Ухвала суду № 103160188, 07.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/896/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ – 07827576; адреса: вул. Кавалерійська, 17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нездійснення розрахунку та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане ним під час військової служби речове майно за період з 25.05.2015р. по 21.08.2019р.;

- зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що підлягало йому до видачі під час військової служби за період з 25.05.2015р. по 21.08.2019р.;

- зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане ним, під час військової служби речове майно за період з 25.05.2015р. по 21.08.2019р.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація захисту порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як встановлено судом, предметом позову є визнання протиправними дій відповідача щодо нездійснення розрахунку та виплати компенсації за неотримане речове майно при його звільненні з військової служби.

Суд зазначає, що військова служба є різновидом публічної служби.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» , що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 21.08.2019 року його було звільнено з військової служби в запас та виключено зі списків особового складу Військової частини А7342. Однак, при звільненні відповідачем не було виплачено компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Позивач вказав, що з метою виплати компенсації вартості речового майна в листопаді 2021 року він звернувся до відповідача з вимогою виплатити спірну грошову компенсацію, однак листом 12.11.2021 року відповідач повідомив позивача про причини невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, що стало підставою звернення до суду з даним позовом 02 лютого 2022 року

Однак, суд зауважує, що початок перебігу місячного строку звернення до суду з даним позовом слід пов`язувати саме із датою виключення позивача зі списків особового складу військової частини, адже в межах цього позову позивач оскаржує дії відповідача, яка полягає у невиплаті йому грошової компенсації за неотримане речове майно.

При цьому, з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду 02 лютого 2022 року, тобто із пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Тому отримання позивачем 06 січня 2022 року листа відповідача від 12.11.2021 року у відповідь не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 2 роки від тоді, коли на його думку мав місце факт порушення його прав.

Крім того, Верховний Суд у своєму рішенні, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

Принагідно суд зазначає, що компенсація вартості неотриманого речового майна за своєю правовою природою не входить у структуру грошового забезпечення військовослужбовця.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2020 по справі № 480/3105/19 дійшов висновку, що зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця. Тому судом не застосовується частина друга статті 233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Викладене свідчисть, що позивач пропустив строк звернення до суду, однак об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом, суду не навів Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких умов позовна заява підлягає залишенню без руху, як визначено частиною 1 статті 123 КАС України та частиною 13 статті 171 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку, для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску відповідного строку.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу – протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення такого строку.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук