Рішення № 1031610, 10.10.2007, Господарський суд Чернігівської області

10.10.07

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру,20 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

09 жовтня 2007р. Справа № 12/271

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Відповідач:-1 Квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернігів, вул. Любченко 19, м. Чернігів, 14007

Відповідач-2: Ніжинсько-Куликівський об"єднаний міський комісаріат, вул. Редкінська буд. 6, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості 1 5892,57 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Кіфік О.М. –представник, довіреність № 01-07/648 від 15.05.2007р.

Від відповідача-1: не з’явився

Від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 14 269 грн. 34 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 830 грн. 05 коп. пені, 625 грн. інфляційних нарахувань та три відсотки річних в розмірі 168 грн. 18 коп., згідно договору № 108 від 01.01.2006р.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 632231, № 632096, але відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили, документів витребуваних ухвалою суду від 24.09.2007 року суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В судовому засіданні представник позивача також надав письмову заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 14 269 грн. 34 коп. у зв’язку зі сплатою, та про стягнення з відповідачів пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 24.09.2007 року сторони були попереджені, що не з’явлення в судове засідання повноважних представників не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.01.2006р. між сторонами було укладено договір № 108 на постачання теплової енергії для підігріву води, опалення та технологічні потреби.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору позивач взяв на себе зобов’язання постачати споживачам (відповідачам) теплову енергію для підігріву води, опалення та технологічні потреби, а споживачі зобов’язуються солідарно сплачувати Виробникові за надані послуги за встановленими тарифами і в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Додатком № 1 до договору № 108 від 01.01.2006 року про постачання теплової енергії визначено, що теплова енергія подається для опалення військомату, площею 658 м.кв. та гаражу, площею 100 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Ніжин, вул. Редькінська, 6., а також визначено, що оплата послуг складається з: абонентної плати –0,40 грн. за 1 кв.м. (сплачується щомісячно на протязі року) та плати за спожите тепло: - при відсутності тепло лічильника –3,0 грн/міс. за 1 м.кв. на протязі опалювального періоду.

На виконання умов договору позивач (постачальник) поставив споживачам (відповідачам) з 01 лютого 2006 року по 30 квітня 2007 року теплову енергію на загальну суму 14 269 грн. 34 коп. що підтверджується рахунками № 108 від 30.04.2007 року, № 108 від 31.03.2007 року, № 108 від 28.02.2007 року на оплату, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.5. Договору № 108 розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачами, здійснюються щомісячно до 1 числа наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачі взяті на себе зобов”язання не виконали і за спожиту теплову енергію не розрахувались, заборгованість на дату звернення до суду становила 14269 грн 34 коп.

Після порушення провадження у справі відповідачами згідно платіжних доручень №№ 1333320, 1333321 від 25.09.2007 року, які надані позивачем та знаходяться в матеріалах справи, було сплачено суму основної заборгованості в розмірі 14269 грн. 34 коп.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідачами сплачено 14269 грн. 34 коп. боргу, суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 14269 грн. 34 коп. основного боргу врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Позивач просить стягнути з відповідачів 625 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.03.2007 року по 15.08.2007 року та три відсотки річних в розмірі 168 грн. 18 коп. за період з 01.03.2007 року по 15.08.2007 року, відповідно до п. 7.3.3., яким передбачено стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми при порушенні порядку розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачами зобов’язання щодо оплати спожитої теплової енергії, але при здійсненні розрахунку інфляційних нарахувань позивачем була допущена арифметична помилка, суд доходить висновку, що задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 168 грн. 18 коп. за період з 01.03.2007 року по 15.08.2007 року та 610 грн. 51 коп. інфляційних втрат за період з 01.03.2007 року по 15.08.2007 року.

Позивач просить стягнути з відповідачів також пеню в сумі 830 грн. 05 коп. за період з 01.03.2007 року по 15.08.2007 року за прострочення оплати заборгованості відповідно до п. 7.3.3. договору та ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що при порушенні порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору, споживачі сплачують пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що розмір пені не повинен перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачами взятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленої та спожитої теплової енергії, а тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 830 грн. 05 коп. за період з 01.03.2007 року по 15.08.2007 року.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов”язок виникає у випадках встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1 договору № 108 від 01.01.2006р. сторони взяли на себе солідарну відповідальність за оплату наданих позивачем послуг теплопостачання.

У відповідності до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов”язку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов”язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що відповідачі в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконали і за спожиту теплову енергію своєчасно не розрахувались, суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку 3% річних в розмірі 168 грн. 18 коп., 610 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 830 грн. 05 коп. пені, в решті позову відмовити. Провадження у справі в частині стягнення 14 269 грн. 34 коп. боргу підлягає припиненню.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів підлягають стягненню в солідарному порядку на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 159 грн грн. та витрати в сумі 118 грн за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 541,543, 546, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, п. 1-1. ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 14 269 грн. 34 коп. боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернігів, вул. Любченко 19, м. Чернігів, 14007 (р/р 35211006000169 УДК В Чернігівській області, МФО 853592, код 08351733) та Ніжинсько-Куликівського об"єднаного міського комісаріату, вул. Редкінська буд. 6, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600 (р/р 35213008000615, МФО 853592, код 09736518) 168 грн. 18 коп. трьох відсотків річних, 610 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 830 грн. 05 коп. пені, 159 грн. державного мита та 118 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М. Лавриненко