Рішення № 103161521, 07.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17011/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового (підземного) та страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 13 серпня 2020 року, зарахувавши до страхового стажу та до пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії згідно із Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці») періоди роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 13 серпня 2020 року йому призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання. Після призначення пенсії позивачу стало відомо, що періоди його роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не зараховані відповідачем до страхового стажу та до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, оскільки відсутня сплата страхових внесків. Такі дії відповідача позивач уважає протиправними, оскільки він не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством – страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства зі сплати страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві. Позивач зазначає, що позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що період роботи позивача з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи за Списком № 1, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» форми ОК-5 ОСОБА_1 відсутні відомості про нарахування сум заробітної плати ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» та відсутні відомості про сплату страхових внесків за цей період. Період роботи позивача з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового стажу та стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» форми ОК-5 ОСОБА_1 за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля».

Відповідач зазначає, що після надходження даних про сплату страхових внесків за червень 2020 року позивачу буде проведено перерахунок пенсії з 13 серпня 2020 року (дати її призначення) з урахуванням періоду роботи з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року згідно із статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Оскільки стаж роботи позивача на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, що дає право на обчислення пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 14 років 07 місяців 13 днів, у позивача відсутнє право на обчислення пенсії розмірі, визначеному згаданими вище статтями.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 11 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. У залученні Відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30 травня 2003 року позивач з 27 травня 2003 року по 22 червня 2020 року працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», а саме:

- 27 травня 2003 року прийнятий учнем гірника підземного 1-го розряду, з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики – наказ № 91-к від 30 травня 2003 року;

- 04 липня 2003 року звільнений згідно із п. 2 ст. 36 КзПП у зв`язку із закінченням виробничої практики – наказ № 127 від 04 липня 2003 року;

- 16 грудня 2003 року прийнятий підземним учнем гірника 1-го розряду, з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики – наказ № 258-к від 22 грудня 2003 року;

- 02 квітня 2004 року звільнений згідно із п. 2 ст. 36 КзПП у зв`язку із закінченням виробничої практики – наказ № 85-к від 2004 року;

- 13 липня 2004 року прийнятий підземним помічником начальника дільниці № 3 з повним робочим днем в шахті – наказ № 164-к від 13 липня 2004 року;

- 01 жовтня 2004 року переведений підземним гірничим майстром дільниці № 3 з повним робочим днем в шахті – наказ № 235-к від 01 жовтня 2004 року;

- 04 березня 2005 року переведений учнем гірника очисного забою підземним 1-го розряду, з повним робочим днем в шахті – перевідна записка від 04 березня 2005 року;

- 01 червня 2005 року переведений підземним гірником очисного забою 5-го розряду, з повним робочим днем в шахті – перевідна записка від 31 травня 2005 року;

- 22 червня 2020 року звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, п. 2 ст. 40 КзПП, з виплатою вихідної та одноразової допомоги згідно чинного законодавства – наказ № 132-к від 23 червня 2020 року.

З 13 серпня 2020 року позивачу призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У липні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Листом від 19 серпня 2021 року № 11383-10380/А-52/8-1300/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача на його заяву про те, що при обчисленні пенсії до страхового стажу та до стажу роботи з шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах йому не зараховано періоди роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля»: з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року – у зв`язку з відсутністю даних про нараховані суми заробітної плати та сплачені страхові внески; з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року – у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. Після надходження даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду з останній місяць роботи, що передує місяцю поданню заяви про призначення пенсії позивачу буде проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового та пільгового стажу відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Стаж позивача на підземних роботах становить 14 років 07 місяців 26 днів, тому відсутні підстави для обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позивач, уважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового (підземного) та страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності з 13 серпня 2020 року, зарахувавши до страхового стажу та до пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії згідно із Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці») періоди роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до норм частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, абзацом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з частиною 10 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нормами статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

При вирішенні цього спору суд відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа № 316/1392/16-а), від 27 травня 2021 року (справа № 343/659/17) відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Закон України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі – Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Дія цього Закону відповідно до положень частини першої статті поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Нормами статті 8 Закону № 345-VІ визначені особливості пенсійного забезпечення.

Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З долученої позивачем до матеріалів справи довідки Шахта «Великомомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» від 18 серпня 2020 року № 1-175-11 суд встановив, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» і: за період з 27 травня 2003 року (наказ № 91-к від 30 травня 2003 року по 04 липня 2003 року (наказ № 127-к від 03 липня 2003 року) виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією учень гірника підземного, як гірник підземний, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; за період з 16 грудня 2003 року (наказ № 258-к від 22 грудня 2003 року) по 02 квітня 2004 року (наказ № 85-к від 05 квітня 2004 року) виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією учень гірника підземного, як гірник підземний, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; за період з 13 липня 2004 року (наказ № 164-к від 13 липня 2004 року) по 30 вересня 2004 року (наказ № 235-к від 01 жовтня 2004 року) виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією підземний помічник начальника дільниці, як помічник начальника підземної дільниці, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; за період з 01 жовтня 2004 року (наказ № 235-к від 01 жовтня 2004 року) по 03 березня 2005 року (перевідна записка від 04 березня 2005 року) виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією підземний гірничий майстер, як майстер гірничий підземної дільниці, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; за період з 04 березня 2005 року (перевідна записка від 04 березня 2005 року) по 31 травня 2005 року (перевідна записка від 31 травня 2005 року) виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією, посадою учень гірника очисного забою дільниці з видобутку вугілля, як гірник очисного забою, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461; за період з 01 червня 2005 року (перевідна записка від 31 травня 2005 року) по 22 червня 2020 року (наказ № 132-к від 23 червня 2020 року) виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією, посадою гірник очисного забою дільниці з видобутку вугілля, як гірник очисного забою, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

У вказаній довідці зазначено, що «відпусток без збереження заробітної плати, прогулів не було. Учень перебував у списковому складі і отримував заробітну плату як член бригади».

Крім того, згідно з наказами № 159-к від 30 червня 1995 року, № 406 від 12 липня 2000 року, № 797 від 12 жовтня 2004 року, № 364 від 09 жовтня 2009 року, № 434 від 09 жовтня 2014 року, № 318 від 07 жовтня 2019 року на Шахті «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» проведена атестація робочих місць за умовами праці і вказаний перелік робочих місць, професій і посад працівників, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах. За результатами атестації робочих місць (як вперше проведеної так і чергової) на робочому місці не змінювались докорінно умови та характер праці, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд відзначає, що обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладений на підприємство. Таким чином, право на зарахування періоду роботи особи на певному підприємстві не залежить від виконання підприємством обов`язку по нарахуванню та сплаті страхових внесків.

Оскільки у спірні у цій справі періоди роботи позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, роботодавець позивача був зобов`язаний нараховувати та сплачувати страхові внески.

Однак внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», що є недопустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Відтак відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірні у цій справі періоди не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок його пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового (підземного) та страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» є протиправними.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані у цій справі дії відповідача не відповідають критеріям, які визначені у пунктах першому, третьому, п`ятому, шостому частини другої статті 2 КАС України.

Тому позовна вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового (підземного) та страхового стажу періодів його роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Тож з метою ефективного захисту порушених прав позивача належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 13 серпня 2020 року, зарахувавши до страхового стажу та до пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1) періоди роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача належить стягнути 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового (підземного) та страхового стажу періодів роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 13 серпня 2020 року, зарахувавши до страхового стажу та до пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1) періоди роботи з 01 січня 2004 року по 02 квітня 2004 року та з 01 січня 2019 року по 22 червня 2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2022 року.

Суддя Клименко О.М.