Рішення № 103161541, 26.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19493/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

з участю представників: позивача Шиміна О.П., відповідача Яровенка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (далі – позивач, ТзОВ «Тропік»), в інтересах якого діє адвокат Шимін Олег Павлович, звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000016/2 від 09.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2021 через уповноважену особу ТОВ «Лукро» в електронному вигляді подано до митного оформлення на ВМО №1 м/п «Південний-порт» ВМД № UA500130/2021/208485 на товар «Банани свіжі зелені столові (сорту Cavendish), врожай 2021 року, виробник «FRESBANECU S.A.», торговельна марка TROPICAL REPUBLIC, країна виробництва Еквадор», в кількості 1 200 ящиків. Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість за основним методом (ціна договору) по ціні 0,4008 дол. США/кг. На підтвердження митної вартості декларантом подано весь пакет документів. Від відповідача через засоби електронного зв`язку отримано повідомлення про надання додаткових документів, з посиланням на те, що додані документи містять розбіжності та не підтверджують числові значення митної вартості, а саме у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості включення у вартість товару пакування; документ від 01.09.2021 №5653088508 неможливо ідентифікувати, оскільки відсутній юридичний документ, який підтверджує зв`язок між суб`єктами ЗЕД. У зв`язку з цим, митний орган запропонував надати декларанту документи. На вказане повідомлення, декларантом ТОВ «Лукро» надано відповідь та ряд документів. Розглянувши подані декларантом документи, митний інспектор повідомив, що розбіжності не усунуто, оскільки у прайс-листі не зазначено термін його дії і він містить ознаки підробки, а висновок інспектора носить інформаційний характер. У зв`язку з цим митним інспектором прийнято рішення UA500130/2021/000016/2 про коригування митної вартості за резервним методом. З метою уникнення простою товару, який швидко псується, в порядку частини 7 статті 55 Митного Кодексу України декларант сплатив відповідні митні платежі та гарантії, у зв`язку з чим, товар був випущений у вільний обіг згідно МД від 09.09.2021 № UA500130/2021/208585. Проте вважає рішення відповідача від 09.09.2021 №UA500130/2021/000016/2 про коригування митної вартості протиправним та просить скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №500130/2021/208485 від 09.09.2021, було встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № 500130/2021/208485 від 09.09.2021. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені частинами другою – четвертою статтею 53 Митного кодексу додаткові документи та відомості. Однак декларантом не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частині 3 статті 53 МК України та не спростовані наявні розбіжності у документах. Тому відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №500130/2021/208485 від 09.09.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500130/2021/20071 від 09.09.2021 митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову позивача.

Ухвалою від 12.11.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 08.122021.

Відповідачем 03.12.2021 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №12593ел) та 07.12.2021 подано відзив на позовну заяву (вх. №12839ел).

Підготовче засідання, призначене на 08.12.2021, відкладено у зв`язку неявкою відповідача на 21.12.2021.

Ухвалою 08.12.2021 встановлено участь відповідача в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua).

Позивачем 15.12.2021 (вх. №13354ел) подано відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 21.12.2021, відкладено на 11.01.2021 за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з матеріалами справи.

В порядку статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проведено заміну відповідача на Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП:44005631).

Ухвалою від 11.01.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 26.01.2022.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між компанією «Fresbanecu S.A.» (Еквадор) (далі – Продавець) та ТзОВ «Тропік» (далі – Покупець) 05.11.2019 укладено Контракт №01-05-11-2019 (далі – Контракт від 05.11.2019 №01-05-11-2019).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукро», діючи в інтересах ТзОВ «Тропік» на підставі договору від 04.11.2013 №0411/ТР, 09.09.2021 з метою митного оформлення товару подано до відповідача електронну митну декларацію UА500130/2021/208485, у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № UА500130/2021/208485 декларантом подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.11.2019 №01-05-11-2019, додаток до контракту від 20.08.2021 №01-08.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) від 08.08.2021 №001-100-00000077;

- коносамент від 08.08.2021 №912825688;

- фітосанітарний сертифікат від 08.08.2021 №20210968105720041210Р;

- сертифікат про проходження товару від 17.08.2021 №16818525202100000135Р;

- платіжне доручення в іноземній валюті про оплату вартості товару від 16.08.2021 №3251;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №5653088508 від 01.09.2021;

- платіжне доручення про плату фрахту від 06.09.2021 №01TR021508;

- договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 04.11.2013 №0411/ТР.

Позивачем 09.09.2021 за наслідками обробки ЕМД № UА500130/2021/208485 від митного органу отримано електронне повідомлення, відповідно до якого подані декларантом документи місять наступні розбіжності:

1) відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно до п.3.4 Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 вартість пакування включена в вартість товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте неможливо ідентифікувати наданий документ від 01.09.2021 №5653088508 та від 06.09.2021 06.09.2021 №01TR021508, тому відсутній юридичний документ, підтверджуючий зв`язок суб`єктів даної ЗЕД з суб`єктом, який надав перелічені документи, внаслідкок чого неможливо оцінити правильність додання, відповідно до умов поставки FOB EC Guayaquil, транспортних витрат.

З огляду на вказане, відповідачем запропоновано позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодую, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продався, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодую, контрактом);

3) розрахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь Декларантом 09.09.2021 надіслано повідомлення, до якого було долучено ряд документів, а саме договір перевезення від 01.01.2021 № UА00185168_F; прайс-лист від 02.08.2021; висновок експерта від 09.09.2021 №20-34/09-2021; довідку щодо страхування ТзОВ «Тропік» б/н від 02.09.2021.

Оскільки декларантом всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи, зазначені в частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем 09.09.2021 прийнято рішення № UA500130/2021/000016/2 про коригування митної вартості товарів.

У вказаному рішенні зазначено, що наданий декларантом «…прайс-лист від 02.08.021 не вказано термін його дії. Взаєморозташування печатки, підпису та прізвища посадової особи на прайс-листі та рахунку фактури мають ідентичне розташування, нахил тощо. Печатка, підпис та прізвище посадової особи легко виділяються та копіюються на будь-яке інше місце. Все це може свідчити про ознаки підробки. Висновок експерта від 09.09.2021 №20-34/09-2021 носить інформаційний характер».

Згідно з рішенням № UA500130/2021/000016/2 відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу. На підставі бази даних ЄАІС Держмитслужби встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару №1 – 0,7000 дол/кг (митні декларації №UA500150/2021/203061 від 02.09.2021 та №UA500130/2021/207415 від 31.08.2021) ніж заявлено декларантом – 0,4008 дол/кг.

На підставі прийнятого відповідачем рішення позивачу видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500130/2021/20071.

Не погоджуючись з рішенням 09.09.2021 №UA500130/2021/000016/2 про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України ( далі – Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі – Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Посилання відповідача на те, що у поданих документах відсутні такі дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, судом не враховуються з огляду на таке.

Згідно з пунктами 3.1, 3.4 та 3.5 Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 товар повинен поставлятися в упаковці, що відповідає виду Товару і способу транспортування. Упаковка товару повинна бути новою, непошкодженою, чистою та відповідати вимогам, встановлених державними стандартами і технічними умовами, що діють в Україні, та забезпечувати повну схоронність Товару від усякого роду пошкоджень при його транспортуванні з урахування можливих перевантажень в дорозі.

Тара, в якій транспортується Товар, є тарою тільки в тому випадку, якщо вона не вказується окремим товаром в інвойсах. При цьому, вартість тари входить у ціну Товару.

Палети, дерев`яні та пластикові ящики, коробки та аналогічна тара, мішки, пляшки, інша тара, в якій транспортується Товар, є самостійним товаром і оплачується окремо від продукції, що поставляється, тільки в тому випадку, якщо вони вказуються окремим товаром в інвойсах із зазначенням ціни за 1 (один) кг або 1 (одну) тону.

Суд зазначає, що окрім Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019, декларантом було подано інвойс від 08.08.2021 №001-100-00000077,

Згідно до інвойсу від 08.08.2021 №001-100-00000077 ціна товару вагою брутто 25254 кг, нетто 23448 підлягає сплаті у розмірі загалом 5700 дол/кг. При цьому, згідно до вказаного інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FOB.

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (Free on Board) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.

Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

З аналізу Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 та інвойсу від 08.08.2021 №001-100-00000077 слідує, що поставка товару здійснюється на умовах FOB, тобто ціна, визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, є такою, що відповідає цим значенням вимогам міжнародних комерційних умов Інкотермс (на базі FOB).

Відповідач мав можливість встановити вищевказані обставини на підставі вивчення умов Контракту від 05.11.2019 №01-05-11-2019 та змісту інвойсу від 08.08.2021 №001-100-00000077.

Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що документ від 01.09.2021 №5653088508 та від 06.09.2021 №01TR021508 неможливо ідентифікувати та висновок про відсутність юридичного документа, підтверджуючого зв`язок суб`єктів даної ЗЕД з суб`єктом, який надав перелічені документи, внаслідок чого неможливо оцінити правильність додання, відповідно до умов поставки FOB EC Guayaquil, транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на транспортування декларантом було надано договір від 01.01.2021 № UA00185168_F, укладений між ТзОВ «Тропік» та ТзОВ «Мерск Україна Лтд»; коносамент від 08.08.2021 №912825688; рахунок-фактуру від 01.09.2021 №5653088508; платіжне доручення від 06.09.2021 №01TR021508.

Відповідно до коносаменту від 08.08.2021 №912825688 ідентифікуються транспортований товар, номер контейнеру, з якого місця до якого здійснювалася доставка, строки доставки товару, відправник та отримувач товару.

Рахунок-фактура від 01.09.2021 №5653088508 містить відомості про вартість доставки, строк оплати за доставку та інше, а також містить посилання на коносамент 912825688.

В платіжному дорученні від 06.09.2021 №01TR021508 в графі «призначення платежу» зазначено «плата за морський фрахт, паливний збір зг. рах.-фак. від 01.09.2021 №5653088508».

Враховуючи наведене, рахунок-фактура від 01.09.2021 №5653088508 та платіжне доручення від 06.09.2021 №01TR021508, повністю підтверджують зв`язок суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з суб`єктом, який надав перелічені документи, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про відсутність у прайс-листі від 02.08.021 терміну його дії, з огляду на таке.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17.

Суд не приймає до уваги також доводи відповідача про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які полягають у тому, що «взаєморозташування печатки, підпису та прізвища посадової особи на прайс-листі та рахунку фактури мають ідентичне розташування, нахил тощо. Печатка, підпис та прізвище посадової особи легко виділяються та копіюються на будь-яке інше місце», оскільки зі змісту оскаржуваного рішення не видно, яким чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості.

Крім того, вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Щодо тверджень відповідача про те, що наданий до митного оформлення висновок експерта від 09.09.2021 №20-34/09-2021 носить «інформаційний характер», то спірне рішення не містить відомостей про те, яким чином такі висновки митного органу впливають на митну вартість товару, який імпортується позивачем.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскаржуваного рішення, митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі бази даних ЄАІС Держмитслужби встановив, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару №1 – 0,7000 дол/кг (митні декларації №UA500150/2021/203061 від 02.09.2021 та №UA500130/2021/207415 від 31.08.2021) ніж заявлено декларантом – 0,4008 дол/кг. Проте в оскаржуваному рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000016/2 від 09.09.2021.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню відповідача, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА500130/2021/000016/2 від 09.09.2021 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям прийняття такого рішення та порушує право позивача на митне оформлення товару за задекларованою митною вартістю таких товарів, тому його слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Позивач також просить вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача понесені ним витрати на переклад в розмірі 890 грн.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 136 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат, пов`язаних із залученням перекладача, позивачем подано копію рахунку від 21.10.2021 №238 на послуги перекладу на 300 грн, акту здачі-приймання виконаних робіт №238 від 21.10.2021 з письмового перекладу на 300 грн та копію платіжного доручення №01ТR023177 від 21.10.2021 про оплату послуг письмового перекладу за рах. № №236 та №238 від 21.10.2021 на суму 890 грн.

Таким чином, підтвердженими є понесені позивачем витрати на послуги перекладача у розмірі 300 грн.

Вищенаведені докази є належними, допустимими та відносяться до предмету доказування в даній справі.

З огляду на те що, такі витрати для здійснення перекладу пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270 грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням №01TR023206 від 22.10.2021.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ 20831737) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ ВП: 44005631) про коригування митної вартості товарів № UА500130/2021/000016/2 від 09.09.2021.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ ВП: 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ 20831737) 2 270 (дві тисячі п`ятсот сімдесят) грн судових витрат у вигляді судового збору та 300 (триста) грн судових витрат за послуги перекладу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2022 року.

Суддя О.П. Хома