Рішення № 103160192, 10.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/8513/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування постанови №КР7398/229/АВ/ТД-ФС від 08 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за наслідками позапланового заходу державного нагляду (контролю) проведеного посадовими особами відповідача складено акт №КР7398/229/АВ від 18.08.2021, яким встановлено порушення трудового законодавства та в подальшому прийнято оскаржувану постанову. За висновками відповідача, позивач допустив до виконання трудових обов`язків гр. ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин. Не погоджуючи з висновками відповідача, позивач вказує на процедурні порушення допущені під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), а також вказує, що єдиним доказом, яким на переконання відповідача встановлено порушення вимого законодавства про працю, є 56-ти секундний відеозапис на якому невідома жінка, на невідомій території, вказує, що вона охороняє магазин та сауну. Але при цьому інші докази, що вказана особа має будь-яке відношення до підприємницької діяльності позивача відсутні, як і відсутні докази, що вказана особа є ОСОБА_2 .

Таким чином, на переконання позивача застосовування до нього штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.11.2021р. за клопотанням позивача вжито заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови №КР7398/229/АВ/ТД-ФС від 08 вересня 2021 року (а.с.23).

Ухвалою суду від 10.11.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 10.12.2021 (а.с.27).

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідач 21.01.2022р. надав відзив на позов та зазначив, що прийняття оскаржуваної постанови здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого ПКМУ від 28.01.2019р. №823, ПКМУ від 26.04.2017р. №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2013р. №509, на підтвердження чого надав копії документів, які доводять правомірність прийняття оскаржуваної постанови (а.с.34-40).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом ч. 4 ст. 2 вказаного Закону заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі - Порядок № 823, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку №823 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно підпунктів 1, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Зокрема, за змістом підпункту 3 пункту 5, з урахуванням підпунктів 5, 6 пункту 5 Порядку №823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: - повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; - інформація ДПС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень.

Статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V, визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, зокрема: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю); виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону. В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи.

На підставі службової записки від 17.08.2021р. відповідачем видано наказ №930 від 17.08.2021р. «Про проведення інспекційного відвідування» позивача в період з17.08.2021р. по 18.08.2021р. (а.с.41,42).

17.08.2021р. відповідачем видано направлення №931/04.2 та №930/04.2 посадовим особам відповідача про проведення інспекційного відвідування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та сауни за адресою: АДРЕСА_2 , з питань виявлення неоформлених трудових відносин (а.с.43,44).

У зв`язку з відсутністю позивача за місцем здійснення інспекційного відвідування, посадовими особами відповідача складено вимогу про надання документів від 17.08.2021 №7398/229/ПД, зокрема: наказ про прийняття на роботу, повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС, квитанцію №2 щодо гр. ОСОБА_2 , яка вручена продавцеві магазину ОСОБА_3 для передачі позивачеві (а.с.45).

За результатами інспекційного відвідування посадовими особами відповідача 18.08.2021р. складено акт №КР7398/229/АВ (а.с.60-63).

Згідно розділу акту «Опис виявлених порушень вимог законодавства», встановлено, що під час інспекційного відвідування 17.08.2021 об 13.20 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходилась ОСОБА_2 , яка повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді охоронця близько 2-х років (відео додається). Станом на 18.08.2021 трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не укладений, що свідчить про порушення вимог ст. 21 та ст. 24 КЗпП України, та Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого ПКМУ від 17 червня 2015 р. № 413 щодо порядку укладання та оформлення трудового договору.

У зв`язку з виявленим порушенням відповідачем видано позивачеві припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР7398/229/АВ/П від 18.08.2021 яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення до 08.09.2021 (а.с.64).

Крім того, відповідачем винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №КР7398/229/АВ/П/ПП від 18.08.2021 (а.с.65).

Зважаючи на припис відповідача, позивачем надано інформацію та повідомлено, що з ним перебувають у трудових правовідносинах громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , що підтверджується трудовими договорами та інформуванням органів ДФС (а.с.51-59,68).

Щодо гр. ОСОБА_2 повідомлено відповідача, що вказана особа не перебуває у трудових відносинах з позивачем, що підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.69).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 (враховуючи зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №823), справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України).

Відповідно до п. 4 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Розгляд справи про застосування до позивача фінансових санкцій в порядку статті 265 КЗпП України проведено 08.09.2021, за результатами прийнято Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №КР77398/229/АВ/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України до позивача застосовано штраф в розмірі 60000 грн. (а.с.71). Вказана постанова направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку (а.с.72).

Не погодившись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно частин 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

При цьому, згідно частини 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно частини 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку зазначаючи про порушення позивачем вимог ст. 21, ст. 24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого ПКМУ від 17 червня 2015 р. № 413 щодо порядку укладання та оформлення трудового договору, відповідач в якості доказу посилається на електронний доказ (відео запис), яким, на переконання відповідача, зафіксовано фактичне перебування гр. ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем у зв`язку з виконання обов`язків охоронця (а.с.20).

Дослідивши в судовому засіданні 06.02.2022 (а.с.109) вказаний електронний доказ судом встановлено наступне.

Тривалість відео запису 56 секунд.

Відео відзняте особами, яких жодним чином не можливо ідентифікувати, як посадових осіб відповідача, які здійснювали інспекційне відвідування позивача 17.08.2021.

Місце проведення відео зйомки також не можливо достовірно встановити оскільки, відсутня будь-як можливість визначити адресу проведення зйомки.

Особа зафіксована, на відео, на переконання відповідача є гр. ОСОБА_2 , натомість зі змісту зйомки неможливо з достовірністю встановити, що це є саме ця особа оскільки, будь-яких документів та пояснень вказана особа не надає, а додаткових доказів на підтвердження цього відповідачем не надано.

Крім того, суд враховує, що за адресою: АДРЕСА_2 , де проводилось інспекційне відвідування, здійснює господарську діяльність не лише позивач, а й ФОП ОСОБА_6 (а.с.104-107), що не було враховано посадовими особами відповідача, але мало суттєве значення для вирішення питання щодо висновків про порушення вимог ст. 21, ст. 24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого ПКМУ від 17 червня 2015 р. № 413 щодо порядку укладання та оформлення трудового договору.

Таким чином, суд вважає, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено належними доказами правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про працю та зайнятість населення, а тому позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №КР7398/229/АВ/ТД-ФС від 08 вересня 2021 року.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965).

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №340/8513/21 втрачають дію з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №340/8513/21.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник