилання відповідача на такі джерела інформації для визначення митної вартості товару як ЄАІС ДФС України не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

З урахуванням попередніх висновків суду, вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

За правилами частини сьомої статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною дев`ятою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом (частина десята статті 55 Митного кодексу України).

Таким чином, подання декларантом у межах 80-ти денного строку з дня випуску товарів у вільний обіг додаткових документів, які усувають сумніви у достовірності числових значень складових митної вартості оцінюваних товарів, є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості та визнання митної вартості, заявленої декларантом.

Зі змісту наведених норм слідує, що в разі прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та випуск товарів згідно ч. 7 ст. 55 МК України під гарантії сплати декларантом різниці у митних платежах обчислених декларантом та митним органом, декларант в порядку ч. 8 ст. 55 МК України вправі протягом 80 днів з дня випуску товарів надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. У свою чергу, митний орган, враховуючи надані декларантом додаткові документи, у порядку ч.ч. 9-10 ст. 55 МК України приймає рішення визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування митної вартості товарів або надає обґрунтовану відмову у визнанні митної вартості товарів.

Як зазначено судом вище, у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 10.05.2021 № UA500150/2021/000001/1 після випуску товарів у вільний обіг в порядку ч. 7 ст. 55 згідно МД від 10.05.2021 № UA500150/2021/005095 і сплати декларантом відповідних митних платежів та гарантій, ТзОВ "Тропік" керуючись положеннями ч. 8 ст. 55 МК України, з метою спростування будь-яких сумнівів звернулося до Одеської митниці із заявою від 18.06.2021 № 2 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 10.05.2021 № UA500150/2021/000001/1 та вивільнення сплаченої фінансової санкції.

Одночасно із заявою митному органу надано усі документи, якими, на думку суду усунуто усі сумніви митного органу, спростовано усі розбіжності, а надані документи є належними, повними і достатніми для підтвердження митної вартості за ціною договору, суд дійшов висновку, що рішення Одеської митниці Держмитслужби, викладене у листі від 05.07.2021 № 7.10-5/28.4/13/8596 про відмову у визнанні митної вартості є протиправним.

Враховуючи висновок суду про протиправність рішення відповідача про відмову у визнанні митної вартості, викладеного у листі від 05.07.2021 № 7.10-5/28.4/13/8596 суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500150/2021/000001/1 від 10.05.2021.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога надавалася позивачу адвокатом Шиміним О. П. на підставі договору про надання правової допомоги № 1105/21 від 11.05.2021 (далі - договір) та ордеру серії ВС № 1100972 від 05.10.2021.

Відповідно до п. 4.1 договору гонорар - винагорода Адвоката на здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги (юридичних послуг) на умовах і в порядку, що визначені Договором.

Відповідно до додатку до Договору № 1105/21 від 11.05.2021 про правову допомогу сторонами визначено гонорар адвоката (вартість юридичних послуг) та порядок розрахунків. Так, відповідно до пункту 4.2 Договору винагорода Адвоката за надані юридичні послуги (крім послуг участі адвоката у судовому засіданні), визначається шляхом множення кількості затраченого Адвокатом часу на надання послуг на погодинні ставки, наведені нижче:

- 25 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати за одну годину наданих послуг усної або письмової консультації; складення адвокатського запиту', претензії, відповіді на претензію, заяви чи скарги (крім заяв та клопотань з процесуальних питань адресованих суду), відповіді на запит контролюючого органу;

- 30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати за одну годину наданих послуг з ознайомлення з матеріалами справи в суді; складення письмових заяв, клопотань чи заперечень з процесуальних питань адресованих суду;

- 35% від розміру однієї мінімальної заробітної плати за одну годину підготовки позовної заяви, зустрічної позовної заяви, відзиву (на позовну заяву, апеляційну скаргу), відповіді на відзив на позовну заяву» заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мирової угоди, заяви про забезпечення доказів або позову.

Винагорода Адвоката за надані юридичні послуги представництва інтересів Клієнта в одному судовому засіданні становить: в суді першої інстанції - 1500 грн, в суді апеляційної інстанції 2000 грн, в суді касаційної інстанції - 3000 грн.

Згідно з актами наданих послуг від 09.12.2021, від 27.01.2022 Адвокатом надано позивачу такі послуги:

- усна консультація (з вивченням документів) щодо правових способів та засобів захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Одеської митниці внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 10.05.2021 № UA500150/2021/000001/1 та відмови від 05.07.2021 № 7.10-5/28.4/13/8596 у визнанні заявленої митної вартості (1 год.) - 1200,00 грн (при погодинній ставці 1200,00 грн);

- підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправною відмови від 05,07.2021 № 7.10-5/28.4/13/8596 та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.05.2021 № UA500150/2021 /000001/1 (3 год.) - 6300,00 грн (при погодинній ставці 2100,00 грн);

- підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду відповіді на відзив по справі № 380/17251/21 (1 год.) - 2100,00 грн (при погодинній ставці 2100,00 грн);

- участь в судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 380/17251/21 (2 год) - 3000,00 грн (при погодинній ставці 1500,00 грн).

Позивачем сплачено 12600,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками № 1105/21-1 від 09.12.2021 та № 1105/21-2 від 27.01.2022 із призначеннями платежу: «Оплата за юридичні послуги по договору № 1105/21 від 11.05.2021».

Щодо наведених в акті наданих послуг від 09.12.2021 таких видів послуг, як надання консультації щодо правових способів та засобів захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суд зазначає, що такі включаються до витрат, пов`язаних із підготовкою та складанням позовної заяви та охоплюються останніми.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Ураховуючи наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 5 ст. 137 КАС України).

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до рахунку № 133 від 16.06.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано позивачу послуги з письмового перекладу з англійської мови на українську мову на суму 1051,40 грн та з письмового перекладу з іспанської мови на українську мову на суму 498,40 грн.

Згідно з актом № 133 від 16.06.2021 ФОП ОСОБА_1 виконала, а замовник (позивач) прийняв, послуги з письмового перекладу з англійської та іспанської мов на українську на суму 1500,00 грн. Вказані послуги оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 02TR018847 від 16.06.2021.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір та витрати у сумі 1500,00 грн на залучення перекладача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (79008 м. Львів вул. Пекарська 5/4; адреса для листування: 79037 м. Львів а/с 10806; код ЄДРПОУ) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078 м. Одеса вул. Лип Івана та Юрія 21А; код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Одеської митниці Державної митної служби України від 05.07.2021 № 7.10-5/28.4/13/8596 у визнанні заявленої митної вартості.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 10.05.2021 № UA 500150/2021/000001/1 про коригування митної вартості товарів.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 коп судового збору.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» 6000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп витрат на професійну правову допомогу та 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 коп витрат на залучення перекладача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.

Суддя Р.П. Качур