Рішення № 103159925, 07.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10784/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його перерахувати і виплатити пенсію з 01.01.2018 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому призначено пенсію із розрахунку 74% від суми грошового забезпечення. Однак, при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідач протиправно визначив її розмір із розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, посилаючись на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Також наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду з позовом та застосуванні відповідних правових наслідків – залишення позову без розгляду. Крім того, з 01.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги", якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596. Згідно до таких змін, фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано, тобто Пенсійним фондом України та органами соціального захисту населення, а не головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві, як було раніше. Отже, з квітня 2021 Головне управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.

Позивач подав відповідь на відзив.

Дослідивши подані сторонами документи, суд зазначає таке.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призначеної з розрахунку 74% грошового забезпечення (вислуга років 28).

Так, у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, Кіровоградським обласним військовим комісаріатом у 2018 році складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій з 01.03.2018.

На підставі такої довідки відповідачем було проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії з 01.01.2018 виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено позивачу перерахунок його пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, при раніше проведених перерахунках основний розмір пенсії складав 74% грошового забезпечення.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення – 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено ч.2 ст.13 Закону №2262-XII.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі – постанова КМУ №103).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалося вище, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Однак редакція ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", становив 85 % відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки – 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

08.07.2011 було прийнято Закон України № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі – Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011, п.п.8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесені зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч.2 ст.13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27.03.2014 було прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі – Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01 квітня 2014, крім деяких положень, п.23 Розділу ІІ якого внесені зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70".

Ці зміни набрали чинності з 01 травня 2014 року.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії – підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

У зв`язку із вищевикладеним суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

Отже при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

До зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 ухваленому у зразковій справі №240/5401/18, залишеному без змін Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами п.22 ч.1 ст.4 КАС зразкова адміністративна справа – типова адміністративна справа прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч.3 ст.291 КАС України).

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому, згідно до вимог ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тобто, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Отже, позивачу з 01.01.2018 не проведений перерахунок пенсії в належному розмірі саме з вини органу Пенсійного фонду України, на який і покладено обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії, а тому право позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч.3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ.

Щодо твердження про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 управління позбавлене функцій фінансування виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Положення статті 52 Закону №2262-ХІІ, що регулюють порядок виплати пенсії, у 2021 не зазнали змін та згідно з ч.ч.1, 2 цієї статті: "Пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України".

Тобто, згідно до наведених вимог статті 52 Закону №2262-ХІІ, особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України.

Водночас, територіальними органами Пенсійного фонду України є головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015).

Відтак, відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, є належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог у даній справі.

Що стосується посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" та внесенні цією постановою зміни до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, відповідно до яких Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, то суд зазначає про те, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 74% грошового забезпечення. При цьому, питання щодо забезпечення фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії не є предметом розгляду справи та будь-яких рішень з цього питання Пенсійним фондом України не приймалось.

Таким чином, оскільки виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання, положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функції по виплаті та фінансуванню пенсій збережені, а Пенсійний фонд України здійснює відповідне спрямування та фінансування пенсій, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо втрати функції по виплаті пенсії.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 908 грн. (а.с.6), а тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок основного розміру пенсії за вислугою років, призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 74% від суми грошового забезпечення та виплатити різницю, яка утвориться за результатами такого перерахунку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 20632802).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько