Рішення № 103161175, 04.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/24250/21

провадження № П/380/24497/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року

Зал судових засідань №7,

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О.О.,

за участю сторін:

представника позивача Раневича О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету пору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області (місцезнаходження: вул.Шашкевича, 1, м.Львів, 79000; ЄДРПОУ 43317547), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету пору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2021 року, якою закінчено виконавче провадження № 64648792.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 22.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №64648792. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою державного виконавця та вважає її такою, що порушує її законні права, свободи та інтереси, оскільки боржником не було виконане рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 64648792.

Ухвалою судді від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; зобов`язати відповідача надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 64648792.

13.01.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП № 64648792 з примусового виконання виконавчого листа №380/2396/20 від 23.09.2020 що видав Львівський окружний адміністративний суд. Повідомляє, що 01.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано боржнику до виконання, стягувану до відома. Боржник у відповіді від 10.03.2021 року за вих. №1300-5903-8/21976 вказав, що на підставі ст. 370 КАС України та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі №380/2396/20, Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області винесено рішення від 18.09.2020 по особовому рахунку № НОМЕР_2 . Виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, здійснювалося відповідно до порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Боржник вказав, що рішення виконано добровільно та просив винести постанову. про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначив, що на адресу відділу 12.03.2021 року №2321/031-121 надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в додатках до якої долучили документальний перерахунок пенсії стягувана та витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. У витязі зазначено, що в вересні 2020 року стягувачу виплачено 426069,52грн. Що, на думку відповідача, стало підтвердженням виконання рішення. Відтак, зазначає, що на підставі вищезазначеного Витягу 22.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тому просить у задоволенні позову відмовити.

25.01.2022 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що фактичне невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у адміністративній справі № 380/2396/20 підтверджується самим же боржником. Так, вказує, що Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24 січня 2022 року за вих. № 1300-5903-8/8684 боржник повідомляє те, що за період з 08.10.2019 року по 30.09.2020 року нараховано доплату в сумі 426 069, 52 грн., тобто суму тієї заборгованості, яку відповідач вважає фактично виплачену позивачу. Також, вказує, що у даному листі боржник повідомляє й те, що не володіє орієнтованою та/або конкретною датою здійснення виплати позивачу нарахованих сум коштів, оскільки це залежить від наявності бюджетних асигнувань. Вказує, що заборгованість в сумі 426 069, 52 грн., боржником йому ще фактично не виплачена.

04.02.2022 протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області.

На адресу суду за вх. №9702 від третьої особи надійшли пояснення до справи, в яких зазначається, що на підставі ст. 370 КАС України та на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 18.09.2020 прийнято рішення по особовому рахунку № НОМЕР_2 , яким з 08.10.2019 переведено ОСОБА_1 із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника без обмеження максимальним розміром пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.09.2019 №244/29-2, виданої Львівським апеляційним адміністративним судом, а з 01.03.2020 розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 26.02.2020 року №9, виданої Львівським апеляційним адміністративним судом. Щодо виплати перерахованого розміру пенсії з 31.08.2020 по 30.09.2020 вказує, що рішення суду включено до Реєстру судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Крім того вказує, що повноваження Пенсійного фонду України як виконавця бюджетних програм визначається ст. 23 Бюджетного кодексу України, а саме будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Таким чином, зазначає, що після виділення коштів, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області буде здійснювати виплату заборгованості. Відтак, вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено всі можливі дії визначені чинними нормативно-правовими актами, якими встановлені повноваження та компетенція для належного та повного виконання рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області перебував на виконанні виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом №380/2396/20 від 23.09.2020, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №64648792.

22.11.2021 державним виконавцем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Христиною Анатоліївною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставами винесення постанови вказано, що рішення суду виконано в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується відповіддю боржника від 10.03.2021 року №1300-5307-8/22325. Зазначає, що за період з 08.10.2019 по 30.09.2020 стягувачу нараховано та виплачено 426069,52 грн., що підтверджується витягом з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Як слідує з Листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24 січня 2022 року № 1300-5903-8/8684, боржник повідомив позивача про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі № 380/2396/20 за період з 08.10.2019 по 31.08.2020 їй нараховано доплату в сумі 426 069, 52 грн. та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Також зазначив, що виплата нарахованих сум коштів по судовому рішенню проводиться в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України, тому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не володіє орієнтовною та/або конкретною датою здійснення виплати нарахованих сум коштів за рішенням суду.

Не погодившись з винесеною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія (судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових-осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 3 статті 39 Закону №1404 встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Статтею 41 Закону №1404 встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі №380/2396/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення дій позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.01.2020 року №32/03.21-28 про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 08.10.2019 року із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та з вказаної дати виплачувати їй (обчислити) без обмеження максимальним розміром пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.09.2019 року №244/29-2, виданої Львівським апеляційним адміністративним судом, а з 01.03.2020 року розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.02.2020 року №9, виданої Львівським апеляційним адміністративним судом. Рішення набрало законної сили 31.08.2020.

Водночас, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (п. 1 Порядку).

Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (п. 3 Порядку).

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника (п. 4 Порядку).

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (п. 10 Порядку).

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (п. 11 Порядку).

Як встановлено судом, станом на дату винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі №380/2396/20 не було виконане в повному обсязі, оскільки заборгованість перед позивачем на виконання вищевказаного рішення за період з 08.10.2019 по 31.08.2020 їй нарахована в сумі 426 069, 52 грн., однак виплата нарахованих сум коштів по судовому рішенню позивачу не була здійснена. Зазначене рішення включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України, зазначене підтверджується, зокрема боржником в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24 січня 2022 року № 1300-5903-8/8684 та в письмових поясненнях від 03.02.2022 за вх. №9702.

При цьому, суд зазначає, що виконавець у свою чергу не вчинив достатньо дій для з`ясування дійсних обставин, які можуть вплину на виконання рішення боржником, що в свою чергу унеможливлює повне виконання рішення.

Також суд зазначає, що відповідачем не спростовано мотивів наведених у позовній заяві, та не надано до суду правової позиції, щодо вищевказаного адміністративного позову.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди повинні перевірити, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч.2 ст. 2 КАС України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду, позивачем надано докази в обґрунтування обставин, якими мотивовано її позовні вимоги, а державний виконавець діяв без урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та вимог законодавства України.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2021 року, якою закінчено виконавче провадження № 64648792.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області (місцезнаходження: вул.Шашкевича, 1, м.Львів, 79000; ЄДРПОУ 43317547) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна